на сайті  
   
 
Четвер, 21 листопада 2019 року
 






Ваша думка
З якими правовими питаннями у Вас найчастіше виникають труднощі?
оформлення спадщини
оформлення права власності
оренда земельної ділянки
розлучення
позбавлення батьківських прав
оскарження рішень чи бездіяльності органів державної влади
оформлення субсидії
виплата аліментів
виправлення описки в документах
Інше:

        

Переглянути результати

 

Рекомендуємо
 

Загрузка...






Архів газети "Галицьке слово"

2019 рік

2018 рік

2017 рік

2016 рік

2015 рік

2014 рік

2013 рік

2012 рік


2011 рік


2010 рік



Батьківська хата Тараса Шевченка
15.03.2013 | 14:18 | Переглядів: 1295
Рейтинг

     Було це в 1817 році. Тоді трирічний Тарас, батько, мати, сестри Катерина та Ярина, брат Микита жили в тісній дідовій хаті. Хата  була маленька, а пожильців – як у маківці зерняток...
      На цьому ж таки кутку жив селянин Тетерюк. Якось пішли чутки, що він продає хату. Звичайно, кому, як не Шевченкам, її купити. Юрмитись в одній халупі було прости несила. Але де взяти грошей? Та на поміч Григорію прийшла уся родина Шевченків і хату було куплено. Хоча  ходили чутки, що то Яким Бойко купив хату для свого зятя.
      Хата, хоч  і старенька, кособока, з підсліпуватими двома віконцями, здавалася Шевченкам просторою світлицею. У хаті була піч, лежанка, піл, по під стінами стояли лави, ослін. Оце і всі меблі. Але, що і казати, і така господа здавалася діткам розкошами: є де побігати та й спати не так уже тісно.
     Нема  тепер батькової хати і кучерявої яблуні, що красувалася біля неї, зрізали й стару вербу біля перелазу. Тільки на папері лишилася для наступних поколінь  батькова хата, намальована Тарасом Шевченком у 1843 році. У цій хаті пройшли дитячі роки поета, в ній він гостював під час перебування в рідному краї.
      Після смерті Тараса Григоровича в шістдесятих роках минулого століття батькова хата Шевченка згоріла. Її відбудував брат поета Микита і передав меншому сину Прокопові.
     Старший син Микити Петро відділив половину обійстя, побудував собі нову хату, комору, клуню. В дев’яностих роках  і та відбудована  хата Шевченка завалилась, і  Прокіп збудував собі теж нову, а на місці старої садив картоплю. Тільки старе печище довго виднілось серед городу.
      1892 року один із шанувальників  поета, йдучи через двір, вгледів під коморою Петра Микитовича Шевченка (його звали у селі дід Мірошник) камінь з млина.
      - Петре і Прокопе, ви б оцей камінь закопали на місці, де стояла хата поета. Буде такий час, що шануватимуть Шевченкові стежки і місця, а це буде пам’ятник
      І справді, через рік, було встановлено перший пам’ятник Шевченку на Україні – камінь з млина. На камені висічено слова: «Тут була хата Т.Г.Шевченка». Ініціатором збереження пам’яті Великого Кобзаря був місцевий земський лікар Нетесюк, який, зібравши сільську громаду ще на початку ХХ століття, обніс огорожею подвір’я. Навколо каменя дбайливі руки онуків поета щороку сіяли квіти. Тут, біля каменя, сфотографувалися онуки поета Марія Петрівна, Людмила і Одарка Прокопівни Шевченко. Часто фотографувалися екскурсанти..
      Хата родичів Кобзаря приймала Лесю Українки, Олену Пчілку, Лисенка, Садовського, Коцюбинського і інших поетів та письменників. Частими були гості із Росії, із-за кордону.
      До революції в селі Кирилівці не було клубу, кінотеатру, і сільська молодь часто йшла на подвір’я Шевченка. Навколо каменя-пам’ятника бабуся Єфимія, дружина Прокопа – племінника поета, з участю молоді села зробили доріжки, поставили лави, посіяли квіти.
     Шевченкове нині є великим селом із майже тритисячним населенням. Раніше воно називалося Кирилівка (інша назва Керелівка). Нині у Шевченковому на колишньому подвір’ї Шевченків розташовано літературно-меморіальний музей та адміністрацію Національного заповідника «Батьківщина Тараса Шевченка». До нього входять села Шевченкове, Моринці, Будище та Вільшана. Музей розташовано на пагорбі. Звідси відкриваються чудові краєвиди балки із вкритими садами, схилами. На схилі збереглася могила Катерини Шевченко – матері поета. В центрі села, на колишньому цвинтарі, — могила Григорія Шевченка — батька Тараса.
     У 1917 році  у селі було встановлено перше погруддя поета. Через кілька років його замінили невеликою постаттю Шевченка у кожусі. А згодом у 1927 році на постамент встановили нове погруддя, виготовлене з цементу та піску звенигородським скульптором Калеником Терещенком. У 1935 році почалося облаштування музею та будівництво нового приміщення, яке відкрили через чотири роки. Будинок музею, зведений тоді, стоїть донині. Ліворуч від нього розташовано адміністративну будівлю, праворуч стоїть реконструкція хати, в якій мешкала родина Шевченків. Навпроти хати пам’ятник – мандрівний юний Тарас. Музейне подвір’я, що спускається схилом у балку, оточене розкішним садом. У музейний комплекс також входить хата дячка, в якого Шевченко був «школярем-попихачем». Екскурсоводи кажуть, що хата «та сама». Недаремно її зберігають у скляному павільйоні, збудованому у 1961 році. Але мусимо вас розчарувати – це лише копія тієї хати. Від оригіналу залишився лише сволок із викарбуваною датою (1782р.) На в’їздах до Шевченкового стоять скульптури, які ілюструють дитинство і юність Тараса. А пам’ятник, встановлений у центрі села, показує Шевченка вже у зрілому віці.
     Серед експонатів музею – унікальні документальні світлини родини Тараса Шевченка, характерні наддніпрянські краєвиди, а також елементи місцевого вбрання, вишивані рушники, ткані рядна, скатертини; керамічний та дерев’яний посуд, меблі; народні ікони та картини. Представлено і неодмінний атрибут українських селянських хат – портрети Кобзаря, виконані народними малярами.
     У цьому музейному закладі багато років працював онук Шевченка — Т. Т. Шевченко. Його справу продовжила донька — В. Т. Шевченко, яка 30 років очолювала музей.  У 1992 році музей отримує статус державного історико-культурного заповідника «Батьківщина Тараса Шевченка».З 1995 року посаду директора заповідника обіймає заслужений працівник культури України Л. М. Шевченко. Указом Президента України № 74/2006 від 26 січня 2006 року Заповіднику надано статус національного.
     
     

Іван ДРАБЧУК, історик,член НСКУ






Коментарі:

Коментарів поки що нема.



Ім’я:
Коментар:

Скільки буде 9 + 3 =

* Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях.
Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти.
Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.







Галицький чат
n
10:56:20 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
n
10:56:24 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
n
10:56:34 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
n
10:56:42 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
сестра
17:05:10 20-05-2014

Звертаюся до всіх небайдужих = у Галицькій ЦРЛ народила дитину 16річна сирота з дитячого будинку! Потребує дитячих речей,харчування,памперсів!!! Допоможемо всі,хто чим може!!!
Гнатенко Іван
18:11:47 23-05-2014

До сестра напишіть, будь ласка, якісь координати, куди чи кому надавати гроші чи допомогу в іншій формі.
сестра
09:14:34 01-06-2014

До Гнатенко Дівчина знаходиться у Галицькій ЦРЛ,дитячому відділі,бо не має куди йти з дитиною!
сестра
09:17:11 01-06-2014

До Редактора!!!!! Народ інтересується на кого Ви працюєте????Чому доступ в чат зробили по реєстрації???Щоб народ не міг ВІЛЬНО! зайти і написати чи прочитати правду????
сестра
09:18:25 01-06-2014

Редактору! А може тому,що Ви як були при регіонах,так і сидите?????
Теслюк Володимир
21:14:50 01-06-2014

Шановна сестро, ніхто нікому ніколи не забороняв писати в чаті ПРАВДУ!!! І ніхто не обмежував вхід до чату... Ви самі вільно увійшли і пишете те, що маєте на думці... Реєстрацію запроваджено як і на інших сайтах для того, щоб можна було виявити непорядних дописувачів, які дозволяли собі писати тут образливі і нецензурні висловлювання. Щодо "регіонів", то я там ніколи не був, і працюю виключно для людей. Дякую.
Теслюк Володимир
21:17:14 01-06-2014

Доречі, Ви, сестро, теж могли б назвати своє справжнє ім'я... )))))) Чи Ви боїтеся?
сестра
13:38:55 02-06-2014

Та мені нема чого боятися..... Продажної влади???Це Ви при всіх владах співаєте їм честь і хвалу!!!!!
Теслюк Володимир
14:52:59 02-06-2014

Якщо Вам нема чого боятися, то підписуйтеся своїм іменем, яке Вам дали батьки...
Гнатенко Іван
18:21:03 02-07-2014

до сестра. невже так важко пройти хвилинну рпеєстрацію?? чи вже настільки низький рівень інтелекту, що важко написати e-mail і придумати простенький пароль???? яким же чином вам заважає вільно написати реєстрація??? ніхто ж не коректує ваші повідомлення!!!! Реєструйтеся і пишіть!!!!!
Гнатенко Іван
18:22:00 02-07-2014

до сестра. хоча можливо тут доречніше було б сказати відомою всім фразою: "якщо людина мертва, то це надовго, якщо дурна. то назавжди"!!!!!
Шмельова Марія Вадим
18:22:34 16-09-2014

Підкажіть будь ласка може кто здає квартиру в Галичі
петро
12:00:12 11-12-2014

КАЗКОВИЙ ГАЛЯЦ-ГРАД… Стольне місто на ріці Mов у чорта у руці. Пишно град ся розвиває І містян всіх розважає. Як прогнали ми орду Взяв наш Владко булаву. Мов до танцю він пішов І в палаци увійшов. Челядь громко промовляла І до танцю запрошала. Довгий крилами махав З писка слюні витирав. Всі бояри кричать: «Гуд!» Це наш славний Робін Гуд. Сотник Стримба не лапух Швидко Владка взяв в обух. Челядь тішиться гуде Все по нашому буде! Довгий крила вже сховав Слюні знову витирав. От князівство заживе Мов садочок розцвіте Новий князь добро несе Може буде добре вже. А князь Владко молодець Швидко дьоргав за уздець І не думав не гадав Владко воєвод придбав. Першим був князьок Назяр Той що їздив на позяр. Що палац си збудував Коли вогник поливав. І рука була тверда Била навіть мужика Матушку в дворі лупила Бо не рівно та ходила. Без Надії і Любві Кажуть не жили князі Владко теж не відставав І собі це все придбав. Надя глечики полоче І про всіх князьку стукоче А Любов немов в огні Це мабуть зловісні дні. Челядь тішиться, гуде До князька на чарку йде У палаци, як у двір Файний Владко брегадір. Війт місцевий теж мастак Ходить наче він батрак До Князька пороги б’є Грошики з казни кує. Час летить, шумить, гуде А князівство не цвіте Зароста все буряном Мов городець кабачком. Челядь тішиться, гуде Ще не час, усе буде. Довгий слюні повтирав І тепер вже промовчав. У князівстві знахар був Мірко звали, хто забув. Знав про все він і про всіх Хто здоровий, а хто псіх. Та в бояр на Мірка зуб Князь кричить: «Тобі каюк!» Стримба зібрання веде Знахар в суд і ось вам - фе. Що буде? Ніхто не знає Знахар ціхо ся сховав, Сотник й князь грушки щибає, Довгий знов ся заплював. Далі буде!Напишу!!! Я про всяку єрунду І про Галяцку княжну І про Стримбу орлика Про князівство й ослика.
Літописець галицький
10:08:56 22-12-2014

частина II Время знов прийшов писати Про князівство розказати. Про Старосту напишу І про всяку в світі бзду. Час пливе. Зима гряде! А життя гниле, гниле. Челядь тішиться, гуде, Ще не час, усе буде. Владко всівся у гнізді Мов кобила у вівсі. Стримба князя осідлав І на всіх він накладав. Та не тут прийшла біда З неба хмара насува. Славний град Станіславків Шле старостиних гонців. Челядь в раз заметушилась Щоб біда ця не случилась. В мить зібрали всю братву Не віддати булаву. Стримба зібрання зібрав Довгий крилами махав. І Лахоцький виступав: Похвалив і облизав, Владка так він шанував. Той Лахоцький - хитрий жук Лізе всюди як павук. Цей князьок бальона грав І народ свій обкрадав, Фіру не одну придбав Не одного обскакав. Слово мовив і князьок, Той, що міряв потічок, Вчив він трохи діточок Напивався як бичок. Крилось град його земля Це Федоря – ось імя. Обізвалась мамка Ріна Кажуть файна господиня: Ти староста не правий Вовка наш один такий. Спинку гарно він тримає Нашу челядь обіймає. Важність в нього своя є: Не чіпай ВОНО своє. Відстояли Владка всі Хоч князівство у біді. Всі городи в буряні, Але нам нужни свої Чемні, милії князі. Князь словами промовля Наче Гоголя слова. Віршем криє, покриває Челядь свою звеселяє. Владка тільки не сприйма Його рідная братва Та що пальці три тримає Й оселедці одягає. Брате наш, ти нас продав! Тільки трон ти обійняв, В душу ти нам так наклав Ти забув, хто тебе пхав?! Та ми браття всі такі Тільки нам зайти в князі Забуваєм хто ми. Ні?! Ось напевне нам каюк І загнемся наче крюк. При такому ґаздівстві Всі будемо у …..багні! Будем знов новин чекати І історію писати. А на цьому мабуть все!!! Далі буде! ХАЙ ЖИВЕ!!!
Літописець галицький
10:56:06 25-12-2014

Час глаголить знов прийшов Як процес в князівстві йшов. У палацах як було Про керовніцтво й бухло. Було так мов на балі Як у діда уві сні Матушки бухали За здоровя випивали. Князь хотів навксти лад Вскочив з трону і в палац. Там гучненько вже було, Мов базар усе гуло. Князь зайшов в четвертий ряд, Грюкав стукав все підряд. «Ви попались не шуміть. Це я князь в мить відчиніть. Стукай, грюкай і кричи Не дамо тобі ввійти. Тишком матушки кривлялись Та із князя насміхались. Ось керовніцтво князька Не вартує і нуля. Доведе він нас у мить Скоро не буде що пить. А Староста мудрий був Про невдаху не забув Про «здобутки» і опрос Каже Влодку досвідос. Челядь бистро ся зібрала До старости завітала «Хочем Влодка і усе! Це наш князь нехай буде». А Староста їм в отвіт: «Ви читали браття звіт?! При такому ґаздівстві Ви всі браття у …багні. «НИЖЧЕ ПЛІНТУС! Я кажу. Вірте браття не брешу. Краще в трон любий баран Ніж ваш князь і отаман. То ж чекайти ви письма Із містечка за Дніпра Дам вам мудрого орла Щоб ви вилізли з багна. Влодкові большой привіт Хай читає краще звіт. Розум хай пускає в хід І не лиже всім мов кіт. З цього байка виплива, Прочитавши сі слова. Не той князь що у сідлі Той, що розум в голові. Тож чекаймо вісточки для моєї кісточки От на цьому слові Бувайте здорові.
Пані Галичанка
20:27:13 25-12-2014

Автору цього "шедевру" не завадиило б трохи граматику повчити. А то це схоже на "творєніє" не дуже грамотного учня 5-го класу )))


E-mail:
Пароль:

Прізвище та ім’я:
E-mail:
Пароль:
Ще раз пароль:

УВАГА!
Після реєстрація на вашу електронну адресу прийде лист, в якому буде підтвердження реєстраниці.







Статистика


Locations of visitors to this page

Український рейтинг TOP.TOPUA.NET



Наша кнопка:



Газета Галицьке слово м.Галич










..

 
Газета «Галицьке слово» © 2010 рiк. Всі права на авторські матеріали належать газеті «Галицьке слово».
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за умови посилання на газету «Галицьке слово», а при передруку
в інтернеті - з активним гіперпосиланням на galslovo.if.ua. Адреса для листування з редакцією: galslovo@ukr.net