на сайті  
   
 
Вівторок, 12 листопада 2019 року
 






Ваша думка
З якими правовими питаннями у Вас найчастіше виникають труднощі?
оформлення спадщини
оформлення права власності
оренда земельної ділянки
розлучення
позбавлення батьківських прав
оскарження рішень чи бездіяльності органів державної влади
оформлення субсидії
виплата аліментів
виправлення описки в документах
Інше:

        

Переглянути результати

 

Рекомендуємо
 

Загрузка...






Архів газети "Галицьке слово"

2019 рік

2018 рік

2017 рік

2016 рік

2015 рік

2014 рік

2013 рік

2012 рік


2011 рік


2010 рік



Виходець із галицької громади
17.02.2012 | 09:43 | Переглядів: 1335
Рейтинг

     Інколи ми навіть не задумуємось над тим, що прізвища людей, які час від часу з’являються на шпальтах газет, у наукових виданнях так чи інакше пов’язані з нашим краєм, нашою історією. Зрештою, свого часу ці люди жили поряд з нами. Свого часу, виявляється,  їх визнала світова спільнота. А що знаємо про них ми?

     20 лютого 1923 в селі Залуква у караїмської сім’ї слюсаря Захарія Абрагамовича, який мав ще й невеличке господарство, народився син Зигмунт. Мати, Девора Морткович, походила з Луцьких караїмів. Зигмунт був найстаршим у сім’ї, де виховувалося четверо дітей.
     У п’ятирічному віці він вступив до першого класу польської школи в Галичі. Одинадцятирічним залишився без батька, а через рік, у 1935 році, вступив до Станіславської гімназії, де вчився до 1939 року. Та за рекомендацією лікарів юний Зигмунт змушений був на рік перервати навчання.
     У роки радянської влади (1939-1941) навчався в Галицькій середній школі. У 1944 році був вивезений на примусові роботи до Німеччини, а по закінченні війни опинився в Польщі на Дольне Шльонські. Де, незважаючи на тяжкі умовах життя і праці, одночасно навчався спочатку на орієнтальному факультеті Варшавського університету, а згодом, переїхавши до Кракова, продовжив навчання на факультеті орієнтальної філології у Ягелонському університеті. У 1951 році захистився як магістр орієнтальної тюркської філології.
     Головною темою своїх робіт Зигмунт обрав історичні стосунки Польщі з Туреччиною і Кримським каганатом. І з 1952 року, як архівний дослідник польсько-турецьких історичних джерел у Варшаві та Кракові, він працював над цією темою до 1976 року.
     Вдумливо, сторінка за сторінкою, аналізуючи листування між Портою Османської імперії та канцелярією королів і гетьманів Корони Абрагамович стає знавцем у цій області, визнаним вченими не лише у Польщі, а й за кордоном. У 1968 році він захищає докторську дисертацію в Ягелонському університеті.
     Першою його працею є «Катаlog dokumentow tureckich» (1959 р.), який був визнаний вченими світу і охоплює опис 381 документа історії Польщі та її сусідів у період з 1455 по 1672 роки.
     Досліджуючи турецьку історіографію та історію Середньої та Східної Європи він став автором опису подорожей мандрівника XVIII ст. Евлія Челебего «Ksiega podrozz Ewliji Cyelebiego» (1969 р.). У цій праці Абрагамовичу належить переклад опису подорожі Кримом, підбір документів, вступне слово та наукові коментарі.
     У 1971 році вийшла з друку книга історії хана Іслам Герея III, писана на підставі єдиної копії хроніки історії Криму 1644-1651 років, що збереглася в фондах British Muzeum в Лондоні.
     Наслідком зацікавленості турецькою історіографією, а головне історією зв’язків Польщі і Туреччини, стала праця «Кага Mustafa pod Wiedniem», видана у 1973 році. Автор використав у праці мусульманські джерела віденського походу 1683 року.
     З 1976 року і аж до виходу на пенсію З.Абрагамович працює в інституті Історії Польської Академії Наук. Займається роботою над трактатом польсько-турецьких стосунків 1489-1648 років. Але на їх опублікування уже не вистачило сил.
     У 1989 році за участю Абрагамовича вийшла книга відомого орієнталіста Ігнація Петрашевского «Uroki orientu» про 10-річну подорож на Схід. Це опис повсякденного життя, звичаїв і культури Сходу, а особливо Туреччини в 30-х роках XIX століття. Абрагамовичу належить вступна стаття та обробка матеріалу.
     Зигмунт Абрагамович друкував статті і замітки в наукових виданнях не лише у Польщі, а й за кордоном. Працюючи в Польській Академії Наук, вчений часто їздив у відрядження, брав участь у наукових конференціях, вів широке листування із вченими багатьох країн світу. Він був особисто знайомий з професором Шишманом і в Парижі мала побачити світ його робота про історію поселення караїмів у Тракаї.
     На превеликий жаль, не встиг опублікувати історію про поселення караїмів на території Галича. Але збереглися рукописи.
     В останні роки життя бере участь у роботі товариства Польща-Туреччина, але повністю проявити себе не зміг через поганий стан здоров’я та у зв’язку з доглядом за важко хворою дружиною. Саме через це він, втративши впродовж місяця дружину і матір, знаходив розраду в роботі. Його часто можна було застати за читанням.
     Не були байдужими для вченого й українська історія та література. Він шанував творчість Тараса Шевченка. Це стало поштовхом для перекладу на караїмську мову «Заповіту». Працьовитий та вимогливий до себе він до останніх днів життя постійно наполегливо працював. За два тижні до смерті, в день, коли його поклали в лікарню, він закінчив роботу над перекладом Кобзаревої «Гамалії» і передав його у видавництво сусідкою.
     13 грудня 1990 року Зигмунт Абрагамович помер. Поховали вченого на Раковецькому кладовищі у Кракові.
     
     

Ярослав Поташник






Коментарі:

Коментарів поки що нема.



Ім’я:
Коментар:

Скільки буде 8 + 8 =

* Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях.
Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти.
Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.









Галицький чат
n
10:56:20 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
n
10:56:24 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
n
10:56:34 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
n
10:56:42 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
сестра
17:05:10 20-05-2014

Звертаюся до всіх небайдужих = у Галицькій ЦРЛ народила дитину 16річна сирота з дитячого будинку! Потребує дитячих речей,харчування,памперсів!!! Допоможемо всі,хто чим може!!!
Гнатенко Іван
18:11:47 23-05-2014

До сестра напишіть, будь ласка, якісь координати, куди чи кому надавати гроші чи допомогу в іншій формі.
сестра
09:14:34 01-06-2014

До Гнатенко Дівчина знаходиться у Галицькій ЦРЛ,дитячому відділі,бо не має куди йти з дитиною!
сестра
09:17:11 01-06-2014

До Редактора!!!!! Народ інтересується на кого Ви працюєте????Чому доступ в чат зробили по реєстрації???Щоб народ не міг ВІЛЬНО! зайти і написати чи прочитати правду????
сестра
09:18:25 01-06-2014

Редактору! А може тому,що Ви як були при регіонах,так і сидите?????
Теслюк Володимир
21:14:50 01-06-2014

Шановна сестро, ніхто нікому ніколи не забороняв писати в чаті ПРАВДУ!!! І ніхто не обмежував вхід до чату... Ви самі вільно увійшли і пишете те, що маєте на думці... Реєстрацію запроваджено як і на інших сайтах для того, щоб можна було виявити непорядних дописувачів, які дозволяли собі писати тут образливі і нецензурні висловлювання. Щодо "регіонів", то я там ніколи не був, і працюю виключно для людей. Дякую.
Теслюк Володимир
21:17:14 01-06-2014

Доречі, Ви, сестро, теж могли б назвати своє справжнє ім'я... )))))) Чи Ви боїтеся?
сестра
13:38:55 02-06-2014

Та мені нема чого боятися..... Продажної влади???Це Ви при всіх владах співаєте їм честь і хвалу!!!!!
Теслюк Володимир
14:52:59 02-06-2014

Якщо Вам нема чого боятися, то підписуйтеся своїм іменем, яке Вам дали батьки...
Гнатенко Іван
18:21:03 02-07-2014

до сестра. невже так важко пройти хвилинну рпеєстрацію?? чи вже настільки низький рівень інтелекту, що важко написати e-mail і придумати простенький пароль???? яким же чином вам заважає вільно написати реєстрація??? ніхто ж не коректує ваші повідомлення!!!! Реєструйтеся і пишіть!!!!!
Гнатенко Іван
18:22:00 02-07-2014

до сестра. хоча можливо тут доречніше було б сказати відомою всім фразою: "якщо людина мертва, то це надовго, якщо дурна. то назавжди"!!!!!
Шмельова Марія Вадим
18:22:34 16-09-2014

Підкажіть будь ласка може кто здає квартиру в Галичі
петро
12:00:12 11-12-2014

КАЗКОВИЙ ГАЛЯЦ-ГРАД… Стольне місто на ріці Mов у чорта у руці. Пишно град ся розвиває І містян всіх розважає. Як прогнали ми орду Взяв наш Владко булаву. Мов до танцю він пішов І в палаци увійшов. Челядь громко промовляла І до танцю запрошала. Довгий крилами махав З писка слюні витирав. Всі бояри кричать: «Гуд!» Це наш славний Робін Гуд. Сотник Стримба не лапух Швидко Владка взяв в обух. Челядь тішиться гуде Все по нашому буде! Довгий крила вже сховав Слюні знову витирав. От князівство заживе Мов садочок розцвіте Новий князь добро несе Може буде добре вже. А князь Владко молодець Швидко дьоргав за уздець І не думав не гадав Владко воєвод придбав. Першим був князьок Назяр Той що їздив на позяр. Що палац си збудував Коли вогник поливав. І рука була тверда Била навіть мужика Матушку в дворі лупила Бо не рівно та ходила. Без Надії і Любві Кажуть не жили князі Владко теж не відставав І собі це все придбав. Надя глечики полоче І про всіх князьку стукоче А Любов немов в огні Це мабуть зловісні дні. Челядь тішиться, гуде До князька на чарку йде У палаци, як у двір Файний Владко брегадір. Війт місцевий теж мастак Ходить наче він батрак До Князька пороги б’є Грошики з казни кує. Час летить, шумить, гуде А князівство не цвіте Зароста все буряном Мов городець кабачком. Челядь тішиться, гуде Ще не час, усе буде. Довгий слюні повтирав І тепер вже промовчав. У князівстві знахар був Мірко звали, хто забув. Знав про все він і про всіх Хто здоровий, а хто псіх. Та в бояр на Мірка зуб Князь кричить: «Тобі каюк!» Стримба зібрання веде Знахар в суд і ось вам - фе. Що буде? Ніхто не знає Знахар ціхо ся сховав, Сотник й князь грушки щибає, Довгий знов ся заплював. Далі буде!Напишу!!! Я про всяку єрунду І про Галяцку княжну І про Стримбу орлика Про князівство й ослика.
Літописець галицький
10:08:56 22-12-2014

частина II Время знов прийшов писати Про князівство розказати. Про Старосту напишу І про всяку в світі бзду. Час пливе. Зима гряде! А життя гниле, гниле. Челядь тішиться, гуде, Ще не час, усе буде. Владко всівся у гнізді Мов кобила у вівсі. Стримба князя осідлав І на всіх він накладав. Та не тут прийшла біда З неба хмара насува. Славний град Станіславків Шле старостиних гонців. Челядь в раз заметушилась Щоб біда ця не случилась. В мить зібрали всю братву Не віддати булаву. Стримба зібрання зібрав Довгий крилами махав. І Лахоцький виступав: Похвалив і облизав, Владка так він шанував. Той Лахоцький - хитрий жук Лізе всюди як павук. Цей князьок бальона грав І народ свій обкрадав, Фіру не одну придбав Не одного обскакав. Слово мовив і князьок, Той, що міряв потічок, Вчив він трохи діточок Напивався як бичок. Крилось град його земля Це Федоря – ось імя. Обізвалась мамка Ріна Кажуть файна господиня: Ти староста не правий Вовка наш один такий. Спинку гарно він тримає Нашу челядь обіймає. Важність в нього своя є: Не чіпай ВОНО своє. Відстояли Владка всі Хоч князівство у біді. Всі городи в буряні, Але нам нужни свої Чемні, милії князі. Князь словами промовля Наче Гоголя слова. Віршем криє, покриває Челядь свою звеселяє. Владка тільки не сприйма Його рідная братва Та що пальці три тримає Й оселедці одягає. Брате наш, ти нас продав! Тільки трон ти обійняв, В душу ти нам так наклав Ти забув, хто тебе пхав?! Та ми браття всі такі Тільки нам зайти в князі Забуваєм хто ми. Ні?! Ось напевне нам каюк І загнемся наче крюк. При такому ґаздівстві Всі будемо у …..багні! Будем знов новин чекати І історію писати. А на цьому мабуть все!!! Далі буде! ХАЙ ЖИВЕ!!!
Літописець галицький
10:56:06 25-12-2014

Час глаголить знов прийшов Як процес в князівстві йшов. У палацах як було Про керовніцтво й бухло. Було так мов на балі Як у діда уві сні Матушки бухали За здоровя випивали. Князь хотів навксти лад Вскочив з трону і в палац. Там гучненько вже було, Мов базар усе гуло. Князь зайшов в четвертий ряд, Грюкав стукав все підряд. «Ви попались не шуміть. Це я князь в мить відчиніть. Стукай, грюкай і кричи Не дамо тобі ввійти. Тишком матушки кривлялись Та із князя насміхались. Ось керовніцтво князька Не вартує і нуля. Доведе він нас у мить Скоро не буде що пить. А Староста мудрий був Про невдаху не забув Про «здобутки» і опрос Каже Влодку досвідос. Челядь бистро ся зібрала До старости завітала «Хочем Влодка і усе! Це наш князь нехай буде». А Староста їм в отвіт: «Ви читали браття звіт?! При такому ґаздівстві Ви всі браття у …багні. «НИЖЧЕ ПЛІНТУС! Я кажу. Вірте браття не брешу. Краще в трон любий баран Ніж ваш князь і отаман. То ж чекайти ви письма Із містечка за Дніпра Дам вам мудрого орла Щоб ви вилізли з багна. Влодкові большой привіт Хай читає краще звіт. Розум хай пускає в хід І не лиже всім мов кіт. З цього байка виплива, Прочитавши сі слова. Не той князь що у сідлі Той, що розум в голові. Тож чекаймо вісточки для моєї кісточки От на цьому слові Бувайте здорові.
Пані Галичанка
20:27:13 25-12-2014

Автору цього "шедевру" не завадиило б трохи граматику повчити. А то це схоже на "творєніє" не дуже грамотного учня 5-го класу )))


E-mail:
Пароль:

Прізвище та ім’я:
E-mail:
Пароль:
Ще раз пароль:

УВАГА!
Після реєстрація на вашу електронну адресу прийде лист, в якому буде підтвердження реєстраниці.







Статистика


Locations of visitors to this page

Український рейтинг TOP.TOPUA.NET



Наша кнопка:



Газета Галицьке слово м.Галич










..

 
Газета «Галицьке слово» © 2010 рiк. Всі права на авторські матеріали належать газеті «Галицьке слово».
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за умови посилання на газету «Галицьке слово», а при передруку
в інтернеті - з активним гіперпосиланням на galslovo.if.ua. Адреса для листування з редакцією: galslovo@ukr.net