на сайті  
   
 
Середа, 19 червня 2019 року
 







Електронна версія



Ваша думка
З якими правовими питаннями у Вас найчастіше виникають труднощі?
оформлення спадщини
оформлення права власності
оренда земельної ділянки
розлучення
позбавлення батьківських прав
оскарження рішень чи бездіяльності органів державної влади
оформлення субсидії
виплата аліментів
виправлення описки в документах
Інше:

        

Переглянути результати

 

Рекомендуємо
 

Загрузка...






Архів газети "Галицьке слово"

2019 рік

2018 рік

2017 рік

2016 рік

2015 рік

2014 рік

2013 рік

2012 рік


2011 рік


2010 рік



Боротьба церкви проти пияцтва
16.11.2012 | 10:51 | Переглядів: 1534
Рейтинг

     Алкоголь – це універсальна отрута, яка діє на весь організм.  Алкоголь нерівномірно розподіляється в тканинах тіла. Найбільше його поглинає головний мозок, тому що в нервових клітинах головного мозку є велика кількість ліпідів, у яких алкоголь розчиняється краще, ніж в інших середовищах. У молодих людей судини мозку порівняно великого розміру (це потрібно для повноцінного живлення клітин, які ростуть), тому приплив крові до них більший. Зберігається алкоголь у головному мозку до 90 днів. При важкому отруєнні алкоголем гине декілька тисяч клітин сірої речовини головного мозку.
     
     Пияцтво і алкоголь приносять нашому суспільству великі моральні і матеріальні втрати. При зловживанні алкогольними напоями знижується продуктивність праці, втрачаються трудові навики і кваліфікація, занепадає трудова дисципліна. За розрахунками економістів, у осіб, які помірно вживають спиртне, продуктивність праці знижується на 4-5%. Близько половини транспортних аварій пов’язано з вживанням алкоголю. Виробничі травми частіше бувають у понеділок (так званий “важкий” день) або у дні після свят, коли працездатність організму ще не відновилася після алкогольного сп’яніння.
     
     Пияцтво на Україні стало дуже поширюватиися в часи Речі Посполитої. Воно служило джерелом збагачення панів, даючи їм 40-50% прибутку з їхніх маєтків. У пияцтві частина знедоленого народу шукала втіхи у вільний час, поринала у нього, щоб забутися, заховатися від дійсності. З часом горілка отруювала свідомість людини і непереборно кликала до себе. Людина, яка ставала пияком, мала лише одну мету в житті– випити.
     В другій половині ХVІІІ ст першу спробу організації боротьби з пияцтвом в Галичині зробив львівський єпископ Йосиф Шумлянський. У 1687 році була видана книга його повчань та інструкцій для священиків “Метрика альбо реєстр для порядку церкви”. У ній понад 10 сторінок відведено для висвітлення шкідливості пияцтва. Вимагаючи тверезого життя насамперед від священиків, він наказував їм всіляко боротися з пияцтвом серед селян.
     Стихійні прояви боротьби за тверезість мали місце в нашому краї, мабуть, з давніх часів. А вже на початку ХІХ ст почалася хвиля антиалкогольного руху в світі. У 1808 році виникли перші товариства тверезості в Англії та в Північній Америці. Славну сторінку в історію руху вписали тоді жінки. Під час масових жіночих походів вони нищили корчми та інші подібні заклади. Поступово цей рух наближався через Західну Європу до Галичини. Адже пияцтво до краю розкладало людську мораль.
     Щоб не допустити стихійності руху тверезості і тримати його під контролем, генерал-губернатор “князівства Галичини і Лодомерії” 23 вересня 1844 року віддав розпорядження про створення товариств тверезості при всіх парафіяльних церквах. Духовенство зобов’язувалося цією постановою до проведення роз’яснювальної роботи серед населення і всіх тих, що давали присяги тверезості, мало записувати у спеціальні “Золоті книги тверезості”.
     Тому 3 жовтня 1844 року галицький митрополит Михайло Левицький (1774-1858) звернувся з відповідним циркулярним листом (обіжником) до своїх священиків. У циркулярному листі ч.3887/138 німецькою та польською мовами духовенство отримало детальні інструкції про те, як засновувати товариства тверезості та вести книги тверезості. 10 жовтня з антиалкогольною проповіддю звернувся до своїх вірних перемишльський єпископ Іван Снігурський. А 8 листопада було опубліковано звернення до населення перемишльського римо-католицького єпископа Франциска Захаріясевича. У ньому були дані інструкції сільським священикам про порядок ведення антиалкогольної агітації серед населення.”Для пияцтва немає нічого святого, ..готуйтесь до бою проти спільного ворога людства”, – повчав єпископ. Того ж року були віддруковані присяги-молитви, які вручалися членам “Братств тверезості”, і кожен на них ставив свій підпис.
     Вступаючі до “Братства тверезості (або стриманості)”, давали коротку присягу: “Я, (своє ім’я й прізвище), перед Богом, Матір’ю Богородицею і святим Ангелом-хоронителем урочисто постановляю у вживанні алкогольних напоїв за Божою допомогою уникати пияцтва, тільки дотримуватись належної міри і до того згідно моїх сил залучати інших”.
     11 листопада 1844 року в селі Старуня Богородчанського деканату духовенство, зібране зі всього деканату, утворило “Братство воздержності (стриманості)”, склавши присягу перед зібраними своїми парафіянами. 12 листопада така ж подія відбулася у місті Станіславові.
     21 січня 1848 року митрополит М.Левицький узагальнив досвід боротьби з пияцтвом і звернувся до духовенства з новим закликом посилити цю боротьбу. Адже священики зіткнулися з масовим опором виробників  та корчмарів і подекуди стали опускати руки. Митрополит закликав священиків до мужності і дальшої праці.
     Після придушення революції в Австрії наступив поступовий спад руху тверезості в Галичині і засновані “братства” почали повільно розпадатися. Але навіть в умовах спаду антиалкогольної боротьби у 1851 році урядова віденська газета “Вісник” мусіла відзначити ту велику шкоду, якої зазнавала Галичина від пияцтва: “Ми пересвідчені, що у нас більше вдовиць і сиріт, більше калік і недужих, більше самовбивців і шалених зробило пияцтво, як деінде громадянська війна або інша смертоносна язва”.
     Отець  Лев Трещаківський з Городка, посол до сейму, в липні 1861 року офіційно звертався до керівників Галицького сейму з проханням посилити боротьбу з пияцтвом і забезпечити дотримання законів, які регулювали торгівлю алкогольними напоями. Його запит був опублікований в газеті. Наступного року він через газету закликав священиків засновувати в Галичині товариства тверезості
     На заклик духовної та світської інтелігенції поступово почали відновлюватися “Братства тверезості”. У 1870 році в селі Комарники (тепер Турківського району на Львівщині) був відновлений запис у “Золоту книгу тверезості” тих, хто відрікався від вживання горілки до кінця життя. У 1872 році таке “Братство” виникло в селі Жуличі на Золочівщині. На початку 1873 року порвало з пияцтвом село Вільшаниця біля Тлумача. Того ж року повернулися до тверезості села Бубнище, Побережжжя, Сілець та Пасічна на сучасній Івано-Франківщині. Громада Побережжя вирішила повністю бойкотувати корчми. Громадська рада Пасічної, в якій на 700 осіб населення припадало 7 корчм, вирішила штрафувати на 15 ринських тих селян, які б посміли появитися в корчмі після 10 години вечора, або в неділю чи в свято. 24 лютого 1874 року постановила дотримуватися стриманості у вживанні горілки громада села Велдіж (тепер Шевченкове) біля Долини. Братства тверезості масово заводилися всюди.
     Рух за тверезість був підтриманий керівниками церкви. 3 квітня 1874 року звернувся до населення з посланням “Про високу гідність людини” митрополит Йосиф Сембратович (1821-1900), у якому нещадно засуджував пияцтво як гріх, яким людина губить свою гідність, губить себе духовно і фізично. Цього ж місяця він звернувся до папи Пія ІХ з проханням про надання “Братствам тверезості” духовних пільг. Папа посланням від 30 червня 1874 року надав такі пільги. Після цього Й.Сембратович 4 серпня закликав духовенство до заснування “Братств тверезості ”. Зокрема, він наказав заборонити дітям відвідувати корчми та танці в них, “щоб мерзості цієї на очі не бачили і гнилих, і лайливих слів п’яниць щоб не чули”. Священикам було наказано читати та пояснювати селянам положення про “Братства тверезості” і закликати їх до складання присяг про відречення від горілки.
     Ситуація в краї справді була невтішною. Виступаючи в Галицькому сеймі 24 травня 1875 року, посол Ковальський відзначив, що “є багато таких громад, де немає і 500 душ, а є біля 10 корчм”.
     Для більшого ефекту антиалкогольної пропаганди Митрополича консисторія ще 29 жовтня 1874 року дозволила проводити у Львівській архиєпархії духовні місії проти пияцтва. Організовувати місії було доручено парохові села Дорогів о.Василю Залозецькому. Ці місії, що проводилися, як правило, під час релігійних свят протягом 2-3 днів, являли собою багатотисячні (по 5-12 тисяч) зібрання селян. На місії прибували до 20, а інколи й до 40 священиків з цілої околиці, які виголошували довгі та палкі проповіді проти пияцтва. Супроводжувалися ці місії символічними похоронами горілки та встановленням пам’ятних хрестів тверезості. Спеціально для такої події відлиті чавунні хрести продавав по 30 ринських львівський купець Михайло Димет.
     У 1874 році в Галичині відбувалися місії проти пияцтва у 19 місцевостях, у наступному – вже більш як в 50, в основному на Тернопільщині та Станіславщині. При організації та проведенні цих місій справжньої слави “апостолів тверезості” заслужили численними палкими проповідями перед селянами отці Василь Залозецький, Ілля Мардарович, Филимон Огоновський, Йосип Кобринський, Йосип Могильницький, Володимир Паук, Антін Струтинський. Найбільш відомим “апостолом” став о.Рудольф Мох – громадський діяч, поет, один із засновників товариства “Галицько-руська матиця”, учасник першого собору руських учених у Львові 1848 року.
     У травні 1875 року Галицький сейм мусив прийняти закон проти пияцтва, за яким затриманих у громадських місцях пияків дозволялося карати штрафом 5 ринських або арештом до 3 днів. При повторному затриманні пияка протягом 3 місяців кара зростала в 3 рази. Аналогічні кари були визначені для шинкарів за продаж горілки особам у нетверезому стані та підліткам до 12 років. За споювання неповнолітніх (до 16 років) теж була визначена кара до 15 ринських. Шинкарям також було заборонено продавати горілку поза корчмою.
     Слід сказати, що в некролозі, опублікованому після смерті Й.Сембратовича у церковному виданні “Богословський вісник”, зазначено, що він мав “велетенські заслуги на полі усунення язви пияцтва, що страшно морально і матеріально ро­зоряла наше селянство. Боротьбі з цим злом він присвятив всі свої сили і працю, а його діяльність в цій сфері поклала наріжний камінь нинішнього руху на полі заснування народних читалень, ширення просвіти і економічного відродження нашого народу”.
     Хоч хвиля руху тверезості до кінця 1870-х років пішла на спад, у 1886 році в Галичині було до 1000 “Братств тверезості”.
     Справі боротьби з пияцтвом надавав великої ваги і наступний митрополит Сильвестр Сембратович. Його послання до духовенства про “Братства тверезості” було опубліковане 1889 року. Весною 1895 року митрополит С.Сембратович закликав духовенство систематизувати “Братства тверезості” згідно статуту, який був затверджений Папою римським для Перемишльської римо-католицької єпархії. При цьому закликав духовенство активізувати роботу цих “Братств”.
     Великим поборником пияцтва був митрополит Андрей Шептицький. На початку ХХ ст. він звернувся з пастирським листом до гуцулів, в якому по-батьківському картав їх за пияцтво: “Аж лячно, кілько то корчем у вас на Гуцульщині! Часом одна біля одної стоять рядом, так що подумав би хтось, що се не християнське село. А здається, що в неодному селі більше корчем можна побачити, ніж хрестів. З корчем розходяться по селі усякі беззаконня. З них іде до кожного християнина спокуса, що тягне до гріха. У корчмі виучуються люди пиянства, тої страшної хороби по наших селах. Там люди тратять на пиянство здоровля та й гріш. Кілько то людей через коршму навіки згинуло. Якщо вам миле ваше життя, якщо вам мила свята земля, що вас носить, якщо вам миле щастя дітей, оминайте здалека корчм”.
     1–2 лютого 1909 року у Львові відбувся перший український освітньо-господарський конгрес, на якому були виголошені 4 антиалкогольні доповіді. З ними виступили письменник і адвокат Андрій Чайковський, Іван Раковський, о.Теодозій Лежогубський та студент Володимир Держирука. Доповіді викликали зацікавлення в духовної та світської інтелігенції.
     Перед Першою світовою війною тверезого способу життя дотримувалася значна частина галицького населення. 18 лютого 1914 року митрополичий ординаріат звернувся із закликом до священиків засновувати Братства тверезості в тих місцевостях, де їх ще не було. Війна розхитала моральні норми, але церква вчасно це помітила. 25 липня 1917 року митрополичий ординаріят звернувся до вірних із закликом дотримуватися тверезості, моральності та ощадності, нагадавши при цьому слова із св.Письма: “...п’яниці царства Божого не наслідують”.
     У 1927 році о. Леонтій Куницький, парох церкви Св.Юра у Львові,  опублікував книжку “Вітер від моря”, де прямо закликав українців починати боротьбу за відродження власної держави з відмови від вживання алкогольних напоїв та тютюну.
     В листопаді 1934 року церква розпорядженням №11490/АВ наказувала всім парохам належно вшанувати цього року 100-річчя антиалкогольного руху в Галичині. В усіх церквах мали бути виголошені антиалкогольні та антинікотинові проповіді. В неділю, 25 листопада, мав бути проведений збір коштів для потреб антиалкогольної боротьби. В цьому місяці парохи мали виступити з відповідними лекціями перед своїми парафіянам. Наказано було відновити діяльність “Братств тверезості”, розгорнути в церковній пресі відповідну пропаганду та налагодити співпрацю з товариством “Відродження”.
     В період перебування україн­ських земель у складі СРСР про якусь організовану церквою боротьбу з пияцтвом не було мови, бо сама УГКЦ була загнана в підпілля. Але навіть в атеїстичному та розпияченому СРСР, який приніс в Галичину страшну вакханалію алкоголізму, ініціюючи радість народних мас з нагоди «звільнення від панів», А.Шептицький у 1940 році зазначив у посланні до вірних: «Пияцтво підкопує родинне щастя, стається нещастям для дітей, а не раз переходить до них тяжкими, страшними недугами. Пияцтво підкопує всі дочасні добра. Пияк марнує все: жінку, дітей спроваджує на жебраків. Пияцтво відбирає добру славу у людей. Хто шанує пияка? Хто числиться з його думкою? Хто з нього не сміється? Хто ним не гордить? Бо чи може бути більший нерозум, як власним поступованням робити себе подібним до нерозумних звірят». Це був відвертий протест справжнього пастиря проти знищення його народу.
     Нарешті, коли алкоголізм уже в назалежній Україні набрав страхітливих розмірів, у лютому 2002 року в церковній газеті “Арка” (ч.2/2002), яка виходить у Львові, появилося “Звернення Єпископів Києво-Галицької Митрополії Української Греко-Католицької Церкви до вірних і всіх людей доброї волі з приводу надмірного вживання алкогольних напоїв”. Від імені єпископів підписав його кардинал Любомир Гузар. Зайняло воно цілу сторінку газетної площі і було досить аргументоване цифрами. “Смертність серед дітей, батьки яких є алкоголіками, в 5 разів вища, а 60% розумової відсталості викликає алкоголізм батьків. Тривалість життя алкоголіків скорочується в середньому на 20 років. В Україні є 688000 алкоголіків за даними МОЗ”. Автори звернення запропонували для оздоровлення нашої нації заборонити рекламу спиртних напоїв у засобах масової інформації та вести суворий контроль за дотриманням закону про заборону продажу спиртних напоїв неповнолітнім. Там теж було зазначено, що церква має намір на рівні парафій відновити давню традицію товариств тверезості. Саме через це боротьба з пияцтвом є важливою справою для  церкви і вірян.
     
     

Підготував Іван ДРАБЧУК






Коментарі:

Коментарів поки що нема.



Ім’я:
Коментар:

Скільки буде 10 + 7 =

* Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях.
Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти.
Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.









Галицький чат
n
10:56:20 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
n
10:56:24 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
n
10:56:34 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
n
10:56:42 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
сестра
17:05:10 20-05-2014

Звертаюся до всіх небайдужих = у Галицькій ЦРЛ народила дитину 16річна сирота з дитячого будинку! Потребує дитячих речей,харчування,памперсів!!! Допоможемо всі,хто чим може!!!
Гнатенко Іван
18:11:47 23-05-2014

До сестра напишіть, будь ласка, якісь координати, куди чи кому надавати гроші чи допомогу в іншій формі.
сестра
09:14:34 01-06-2014

До Гнатенко Дівчина знаходиться у Галицькій ЦРЛ,дитячому відділі,бо не має куди йти з дитиною!
сестра
09:17:11 01-06-2014

До Редактора!!!!! Народ інтересується на кого Ви працюєте????Чому доступ в чат зробили по реєстрації???Щоб народ не міг ВІЛЬНО! зайти і написати чи прочитати правду????
сестра
09:18:25 01-06-2014

Редактору! А може тому,що Ви як були при регіонах,так і сидите?????
Теслюк Володимир
21:14:50 01-06-2014

Шановна сестро, ніхто нікому ніколи не забороняв писати в чаті ПРАВДУ!!! І ніхто не обмежував вхід до чату... Ви самі вільно увійшли і пишете те, що маєте на думці... Реєстрацію запроваджено як і на інших сайтах для того, щоб можна було виявити непорядних дописувачів, які дозволяли собі писати тут образливі і нецензурні висловлювання. Щодо "регіонів", то я там ніколи не був, і працюю виключно для людей. Дякую.
Теслюк Володимир
21:17:14 01-06-2014

Доречі, Ви, сестро, теж могли б назвати своє справжнє ім'я... )))))) Чи Ви боїтеся?
сестра
13:38:55 02-06-2014

Та мені нема чого боятися..... Продажної влади???Це Ви при всіх владах співаєте їм честь і хвалу!!!!!
Теслюк Володимир
14:52:59 02-06-2014

Якщо Вам нема чого боятися, то підписуйтеся своїм іменем, яке Вам дали батьки...
Гнатенко Іван
18:21:03 02-07-2014

до сестра. невже так важко пройти хвилинну рпеєстрацію?? чи вже настільки низький рівень інтелекту, що важко написати e-mail і придумати простенький пароль???? яким же чином вам заважає вільно написати реєстрація??? ніхто ж не коректує ваші повідомлення!!!! Реєструйтеся і пишіть!!!!!
Гнатенко Іван
18:22:00 02-07-2014

до сестра. хоча можливо тут доречніше було б сказати відомою всім фразою: "якщо людина мертва, то це надовго, якщо дурна. то назавжди"!!!!!
Шмельова Марія Вадим
18:22:34 16-09-2014

Підкажіть будь ласка може кто здає квартиру в Галичі
петро
12:00:12 11-12-2014

КАЗКОВИЙ ГАЛЯЦ-ГРАД… Стольне місто на ріці Mов у чорта у руці. Пишно град ся розвиває І містян всіх розважає. Як прогнали ми орду Взяв наш Владко булаву. Мов до танцю він пішов І в палаци увійшов. Челядь громко промовляла І до танцю запрошала. Довгий крилами махав З писка слюні витирав. Всі бояри кричать: «Гуд!» Це наш славний Робін Гуд. Сотник Стримба не лапух Швидко Владка взяв в обух. Челядь тішиться гуде Все по нашому буде! Довгий крила вже сховав Слюні знову витирав. От князівство заживе Мов садочок розцвіте Новий князь добро несе Може буде добре вже. А князь Владко молодець Швидко дьоргав за уздець І не думав не гадав Владко воєвод придбав. Першим був князьок Назяр Той що їздив на позяр. Що палац си збудував Коли вогник поливав. І рука була тверда Била навіть мужика Матушку в дворі лупила Бо не рівно та ходила. Без Надії і Любві Кажуть не жили князі Владко теж не відставав І собі це все придбав. Надя глечики полоче І про всіх князьку стукоче А Любов немов в огні Це мабуть зловісні дні. Челядь тішиться, гуде До князька на чарку йде У палаци, як у двір Файний Владко брегадір. Війт місцевий теж мастак Ходить наче він батрак До Князька пороги б’є Грошики з казни кує. Час летить, шумить, гуде А князівство не цвіте Зароста все буряном Мов городець кабачком. Челядь тішиться, гуде Ще не час, усе буде. Довгий слюні повтирав І тепер вже промовчав. У князівстві знахар був Мірко звали, хто забув. Знав про все він і про всіх Хто здоровий, а хто псіх. Та в бояр на Мірка зуб Князь кричить: «Тобі каюк!» Стримба зібрання веде Знахар в суд і ось вам - фе. Що буде? Ніхто не знає Знахар ціхо ся сховав, Сотник й князь грушки щибає, Довгий знов ся заплював. Далі буде!Напишу!!! Я про всяку єрунду І про Галяцку княжну І про Стримбу орлика Про князівство й ослика.
Літописець галицький
10:08:56 22-12-2014

частина II Время знов прийшов писати Про князівство розказати. Про Старосту напишу І про всяку в світі бзду. Час пливе. Зима гряде! А життя гниле, гниле. Челядь тішиться, гуде, Ще не час, усе буде. Владко всівся у гнізді Мов кобила у вівсі. Стримба князя осідлав І на всіх він накладав. Та не тут прийшла біда З неба хмара насува. Славний град Станіславків Шле старостиних гонців. Челядь в раз заметушилась Щоб біда ця не случилась. В мить зібрали всю братву Не віддати булаву. Стримба зібрання зібрав Довгий крилами махав. І Лахоцький виступав: Похвалив і облизав, Владка так він шанував. Той Лахоцький - хитрий жук Лізе всюди як павук. Цей князьок бальона грав І народ свій обкрадав, Фіру не одну придбав Не одного обскакав. Слово мовив і князьок, Той, що міряв потічок, Вчив він трохи діточок Напивався як бичок. Крилось град його земля Це Федоря – ось імя. Обізвалась мамка Ріна Кажуть файна господиня: Ти староста не правий Вовка наш один такий. Спинку гарно він тримає Нашу челядь обіймає. Важність в нього своя є: Не чіпай ВОНО своє. Відстояли Владка всі Хоч князівство у біді. Всі городи в буряні, Але нам нужни свої Чемні, милії князі. Князь словами промовля Наче Гоголя слова. Віршем криє, покриває Челядь свою звеселяє. Владка тільки не сприйма Його рідная братва Та що пальці три тримає Й оселедці одягає. Брате наш, ти нас продав! Тільки трон ти обійняв, В душу ти нам так наклав Ти забув, хто тебе пхав?! Та ми браття всі такі Тільки нам зайти в князі Забуваєм хто ми. Ні?! Ось напевне нам каюк І загнемся наче крюк. При такому ґаздівстві Всі будемо у …..багні! Будем знов новин чекати І історію писати. А на цьому мабуть все!!! Далі буде! ХАЙ ЖИВЕ!!!
Літописець галицький
10:56:06 25-12-2014

Час глаголить знов прийшов Як процес в князівстві йшов. У палацах як було Про керовніцтво й бухло. Було так мов на балі Як у діда уві сні Матушки бухали За здоровя випивали. Князь хотів навксти лад Вскочив з трону і в палац. Там гучненько вже було, Мов базар усе гуло. Князь зайшов в четвертий ряд, Грюкав стукав все підряд. «Ви попались не шуміть. Це я князь в мить відчиніть. Стукай, грюкай і кричи Не дамо тобі ввійти. Тишком матушки кривлялись Та із князя насміхались. Ось керовніцтво князька Не вартує і нуля. Доведе він нас у мить Скоро не буде що пить. А Староста мудрий був Про невдаху не забув Про «здобутки» і опрос Каже Влодку досвідос. Челядь бистро ся зібрала До старости завітала «Хочем Влодка і усе! Це наш князь нехай буде». А Староста їм в отвіт: «Ви читали браття звіт?! При такому ґаздівстві Ви всі браття у …багні. «НИЖЧЕ ПЛІНТУС! Я кажу. Вірте браття не брешу. Краще в трон любий баран Ніж ваш князь і отаман. То ж чекайти ви письма Із містечка за Дніпра Дам вам мудрого орла Щоб ви вилізли з багна. Влодкові большой привіт Хай читає краще звіт. Розум хай пускає в хід І не лиже всім мов кіт. З цього байка виплива, Прочитавши сі слова. Не той князь що у сідлі Той, що розум в голові. Тож чекаймо вісточки для моєї кісточки От на цьому слові Бувайте здорові.
Пані Галичанка
20:27:13 25-12-2014

Автору цього "шедевру" не завадиило б трохи граматику повчити. А то це схоже на "творєніє" не дуже грамотного учня 5-го класу )))


E-mail:
Пароль:

Прізвище та ім’я:
E-mail:
Пароль:
Ще раз пароль:

УВАГА!
Після реєстрація на вашу електронну адресу прийде лист, в якому буде підтвердження реєстраниці.







Статистика


Locations of visitors to this page

Український рейтинг TOP.TOPUA.NET



Наша кнопка:



Газета Галицьке слово м.Галич










..

 
Газета «Галицьке слово» © 2010 рiк. Всі права на авторські матеріали належать газеті «Галицьке слово».
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за умови посилання на газету «Галицьке слово», а при передруку
в інтернеті - з активним гіперпосиланням на galslovo.if.ua. Адреса для листування з редакцією: galslovo@ukr.net