на сайті  
   
 
Четвер, 21 листопада 2019 року
 






Ваша думка
З якими правовими питаннями у Вас найчастіше виникають труднощі?
оформлення спадщини
оформлення права власності
оренда земельної ділянки
розлучення
позбавлення батьківських прав
оскарження рішень чи бездіяльності органів державної влади
оформлення субсидії
виплата аліментів
виправлення описки в документах
Інше:

        

Переглянути результати

 

Рекомендуємо
 

Загрузка...






Архів газети "Галицьке слово"

2019 рік

2018 рік

2017 рік

2016 рік

2015 рік

2014 рік

2013 рік

2012 рік


2011 рік


2010 рік



Михайло Шекета – лікар і патріот
14.11.2014 | 11:04 | Переглядів: 1469
Рейтинг

     

     Є люди, які живуть довго навіть після своєї смерті. Вони живуть у пам’яті людей. І це не обов’язково мусять бути величні  історичні постаті, про яких дізнаємося зі сторінок книг. Це можуть бути люди, котрі живуть поруч, ходять із нами на роботу, разом сидять за одним столом під час святкувань. Просто їх виділяє серед нас надзвичайна гуманність, підкріплена високим і самовідданим професіоналізмом. До таких людей у Галичі безперечно належить лікар Михайло Шекета. І хоча його немає з нами уже більше сорока років, ніхто ще не чув, щоб про нього було  сказано  якесь згірдне слово. Він народився 20 листопада 1897 року у селянській родині Андрія Шекети у селі Поплавники. Крім нього, у сім’ї виховувалися брати Іван та Микола і сестра Софія (останні двоє були близнюками). Навчався в сільській початковій школі. Продовжив навчання у Рогатинській гімназії, яку закінчив  у 1914 році. Разом з братом Іваном на початку Першої світової війни сімнадцятилітнім юнаком пішов добровольцем в Легіон  Січових Стрільців. Служив в частинах Української Галицької Армії. Після занепаду ЗУНР М. Шекета навчається  в Українському університеті у Львові на медичному факультеті. Коли польська влада  закрила університет, то  його ув’язнили (тюрма у Тухолі). Після закінчення терміну покарання  він разом із своїми товаришами нелегально переходить кордон до Чехословаччини.У 1923 році М.Шекета поступає на медичний факультет Карлового університету в Празі. Закінчивши навчання, у 1926 році лікар повертається додому. Та польська влада не дала йому змоги працювати, оскільки не визнавала чеський диплом. Тому Михайло Шекета  1931 року нострифікував (підтвердив) свій диплом у Познанському університеті. У 1932 році він одружився із Марією Янович (1909  р.н.), дочкою Теофіла, відомого у Галичі громадського діяча. Саме з початку 30-их рр. він починає свою лікарську практику у Галичі.  У Станіславській окрузі ширилися чутки,  що в цьому місті є лікар, який лікує бідний люд безкоштовно. На той час в Галичі працювали два лікарі: магістратський доктор Облер і В. Мулькевич, що мав свій рентгенівський кабінет. Вони брали за прийом  від хворих по 5 злотих. Поселившись у Галичі,  М. Шекета не тільки проявив себе як здібний фахівець, але й  активно включився у громадське життя міста. Ми знайшли інформацію про те, що  на початку 1933 року він був обраний заступником голови кружка (гуртка) «Рідної Школи» у Галичі. У середині 30-их років він стає членом Українського лікарського товариства з осередком у Львові.У 1939 році  після того,  як Галичина була приєднана до складу СРСР, в Галичі відкрилася лікарня. Михайла Шекету було призначено на посаду головного лікаря. Новий  медичний заклад запрацював у триповерховому приміщенні, збудованому в 1936 році польським священиком Генріком Ангером. Та недовго довелося тішитися славному галицькому лікарю. Одні  окупанти  в 1941 році змінили інших. В  роки війни лікар не раз був у небезпеці, адже доводилось рятувати життя людей різних національностей чи політичних поглядів. Збереглися свідчення, що він на початку війни надавав допомогу  пораненим воїнам Червоної Армії. А в 1942 році, коли фашисти почали єврейські погроми, М.Шекета врятував свого давнього колегу, доктора Давида, переправивши його в загони УПА. Згодом Михайло Шекета був одним із тих лікарів, які активно підтримували  повстанський рух, передавав у ліс ліки та інструменти. Так, у 1943 році під його керівництвом пройшли у Галичі, а наступного року у Галицькому районі повітові санітарні курси, які забезпечили велику кількість  медичних працівників та санітарів для УПА. Тут навчали молодих дівчат, як надавати першу медичну допомогу.З 1944 року М. Шекета докладає багато зусиль для відновлення лікарні в Галичі.  У ній  тоді було всього  50 ліжок, а відділення постійно тулилися в різних пристосованих приміщеннях.  Не покладаючи рук, він працює і хірургом, і терапевтом, і педіатром, і акушер-гінекологом, і головним лікарем водночас. Залучає до праці свою дружину, викладача музики,  Марію Теофілівну. Вона допомагала йому протягом декількох років, працюючи безкоштовно акушеркою, а згодом - операційною сестрою. Цілодобово подружжя Шекет перебувало в лікарні. Зрештою, і мешкали вони недалеко (сьогодні це вулиця Ярослава Осмомисла, 16).  Тут, ще до війни, у родини Гузарів, вони купили обійстя і стару хату, що правила за літню кухню. Свій власний дім Шекети будували дуже довго - від 1939 аж до 1955 року.  Саме в Галичі у подружжя народилися їхні діти – син Мирослав (1933 р.н.), який пізніше також став лікарем, та дочка Марія (1935 р.н.). Під час повені у Галичі в 1941 році фундамент нової хати опинився на метр у воді. Сім’я на деякий час переїхала до Поплавник до брата Миколи. Там М. Шекета  також допомагає хворим, адже для нього найбільшою цінністю завжди було людське життя. Після війни під керівництвом Михайла Андрійовича Галицька лікарня стала районною навчальною базою для студентів Станіславського медичного інституту. У 1952 році М.Шекеті, одному з перших в Україні, було присвоєно почесне звання «Заслужений лікар УРСР». Працював М. Шекета до 1957  року, проте і після цього, будучи на заслуженому відпочинку, багатьох хворих приймав вдома. Він  користувався справжніми, а не підкупленими повагою та авторитетом. Помер Михайло Шекета 11 червня 1969 року, похоронений на старому цвинтарі у м.Галич.Михайло Шекета був, без перебільшення, народним лікарем, чудовою людиною надзвичайно доброї вдачі. У нього були великі чорні очі, якими він, буквально, гіпнотизував своїх пацієнтів і давав їм велику надію на одужання. Багато мешканців Галича та навколишніх сіл ще й до сьогодні кажуть про нього з великою любов’ю: «Михайло Шекета був  найавторитетнішим чоловіком у районі, бо  вмів лікувати все». Саме за це його  знали колись  далеко за межами Галича.М. Шекета захоплювався  природою. Розповідають, що Михайло Андрійович дуже любив народну і класичну музику, історію, знав багато мов. Як бачимо, виходець із малого галицького села став справжнім інтелектуалом духу. 

Іван ДРАБЧУК, співробітник Національного заповідника «Давній Галич»






Коментарі:

Коментарів поки що нема.



Ім’я:
Коментар:

Скільки буде 2 + 4 =

* Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях.
Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти.
Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.







Галицький чат
n
10:56:20 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
n
10:56:24 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
n
10:56:34 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
n
10:56:42 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
сестра
17:05:10 20-05-2014

Звертаюся до всіх небайдужих = у Галицькій ЦРЛ народила дитину 16річна сирота з дитячого будинку! Потребує дитячих речей,харчування,памперсів!!! Допоможемо всі,хто чим може!!!
Гнатенко Іван
18:11:47 23-05-2014

До сестра напишіть, будь ласка, якісь координати, куди чи кому надавати гроші чи допомогу в іншій формі.
сестра
09:14:34 01-06-2014

До Гнатенко Дівчина знаходиться у Галицькій ЦРЛ,дитячому відділі,бо не має куди йти з дитиною!
сестра
09:17:11 01-06-2014

До Редактора!!!!! Народ інтересується на кого Ви працюєте????Чому доступ в чат зробили по реєстрації???Щоб народ не міг ВІЛЬНО! зайти і написати чи прочитати правду????
сестра
09:18:25 01-06-2014

Редактору! А може тому,що Ви як були при регіонах,так і сидите?????
Теслюк Володимир
21:14:50 01-06-2014

Шановна сестро, ніхто нікому ніколи не забороняв писати в чаті ПРАВДУ!!! І ніхто не обмежував вхід до чату... Ви самі вільно увійшли і пишете те, що маєте на думці... Реєстрацію запроваджено як і на інших сайтах для того, щоб можна було виявити непорядних дописувачів, які дозволяли собі писати тут образливі і нецензурні висловлювання. Щодо "регіонів", то я там ніколи не був, і працюю виключно для людей. Дякую.
Теслюк Володимир
21:17:14 01-06-2014

Доречі, Ви, сестро, теж могли б назвати своє справжнє ім'я... )))))) Чи Ви боїтеся?
сестра
13:38:55 02-06-2014

Та мені нема чого боятися..... Продажної влади???Це Ви при всіх владах співаєте їм честь і хвалу!!!!!
Теслюк Володимир
14:52:59 02-06-2014

Якщо Вам нема чого боятися, то підписуйтеся своїм іменем, яке Вам дали батьки...
Гнатенко Іван
18:21:03 02-07-2014

до сестра. невже так важко пройти хвилинну рпеєстрацію?? чи вже настільки низький рівень інтелекту, що важко написати e-mail і придумати простенький пароль???? яким же чином вам заважає вільно написати реєстрація??? ніхто ж не коректує ваші повідомлення!!!! Реєструйтеся і пишіть!!!!!
Гнатенко Іван
18:22:00 02-07-2014

до сестра. хоча можливо тут доречніше було б сказати відомою всім фразою: "якщо людина мертва, то це надовго, якщо дурна. то назавжди"!!!!!
Шмельова Марія Вадим
18:22:34 16-09-2014

Підкажіть будь ласка може кто здає квартиру в Галичі
петро
12:00:12 11-12-2014

КАЗКОВИЙ ГАЛЯЦ-ГРАД… Стольне місто на ріці Mов у чорта у руці. Пишно град ся розвиває І містян всіх розважає. Як прогнали ми орду Взяв наш Владко булаву. Мов до танцю він пішов І в палаци увійшов. Челядь громко промовляла І до танцю запрошала. Довгий крилами махав З писка слюні витирав. Всі бояри кричать: «Гуд!» Це наш славний Робін Гуд. Сотник Стримба не лапух Швидко Владка взяв в обух. Челядь тішиться гуде Все по нашому буде! Довгий крила вже сховав Слюні знову витирав. От князівство заживе Мов садочок розцвіте Новий князь добро несе Може буде добре вже. А князь Владко молодець Швидко дьоргав за уздець І не думав не гадав Владко воєвод придбав. Першим був князьок Назяр Той що їздив на позяр. Що палац си збудував Коли вогник поливав. І рука була тверда Била навіть мужика Матушку в дворі лупила Бо не рівно та ходила. Без Надії і Любві Кажуть не жили князі Владко теж не відставав І собі це все придбав. Надя глечики полоче І про всіх князьку стукоче А Любов немов в огні Це мабуть зловісні дні. Челядь тішиться, гуде До князька на чарку йде У палаци, як у двір Файний Владко брегадір. Війт місцевий теж мастак Ходить наче він батрак До Князька пороги б’є Грошики з казни кує. Час летить, шумить, гуде А князівство не цвіте Зароста все буряном Мов городець кабачком. Челядь тішиться, гуде Ще не час, усе буде. Довгий слюні повтирав І тепер вже промовчав. У князівстві знахар був Мірко звали, хто забув. Знав про все він і про всіх Хто здоровий, а хто псіх. Та в бояр на Мірка зуб Князь кричить: «Тобі каюк!» Стримба зібрання веде Знахар в суд і ось вам - фе. Що буде? Ніхто не знає Знахар ціхо ся сховав, Сотник й князь грушки щибає, Довгий знов ся заплював. Далі буде!Напишу!!! Я про всяку єрунду І про Галяцку княжну І про Стримбу орлика Про князівство й ослика.
Літописець галицький
10:08:56 22-12-2014

частина II Время знов прийшов писати Про князівство розказати. Про Старосту напишу І про всяку в світі бзду. Час пливе. Зима гряде! А життя гниле, гниле. Челядь тішиться, гуде, Ще не час, усе буде. Владко всівся у гнізді Мов кобила у вівсі. Стримба князя осідлав І на всіх він накладав. Та не тут прийшла біда З неба хмара насува. Славний град Станіславків Шле старостиних гонців. Челядь в раз заметушилась Щоб біда ця не случилась. В мить зібрали всю братву Не віддати булаву. Стримба зібрання зібрав Довгий крилами махав. І Лахоцький виступав: Похвалив і облизав, Владка так він шанував. Той Лахоцький - хитрий жук Лізе всюди як павук. Цей князьок бальона грав І народ свій обкрадав, Фіру не одну придбав Не одного обскакав. Слово мовив і князьок, Той, що міряв потічок, Вчив він трохи діточок Напивався як бичок. Крилось град його земля Це Федоря – ось імя. Обізвалась мамка Ріна Кажуть файна господиня: Ти староста не правий Вовка наш один такий. Спинку гарно він тримає Нашу челядь обіймає. Важність в нього своя є: Не чіпай ВОНО своє. Відстояли Владка всі Хоч князівство у біді. Всі городи в буряні, Але нам нужни свої Чемні, милії князі. Князь словами промовля Наче Гоголя слова. Віршем криє, покриває Челядь свою звеселяє. Владка тільки не сприйма Його рідная братва Та що пальці три тримає Й оселедці одягає. Брате наш, ти нас продав! Тільки трон ти обійняв, В душу ти нам так наклав Ти забув, хто тебе пхав?! Та ми браття всі такі Тільки нам зайти в князі Забуваєм хто ми. Ні?! Ось напевне нам каюк І загнемся наче крюк. При такому ґаздівстві Всі будемо у …..багні! Будем знов новин чекати І історію писати. А на цьому мабуть все!!! Далі буде! ХАЙ ЖИВЕ!!!
Літописець галицький
10:56:06 25-12-2014

Час глаголить знов прийшов Як процес в князівстві йшов. У палацах як було Про керовніцтво й бухло. Було так мов на балі Як у діда уві сні Матушки бухали За здоровя випивали. Князь хотів навксти лад Вскочив з трону і в палац. Там гучненько вже було, Мов базар усе гуло. Князь зайшов в четвертий ряд, Грюкав стукав все підряд. «Ви попались не шуміть. Це я князь в мить відчиніть. Стукай, грюкай і кричи Не дамо тобі ввійти. Тишком матушки кривлялись Та із князя насміхались. Ось керовніцтво князька Не вартує і нуля. Доведе він нас у мить Скоро не буде що пить. А Староста мудрий був Про невдаху не забув Про «здобутки» і опрос Каже Влодку досвідос. Челядь бистро ся зібрала До старости завітала «Хочем Влодка і усе! Це наш князь нехай буде». А Староста їм в отвіт: «Ви читали браття звіт?! При такому ґаздівстві Ви всі браття у …багні. «НИЖЧЕ ПЛІНТУС! Я кажу. Вірте браття не брешу. Краще в трон любий баран Ніж ваш князь і отаман. То ж чекайти ви письма Із містечка за Дніпра Дам вам мудрого орла Щоб ви вилізли з багна. Влодкові большой привіт Хай читає краще звіт. Розум хай пускає в хід І не лиже всім мов кіт. З цього байка виплива, Прочитавши сі слова. Не той князь що у сідлі Той, що розум в голові. Тож чекаймо вісточки для моєї кісточки От на цьому слові Бувайте здорові.
Пані Галичанка
20:27:13 25-12-2014

Автору цього "шедевру" не завадиило б трохи граматику повчити. А то це схоже на "творєніє" не дуже грамотного учня 5-го класу )))


E-mail:
Пароль:

Прізвище та ім’я:
E-mail:
Пароль:
Ще раз пароль:

УВАГА!
Після реєстрація на вашу електронну адресу прийде лист, в якому буде підтвердження реєстраниці.







Статистика


Locations of visitors to this page

Український рейтинг TOP.TOPUA.NET



Наша кнопка:



Газета Галицьке слово м.Галич










..

 
Газета «Галицьке слово» © 2010 рiк. Всі права на авторські матеріали належать газеті «Галицьке слово».
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за умови посилання на газету «Галицьке слово», а при передруку
в інтернеті - з активним гіперпосиланням на galslovo.if.ua. Адреса для листування з редакцією: galslovo@ukr.net