на сайті  
   
 
Четвер, 21 листопада 2019 року
 






Ваша думка
З якими правовими питаннями у Вас найчастіше виникають труднощі?
оформлення спадщини
оформлення права власності
оренда земельної ділянки
розлучення
позбавлення батьківських прав
оскарження рішень чи бездіяльності органів державної влади
оформлення субсидії
виплата аліментів
виправлення описки в документах
Інше:

        

Переглянути результати

 

Рекомендуємо
 

Загрузка...






Архів газети "Галицьке слово"

2019 рік

2018 рік

2017 рік

2016 рік

2015 рік

2014 рік

2013 рік

2012 рік


2011 рік


2010 рік



Горе-матір або коли відсутній материнський інстинкт
05.08.2011 | 11:13 | Переглядів: 1776
Рейтинг

     Горе-матір або коли відсутній материнський інстинктВ центрі невеличкого містечка, очікуючи рейсового автобуса, на лавках, що на зупинці, сидить багато людей.
      Юрба голосно гомонить: хтось обговорює місцеві новини, хтось переповідає різні історії, хтось бідкається що хворіє птиця, а хтось радіє, що гарно вродила картопля, а в когось добрий урожай пшениці, у когось онуки уже закінчують школу, а в когось тільки-но ідуть в перший клас, хтось іде на службу до армії, а хтось – на навчання до інституту, хтось працює, а хтось не може знайти роботи, хтось народився, а хтось і помер…
      І чого тільки тут не почуєш іще?
      Життя минає у кожного по-різному, але проблеми одних добре знайомі іншим і – навпаки. Тут можна почути хорошу пораду і отримати непогану підказку, яка, можливо, колись стане в пригоді. Адже в житті, як на довгій ниві…
      Юрба все гомонить та й гомонить, наче розбурханий вулкан… І тут із сигаретами в зубах та пляшками пива в руках проходить компанія молодих людей. Ідуть, не вітаються, брутально голосно лаються, плюють на бруківку... Юрба на хвилину стихла. Десятки очей з відразою мовчки проводять поглядами компанію. Коли ті зникають за рогом невеличкого магазину, юрба з наростаючим незадоволенням починає обговорювати непутящих молодих людей.
      – І що за час такий настав…, – безпорадно хитаючи головою, розмірковує сивочола жінка.
      – Ні тобі сорому, ні поваги, – підтримує її інша.
      – І не кажіть! Що ж то робиться таке… – бідкається ще одна.
      – Куди ми котимось?.. – запитує інтелігентний з виду чоловік.
      – Молодь деградує, а разом з тим і наша нація, і наше майбутнє, – підсумовує дідусь.
      – Ні, не кажіть так. Є сьогодні і гарно виховані юнаки та дівчата, – тут же заперечує молода жінка.
      – А колись було все зовсім по-іншому, – з ностальгією в голосі говорить ще хтось.
      Нарешті заговорила старенька бабуся, яка до цього часу лише мовчки кивала головою.
      – Люди добрі, ось що я вам скажу, – стала говорити вона, – ту з компанії, що висока рижоволоса, знаю особисто. То є невістка моєї сусідки. І що то за непутяща жінка?! Не маю слів, щоб вам переповісти.
      Син у моєї сусідки, знаєте, також не янгол, але ця… ця переходить «всякі рамки». Йому б знайти собі просту, сільську, милу, добру та роботящу... Так ні! Познайомився з отою Катериною. Вона ж і курить, і випиває, і лінива, нічого толком робити не вміє. Але це ще не найгірше. Біда в тому, що у них уже троє діток народилося.
      Юрба, що до цього часу тихенько слухала, ахнула від здивування, а бабуся продовжувала свою розповідь.
      – Від того її розгульного життя, чи то, може, через погану спадковість, найстарший народився не зовсім здоровим. Йому п’ять років, скоро вже у школу іти, а він ще й слова вимовити добре не вміє. Щось у нього з розумово-мовленнєвим розвитком не те. Середущий, хоч і здоровий, але без належної уваги та догляду, також погано говорить. Найменшому тільки-но виповнився рочок. Іще зовсім малий.
      Діточки оті, як будяки, ростуть самі по собі, брудні, неохайні, завжди голодні і зовсім недоглянуті. Їм би в садочок іти, щоб з іншими діточками гратися, до життя в колективі звикати. Так ні! Чоловік піде на роботу, а вона дітей самих зачинить в хаті, сама іде з компанією таких же, як вона, гуляти по місту, пиво пити та цигарки палити. Що це за мама? Подумала б про те, щоб в дитячий садочок дітей доглянутими, чистими, нагодованими відправити, а самій тим часом прибрати, попрати, приготувати чогось смачного поїсти отим діточкам…
      Горе-матір або коли відсутній материнський інстинктСерце кров’ю обливається, коли дивишся на їхню сім’ю. Ну що ж то за матір така?! Для чого було приводити тих дітей на цей світ? Щоб отак з самого малку вони бідували? Що вона їм дала? Чого навчила? Що показала? Чим підтримує, як виховує? Що доброго бачили ці маленькі, нещасні людські створіння за своє таке коротке, але таке важке життя?
      Юрба мовчала, дехто співчутливо кивав головою.. Але он в юрбі, змахуючи набіглу сльозу, молода мати міцно тулить до себе  свою дитину...
      А старенька тим часом продовжує:
      – І чому така воля Господня? Інші випрошують, вимолюють дитину в Бога, так вона ж бо їм потрібна, виховували б, любили б, балували, не знала б ні в чому нестатку, тільки б Всевишній послав їм радість та щастя материнства.
      А тут привести на світ трьох хлопчиків і зовсім не турбуватися ними...
      Молода мама ще міцніше пригортає до себе донечку, доглянуту, карооку красуню років п’яти. Цілує її в гарно заплетені косички.
      – І навіщо цій «зозулі» діточок, – править далі своє старенька, і тут же відповідає на поставлене собою запитання, – так вона ж не працює і ніколи ніде не працювала. Не вміє нічого робити і вчитись не хоче. От і живе за рахунок тих нещасних діточок. Народила, щоб отримати допомогу від держави. А отримані дитячі гроші тринькає на пиво та цигарки. Та хіба ж нині вона одна така?! Таких матерів-дармоїдів розвелося сьогодні багато. І буде, мабуть, іще більше. Розмір допомоги знову збільшили. Так що охочих збагатитися за дитячий рахунок побільшає. Куди тільки держава дивиться? Невже ці безневинні діточки нікому не потрібні? І що ж то за отаке серце кам’яне у тієї горе-матері? Невже може бути така черства душа у рідної неньки? Чи то, може, природа обділила її тим, що зветься материнський інстинкт? Тварина і та піклується про своє потомство. А що ж буде далі, як оті діточки в школу підуть, куди дінуться після її закінчення, яке на них чекає майбутнє?..
      Бабуся говорила б, мабуть, ще довго, та приїхав автобус і юрба рушила до салону займати вільні місця. Пасажири розсілися. Водій повернув ключа, автобус рушив з місця.
      Салон мовчав. Всі роздумували над почутим. Напевно у кожного виникло якесь непереборне бажання набрати номер мобільного і почути голос рідної донечки. Гадаю, такі почуття охопили й інших пасажирів: хтось запланував відвідати сьогодні дітей, що живуть окремо, хтось зателефонувати сину чи доньці, що знаходиться десь далеко, а хтось, приїхавши додому, просто приголубить онуків...
      А що ж чекає на дітей горе-матері?..

Олена Перлова






Коментарі:

Коментарів поки що нема.



Ім’я:
Коментар:

Скільки буде 4 + 7 =

* Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях.
Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти.
Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.







Галицький чат
n
10:56:20 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
n
10:56:24 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
n
10:56:34 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
n
10:56:42 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
сестра
17:05:10 20-05-2014

Звертаюся до всіх небайдужих = у Галицькій ЦРЛ народила дитину 16річна сирота з дитячого будинку! Потребує дитячих речей,харчування,памперсів!!! Допоможемо всі,хто чим може!!!
Гнатенко Іван
18:11:47 23-05-2014

До сестра напишіть, будь ласка, якісь координати, куди чи кому надавати гроші чи допомогу в іншій формі.
сестра
09:14:34 01-06-2014

До Гнатенко Дівчина знаходиться у Галицькій ЦРЛ,дитячому відділі,бо не має куди йти з дитиною!
сестра
09:17:11 01-06-2014

До Редактора!!!!! Народ інтересується на кого Ви працюєте????Чому доступ в чат зробили по реєстрації???Щоб народ не міг ВІЛЬНО! зайти і написати чи прочитати правду????
сестра
09:18:25 01-06-2014

Редактору! А може тому,що Ви як були при регіонах,так і сидите?????
Теслюк Володимир
21:14:50 01-06-2014

Шановна сестро, ніхто нікому ніколи не забороняв писати в чаті ПРАВДУ!!! І ніхто не обмежував вхід до чату... Ви самі вільно увійшли і пишете те, що маєте на думці... Реєстрацію запроваджено як і на інших сайтах для того, щоб можна було виявити непорядних дописувачів, які дозволяли собі писати тут образливі і нецензурні висловлювання. Щодо "регіонів", то я там ніколи не був, і працюю виключно для людей. Дякую.
Теслюк Володимир
21:17:14 01-06-2014

Доречі, Ви, сестро, теж могли б назвати своє справжнє ім'я... )))))) Чи Ви боїтеся?
сестра
13:38:55 02-06-2014

Та мені нема чого боятися..... Продажної влади???Це Ви при всіх владах співаєте їм честь і хвалу!!!!!
Теслюк Володимир
14:52:59 02-06-2014

Якщо Вам нема чого боятися, то підписуйтеся своїм іменем, яке Вам дали батьки...
Гнатенко Іван
18:21:03 02-07-2014

до сестра. невже так важко пройти хвилинну рпеєстрацію?? чи вже настільки низький рівень інтелекту, що важко написати e-mail і придумати простенький пароль???? яким же чином вам заважає вільно написати реєстрація??? ніхто ж не коректує ваші повідомлення!!!! Реєструйтеся і пишіть!!!!!
Гнатенко Іван
18:22:00 02-07-2014

до сестра. хоча можливо тут доречніше було б сказати відомою всім фразою: "якщо людина мертва, то це надовго, якщо дурна. то назавжди"!!!!!
Шмельова Марія Вадим
18:22:34 16-09-2014

Підкажіть будь ласка може кто здає квартиру в Галичі
петро
12:00:12 11-12-2014

КАЗКОВИЙ ГАЛЯЦ-ГРАД… Стольне місто на ріці Mов у чорта у руці. Пишно град ся розвиває І містян всіх розважає. Як прогнали ми орду Взяв наш Владко булаву. Мов до танцю він пішов І в палаци увійшов. Челядь громко промовляла І до танцю запрошала. Довгий крилами махав З писка слюні витирав. Всі бояри кричать: «Гуд!» Це наш славний Робін Гуд. Сотник Стримба не лапух Швидко Владка взяв в обух. Челядь тішиться гуде Все по нашому буде! Довгий крила вже сховав Слюні знову витирав. От князівство заживе Мов садочок розцвіте Новий князь добро несе Може буде добре вже. А князь Владко молодець Швидко дьоргав за уздець І не думав не гадав Владко воєвод придбав. Першим був князьок Назяр Той що їздив на позяр. Що палац си збудував Коли вогник поливав. І рука була тверда Била навіть мужика Матушку в дворі лупила Бо не рівно та ходила. Без Надії і Любві Кажуть не жили князі Владко теж не відставав І собі це все придбав. Надя глечики полоче І про всіх князьку стукоче А Любов немов в огні Це мабуть зловісні дні. Челядь тішиться, гуде До князька на чарку йде У палаци, як у двір Файний Владко брегадір. Війт місцевий теж мастак Ходить наче він батрак До Князька пороги б’є Грошики з казни кує. Час летить, шумить, гуде А князівство не цвіте Зароста все буряном Мов городець кабачком. Челядь тішиться, гуде Ще не час, усе буде. Довгий слюні повтирав І тепер вже промовчав. У князівстві знахар був Мірко звали, хто забув. Знав про все він і про всіх Хто здоровий, а хто псіх. Та в бояр на Мірка зуб Князь кричить: «Тобі каюк!» Стримба зібрання веде Знахар в суд і ось вам - фе. Що буде? Ніхто не знає Знахар ціхо ся сховав, Сотник й князь грушки щибає, Довгий знов ся заплював. Далі буде!Напишу!!! Я про всяку єрунду І про Галяцку княжну І про Стримбу орлика Про князівство й ослика.
Літописець галицький
10:08:56 22-12-2014

частина II Время знов прийшов писати Про князівство розказати. Про Старосту напишу І про всяку в світі бзду. Час пливе. Зима гряде! А життя гниле, гниле. Челядь тішиться, гуде, Ще не час, усе буде. Владко всівся у гнізді Мов кобила у вівсі. Стримба князя осідлав І на всіх він накладав. Та не тут прийшла біда З неба хмара насува. Славний град Станіславків Шле старостиних гонців. Челядь в раз заметушилась Щоб біда ця не случилась. В мить зібрали всю братву Не віддати булаву. Стримба зібрання зібрав Довгий крилами махав. І Лахоцький виступав: Похвалив і облизав, Владка так він шанував. Той Лахоцький - хитрий жук Лізе всюди як павук. Цей князьок бальона грав І народ свій обкрадав, Фіру не одну придбав Не одного обскакав. Слово мовив і князьок, Той, що міряв потічок, Вчив він трохи діточок Напивався як бичок. Крилось град його земля Це Федоря – ось імя. Обізвалась мамка Ріна Кажуть файна господиня: Ти староста не правий Вовка наш один такий. Спинку гарно він тримає Нашу челядь обіймає. Важність в нього своя є: Не чіпай ВОНО своє. Відстояли Владка всі Хоч князівство у біді. Всі городи в буряні, Але нам нужни свої Чемні, милії князі. Князь словами промовля Наче Гоголя слова. Віршем криє, покриває Челядь свою звеселяє. Владка тільки не сприйма Його рідная братва Та що пальці три тримає Й оселедці одягає. Брате наш, ти нас продав! Тільки трон ти обійняв, В душу ти нам так наклав Ти забув, хто тебе пхав?! Та ми браття всі такі Тільки нам зайти в князі Забуваєм хто ми. Ні?! Ось напевне нам каюк І загнемся наче крюк. При такому ґаздівстві Всі будемо у …..багні! Будем знов новин чекати І історію писати. А на цьому мабуть все!!! Далі буде! ХАЙ ЖИВЕ!!!
Літописець галицький
10:56:06 25-12-2014

Час глаголить знов прийшов Як процес в князівстві йшов. У палацах як було Про керовніцтво й бухло. Було так мов на балі Як у діда уві сні Матушки бухали За здоровя випивали. Князь хотів навксти лад Вскочив з трону і в палац. Там гучненько вже було, Мов базар усе гуло. Князь зайшов в четвертий ряд, Грюкав стукав все підряд. «Ви попались не шуміть. Це я князь в мить відчиніть. Стукай, грюкай і кричи Не дамо тобі ввійти. Тишком матушки кривлялись Та із князя насміхались. Ось керовніцтво князька Не вартує і нуля. Доведе він нас у мить Скоро не буде що пить. А Староста мудрий був Про невдаху не забув Про «здобутки» і опрос Каже Влодку досвідос. Челядь бистро ся зібрала До старости завітала «Хочем Влодка і усе! Це наш князь нехай буде». А Староста їм в отвіт: «Ви читали браття звіт?! При такому ґаздівстві Ви всі браття у …багні. «НИЖЧЕ ПЛІНТУС! Я кажу. Вірте браття не брешу. Краще в трон любий баран Ніж ваш князь і отаман. То ж чекайти ви письма Із містечка за Дніпра Дам вам мудрого орла Щоб ви вилізли з багна. Влодкові большой привіт Хай читає краще звіт. Розум хай пускає в хід І не лиже всім мов кіт. З цього байка виплива, Прочитавши сі слова. Не той князь що у сідлі Той, що розум в голові. Тож чекаймо вісточки для моєї кісточки От на цьому слові Бувайте здорові.
Пані Галичанка
20:27:13 25-12-2014

Автору цього "шедевру" не завадиило б трохи граматику повчити. А то це схоже на "творєніє" не дуже грамотного учня 5-го класу )))


E-mail:
Пароль:

Прізвище та ім’я:
E-mail:
Пароль:
Ще раз пароль:

УВАГА!
Після реєстрація на вашу електронну адресу прийде лист, в якому буде підтвердження реєстраниці.







Статистика


Locations of visitors to this page

Український рейтинг TOP.TOPUA.NET



Наша кнопка:



Газета Галицьке слово м.Галич










..

 
Газета «Галицьке слово» © 2010 рiк. Всі права на авторські матеріали належать газеті «Галицьке слово».
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за умови посилання на газету «Галицьке слово», а при передруку
в інтернеті - з активним гіперпосиланням на galslovo.if.ua. Адреса для листування з редакцією: galslovo@ukr.net