1 березня в у Картинній галереї Національного заповідника «Давній Галич» відкрилася виставка робіт заслуженого художника України, лауреата премії ім. Т. Г. Шевченка Євгена Безніска. Митець відомий не лише в нашій державі, а й за її межами. Виставки творів Є. Безніска демонструвались у містах України та за кордоном. За свої сімдесят років митець створив багато, проте вважає, що ще не час відпочивати, бо є багато цікавих тем для творчості.

     В перші березневі дні кожен поважаючий себе українець, який відчуває найтоншу нотку патріотизму  в душі, складає молитву за світлої пам’яті головним командиром УПА, легендарним  Тарасом Чупринкою, Туром, Романом Лозовським, Чернецем, Тучею, Степаном, Щукою, Дзвоном. Усі ці псевдо належать одній особі - генерал-хорунжому, головному командирові Української Повстанської Армії, голові Генерального Секретаріату Української Головної Визвольної Ради та голові Проводу ОУН (від травня 1943 року) Романові Шухевичу.
Син повітового судді, який народився 7 лютого 1907 року в Краківцях Яворівського району Львівської області,  рано долучився до національно-визвольної діяльності. Великий вплив на молодого Шухевича мали громадський та військовий діяч, адвокат Степан Шухевич та визначний громадський діяч, етнограф, педагог і публіцист Володимир Шухевич.

     1 березня 2011 р. в Івано-Франківському краєзнавчому музеї відкрито виставку «Зір, затриманий в долонях». Організована вона спільно з Національним заповідником «Давній Галич» та Львівською мистецькою молодіжною фундацією «Берег Батьківщини». Автором проекту є засновниця Львівської мистецької молодіжної фундації «Берег Батьківщини», мистецтвознавець Христина Береговська.
На виставці презентовано 36 творчих робіт із 12 областей нашої держави (в тому числі є робота із Прикарпаття). Це твори дітей з вадами зору. Тому особливо важливо дати їм можливість виявити своє бачення світу на полотні і спробувати зрозуміти їхній світогляд. Всі роботи виконані люмінісцентними фарбами на полотні у формі квадрата.

     Вкраїнська пісня - голос невмирущий,
Душі людської вічне відкриття.
Вона ніколи, як і хліб насущний,
Не вийде з моди нашого життя.
Такими прекрасними словами 28 лютого в Бенкетному залі села Вікторів розпочалося свято української пісні «Українська пісня – душа народу». Любителів народного співу в с. Вікторів є багато. Але на цей захід прийшли найактивніші – це представники старшого покоління. Свято розпочали працівники Будинку культури Шевадуцька Ольга Михайлівна і Ткачівська Ольга Семенівна.

     Протягом 2009-2010 навчального року журнал “Зарубіжна література в школах України” та Українська асоціація вчителів зарубіжної літератури проводили Всеукраїнський творчий конкурс «Пурпурові вітрила». За результатами конкурсу у лютому цього року дипломом лауреата конкурсу нагороджено випускницю Галицької гімназії Марію Бугай. ЇЇ робота зайняла друге місце у номінації «Ілюстрації до художніх творів». Сьогодні Марія – студентка факультету іноземних мов Прикарпатського національного університету ім. В.Стефаника. Про свій талант Марія зазначила: «Усе, що можна побачити на моїх малюнках, це старання самоучки… Поштовх до розвитку особистої творчості мені дали роки, проведені в Галицькій гімназії, робота якої спрямована на розвиток творчих особистостей». Окрім малювання Марія захоплюється мистецтвом слова, пише вірші та оповідання.

     4 березня відбулося засідання четвертої сесії районної ради шостого скликання. На розгляд депутатів винесено ряд питань порядку денного, серед яких:  Програма соціально-економічного та культурного розвитку району на 2011 рік; виконання  районного бюджету за 2010 рік; затвердження Зведеного плану природоохоронних заходів Галицького районного Фонду охорони навколишнього природного середовища на 2011 рік та інформації про використання коштів екологічного фонду районного бюджету за 2010 рік тощо.
Заслухавши та обговоривши перше питання порядку денного, районною радою зазначено, що у результаті виконання заходів Програми соціально-економічного та культурного розвитку району на 2011 рік планується досягнути зростання обсягу реалізованої промислової продукції на 32,4%, валової продукції с/г на 2,2%, обсягів будівельно-монтажних робіт на 17,6%

     З 1 січня 2011 року введений єдиний соціальний внесок. Платники ведуть розрахунки зі сплати страхових внесків не конкретно з кожним фондом соціального страхування, а з Пенсійним фондом України по єдиному внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Сплата єдиного внеску гарантує громадянам право на страхові виплати, які здійснює кожний із фондів соціального страхування.
Для платників, що працюють на посадах, роботу на яких зараховують до стажу, що дає право на одержання пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», розмір єдиного внеску становить 6,1% від нарахованої заробітної плати.

     Згідно із змінами, внесеними до Закону України “Про Державний реєстр виборців” (Закон викладено в новій редакції від 21.09.2010 року № 2536-VІ), зокрема, які безпосередньо стосуються виборців, є встановлення норми щодо виборчої адреси виборця.
Виборчою адресою виборця є адреса його житла або місця перебування виборця чи інша адреса, що замінює адресу житла, яка є підставою для віднесення виборця до відповідної виборчої дільниці.
Виборча адреса виборця визначається за зареєстрованим місцем проживання та адресою житла виборця.
Виборча адреса виборця, який не має зареєстрованого місця проживання, визначається за погодженням із спеціалізованим закладом, який здійснює відповідно до закону облік бездомних громадян, або відділом ведення Державного реєстру виборців (далі - орган ведення Реєстру) за мотивованим зверненням виборця.

     25 січня виповнилося 140 років від дня народження славної дочки  України, видатної української поетеси, прозаїка, драматурга, перекладача, літературного критика, фольклориста Лесі Українки (Лариси Петрівни Косач-Квітки).
Чому серед славних імен нашої історії  український народ  найбільше шанує Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесю Українку? Не пролили ж вони  крові на полі слави, не вибороли народові за свого життя свободи й незалежності, не примножили земель власної держави. А проте вони славніші від багатьох відомих завойовників та прославлених лицарів меча. Славніші, бо завжди живі, завжди промовляють до нас, і на їхній голос завжди озивається наша душа. Дорожчі, бо завжди живуть у нашому серці, як власний голос нашого сумління і нашого світогляду. Т.Шевченко, І.Франко, Леся Українка житимуть доти, доки живе народ, який їх породив, бо саме вони є кращими виразниками його прагнень.

     Ні, я хочу крізь сльози сміятись,
Cеред лиха співати пісні.
Без надії таки сподіватись.
Жити хочу! Геть думи сумні!

Такими словами розпочалось свято у Дитятинській ЗОШ I-II ст., присвячене 140-річчю від дня народження Лесі Українки. Cвятковий вечір проведено під керівництвом сільського бібліотекаря Любові Білас. З уст школярів лунали вислови про геніальність поетеси, ліричність її творів. Діти пригадали дитячі та юнацькі роки Лариси Петрівни Косач. Люба Калабайда розповіла про обдарування Лесі Українки, згадала першу збірку її дитячих творів. Про незвичайну Лесину долю розказала Тетяна Заліська. Учні зачаровано слухали «Музичну сонату» Бетховина і читали поезії Лесі Українки. Майстерними і професійними були читці Люба Калабайда, Світлана Калабайда, Тетяна Заліська, Оксана Палійчук, Вікторія Вдовін, Вікторія Надурак, Марія Грудзевич.

     Минулий тиждень для керівників району розпочався у звичному режимі з виробничих нарад із заступниками та керівниками структурних підрозділів районної державної адміністрації, на яких було обговорено ряд питань, що стосувалися життя району.
Крім того, голова районної державної адміністрації Григорій Івасишин взяв участь у нараді з керівництвом ВАТ «Західенерго» з питань соціально-економічного розвитку міста Бурштина, з управліннями облдержадміністрації щодо переселення жильців аварійного будинку по вулиці С.Бандери 73/75 у місті Бурштині, у нараді з питань розвитку аматорського та дитячо-юнацького футболу та провів наради з питань ремонту дошкільних закладів у місті Галичі і селищі Більшівці, ремонту ФАПу і загальноосвітньої школи в селі Сокіл.

     До 140-річчя від дня народження славетної української письменниці Лесі Українки в історико-етнографічному музеї міста Бурштина «Берегиня» відкрито виставку книг, яку відвідують учні шкіл, студенти місцевого енергетичного коледжу, члени гуртка «Літературне краєзнавство».
Увагу відвідувачів привертають книги, зокрема, ротапринтне видання драматичної поеми «Бояриня», яку вперше було опубліковано в 1991 році. На виставці представлені збірки поезій «На крилах пісень», «Досвітні вогні», «Літературно-науковий вісник» 1912 року випуску, в якому вперше було надруковано драматичний твір «Лісова пісня». Також представлено «Антологію української поезії», випущену Іваном Франком при фінансовій підтримці Михайла Грушевського, художнє оформлення Івана Труша, журнал «Українська муза», книги про Лесю Українку Миколи Олійника «Одержима», Івана Драча «Іду до тебе».

     Леся Українка… Життя її – це сонячний весняний промінь, що пробивається з темряви, і кличе, і вабить до світла. Іншої такої жінки-письменниці й борця немає у світі. Леся Українка належить до митців, що пережили свій час, Їхні твори збагатили скарбницю духовної культури. Це була людина виняткової мужності, мистецького обдарування.
140 років тому, 25 лютого на Волині, у Новоград-Волинську, у сім’ї Косачів народилася донька Лариса. Синьоока, білява дівчинка із душею гордою і ніжною, серцем лагідним і чистим, характером сильним, волею незалежною.
Леся Українка прожила тяжке життя, бо коли їй було 11 років, вона застудилася на святі Водохреща й захворіла туберкульозом кісток. Та вона не піддавалась хворобі і згодом напише: ...

     Серед плеяди видатних діячів української культури Тарасові Григоровичу Шевченку (1814–1861) належить особливе місце. Поборником правди і свободи називають його. Він своєю полум’яною поетичною і мистецькою творчістю виражав споконвічні вільнолюбні прагнення нашого народу.
Тарас Шевченко як художник займає одне з найпочесніших місць в українському образотворчому мистецтві. Він прекрасно володів всіма відомими тоді засобами графічного зображення.
Обдарований від природи хлопчина рано відчув тягу до малювання. Ще змалку крейда і вуглинка були для нього неабиякою радістю.  Малював ними стіни, лави, стіл... Малював у хаті і надворі, вдома і в гостях... Якось прийшла сестра Катерина з панщини і не впізнала своєї хати: візерунками розмальовані стіни, долівка і навіть призьба. Хлопець любив зображувати птахів, звірів, людей.

     Над могилою Кобзаря
В той час, коли природа ожива,
Струсивши з себе той тяжкий зимовий сон,
Коли зима здає свої права,
І березень сідає вже на трон,
Вшановуємо пам’ять Кобзаря
З великою любов’ю і тугою,
Мислителя, поета, трударя,
Що вів народ вкраїнський за собою...

     Часто, йдучи вулицями, парками, скверами рідного міста, зустрічаєш знайомих і незнайомих жителів. Ти їм вклоняєшся із сердечним привітом, а потім згадуєш їхню долю.
Перед людиною, яка прожила більше дев’яносто, в дзеркалі сивини вирують думки: “А що ти зробив доброго для сім’ї, родини, краю”...
Сьогодні поведу мову про родину П’ятківських із вулиці Я.Осмомисла м.Галич.
П’ятківська Кароліна Онуфріївна народилася 25 січня 1920 року і походить з родини Соколовського Онуфрія Львовича (1884-1920рр.), який після школи був призваний до австрійської армії, мати Олена Іванівна (1898 р.н.) походила з родини Микульських.
У Кароліни Онуфріївни були брати Михайло (1915р.н.) та Ярослав (1932р.н) і сестра Софія (1928 р.н.).
Пані Кароліна за Польщі закінчила 7 класів, а потім – курси кравчинь. Кравецтвом займалася все свідоме життя.

     Іван Андрійович Лутаєнко народився 1931 року в селі Лутайки Прилуцького району на Чернігівщині. Мабуть, звідти, від діда-прадіда походив рід і прізвище. А трудову діяльність молодий хлопець розпочав на початку 50-х років ХХ ст. у нашому районі в селі Маріямпіль механіком, далі – бригадиром тракторної бригади, інженером з постачання і, нарешті, головним інженером МТС Більшівцівського районного відділення “Сільгосптехніка”. У 1960 році очолив колектив  Більшівцівської  РТС, а далі – роки праці у Галицькій райсільгосптехніці на посаді керуючого.

     Нещодавно з метою оздоровлення учні 5-8 класів Галицької ЗОШ І-ІІІ ст. №1 відвідали аква-парк “Цунамі” м.Івано-Франківська.
Організувала поїздку і дозвілля вчитель фізичної культури Людмила Король.
У дітей залишились чудові враження від поїздки.

     Одним із пріоритетних напрямків в роботі  Івано-Франківської міжрайонної природоохоронною прокуратури є нагляд за виконанням законодавства, спрямованого на протидію корупції.
Слід зазначити, що склад корупційного правопорушення передбачає наявність чотирьох взаємообумовлених і взаємопов’язаних елементів: об’єкта і об’єктивної сторони, суб’єкта і суб’єктивної сторони.
Об’єктом конкретного корупційного правопорушення згідно Закону про корупцію є: порядок надання інформації; порядок підготовки та прийняття нормативно-правових актів; надання сприяння у здійсненні підприємницької діяльності іншим особам; правила щодо суміщення посад та зайняття певною діяльністю; правила декларування доходів та фінансового контролю та інші.

     
Для здійснення будь-яких правочинів стосовно нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, потрібна попередня згода органів опіки та піклування. Посадові особи органів опіки та піклування несуть персональну відповідальність за захист прав  і охоронюваних законом інтересів дітей при наданні згоди на вчинення правочинів щодо належного дітям нерухомого майна.
Згідно з абз.2 ч.2 ст.32  Цивільного Кодексу України (далі – ЦК) на вчинення неповнолітньою особою правочину щодо транспортних засобів або нерухомого майна повинна бути письмова нотаріально посвідчена згода батьків (усиновлювачів) або піклувальника і дозвіл органу опіки та піклування.
Відповідно до ч.3 ст.17 Закону  України «Про охорону дитинства» від  26.04.2001р. №2402 (далі –Закон) батьки або особи, які їх замінюють, не мають права без дозволу органів опіки і піклування укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню або спеціальній  реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати розподіл, обмін, відчуження житла, зобов’язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов’язування.

     Відповідно до перспективного графіку проведення рейдів у першому  півріччі 2011 року та з метою перевірки дотримання чинного законодавства щодо продажу дітям спиртних напоїв і тютюнових виробів, перебування дітей у  комп’ютерних клубах, перевірки стану правовиховної роботи у навчальних закладах 28 лютого 2011 року службою у справах дітей райдержадміністрації було організовано рейд у місті Бурштині, до якого долучились працівники кримінальної міліції у справах дітей...

     Співробітники СБУ в Івано-Франківській області викрили та припинили протиправну діяльність двох працівників державної виконавчої служби Калуського міськрайонного управління юстиції, які вимагали 10 тисяч гривень у місцевого жителя.
Встановлено, що заступниця начальника та старший державний виконавець вимагали гроші у приватного перевізника за зняття арешту з транспортного засобу, що йому належить. Хабар зловмисники зажадали отримати через посередника – свого знайомого.

      18 лютого у містах Галич та Бурштин, селах Задністрянське і Вікторів проходили змагання з баскетболу серед учнів загальноосвітніх шкіл І-ІІІ ст.
Дві команди із кожної зони увійшли до фінальної частини, яка відбулась 25 лютого в селі Задністрянське.
Серед юнаків місця розподілено так: ...

     Нема вже вуйка Йванка… Помер, бідолаха. Най спочиває з Богом… Ото був потішний хлопуньо. Сам на вигляд ніби й серйозний, невисокого зросту, очі з хитруватою іскринкою, і дзиґар  межи пальцями.  Кілько го пам’ятаю – то все був з дзиґаром. Від нікотину аж пальці пожовкли.  Він у нас був майстром  кирниці  людям копати. Замовляли колись його по всій окрузі. А потішний був, бо любив все щось таке сказати, що потому всі реготали безупину і одні другим переказували ті його «крилаті  фрази». А через то, що  він трошки затинавсі, то все ще кумедніше виходило. Весело було…  А у жартах тих була і іронія, і критика, і правда життєва, і сатира, і просто сільський гумор, або, як кажуть у нас, вар’яція. Отож я і Вам вирішив переповісти ті жарти, бо шось так сумно мені остатними днями… Чи то політика мене вже доконала, чи забанував за тим, шо гречки  таної не стало… То думаю, може, Вас і себе трохи повеселю.