на сайті  
   
 
Четвер, 21 листопада 2019 року
 






Ваша думка
З якими правовими питаннями у Вас найчастіше виникають труднощі?
оформлення спадщини
оформлення права власності
оренда земельної ділянки
розлучення
позбавлення батьківських прав
оскарження рішень чи бездіяльності органів державної влади
оформлення субсидії
виплата аліментів
виправлення описки в документах
Інше:

        

Переглянути результати

 

Рекомендуємо
 

Загрузка...






Архів газети "Галицьке слово"

2019 рік

2018 рік

2017 рік

2016 рік

2015 рік

2014 рік

2013 рік

2012 рік


2011 рік


2010 рік



Вчителька державності
07.10.2011 | 10:18 | Переглядів: 1373
Рейтинг

     На терені історії України є багато людей, чиї імена були незаслужено забуті. Наш обов’язок повернути їм їхню славу і честь. Серед них і Іванна Омелянівна Блажксвнч – вчителька, громадська діячка, письменниця. Вона безмірно любила дітей, бо завжди вбачали в них краще майбутнє України, виховувала українську гомінку дітвору в дитячих садках, школах, писала для них твори.
     Народилася Іванна Блажкевич 9 жовтня 1886 року в селі Денисів на Тернопільщині в сім’ї народного вчителя. Раннє дитинство Іванни проходило в рідному селі, де батьки мали гарний сад, квітники, велику пасіку, своє поле, коней, корів і птицю.
     Коли Іванні минуло чотири роки, померла мама Марія Сильвестрівна, осиротивши четверо малих дітей. Іванну та однорічного брата Євгена взяли родичі до Збаража, де дід Сильвестр був лісничим у графа Нементовського.
     На лісничівці, де завжди любила гратися дівчинка, навчалася від діда української мови, лічби, вивчила польський буквар. Коли прийшла до Денисівської школи, то її одразу ж зарахували до другого класу. У десять літ закінчує тут початкову школу. На відмінно здає екзамени до Тернопільської виділової школи, яку закінчує у 1900 році. Займається самоосвітою і вже у зрілому віці складає екстерном екзамени до Львівської учительської семінарії. У рідному селі вона організувала культурно-освітній гурток та читальню, а в 1904 році заснувала товариство “Кружок руських дівчат” і очолила його.
     У 1911 році Іванна завершує роботу над етнографічною книгою «Одяг денисівців», яка була відправлена в музей Олександра ІІІ (нині Етнографічний музей). Цього ж року Іванна одружилася з народним учителем Іваном Блажкевичем. Разом з ним переїхала в село Суботів Галицького району. Тут у них народився син Богдан, пізніше доктор фізико-математичних наук, професор, член Інтеркосмосу, український вчений в галузі електротехніки.
     У 1914 році її чоловіка Івана Блажкевича переводять на роботу директором Залуквянської школи. Тут молоде подружжя захопила Перша світова війна, яка розлучила їх на сім років.
     Чоловік Іванни Блажкевич був австрійським військовополоненним. І тільки в жовтні 1920 року повернувся з далекого Туркестану, щоб стати до праці на рідній, але знову поневоленій землі. Про страхіття Першої світової війни, події, які розгорталися в селі Залуква, м. Галичі та його околицях, розповідає Іванна Блажкевич у своєму романі “Жінка на бойовій лінії”, уривки якого надруковано в часописі “Дзвін”. З нього дізнаємося, як Блажкевич допомагала місцевому населенню, яке потерпіло у війні, військовополоненим, засновувала сирітські притулки для дітей, збирала харчі для хворих у лікарнях. 19 серпня 1917 року в селі Залуква на зборах з ініціативи І.Блажкевич було вирішено відкрити читальню і крамницю. При гуртку «Сільський господар» створила рятунковий комітет для тих, хто повернувся з місць вислання, їздила по селах в справі організації допомоги людям.
     Була організатором кооперативу “Власна поміч” у Залукві. Невтомно підтримувала і обороняла жінок перед війтом, виступала проти визиску населення, особливо жінок. Тому війти вважали її особистим ворогом і погрожували арештувати за бунт проти влади.
     Про воєнний період в Залукві Блажкевич пише багато. Коли Прикарпаття захопила Польща, репресії проти Блажкевич посилились. За 12 днів серпня 1919 року у неї було проведено 17 ревізій, вісім разів її було арештовано. П’ять місяців вона переховувалася у лісах біля Крилоса, а потім – у Рожнятові. Лише в 1920 році змогла переїхати в Станіслав до сестри Меланії, яка була дружиною відомого лікаря-окуліста Ярослава Грушкевича, котрий разом із В.Стефаником у складі Галицької делегації їздив у 1903 році в Полтаву на відкриття пам’ятника І.Котляревському.
     У ці воєнні роки створилася Українська Галицька Армія. Два рідні брати Іванни Омелянівни були сотниками УГА.
     У 1920-1921 роках Блажкевич працювала в Станіславі в Рідній школі ім. Шашкевича та в Товаристві охорони дітей і опіки над молоддю. Заснувала дитячий будинок на околиці Станіслава.
     З 1922 і до кінця свого життя проживала у рідному Денисові, для якого зробила багато добрих справ. Вчителювала тут до 1950 року.
     Іванна Блажкевич, крім педагогічної праці, займалася організаційно-пропагандистською роботою в споживчій кооперації, була керівником жіночого товариства.
     Вона засновувала дитсадки, читальні, споживчі кооперації, жіночі товариства, різні курси для жінок та дівчат. Нею було проведено більше 700 віч, зборів, мітингів. Лише в 1917 році вона побувала на виступах у 38 селах (Викторові, Залукві, Крилосі, Кремидові, Кінчаках, Медусі, Межигірцях, Пукасівцях, Поплавниках та інших).
     За пропаганду демократичних ідей її постійно переслідували представники польського уряду. Підступно звели зі світу двох донечок. Незнайомий пригостив дітей шоколадкою. На очах батьків діти її з’їли. В середу хоронили Любку, а на другий тиждень – Зосю.
     15 листопада 1938 року польські жандарми покарали Блажкевич 130 буками, зробивши її інвалідом.
     У радянський час твори Іванни Блажкевич були заборонені. Аж в 1963 році, коли Іванні Ближкевич виповнилось 77 років, її було прийнято в Спілку письменників України.
     Померла Іванна Блажкевич 2 березня 1977 року в рідному Денисові, де й похована. З ініціативи Галицької філії Союзу українок у селі Залуква відкрито меморіальну дошку Іванні Блажкевич на фасаді загальнососвітньої школи.
     Життя і творчість Іванни Блажкевич – героїчна дорога і бойова лінія. Прожила вона майже століття, але жодній владі до вподоби не була. Ця сильна і мужня жінка не здавалася, своє обдарування віддала самовідданій державницькій ідеї. Україна, державність, незалежність рідного краю – основа її життя, творчості, громадської діяльності.
     Іванна Блажкевич залишиться серед нас як патріотка, яка вболіває за розвій рідної мови. У своєму вірші-молитві вона просить:
     “О Мати Божа! О райський цвіте!
     Тебе благають маленькі діти:
     Не дай в неволі нам пропадати,
     Вкраїну вільну верни нам, Мати”.
     
     

Лідія Майструк, учитель української мови та літератури, голова “Молодої просвіти” Залуквянської ЗОШ






Коментарі:

Коментарів поки що нема.



Ім’я:
Коментар:

Скільки буде 6 + 5 =

* Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях.
Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти.
Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.







Галицький чат
n
10:56:20 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
n
10:56:24 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
n
10:56:34 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
n
10:56:42 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
сестра
17:05:10 20-05-2014

Звертаюся до всіх небайдужих = у Галицькій ЦРЛ народила дитину 16річна сирота з дитячого будинку! Потребує дитячих речей,харчування,памперсів!!! Допоможемо всі,хто чим може!!!
Гнатенко Іван
18:11:47 23-05-2014

До сестра напишіть, будь ласка, якісь координати, куди чи кому надавати гроші чи допомогу в іншій формі.
сестра
09:14:34 01-06-2014

До Гнатенко Дівчина знаходиться у Галицькій ЦРЛ,дитячому відділі,бо не має куди йти з дитиною!
сестра
09:17:11 01-06-2014

До Редактора!!!!! Народ інтересується на кого Ви працюєте????Чому доступ в чат зробили по реєстрації???Щоб народ не міг ВІЛЬНО! зайти і написати чи прочитати правду????
сестра
09:18:25 01-06-2014

Редактору! А може тому,що Ви як були при регіонах,так і сидите?????
Теслюк Володимир
21:14:50 01-06-2014

Шановна сестро, ніхто нікому ніколи не забороняв писати в чаті ПРАВДУ!!! І ніхто не обмежував вхід до чату... Ви самі вільно увійшли і пишете те, що маєте на думці... Реєстрацію запроваджено як і на інших сайтах для того, щоб можна було виявити непорядних дописувачів, які дозволяли собі писати тут образливі і нецензурні висловлювання. Щодо "регіонів", то я там ніколи не був, і працюю виключно для людей. Дякую.
Теслюк Володимир
21:17:14 01-06-2014

Доречі, Ви, сестро, теж могли б назвати своє справжнє ім'я... )))))) Чи Ви боїтеся?
сестра
13:38:55 02-06-2014

Та мені нема чого боятися..... Продажної влади???Це Ви при всіх владах співаєте їм честь і хвалу!!!!!
Теслюк Володимир
14:52:59 02-06-2014

Якщо Вам нема чого боятися, то підписуйтеся своїм іменем, яке Вам дали батьки...
Гнатенко Іван
18:21:03 02-07-2014

до сестра. невже так важко пройти хвилинну рпеєстрацію?? чи вже настільки низький рівень інтелекту, що важко написати e-mail і придумати простенький пароль???? яким же чином вам заважає вільно написати реєстрація??? ніхто ж не коректує ваші повідомлення!!!! Реєструйтеся і пишіть!!!!!
Гнатенко Іван
18:22:00 02-07-2014

до сестра. хоча можливо тут доречніше було б сказати відомою всім фразою: "якщо людина мертва, то це надовго, якщо дурна. то назавжди"!!!!!
Шмельова Марія Вадим
18:22:34 16-09-2014

Підкажіть будь ласка може кто здає квартиру в Галичі
петро
12:00:12 11-12-2014

КАЗКОВИЙ ГАЛЯЦ-ГРАД… Стольне місто на ріці Mов у чорта у руці. Пишно град ся розвиває І містян всіх розважає. Як прогнали ми орду Взяв наш Владко булаву. Мов до танцю він пішов І в палаци увійшов. Челядь громко промовляла І до танцю запрошала. Довгий крилами махав З писка слюні витирав. Всі бояри кричать: «Гуд!» Це наш славний Робін Гуд. Сотник Стримба не лапух Швидко Владка взяв в обух. Челядь тішиться гуде Все по нашому буде! Довгий крила вже сховав Слюні знову витирав. От князівство заживе Мов садочок розцвіте Новий князь добро несе Може буде добре вже. А князь Владко молодець Швидко дьоргав за уздець І не думав не гадав Владко воєвод придбав. Першим був князьок Назяр Той що їздив на позяр. Що палац си збудував Коли вогник поливав. І рука була тверда Била навіть мужика Матушку в дворі лупила Бо не рівно та ходила. Без Надії і Любві Кажуть не жили князі Владко теж не відставав І собі це все придбав. Надя глечики полоче І про всіх князьку стукоче А Любов немов в огні Це мабуть зловісні дні. Челядь тішиться, гуде До князька на чарку йде У палаци, як у двір Файний Владко брегадір. Війт місцевий теж мастак Ходить наче він батрак До Князька пороги б’є Грошики з казни кує. Час летить, шумить, гуде А князівство не цвіте Зароста все буряном Мов городець кабачком. Челядь тішиться, гуде Ще не час, усе буде. Довгий слюні повтирав І тепер вже промовчав. У князівстві знахар був Мірко звали, хто забув. Знав про все він і про всіх Хто здоровий, а хто псіх. Та в бояр на Мірка зуб Князь кричить: «Тобі каюк!» Стримба зібрання веде Знахар в суд і ось вам - фе. Що буде? Ніхто не знає Знахар ціхо ся сховав, Сотник й князь грушки щибає, Довгий знов ся заплював. Далі буде!Напишу!!! Я про всяку єрунду І про Галяцку княжну І про Стримбу орлика Про князівство й ослика.
Літописець галицький
10:08:56 22-12-2014

частина II Время знов прийшов писати Про князівство розказати. Про Старосту напишу І про всяку в світі бзду. Час пливе. Зима гряде! А життя гниле, гниле. Челядь тішиться, гуде, Ще не час, усе буде. Владко всівся у гнізді Мов кобила у вівсі. Стримба князя осідлав І на всіх він накладав. Та не тут прийшла біда З неба хмара насува. Славний град Станіславків Шле старостиних гонців. Челядь в раз заметушилась Щоб біда ця не случилась. В мить зібрали всю братву Не віддати булаву. Стримба зібрання зібрав Довгий крилами махав. І Лахоцький виступав: Похвалив і облизав, Владка так він шанував. Той Лахоцький - хитрий жук Лізе всюди як павук. Цей князьок бальона грав І народ свій обкрадав, Фіру не одну придбав Не одного обскакав. Слово мовив і князьок, Той, що міряв потічок, Вчив він трохи діточок Напивався як бичок. Крилось град його земля Це Федоря – ось імя. Обізвалась мамка Ріна Кажуть файна господиня: Ти староста не правий Вовка наш один такий. Спинку гарно він тримає Нашу челядь обіймає. Важність в нього своя є: Не чіпай ВОНО своє. Відстояли Владка всі Хоч князівство у біді. Всі городи в буряні, Але нам нужни свої Чемні, милії князі. Князь словами промовля Наче Гоголя слова. Віршем криє, покриває Челядь свою звеселяє. Владка тільки не сприйма Його рідная братва Та що пальці три тримає Й оселедці одягає. Брате наш, ти нас продав! Тільки трон ти обійняв, В душу ти нам так наклав Ти забув, хто тебе пхав?! Та ми браття всі такі Тільки нам зайти в князі Забуваєм хто ми. Ні?! Ось напевне нам каюк І загнемся наче крюк. При такому ґаздівстві Всі будемо у …..багні! Будем знов новин чекати І історію писати. А на цьому мабуть все!!! Далі буде! ХАЙ ЖИВЕ!!!
Літописець галицький
10:56:06 25-12-2014

Час глаголить знов прийшов Як процес в князівстві йшов. У палацах як було Про керовніцтво й бухло. Було так мов на балі Як у діда уві сні Матушки бухали За здоровя випивали. Князь хотів навксти лад Вскочив з трону і в палац. Там гучненько вже було, Мов базар усе гуло. Князь зайшов в четвертий ряд, Грюкав стукав все підряд. «Ви попались не шуміть. Це я князь в мить відчиніть. Стукай, грюкай і кричи Не дамо тобі ввійти. Тишком матушки кривлялись Та із князя насміхались. Ось керовніцтво князька Не вартує і нуля. Доведе він нас у мить Скоро не буде що пить. А Староста мудрий був Про невдаху не забув Про «здобутки» і опрос Каже Влодку досвідос. Челядь бистро ся зібрала До старости завітала «Хочем Влодка і усе! Це наш князь нехай буде». А Староста їм в отвіт: «Ви читали браття звіт?! При такому ґаздівстві Ви всі браття у …багні. «НИЖЧЕ ПЛІНТУС! Я кажу. Вірте браття не брешу. Краще в трон любий баран Ніж ваш князь і отаман. То ж чекайти ви письма Із містечка за Дніпра Дам вам мудрого орла Щоб ви вилізли з багна. Влодкові большой привіт Хай читає краще звіт. Розум хай пускає в хід І не лиже всім мов кіт. З цього байка виплива, Прочитавши сі слова. Не той князь що у сідлі Той, що розум в голові. Тож чекаймо вісточки для моєї кісточки От на цьому слові Бувайте здорові.
Пані Галичанка
20:27:13 25-12-2014

Автору цього "шедевру" не завадиило б трохи граматику повчити. А то це схоже на "творєніє" не дуже грамотного учня 5-го класу )))


E-mail:
Пароль:

Прізвище та ім’я:
E-mail:
Пароль:
Ще раз пароль:

УВАГА!
Після реєстрація на вашу електронну адресу прийде лист, в якому буде підтвердження реєстраниці.







Статистика


Locations of visitors to this page

Український рейтинг TOP.TOPUA.NET



Наша кнопка:



Газета Галицьке слово м.Галич










..

 
Газета «Галицьке слово» © 2010 рiк. Всі права на авторські матеріали належать газеті «Галицьке слово».
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за умови посилання на газету «Галицьке слово», а при передруку
в інтернеті - з активним гіперпосиланням на galslovo.if.ua. Адреса для листування з редакцією: galslovo@ukr.net