на сайті  
   
 
Середа, 18 вересня 2019 року
 







Електронна версія



Ваша думка
З якими правовими питаннями у Вас найчастіше виникають труднощі?
оформлення спадщини
оформлення права власності
оренда земельної ділянки
розлучення
позбавлення батьківських прав
оскарження рішень чи бездіяльності органів державної влади
оформлення субсидії
виплата аліментів
виправлення описки в документах
Інше:

        

Переглянути результати

 

Рекомендуємо
 

Загрузка...






Архів газети "Галицьке слово"

2019 рік

2018 рік

2017 рік

2016 рік

2015 рік

2014 рік

2013 рік

2012 рік


2011 рік


2010 рік



Скульптурний темперамент Григорія Крука
27.01.2012 | 11:19 | Переглядів: 1559
Рейтинг

     У калейдоскопі мистецтвознавчих досліджень з’являється чимало імен, явищ і творів світового рівня, а проте ще так недавно «закритих» для культурно-мистецьких, навчальних і музейних закладів. Своєї черги дочекався і скульптор Григорій Крук. 30 жовтня 2011 року виповнилося 100 років від дня народження мистця (1911-1988 рр.). З нагоди ювілею 7 грудня в Українському Вільному Університеті  в Мюнхені, де Крук прожив більшу частину свого життя, відбулася презентація великої мистецької спадщини українського скульптора.
     Подібна виставка (в меншому масштабі) відбулася у Львівській галереї мистецтв 25.03 - 21.04. 2010 р. В збірці  галереї знаходяться дві бронзові скульптури Григорія Крука. Це скульптури “Селянин” (1938 р.) та “Селянка” (1938 р.), які були передані галереї у 2001 році від фундації Тетяни-Анни Тарапацької-Шафовал і Миколи Шафовала.
     Так, Григорій Крук – український мистець світового рівня, людина прориву з однієї культурної системи (української соціалістичної) в іншу (європейську). Майстер, який балансував на грані неможливого, втілюючи в творах етнічну сутність свого, тоді поневоленого народу.
     Коріння славетного скульптора Григорія Крука бере початок у селі Братишів Івано-Франківської області, а бабуся Григорія по маминій лінії із Залукви Галицького району.
     Непрості колізії його біографії вартують подиву. Після закінчення Станіславської школи (1931 р.) вступає до Львівського коледжу декоративного мистецтва на відділ скульптури до професорів Яна Нальборчика й Юзефа Стажинського. Саме тут Григорій познайомився із С. Литвиненком, який з Парижу привіз новітні західноєвропейські тенденції, втіливши їх у пам’ятнику Івану Франкові на Личаківському кладовищі, до роботи над яким долучився і Григорій Крук.  
     За протекцією вчителя Лукашевича в 1934 р. Крук вступив до Краківської академії мистецтв у майстерню до професора Констянтина Лящка, де свого часу навчався і С. Литвиненко. Згодом в тандемі з учителем молодий скульптор різьбив бічний вівтар для української церкви св. Норберта в Кракові (1947).  Цей храм польська влада відібрала від українців, а іконостас і предмети богослужіння східного обряду знищила.
     1937 р. Г.Крук закінчив з найвищими відзнаками Краківську академію. З ініціативи письменника Б.Лепкого Крук вступає до Берлінської академії мистецтв – професорів Отта Гітцбергера, Альфреда Фока й Августа Кранца.
     Професор О. Гітцбергер високо оцінив творчий потенціал українського мистця, побачивши в ньому вміння стилізовано “означувати” ідентичність свого народу. У Берлінській академії мистецтв у житті Григорія Крука відбувається одна з найважливіших зустрічей. Це була зустріч із професором-скульптором Ф. Ємцем, який тривалий час мав особливий творчо-емоційний вплив на колегу. Через два роки після закінчення академії (1942 р.) Г.Крук вперше показує свої роботи на академічній виставці як єдиний учасник чужоземного походження.
     1945 р. Г.Крук разом із братом Іваном переїжджає до Мюнхена, де поселяється у мансардній робітні-ательє. Його помешкання було центром спілкування українсько-німецької богеми. По приїзді до Баварії протягом двох років скульптор вів педагогічну діяльність у власній майстерні.
     З ініціативи французького письменника Жана Кассу, директора музею сучасного мистецтва в Парижі, за підтримки німецького дипломатичного представництва у Франції, яке очолював відомий німецький мистецтвознавець д-р Вільгейм Гавзенштайн, цього ж року було організовано першу персональну виставку скульптури Г.Крука.
     Західний світ почав активно цікавитися творчістю українського скульптора. Підтвердженням цього є інтерв’ю  Г.Крука і світлина з його майстерні, вміщені на шпальтах тодішнього часопису “ДП Експрес” (1945 р), присвяченого життю емігрантів.
     У Німеччині вперше свої твори Г.Крук презентував на масштабній виставці українського образотворчого мистецтва в Мюнхені в 1947р. Пізніше своїми враженнями поділиться Жан Кассу: «Твори свідчать про зусилля автора до спрощення форми і виразності руху». Центральною домінантою виставки була композиція «Бандурист». Мистецтвознавець влучно додає: «Він хотів вирвати з людини неможливе, безконечне, відважившись на безглузду, сповнену протиріч спробу відобразити в творі зв’язок духовного з тілесним, одвічного з тимчасовим». Жан Кассу також підкреслює спорідненість творів Г. Крука із творами його сучасника М. Черешньовського – канадського скульптора українського походження (автора пам’ятника Лесі Українці в Торонто).  Цю думку проводить і С. Гординський (мистець, поет і критик, доля якого закинула до Америки на довгих 45 років ) у своїй монографії (1947 р.): “Перше враження, яке викликає скульптура Г.Крука – це статичність, яка ніяк не заперечує руху, побудованого ритмом ліній”.
     За життя Григорія Крука було влаштовано 52 виставки в Мюнхені (1952), Парижі (1945 і 1954), Лондоні, Едінбурзі  (1954), Бонні (1955), Нью-Йорку, Філадельфії (1961), Відні (1962), Дубровніку (1970) та ін.
     Як відомо, на початку ХХ ст. за часів митрополита Андрея Шептицького, традиційно склалося так, що галицький духовний клір опікувався мистецькою богемою. Вслід за Шептицьким священослужителі брали під свій духовний і матеріальний провід талановитих і “потребуючих” мистців. Для Г.Крука таким духовним провідником  був єпископ Іван Бучко – апостольський візитатор для українців у Західній Європі. За  його підтримки скульптор дістав цілорічну стипендію на навчання  до Італії до Римської академії мистецтв. Саме на Римських студіях (1950 р), збагативши свій досвід історичним мистецтвом Римської імперії, багатими музейними колекціями, мистець утверджує свою оригінальність у  пластичному вислові і стилі. Домінантою творчості Григорія Крука є національна тематика.
     Григорій Крук  створив  цілу  галерею портретів визначних українських діячів, що увійшли в нашу історію, як знакові постаті доби, серед яких Володимир Великий, княгиня Ольга, Анна Ярославна, Тарас Шевченко, Павло Скоропадський, Симон Петлюра та ін..
     Мистець також творить образи сучасників. Важливою подією була робота над скульптурами патріарха Греко-Католицької Церкви Йосипа Сліпого та папи Павла VI. Ці роботи отримали першу відзнаку на конкурсі в Римі й медаль відзнаки від папи Римського.
     Крук сформував власний образ людини з чітко вираженою психологічною суттю – індивідуальними прикметами душі. Терпіння, втома, болісна праця – зміст творчості Г.Крука.
     У його скульптурах закладено “суворий кодекс моралі” українського села, яке при важкій щоденній праці верстає свій земний шлях. Він один із  перших вніс сільський сюжет (буденну українську дійсність) в світове мистецтво.
     Часто митцеві закидали, що його персонажі хворіють на духовну клаустрофобію, перебувають під «клавзурою» душевних емоцій, що автор перевантажив творчість «внутрішнім життям героїв»; натомість одноманітними є пози, жести, рухи… Однак зауважують, що скульптор дотримувався своєї лінії, мовляв, «не можливою є велич без простоти добра і правди».
     Ще в молоді роки “скитальцем” мандруючи по мистецьких “столицях” Європи, Г.Крук вивчав мистецтво провідних шкіл, збагачував творчий досвід найпрогресивнішими віяннями. Часто він просто “на німо” спостерігав за чужими здобутками, мистецькими процесами й цілим культурним контекстом. Прагнув бути обізнаним у мистецькій ситуації, рухаючись різними світовими площинами й напрямками, заявляв: “Мені достатньо перенаситися всім чужим, знати всі протиріччя “високого” мистецтва, дослідити “за” і “проти” в перспективах мистецького розвитку та з метою вкотре переконатися  у власному “покликанні”.
     Григорій Крук мав чимало вчителів, “авторитетів”, котрі залишили карб свого “письма” на його творах. Проте на відміну від них і колег не крокував “завітніми тенденціями”. Він знайшов інше джерело інспірацій. Реалістичне відтворення правдивого образу українського селянина, без гіперболізації форм і деталей в дещо узагальнено-змонументалізованому форматі, проте із збереженням “рухомої статики” й емоційності образу.
     «Цивілізаційний смак» та естетична зваженість репрезентувала українського мистця як європейця. Він дотримувався власноруч вибудуваних норм у мистецтві.
      Від європейських шкіл скульптор почерпнув сміливість не цуратися свого, керуватися бажанням і вмінням реалізувати справжню емоцію, яка не тільки  красувалася на обличчі, а таїлася глибоко в поставі, жесті, душі моделі.
     Ще з юних літ Григорій цікавився дерев’яною народною скульптурою, зокрема й силуетами кам’яних стел, його захоплювали “баби-стели” спрощено-узагальнених масивних форм, з влучним вираженням внутрішнього світу. Перебуваючи в еміграції, збагачував своє захоплення скульптурою давніх східних та європейських цивілізацій. В Парижі він цікавився імпресіоністичною скульптурою Родена й балеринами Дега. Можна провести пряму паралель між українцем і французом, показати, як Крук “позичав” позу і динаміку з творів Дега, припасовуючи їх до своїх масивних жіночих силуетів.
     Паралелі до Крукової скульптури бачимо в творчості іспанського скульптора Антоніо Кампільйо, який зображує узагальнено і дещо перебільшено «фігури» «своїх» іспанських галіціянок й українських галичанок. Аналогічність прослідковуємо в підході до вибору теми й “технічній” манері виконання. Є ймовірність, що під час перебування в Римі обидва скульптори могли «перетинатися» у Римській академії мистецтв, отримуючи в один період творчі студії.
     Певну концептуальну подібність знаходимо і в колумбійського мистця Франческо Боттеро. Проживаючи у Мюнхені, Г.Крук мав можливість ознайомитися із його творчістю. Його захопило символічно-змістовне навантаження  творів латино-американця, надто патріотично-показний спосіб відображення “національної ситуації” колумбійського народу.
     Однак самобутність й оригінальність українського скульптора незаперечні. Він вкотре підтвердив результативність “рутинної” праці, декларуючи в ній не святковість, а повсякденну злободенність свого народу зі складною долею. Подібно, як В. Стефаник в літературі виводить «тверді», «угрубілі» характери, так і Григорій Крук в своїх образах виражає сильних і незламних українців.
     Разом з тим, образи Г. Крука ніколи не втрачали іронічно-патріотичного настрою, який “розвільнював” побутову марноту. У багатьох творах виражене автором “високе” почуття гумору галицького простолюду, який допомагав втримати незламний дух і високу їх гідність.
     Українських селян Григорій Крук розумів як єдиний духовний організм, що має власний цілісний образ.
     Григорій Крук, як корифей скульптури,  творячи українські галицькі образи,  підтримував традицію етнічної зображальності та робив значний внесок у необхідну і невідкладну працю з популяризації українського мистецтва на світових культурних обширах.
     
     

Христина Береговська, мистецтвознавець, завідувач науково-освітнього відділу Національного заповідника «Давній Галич»






Коментарі:

yJVNUiPzGKu:
31.01.2013 19:52:14

The ability to think like that is alyaws a joy to behold


Ім’я:
Коментар:

Скільки буде 4 + 9 =

* Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях.
Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти.
Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.









Галицький чат
n
10:56:20 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
n
10:56:24 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
n
10:56:34 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
n
10:56:42 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
сестра
17:05:10 20-05-2014

Звертаюся до всіх небайдужих = у Галицькій ЦРЛ народила дитину 16річна сирота з дитячого будинку! Потребує дитячих речей,харчування,памперсів!!! Допоможемо всі,хто чим може!!!
Гнатенко Іван
18:11:47 23-05-2014

До сестра напишіть, будь ласка, якісь координати, куди чи кому надавати гроші чи допомогу в іншій формі.
сестра
09:14:34 01-06-2014

До Гнатенко Дівчина знаходиться у Галицькій ЦРЛ,дитячому відділі,бо не має куди йти з дитиною!
сестра
09:17:11 01-06-2014

До Редактора!!!!! Народ інтересується на кого Ви працюєте????Чому доступ в чат зробили по реєстрації???Щоб народ не міг ВІЛЬНО! зайти і написати чи прочитати правду????
сестра
09:18:25 01-06-2014

Редактору! А може тому,що Ви як були при регіонах,так і сидите?????
Теслюк Володимир
21:14:50 01-06-2014

Шановна сестро, ніхто нікому ніколи не забороняв писати в чаті ПРАВДУ!!! І ніхто не обмежував вхід до чату... Ви самі вільно увійшли і пишете те, що маєте на думці... Реєстрацію запроваджено як і на інших сайтах для того, щоб можна було виявити непорядних дописувачів, які дозволяли собі писати тут образливі і нецензурні висловлювання. Щодо "регіонів", то я там ніколи не був, і працюю виключно для людей. Дякую.
Теслюк Володимир
21:17:14 01-06-2014

Доречі, Ви, сестро, теж могли б назвати своє справжнє ім'я... )))))) Чи Ви боїтеся?
сестра
13:38:55 02-06-2014

Та мені нема чого боятися..... Продажної влади???Це Ви при всіх владах співаєте їм честь і хвалу!!!!!
Теслюк Володимир
14:52:59 02-06-2014

Якщо Вам нема чого боятися, то підписуйтеся своїм іменем, яке Вам дали батьки...
Гнатенко Іван
18:21:03 02-07-2014

до сестра. невже так важко пройти хвилинну рпеєстрацію?? чи вже настільки низький рівень інтелекту, що важко написати e-mail і придумати простенький пароль???? яким же чином вам заважає вільно написати реєстрація??? ніхто ж не коректує ваші повідомлення!!!! Реєструйтеся і пишіть!!!!!
Гнатенко Іван
18:22:00 02-07-2014

до сестра. хоча можливо тут доречніше було б сказати відомою всім фразою: "якщо людина мертва, то це надовго, якщо дурна. то назавжди"!!!!!
Шмельова Марія Вадим
18:22:34 16-09-2014

Підкажіть будь ласка може кто здає квартиру в Галичі
петро
12:00:12 11-12-2014

КАЗКОВИЙ ГАЛЯЦ-ГРАД… Стольне місто на ріці Mов у чорта у руці. Пишно град ся розвиває І містян всіх розважає. Як прогнали ми орду Взяв наш Владко булаву. Мов до танцю він пішов І в палаци увійшов. Челядь громко промовляла І до танцю запрошала. Довгий крилами махав З писка слюні витирав. Всі бояри кричать: «Гуд!» Це наш славний Робін Гуд. Сотник Стримба не лапух Швидко Владка взяв в обух. Челядь тішиться гуде Все по нашому буде! Довгий крила вже сховав Слюні знову витирав. От князівство заживе Мов садочок розцвіте Новий князь добро несе Може буде добре вже. А князь Владко молодець Швидко дьоргав за уздець І не думав не гадав Владко воєвод придбав. Першим був князьок Назяр Той що їздив на позяр. Що палац си збудував Коли вогник поливав. І рука була тверда Била навіть мужика Матушку в дворі лупила Бо не рівно та ходила. Без Надії і Любві Кажуть не жили князі Владко теж не відставав І собі це все придбав. Надя глечики полоче І про всіх князьку стукоче А Любов немов в огні Це мабуть зловісні дні. Челядь тішиться, гуде До князька на чарку йде У палаци, як у двір Файний Владко брегадір. Війт місцевий теж мастак Ходить наче він батрак До Князька пороги б’є Грошики з казни кує. Час летить, шумить, гуде А князівство не цвіте Зароста все буряном Мов городець кабачком. Челядь тішиться, гуде Ще не час, усе буде. Довгий слюні повтирав І тепер вже промовчав. У князівстві знахар був Мірко звали, хто забув. Знав про все він і про всіх Хто здоровий, а хто псіх. Та в бояр на Мірка зуб Князь кричить: «Тобі каюк!» Стримба зібрання веде Знахар в суд і ось вам - фе. Що буде? Ніхто не знає Знахар ціхо ся сховав, Сотник й князь грушки щибає, Довгий знов ся заплював. Далі буде!Напишу!!! Я про всяку єрунду І про Галяцку княжну І про Стримбу орлика Про князівство й ослика.
Літописець галицький
10:08:56 22-12-2014

частина II Время знов прийшов писати Про князівство розказати. Про Старосту напишу І про всяку в світі бзду. Час пливе. Зима гряде! А життя гниле, гниле. Челядь тішиться, гуде, Ще не час, усе буде. Владко всівся у гнізді Мов кобила у вівсі. Стримба князя осідлав І на всіх він накладав. Та не тут прийшла біда З неба хмара насува. Славний град Станіславків Шле старостиних гонців. Челядь в раз заметушилась Щоб біда ця не случилась. В мить зібрали всю братву Не віддати булаву. Стримба зібрання зібрав Довгий крилами махав. І Лахоцький виступав: Похвалив і облизав, Владка так він шанував. Той Лахоцький - хитрий жук Лізе всюди як павук. Цей князьок бальона грав І народ свій обкрадав, Фіру не одну придбав Не одного обскакав. Слово мовив і князьок, Той, що міряв потічок, Вчив він трохи діточок Напивався як бичок. Крилось град його земля Це Федоря – ось імя. Обізвалась мамка Ріна Кажуть файна господиня: Ти староста не правий Вовка наш один такий. Спинку гарно він тримає Нашу челядь обіймає. Важність в нього своя є: Не чіпай ВОНО своє. Відстояли Владка всі Хоч князівство у біді. Всі городи в буряні, Але нам нужни свої Чемні, милії князі. Князь словами промовля Наче Гоголя слова. Віршем криє, покриває Челядь свою звеселяє. Владка тільки не сприйма Його рідная братва Та що пальці три тримає Й оселедці одягає. Брате наш, ти нас продав! Тільки трон ти обійняв, В душу ти нам так наклав Ти забув, хто тебе пхав?! Та ми браття всі такі Тільки нам зайти в князі Забуваєм хто ми. Ні?! Ось напевне нам каюк І загнемся наче крюк. При такому ґаздівстві Всі будемо у …..багні! Будем знов новин чекати І історію писати. А на цьому мабуть все!!! Далі буде! ХАЙ ЖИВЕ!!!
Літописець галицький
10:56:06 25-12-2014

Час глаголить знов прийшов Як процес в князівстві йшов. У палацах як було Про керовніцтво й бухло. Було так мов на балі Як у діда уві сні Матушки бухали За здоровя випивали. Князь хотів навксти лад Вскочив з трону і в палац. Там гучненько вже було, Мов базар усе гуло. Князь зайшов в четвертий ряд, Грюкав стукав все підряд. «Ви попались не шуміть. Це я князь в мить відчиніть. Стукай, грюкай і кричи Не дамо тобі ввійти. Тишком матушки кривлялись Та із князя насміхались. Ось керовніцтво князька Не вартує і нуля. Доведе він нас у мить Скоро не буде що пить. А Староста мудрий був Про невдаху не забув Про «здобутки» і опрос Каже Влодку досвідос. Челядь бистро ся зібрала До старости завітала «Хочем Влодка і усе! Це наш князь нехай буде». А Староста їм в отвіт: «Ви читали браття звіт?! При такому ґаздівстві Ви всі браття у …багні. «НИЖЧЕ ПЛІНТУС! Я кажу. Вірте браття не брешу. Краще в трон любий баран Ніж ваш князь і отаман. То ж чекайти ви письма Із містечка за Дніпра Дам вам мудрого орла Щоб ви вилізли з багна. Влодкові большой привіт Хай читає краще звіт. Розум хай пускає в хід І не лиже всім мов кіт. З цього байка виплива, Прочитавши сі слова. Не той князь що у сідлі Той, що розум в голові. Тож чекаймо вісточки для моєї кісточки От на цьому слові Бувайте здорові.
Пані Галичанка
20:27:13 25-12-2014

Автору цього "шедевру" не завадиило б трохи граматику повчити. А то це схоже на "творєніє" не дуже грамотного учня 5-го класу )))


E-mail:
Пароль:

Прізвище та ім’я:
E-mail:
Пароль:
Ще раз пароль:

УВАГА!
Після реєстрація на вашу електронну адресу прийде лист, в якому буде підтвердження реєстраниці.







Статистика


Locations of visitors to this page

Український рейтинг TOP.TOPUA.NET



Наша кнопка:



Газета Галицьке слово м.Галич










..

 
Газета «Галицьке слово» © 2010 рiк. Всі права на авторські матеріали належать газеті «Галицьке слово».
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за умови посилання на газету «Галицьке слово», а при передруку
в інтернеті - з активним гіперпосиланням на galslovo.if.ua. Адреса для листування з редакцією: galslovo@ukr.net