на сайті  
   
 
Четвер, 21 листопада 2019 року
 






Ваша думка
З якими правовими питаннями у Вас найчастіше виникають труднощі?
оформлення спадщини
оформлення права власності
оренда земельної ділянки
розлучення
позбавлення батьківських прав
оскарження рішень чи бездіяльності органів державної влади
оформлення субсидії
виплата аліментів
виправлення описки в документах
Інше:

        

Переглянути результати

 

Рекомендуємо
 

Загрузка...






Архів газети "Галицьке слово"

2019 рік

2018 рік

2017 рік

2016 рік

2015 рік

2014 рік

2013 рік

2012 рік


2011 рік


2010 рік



Галич від найдавніших часів до сьогодення
27.09.2013 | 11:36 | Переглядів: 1808
Рейтинг

     Початки історії Галича губляться у глибині тисячоліть. Його територія, як свідчать матеріали археологічних досліджень, була заселена значно раніше, ніж виникло місто. Сліди перших поселень людей давнього кам’яного віку, виявлені на території давнього городища та в його околицях, доводять, що люди селилися тут вже 25 тис. років тому.
     В добу неоліту на цих землях жили племена культури лінійно-стрічкової кераміки, які поряд з традиційними збиральництвом, полюванням почали освоювати скотарство, землеробство, гончарне виробництво та примітивне ткацтво.
     Значний слід на території краю залишили племена трипільської культури, що жили тут у ІV-ІІІ тисячоліттях до н. е.
     У бронзовому віці (І-ІІ тисячоліття до н.е.) край заселяли племена культури шнурової кераміки та комарівської культури, яку вчені вважають праслов’янською.
     Від ранньозалізного віку (І-ІІ ст. н.е.) залишилися пам’ятки липицької культури – місцевий гончарний посуд, залізні знаряддя праці, бронзові та срібні прикраси. Привозний скляний посуд та римські монети свідчать про зв’язки цих племен з римськими провінціями на Дунаї.
     У ІІІ-ІV ст. н. е. територію від середнього Подністров’я до Карпат заселяли представники черняхівської культури – одного з найбільших соціально-економічних та етнокультурних утворень Південно-Східної Європи.
     До цього часу належить і перша писемна згадка про Галич. Готський історик Йордан у своїй праці “Getica” під 290 роком розповідає про битву племен гіпідів і готів біля міста Galtis (Галич) на ріці Ayha. У давній верхньогерманській Аа, Aha, Aach, Ache означає «вода». Можливо, так готи називали ріку Дністер, яка протікає через місто.
     У V-VІІ ст. н.е. на Верхньому Дністрі вже існували багаточисельні поселення слов’ян-склавінів. Значне і стале, можливо, укріплене поселення, яке дало початок Галичу як місту, виникло десь у VІІІ-ІХ ст., коли ці землі належали племінному об’єднанню літописних білих хорватів. Підтвердженням цьому служить запис в угорській хроніці анонімного нотаря короля Бели. Згідно з цим записом, у 898 році в Галичі перебували угри, що пробиралися через слов’янські землі у Паннонію (сучасна Угорщина).
     Хорватські князі брали активну участь у політичному житті Центральної Європи. Вони тривалий час зберігали політичну і релігійну автономію стосовно влади київських князів і сусідніх королівств.
     Наприкінці Х ст. Галицька земля сформувалася в удільне князівство, що ввійшло до складу Київської Русі. Близькість Галичини до країн Західної Європи і Візантії, віддаленість від половецького степу сприяли її бурхливому економічному і культурному розвитку. Швидко зростали міста, що ставали визначними, серед них були Перемишль, Звенигород, Теребовль, Галич. Останній мав потужну фортецю на підвищенні між річкою Луквою і Мозолевим Потоком. Із півдня її оточували дві системи подвійних і потрійних земляних валів та ровів. Місто розкинулось вздовж лівого берега Лукви до самого Дністра, де містилась торговельна гавань. Побудований на великій річці й у родючій місцевості на торговельному шляху, що з’єднував Київську Русь із Заходом, Галич розвивався особливо швидкими темпами.
     У кінці ХІ ст. Галицька земля, де князювали правнуки Ярослава Мудрого – Рюрик, Володар та Василько Ростиславичі, відокремилась від Києва. Спочатку тут виникло кілька князівств із центрами у Перемишлі, Теребовлі, Звенигороді, Галичі. У 1141р. князь Володимирко Володаревич об’єднав князівства в одне зі столицею в Галичі. За часів князювання Володимирка Галич значно розширюється і зміцнюється, стає великим політичним і культурним осередком Південно-Західної Русі. В цей період в Галичі існували бібліотека і скрипторій-майстерня для переписування книг. До наших днів дійшла цінна пам’ятка місцевої літературної школи – Галицьке євангеліє 1144 року.
     Особливої могутності Галицьке князівство досягає за часів правління Ярослава Осмомисла (1153-1187). В цей час розвиток науки і культури ще більше зростає.
     Після смерті Ярослава Осмомисла князівством деякий час правили його сини Олег та Володимир.
     У 1199 році Галичем оволодів енергійний волинський князь Роман Мстиславич. Він об’єднав галицькі та волинські землі в єдине Галицько-Волинське князівство. Роль Галича знову зростає. Він стає наймогутнішою твердинею на піденно-західних давньоруських землях. Після смерті Романа Мстиславича (1205) в Галицько-Волинському князівстві спалахує феодальна війна. Протягом сорока років син Романа Данило Галицький бореться за відновлення єдності Галицького і Волинського князівств.
     Дальший розвиток Галича припинила монгольська навала. Політичний центр Галицько-Волинського князівства перенесено спершу в Холм, а потім король Данило засновує нову столицю, яка в честь його сина була названа Львовом.
     З 1303 року Галич – місцеперебування Галицької митрополії. На означення вищого духовенства на чолі з єпископом вживали грецьке слово «клерос», яке з часом переросло в Крилос – назву села, заснованого на території давнього княжого замку.
     В часи правління нащадків Данила Галицького посилюється феодальна роздробленість князівства. Галич поступово втрачає своє політичне значення.
     Добу княжого Галича яскраво представляє білокам’яна архітектура. Крім величного Успенського собору (1151-1157), фундаменти якого до сьогодні дивують своїми розмірами, і храму святого Пантелеймона (1194), у місті знаходилось біля трьох десятків літописних церков. Використавши архітектурні здобутки Києва, Візантії, Угорщини, Німеччини, Польщі, галицькі майстри створили самобутню школу, яка поставила монументальне будівництво в ряд найвидатніших культурних досягнень давньоруської епохи.
     З 1349 року галицькі землі перейшли під владу польських королів. У зв’язку з частими нападами на Галичину татарських, молдавських та угорських феодалів польський сейм вирішив укріпити Галич. У 1367 році розпочалося будівництво замку на горі, над Дністром і Луквою. Тоді ж Галич отримав магдебурзьке право, право пропінації та вільної торгівлі.
     Староство у Галичі було закладене в 1378 році як опорна база просування  на схід польських колоністів. У ХV ст. ядром Галича стає Ринкова площа, у центрі якої знаходилися дерев’яна ратуша і церква Різдва Христового (60-ті рр ХІV ст.).
     Шляхта Галицької землі збиралася на сеймики, що відбувалися у приміщенні костьолу св. Марії Магдалени. У замку на Галич-Горі засідали міський і земський суди. У 1490 році замок здобули повстанські загони під проводом Мухи.
     Великої шкоди Галичу завдали татарські напади, найнищівніші з яких були в 1474, 1498, 1590, 1594 роках. З 1590 по 1653 рік татари штурмували Галич 29 разів.
     Під час визвольної війни 1648-1654 років Галич виконував функції головної опорної бази польсько-шляхетських військ. Влітку 1649 року козацькі війська під проводом Семена Височана (вихідець із села Вікторів теперішнього Галицького району) здобули місто Галич.
     У 1658 році галицький староста Андрій Потоцький провів грунтовний ремонт фортифікаційних споруд міста, пошкоджених під час штурму Галича військами повстанців.
     24 вересня 1676 року місто і замок на Галич-Горі дощенту зруйнували і спалили татарсько-турецькі загони Ібрагіма Паші. Втрата Галичем обороноздатності зумовила переїзд галицьких старост у новозбудовану фортецю Станиславів. Галич втратив значення міста як крайового центру.
     Після першого поділу Речі Посполитої у 1772 році Галичем заволоділа Австрія. Галич був віднесений до категорії муніципальних міст. Місто залишалося центром повіту.
     Через деякий час австрійський уряд передав Галич у спадкове володіння нащадкам останніх галицьких старост Потоцьких. У 80-их роках ХVІІІ – першій чверті ХІХ ст. його власницею була магнатка Катерина Коссаковська з родини Потоцьких. У 1811 році вона продала Галич разом із Залуквою греко-католицькому митрополиту Антонові Ангеловичу, котрий приєднав їх до митрополичих маєтностей у Крилосі.
     З кінця ХІХ ст. життя в Галичі дещо пожвавлюється. Цьому сприяло будівництво в 1866 році залізниці Львів-Чернівці із залізничною станцією у Галичі, а в 1897 році – двоколійної залізниці Галич-Тернопіль. Протягом 1910-1912 рр було споруджено металевий міст через Дністер довжиною 312 м. У 1912 році поблизу впадіння у Дністер Гнилої Липи відкрився річковий порт із ремонтною майстернею для суден.
     У роки Першої світової війни місто було дуже зруйноване. Почався голод, завмерла торгівля, розпочалася епідемія холери. 85 % будівель було зруйновано, підірвано міст через Дністер.
     У 1915 році Галич окупували війська царської Росії. Новий уряд заарештував активістів українських організацій, закрив читальню «Просвіти» й осередок заснованого на початку війни товариства «Рідна школа». Після відступу з Галича росіян і приходу австрійської армії жорстоких переслідувань зазнали москвофіли. 127 осіб були заарештовані й заслані в концтабір Талергоф, повернутися звідки вдалося одиницям.
     Влітку 1919 року Галич захопила Польща. І все ж, незважаючи на утиски австрійської та польської влади, в Галичі розвивалася і міцніла національна культура, росла національна самосвідомість галичан.
     Національне відродження на галицьких землях започаткували у ХІХ ст Антін Могильницький, Рудольф Мох, Юліан Романчук. Просвітницьку естафету з їх рук прийняли Роман та Леонід Заклинські, Володимир Масляк, Костянтина Малицька, Іванна Блажкевич. Уродженець с. Медуха Галицького району Дмитро Вітовський був організатором військових подій 1918 року у Львові, а потім був призначений полковником УГА, військовим міністром ЗУНР.
     На початку 30-х років минулого століття у Галичі виник осередок, а згодом екзекутива ОУН. Члени Організації Українських Націоналістів внесли вагомий вклад у боротьбу за незалежність своєї держави.
     Після встановлення в місті радянської влади Галич отримав статус районного центру (грудень 1939р.).
     2 липня 1941 року Галич окупували гітлерівські війська. За роки війни від їхніх рук полягло у місті 1272 мирних жителів.
     В другій половині 40-х років ХХ ст. Галич віднесено до міст, в яких здійснення проектно-планувальних і будівельних робіт знаходилось під особливим контролем. З середини 50-х років цього ж століття в Галичі розвивається переробна промисловість, яка базується на сільськогосподарській продукції та виробництві будівельних матеріалів.
     Події знаменного 1990 року сколихнули життя галичан.
     У березні 1990 року тут відбувся велелюдний мітинг, основним питанням якого були відродження національної культури та необхідність здобуття Україною нележності.
     4 листопада 1994 року створено Національний заповідник «Давній Галич», головне завдання якого – збереження історії та культурної спадщини давнього Галича.
     У липні 1995 року в місті відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Галичу – 1100», а згодом вийшов у світ перший номер газети «Дністрова хвиля», засновником якої стали НЗ «Давній Галич» та Галицька організація спілки журналістів України.
     В березні 1998 року Галич увійшов в Асоціацію малих і середніх міст України.
     У вересні 1998 року відбулося святкування 1100-літнього ювілею міста Галича, яке проходило з великими урочистостями за участю визначних державних осіб.
     У 2001 році Галич стає членом Асоціації міст західного регіону по розвитку туризму і ремесл.
     В 2005 році Галицька міська рада розпочала співпрацю за Програмою розвитку ООН, основне завдання якої запровадити муніципальну програму врядування і сталого розвитку.
     В 2011 році Галицька мерія співпрацювала з Програмою Посольства Республіки Польща в Україні, в рамках якої Польща запропонувала допомогу на розвиток Галича.
     
     

Марія Костик, завідувач історичного відділу Національного заповідника «Давній Галич»






Коментарі:

Коментарів поки що нема.



Ім’я:
Коментар:

Скільки буде 6 + 1 =

* Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях.
Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти.
Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.







Галицький чат
n
10:56:20 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
n
10:56:24 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
n
10:56:34 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
n
10:56:42 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
сестра
17:05:10 20-05-2014

Звертаюся до всіх небайдужих = у Галицькій ЦРЛ народила дитину 16річна сирота з дитячого будинку! Потребує дитячих речей,харчування,памперсів!!! Допоможемо всі,хто чим може!!!
Гнатенко Іван
18:11:47 23-05-2014

До сестра напишіть, будь ласка, якісь координати, куди чи кому надавати гроші чи допомогу в іншій формі.
сестра
09:14:34 01-06-2014

До Гнатенко Дівчина знаходиться у Галицькій ЦРЛ,дитячому відділі,бо не має куди йти з дитиною!
сестра
09:17:11 01-06-2014

До Редактора!!!!! Народ інтересується на кого Ви працюєте????Чому доступ в чат зробили по реєстрації???Щоб народ не міг ВІЛЬНО! зайти і написати чи прочитати правду????
сестра
09:18:25 01-06-2014

Редактору! А може тому,що Ви як були при регіонах,так і сидите?????
Теслюк Володимир
21:14:50 01-06-2014

Шановна сестро, ніхто нікому ніколи не забороняв писати в чаті ПРАВДУ!!! І ніхто не обмежував вхід до чату... Ви самі вільно увійшли і пишете те, що маєте на думці... Реєстрацію запроваджено як і на інших сайтах для того, щоб можна було виявити непорядних дописувачів, які дозволяли собі писати тут образливі і нецензурні висловлювання. Щодо "регіонів", то я там ніколи не був, і працюю виключно для людей. Дякую.
Теслюк Володимир
21:17:14 01-06-2014

Доречі, Ви, сестро, теж могли б назвати своє справжнє ім'я... )))))) Чи Ви боїтеся?
сестра
13:38:55 02-06-2014

Та мені нема чого боятися..... Продажної влади???Це Ви при всіх владах співаєте їм честь і хвалу!!!!!
Теслюк Володимир
14:52:59 02-06-2014

Якщо Вам нема чого боятися, то підписуйтеся своїм іменем, яке Вам дали батьки...
Гнатенко Іван
18:21:03 02-07-2014

до сестра. невже так важко пройти хвилинну рпеєстрацію?? чи вже настільки низький рівень інтелекту, що важко написати e-mail і придумати простенький пароль???? яким же чином вам заважає вільно написати реєстрація??? ніхто ж не коректує ваші повідомлення!!!! Реєструйтеся і пишіть!!!!!
Гнатенко Іван
18:22:00 02-07-2014

до сестра. хоча можливо тут доречніше було б сказати відомою всім фразою: "якщо людина мертва, то це надовго, якщо дурна. то назавжди"!!!!!
Шмельова Марія Вадим
18:22:34 16-09-2014

Підкажіть будь ласка може кто здає квартиру в Галичі
петро
12:00:12 11-12-2014

КАЗКОВИЙ ГАЛЯЦ-ГРАД… Стольне місто на ріці Mов у чорта у руці. Пишно град ся розвиває І містян всіх розважає. Як прогнали ми орду Взяв наш Владко булаву. Мов до танцю він пішов І в палаци увійшов. Челядь громко промовляла І до танцю запрошала. Довгий крилами махав З писка слюні витирав. Всі бояри кричать: «Гуд!» Це наш славний Робін Гуд. Сотник Стримба не лапух Швидко Владка взяв в обух. Челядь тішиться гуде Все по нашому буде! Довгий крила вже сховав Слюні знову витирав. От князівство заживе Мов садочок розцвіте Новий князь добро несе Може буде добре вже. А князь Владко молодець Швидко дьоргав за уздець І не думав не гадав Владко воєвод придбав. Першим був князьок Назяр Той що їздив на позяр. Що палац си збудував Коли вогник поливав. І рука була тверда Била навіть мужика Матушку в дворі лупила Бо не рівно та ходила. Без Надії і Любві Кажуть не жили князі Владко теж не відставав І собі це все придбав. Надя глечики полоче І про всіх князьку стукоче А Любов немов в огні Це мабуть зловісні дні. Челядь тішиться, гуде До князька на чарку йде У палаци, як у двір Файний Владко брегадір. Війт місцевий теж мастак Ходить наче він батрак До Князька пороги б’є Грошики з казни кує. Час летить, шумить, гуде А князівство не цвіте Зароста все буряном Мов городець кабачком. Челядь тішиться, гуде Ще не час, усе буде. Довгий слюні повтирав І тепер вже промовчав. У князівстві знахар був Мірко звали, хто забув. Знав про все він і про всіх Хто здоровий, а хто псіх. Та в бояр на Мірка зуб Князь кричить: «Тобі каюк!» Стримба зібрання веде Знахар в суд і ось вам - фе. Що буде? Ніхто не знає Знахар ціхо ся сховав, Сотник й князь грушки щибає, Довгий знов ся заплював. Далі буде!Напишу!!! Я про всяку єрунду І про Галяцку княжну І про Стримбу орлика Про князівство й ослика.
Літописець галицький
10:08:56 22-12-2014

частина II Время знов прийшов писати Про князівство розказати. Про Старосту напишу І про всяку в світі бзду. Час пливе. Зима гряде! А життя гниле, гниле. Челядь тішиться, гуде, Ще не час, усе буде. Владко всівся у гнізді Мов кобила у вівсі. Стримба князя осідлав І на всіх він накладав. Та не тут прийшла біда З неба хмара насува. Славний град Станіславків Шле старостиних гонців. Челядь в раз заметушилась Щоб біда ця не случилась. В мить зібрали всю братву Не віддати булаву. Стримба зібрання зібрав Довгий крилами махав. І Лахоцький виступав: Похвалив і облизав, Владка так він шанував. Той Лахоцький - хитрий жук Лізе всюди як павук. Цей князьок бальона грав І народ свій обкрадав, Фіру не одну придбав Не одного обскакав. Слово мовив і князьок, Той, що міряв потічок, Вчив він трохи діточок Напивався як бичок. Крилось град його земля Це Федоря – ось імя. Обізвалась мамка Ріна Кажуть файна господиня: Ти староста не правий Вовка наш один такий. Спинку гарно він тримає Нашу челядь обіймає. Важність в нього своя є: Не чіпай ВОНО своє. Відстояли Владка всі Хоч князівство у біді. Всі городи в буряні, Але нам нужни свої Чемні, милії князі. Князь словами промовля Наче Гоголя слова. Віршем криє, покриває Челядь свою звеселяє. Владка тільки не сприйма Його рідная братва Та що пальці три тримає Й оселедці одягає. Брате наш, ти нас продав! Тільки трон ти обійняв, В душу ти нам так наклав Ти забув, хто тебе пхав?! Та ми браття всі такі Тільки нам зайти в князі Забуваєм хто ми. Ні?! Ось напевне нам каюк І загнемся наче крюк. При такому ґаздівстві Всі будемо у …..багні! Будем знов новин чекати І історію писати. А на цьому мабуть все!!! Далі буде! ХАЙ ЖИВЕ!!!
Літописець галицький
10:56:06 25-12-2014

Час глаголить знов прийшов Як процес в князівстві йшов. У палацах як було Про керовніцтво й бухло. Було так мов на балі Як у діда уві сні Матушки бухали За здоровя випивали. Князь хотів навксти лад Вскочив з трону і в палац. Там гучненько вже було, Мов базар усе гуло. Князь зайшов в четвертий ряд, Грюкав стукав все підряд. «Ви попались не шуміть. Це я князь в мить відчиніть. Стукай, грюкай і кричи Не дамо тобі ввійти. Тишком матушки кривлялись Та із князя насміхались. Ось керовніцтво князька Не вартує і нуля. Доведе він нас у мить Скоро не буде що пить. А Староста мудрий був Про невдаху не забув Про «здобутки» і опрос Каже Влодку досвідос. Челядь бистро ся зібрала До старости завітала «Хочем Влодка і усе! Це наш князь нехай буде». А Староста їм в отвіт: «Ви читали браття звіт?! При такому ґаздівстві Ви всі браття у …багні. «НИЖЧЕ ПЛІНТУС! Я кажу. Вірте браття не брешу. Краще в трон любий баран Ніж ваш князь і отаман. То ж чекайти ви письма Із містечка за Дніпра Дам вам мудрого орла Щоб ви вилізли з багна. Влодкові большой привіт Хай читає краще звіт. Розум хай пускає в хід І не лиже всім мов кіт. З цього байка виплива, Прочитавши сі слова. Не той князь що у сідлі Той, що розум в голові. Тож чекаймо вісточки для моєї кісточки От на цьому слові Бувайте здорові.
Пані Галичанка
20:27:13 25-12-2014

Автору цього "шедевру" не завадиило б трохи граматику повчити. А то це схоже на "творєніє" не дуже грамотного учня 5-го класу )))


E-mail:
Пароль:

Прізвище та ім’я:
E-mail:
Пароль:
Ще раз пароль:

УВАГА!
Після реєстрація на вашу електронну адресу прийде лист, в якому буде підтвердження реєстраниці.







Статистика


Locations of visitors to this page

Український рейтинг TOP.TOPUA.NET



Наша кнопка:



Газета Галицьке слово м.Галич










..

 
Газета «Галицьке слово» © 2010 рiк. Всі права на авторські матеріали належать газеті «Галицьке слово».
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за умови посилання на газету «Галицьке слово», а при передруку
в інтернеті - з активним гіперпосиланням на galslovo.if.ua. Адреса для листування з редакцією: galslovo@ukr.net