на сайті  
   
 
Вівторок, 22 жовтня 2019 року
 







Електронна версія



Ваша думка
З якими правовими питаннями у Вас найчастіше виникають труднощі?
оформлення спадщини
оформлення права власності
оренда земельної ділянки
розлучення
позбавлення батьківських прав
оскарження рішень чи бездіяльності органів державної влади
оформлення субсидії
виплата аліментів
виправлення описки в документах
Інше:

        

Переглянути результати

 

Рекомендуємо
 

Загрузка...






Архів газети "Галицьке слово"

2019 рік

2018 рік

2017 рік

2016 рік

2015 рік

2014 рік

2013 рік

2012 рік


2011 рік


2010 рік



Свято дбайливих господарів
18.11.2011 | 11:29 | Переглядів: 1586
Рейтинг

     Сьогодні нелегко працювати на землі. Але лише завдяки мудрості, умілому господарюванню, досвідченості аграріїв та невтомній праці «золотих рук» живе наша українська нива, а досягнення в сільському господарстві стають загальновизнаними. Нарощування обсягів виробництва сільськогосподарської продукції поєднуються з поступовим підвищенням конкурентоспроможності. Напередодні свята ми завітали до кількох підприємств і поцікавились станом справ.

     Приватне підприємство «Рідна земля», яке завжди йшло у перших рядах серед сільськогосподарських підприємств району, не пасе задніх і сьогодні, коли господарство очолив молодий керівник Володимир Слободян. Господарство має що показати.
     
      – Рік тому я взяв це господарство. До мене підприємством керував Ярослав Бугра. Він і сьогодні працює поряд зі мною. Адже хто, як не він, добре обізнаний з усіма нюансами господарки, – розповідає Володимир Романович, – у господарстві сьогодні 240 голів худоби. З них 145 – дійні коріви, а решта нетелі. А було лише 130 голів худоби. Середній надій по стаду був у межах 2000 літрів молока. Ми не міняли практично нічого, проте кардинально змінили підхід до системи годівлі. Сподіваємось, що до кінця року надої складатимуть 4300-4500 літрів молока. І це реальні цифри.
     Ми поміняли доїльні апарати. І як не дивно, надій збільшився у 3 рази. Якщо раніше ми надоювали лише 5-6 літрів молока, сьогодні маємо надій від корови – 15 літрів. І це при тому, що 70% корів у нас зараз знаходиться у завершальній фазі лактаційного періоду.
     Собівартість молока впродовж літнього періоду була в межах 2 грн за літр, а ціна реалізації складала 3,70 грн за літр. Рентабельність витримувалась впродовж всього літнього періоду. Правда, влітку ми підгодовували корів невеликою кількістю меляси і давали 2 кг висівок на голову.
     Рентабельність молока у нас непогана лише за рахунок того, що є хороша ціна. Молоко у дефіциті. Молокозаводи конкурують за якісну сировину.
     Ми спорудили новий молокопровід, встановили холодильні установки на електронній вазі. Крім того, здійснили реконструкцію другого приміщення ферми, встановили нову систему напування, провели водопровід і закупили у населення 50 голів худоби.
     Стадо у нас поділено на групи: високопродуктивну, середню і низьку. Перша група дає по 15 літрів і більше, середня – від 10 до 15 і низька – менше 10 літрів. Це корови перед «запуском».
     Кожна з цих груп має індивідуальну годівлю. Кожні 10 днів ми проводимо контрольний надій, а корів переводимо з групи в групу. Таким чином маємо переміщення худоби по стаду. Ми ввели в систему годівлі високоякісний сінаж, а раціони для дійного стада нам розробляють спеціалісти з фірми «Агроветатлантік».
     – Мені відомо, що Ви змінили підхід до випасання худоби…
      – Сьогодні наше стадо випасається на 80 га культурних пасовищ, розділених на клітки по 8 гектарів. Пасемо при допомозі електропастуха. 3 дні випасаємо худобу у клітці №1, потім переводимо до клітки №2 і так далі… Таким чином маємо завершений процес, який триває 30 днів. Після цього худобу знову повертаємо у клітку №1. За 30 днів виростає нова трава. А це – вже результат.
     Загалом, ми заклали близько 1000 га культурних пасовищ за німецькою технологією, яка полягає у посіві злакових трав. Собівартість одного посіву складає близько 2000 грн. Його вистачає на 4-5 років і ця трава дає 4-5 укосів.
     – Як щодо перспективи на майбутнє?
     – Якщо є бажання щось зробити, робота ладиться. На наступного року, ми хочемо здійснити реконструкцію ще одного тваринницького приміщення, запустити ще одну ферму на 200 корів і довести дійне стадо до 500 голів.
      Ми інвестували кошти у закупівлю нетелів і вже придбали 60 голів. Сподіваємось, що з нового року у нас розпочнеться масовий розтел. При цьому має піднятись і молоко.
     Для якісної заготівлі сінажу ми придбали високоякісну техніку, при допомозі якої пакуємо корми відразу у вакуумні упаковки. Крім того, маємо якісний силос. Кормами забезпечені на 2 роки. Отже працювати можна. Було б тільки бажання.
     – Що б Ви побажали своїм працівникам з нагоди свята?
     – День працівників сільського господарства – це свято справжніх господарів землі. Нехай не переводиться селянський рід на українській землі, а хліборобська праця буде належно оціненою. Я бажаю всім здоров’я, сімейного благополуччя, добробуту і злагоди у кожній оселі.

     З давніх часів форель вважають царською рибою. Та й ціна на царську рибу у нас також царська. І не дивно, адже серед інших видів риб вона відрізняється і зовнішністю, і смаковими якостями. Форель – особливий делікатес з ніжним і смачним м’ясом. Щоб ближче познайомитись з процесом вирощування форелі, напередодні свята я завітав на рибдільницю ПРАТ «Більшівці риба» у селі Набережна. Шостий рік тут працює рибоводом Михайло Зорій.
     
     – Це форельне господарство єдине в районі. У спеціально обладнаних водоймищах кілька десятків тонн риби. Різниця між короповими і фореллю велика. Восени коропа садять на зимівлю, а у нас починається нерест. За 2-3 тижні ми братимемо ікру. Це дуже складний процес. Зрештою, є велика різниця в порівнянні з вирощуванням коропових. Це ніжна ручна праця. До речі, сама форель ікру не відкладає. У період нересту її треба... доїти. Береш у руки рибину й акуратним легким погладжуванням видавлюєш з неї ікру, а з самця – молочко і акуратно вимішуємо, – усміхається моєму здивуванню пан Михайло. – Потім цю суміш ми закладаємо до інкубаційного обладнання. Через 22 дні з’являються у ікринок очка.
     Хочу зазначити, що плодючість форелі невелика: від 200 до 600 ікринок. Для порівняння, плодючість коропа – від 90 тисяч до 1700 тисяч ікринок; карася – від 8 тисяч до 800 тисяч, щуки – від 1,6 тисяч до 260 тисяч. Навіть у звичайної верховодки – до 4 тисяч ікринок.
     Інкубаційний період ікрини – 36 днів. А потім ще 25 днів її не можна випускати на велику воду. Розселяти малька треба чотири рази: після досягнення ваги 2, 10, 100 та 200 грамів, – пояснює мені пан Михайло. – До наступної весни зародки розвиватимуться, а потім цілий рік ми працюватимемо з личинкою, мальком, рибоносним матеріалом і т.д. Сьогодні у нас є 300 тисяч рибоносного матеріалу і 100 тисяч личинок.
     З кожним роком ми нарощуємо виробництво. У цьому році ми здали понад 40 тонн товарної риби. Тобто риби вагою від 250 до 350 грам.
     Годувати форель належить чотири рази на день (взимку двічі) спеціальними кормами. Саме корм для риби «з’їдає» найбільше грошей. І доки Україна не матиме власної кормової бази, як Польща чи Данія, доти у нас не буде дешевої форелі. Адже ціна випливає не з примхи, а із затрат.
     – Форельне господарство – дуже кропітка праця. Адже форель надто чутлива до несприятливих антропогенних чинників. Ця риба дуже примхлива, часто хворіє і помирає. Тож треба добре її доглядати, щоб не допускати захворювання, – розповідає господар. – Форель живе лише в чистій, холодній воді, тому на господарстві до всіх водоймищ, ванн та ставочків підведені спеціальні насоси, які подають джерельну воду. Джерело стабільно тримає 8 градусів для інкубатора. А для посадкового матеріалу температуру можна збільшувати до 18 градусів.
     У цьому році через посушливе і жарке літо господарство мало проблеми з джерелом, з якого постачає воду. Впродовж п’яти днів не було води. Джерело пересохло. У ставках вода піднімалась до 26 градусів. Це певним чином відбилося на посадковому матеріалі. Доводилося рятувати ситуацію при допомозі працівників МНС.
     У природі форель набирає до 15-20 кілограмів ваги. Але в штучних водоймах таких ніхто не тримає, хіба що маточне поголів’я. Ця риба живе 12 років, але найкращу ікру вона дає у віці від двох до шести-семи років.
     У нас на дільниці працює семеро працівників. Це рибоохоронці В.Пащак, М.Коберницький, О.Ланчинський, М.Довжинський, С.Довжинський та працівниця Н.Камінська. Саме цих людей, а разом з ними і керівника нашого підприємства Володимира Януша я вітаю із Днем працівника сільського господарства, адже рибництво також належить до аграрної галузі. Бажаю Вам, невтомні трудівники, міцного здоров’я, щастя, добра та наснаги. Нехай Ваша праця заколоситься щедрою нивою успіху!

     Перед аграріями сьогодні стоїть важливе завдання: виконати державну програму та наповнити продовольчий кошик українців. Працівники галузі району у 2011 році з цим завданням впорались. Я ще раз переконався у цьому, відвідавши ПАФ «Бовшівська» та поспілкувавшись з директором агрофірми Василем Івасишиним, хоч проблем у господарства чимало.
     
     – Проблеми були, є і будуть. Якби не було проблем, не було б, мабуть, роботи, тим паче у сільському господарстві, – каже мій співрозмовник. – У цьому році ми не отримали жодних дотацій, не було жодних повернень за отримані мінеральні добрива, як у попередні роки. А основна проблема – плинність кадрів. Робота у нас не є високооплачуваною. А тому залишаються у нас працювати лише люди, віддані землі. А таких у нас аж 98 працівників.
     Якщо взяти рік, що минає в цілому, то для нашого господарства він був непоганим. Зараз у нас налічується 678 голів ВРХ, з них 180 корів основного стада. Сьогодні надій від корови по господарству становить 14 літрів, середній приріст на відгодівлі – 450 г, вихід телят складає 98%. Я вважаю, що це добрі показники.
     Ми вже вкотре підтверджуємо статус племзаводу. Нашу худобу купують і приватники, і господарства, а отже у нас на відповідний рівень поставлено селекційну роботу. Ми маємо якісних бичків, гарний молодняк. Все відповідає стандартам і нормам. Правда, продаємо небагато, мусимо й собі дещо залишати для створення відповідного стада.
     Ми маємо 140 теличок. З них 40 уже осіменено на фермі «Поплавники». До нового року будуть спаровані решта, а це введення нових первісток, підвищення надоїв.
     У цьому році ми зібрали середній врожай – 25,3 ц/га. Заготовили відповідний запас кормів. Отже, буде чим перезимувати. На превеликий жаль, не маємо зерна на продаж, хоч клієнти є. Адже ми вирощуємо елітні сорти. І у цьому з кожним роком вдосконалюємось.
     Якщо повернутись до осінньої посівної кампанії, то ми посіяли 410 га озимої пшениці, 220 га озимого ріпаку, з них 20 га суріпиці, яка піде на ранній корм для ВРХ, 85 га озимого ячменю і 14 га жита.
     Дуже важливо, що у цьому році нам нарешті повернуто 58 тисяч гривень банком. Це дало можливість певною мірою зміцнити матеріально-технічну базу. А, зрештою, за останні чотири роки ми придбали три зернозбиральних комбайни, трактор ХТЗ з білоруським двигуном. Так що є на чому вийти в поле. Машинно-тракторний парк частково оновлено.
     Сьогодні можна чимало розповідати про господарство, про людей. Вони, повірте мені, вартують того. А від стану справ у сільськогосподарській галузі безпосередньо залежить економічна незалежність країни, добробут її громадян, здоров’я нації, добробут нинішнього та майбутнього поколінь. Завдяки сільським трудівникам полиці наших магазинів все більше й більше наповнюються високоякісними українськими продуктами, а в кожній українській оселі є хліб і до хліба.
     А тому з нагоди професійного свята я хочу сказати щире дякую своїм працівникам і загалом всім аграріям за чесну працю. Хай буде достаток у домівках, мир, злагода, велика шана і повага. А за Ваші мозолі шлю доземний уклін.
     Селянська праця споконвіку була мирним і благородним заняттям, на якому стояв і завжди стоятиме світ. А День працівників сільського господарства – це свято усіх, хто розумом і руками, серцем і душею щодня долучається до важливих аграрних справ. Це – свято дбайливих господарів.
     
     

Репортаж із господарств Ярослава Поташника






Коментарі:

Коментарів поки що нема.



Ім’я:
Коментар:

Скільки буде 1 + 10 =

* Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях.
Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти.
Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.









Галицький чат
n
10:56:20 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
n
10:56:24 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
n
10:56:34 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
n
10:56:42 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
сестра
17:05:10 20-05-2014

Звертаюся до всіх небайдужих = у Галицькій ЦРЛ народила дитину 16річна сирота з дитячого будинку! Потребує дитячих речей,харчування,памперсів!!! Допоможемо всі,хто чим може!!!
Гнатенко Іван
18:11:47 23-05-2014

До сестра напишіть, будь ласка, якісь координати, куди чи кому надавати гроші чи допомогу в іншій формі.
сестра
09:14:34 01-06-2014

До Гнатенко Дівчина знаходиться у Галицькій ЦРЛ,дитячому відділі,бо не має куди йти з дитиною!
сестра
09:17:11 01-06-2014

До Редактора!!!!! Народ інтересується на кого Ви працюєте????Чому доступ в чат зробили по реєстрації???Щоб народ не міг ВІЛЬНО! зайти і написати чи прочитати правду????
сестра
09:18:25 01-06-2014

Редактору! А може тому,що Ви як були при регіонах,так і сидите?????
Теслюк Володимир
21:14:50 01-06-2014

Шановна сестро, ніхто нікому ніколи не забороняв писати в чаті ПРАВДУ!!! І ніхто не обмежував вхід до чату... Ви самі вільно увійшли і пишете те, що маєте на думці... Реєстрацію запроваджено як і на інших сайтах для того, щоб можна було виявити непорядних дописувачів, які дозволяли собі писати тут образливі і нецензурні висловлювання. Щодо "регіонів", то я там ніколи не був, і працюю виключно для людей. Дякую.
Теслюк Володимир
21:17:14 01-06-2014

Доречі, Ви, сестро, теж могли б назвати своє справжнє ім'я... )))))) Чи Ви боїтеся?
сестра
13:38:55 02-06-2014

Та мені нема чого боятися..... Продажної влади???Це Ви при всіх владах співаєте їм честь і хвалу!!!!!
Теслюк Володимир
14:52:59 02-06-2014

Якщо Вам нема чого боятися, то підписуйтеся своїм іменем, яке Вам дали батьки...
Гнатенко Іван
18:21:03 02-07-2014

до сестра. невже так важко пройти хвилинну рпеєстрацію?? чи вже настільки низький рівень інтелекту, що важко написати e-mail і придумати простенький пароль???? яким же чином вам заважає вільно написати реєстрація??? ніхто ж не коректує ваші повідомлення!!!! Реєструйтеся і пишіть!!!!!
Гнатенко Іван
18:22:00 02-07-2014

до сестра. хоча можливо тут доречніше було б сказати відомою всім фразою: "якщо людина мертва, то це надовго, якщо дурна. то назавжди"!!!!!
Шмельова Марія Вадим
18:22:34 16-09-2014

Підкажіть будь ласка може кто здає квартиру в Галичі
петро
12:00:12 11-12-2014

КАЗКОВИЙ ГАЛЯЦ-ГРАД… Стольне місто на ріці Mов у чорта у руці. Пишно град ся розвиває І містян всіх розважає. Як прогнали ми орду Взяв наш Владко булаву. Мов до танцю він пішов І в палаци увійшов. Челядь громко промовляла І до танцю запрошала. Довгий крилами махав З писка слюні витирав. Всі бояри кричать: «Гуд!» Це наш славний Робін Гуд. Сотник Стримба не лапух Швидко Владка взяв в обух. Челядь тішиться гуде Все по нашому буде! Довгий крила вже сховав Слюні знову витирав. От князівство заживе Мов садочок розцвіте Новий князь добро несе Може буде добре вже. А князь Владко молодець Швидко дьоргав за уздець І не думав не гадав Владко воєвод придбав. Першим був князьок Назяр Той що їздив на позяр. Що палац си збудував Коли вогник поливав. І рука була тверда Била навіть мужика Матушку в дворі лупила Бо не рівно та ходила. Без Надії і Любві Кажуть не жили князі Владко теж не відставав І собі це все придбав. Надя глечики полоче І про всіх князьку стукоче А Любов немов в огні Це мабуть зловісні дні. Челядь тішиться, гуде До князька на чарку йде У палаци, як у двір Файний Владко брегадір. Війт місцевий теж мастак Ходить наче він батрак До Князька пороги б’є Грошики з казни кує. Час летить, шумить, гуде А князівство не цвіте Зароста все буряном Мов городець кабачком. Челядь тішиться, гуде Ще не час, усе буде. Довгий слюні повтирав І тепер вже промовчав. У князівстві знахар був Мірко звали, хто забув. Знав про все він і про всіх Хто здоровий, а хто псіх. Та в бояр на Мірка зуб Князь кричить: «Тобі каюк!» Стримба зібрання веде Знахар в суд і ось вам - фе. Що буде? Ніхто не знає Знахар ціхо ся сховав, Сотник й князь грушки щибає, Довгий знов ся заплював. Далі буде!Напишу!!! Я про всяку єрунду І про Галяцку княжну І про Стримбу орлика Про князівство й ослика.
Літописець галицький
10:08:56 22-12-2014

частина II Время знов прийшов писати Про князівство розказати. Про Старосту напишу І про всяку в світі бзду. Час пливе. Зима гряде! А життя гниле, гниле. Челядь тішиться, гуде, Ще не час, усе буде. Владко всівся у гнізді Мов кобила у вівсі. Стримба князя осідлав І на всіх він накладав. Та не тут прийшла біда З неба хмара насува. Славний град Станіславків Шле старостиних гонців. Челядь в раз заметушилась Щоб біда ця не случилась. В мить зібрали всю братву Не віддати булаву. Стримба зібрання зібрав Довгий крилами махав. І Лахоцький виступав: Похвалив і облизав, Владка так він шанував. Той Лахоцький - хитрий жук Лізе всюди як павук. Цей князьок бальона грав І народ свій обкрадав, Фіру не одну придбав Не одного обскакав. Слово мовив і князьок, Той, що міряв потічок, Вчив він трохи діточок Напивався як бичок. Крилось град його земля Це Федоря – ось імя. Обізвалась мамка Ріна Кажуть файна господиня: Ти староста не правий Вовка наш один такий. Спинку гарно він тримає Нашу челядь обіймає. Важність в нього своя є: Не чіпай ВОНО своє. Відстояли Владка всі Хоч князівство у біді. Всі городи в буряні, Але нам нужни свої Чемні, милії князі. Князь словами промовля Наче Гоголя слова. Віршем криє, покриває Челядь свою звеселяє. Владка тільки не сприйма Його рідная братва Та що пальці три тримає Й оселедці одягає. Брате наш, ти нас продав! Тільки трон ти обійняв, В душу ти нам так наклав Ти забув, хто тебе пхав?! Та ми браття всі такі Тільки нам зайти в князі Забуваєм хто ми. Ні?! Ось напевне нам каюк І загнемся наче крюк. При такому ґаздівстві Всі будемо у …..багні! Будем знов новин чекати І історію писати. А на цьому мабуть все!!! Далі буде! ХАЙ ЖИВЕ!!!
Літописець галицький
10:56:06 25-12-2014

Час глаголить знов прийшов Як процес в князівстві йшов. У палацах як було Про керовніцтво й бухло. Було так мов на балі Як у діда уві сні Матушки бухали За здоровя випивали. Князь хотів навксти лад Вскочив з трону і в палац. Там гучненько вже було, Мов базар усе гуло. Князь зайшов в четвертий ряд, Грюкав стукав все підряд. «Ви попались не шуміть. Це я князь в мить відчиніть. Стукай, грюкай і кричи Не дамо тобі ввійти. Тишком матушки кривлялись Та із князя насміхались. Ось керовніцтво князька Не вартує і нуля. Доведе він нас у мить Скоро не буде що пить. А Староста мудрий був Про невдаху не забув Про «здобутки» і опрос Каже Влодку досвідос. Челядь бистро ся зібрала До старости завітала «Хочем Влодка і усе! Це наш князь нехай буде». А Староста їм в отвіт: «Ви читали браття звіт?! При такому ґаздівстві Ви всі браття у …багні. «НИЖЧЕ ПЛІНТУС! Я кажу. Вірте браття не брешу. Краще в трон любий баран Ніж ваш князь і отаман. То ж чекайти ви письма Із містечка за Дніпра Дам вам мудрого орла Щоб ви вилізли з багна. Влодкові большой привіт Хай читає краще звіт. Розум хай пускає в хід І не лиже всім мов кіт. З цього байка виплива, Прочитавши сі слова. Не той князь що у сідлі Той, що розум в голові. Тож чекаймо вісточки для моєї кісточки От на цьому слові Бувайте здорові.
Пані Галичанка
20:27:13 25-12-2014

Автору цього "шедевру" не завадиило б трохи граматику повчити. А то це схоже на "творєніє" не дуже грамотного учня 5-го класу )))


E-mail:
Пароль:

Прізвище та ім’я:
E-mail:
Пароль:
Ще раз пароль:

УВАГА!
Після реєстрація на вашу електронну адресу прийде лист, в якому буде підтвердження реєстраниці.







Статистика


Locations of visitors to this page

Український рейтинг TOP.TOPUA.NET



Наша кнопка:



Газета Галицьке слово м.Галич










..

 
Газета «Галицьке слово» © 2010 рiк. Всі права на авторські матеріали належать газеті «Галицьке слово».
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за умови посилання на газету «Галицьке слово», а при передруку
в інтернеті - з активним гіперпосиланням на galslovo.if.ua. Адреса для листування з редакцією: galslovo@ukr.net