на сайті  
   
 
Середа, 21 серпня 2019 року
 







Електронна версія



Ваша думка
З якими правовими питаннями у Вас найчастіше виникають труднощі?
оформлення спадщини
оформлення права власності
оренда земельної ділянки
розлучення
позбавлення батьківських прав
оскарження рішень чи бездіяльності органів державної влади
оформлення субсидії
виплата аліментів
виправлення описки в документах
Інше:

        

Переглянути результати

 

Рекомендуємо
 

Загрузка...







Незреалізовані проекти
02.04.2011 | Переглядів: 1943
Рейтинг

     На початку XX століття, до Першої світової війни, Галичина переживала період справжнього економічного підйому. Здається, після хвилі першої еміграції до Америки австрійський уряд знову звернув увагу на цей самобутній регіон своєї великої імперії. Щоб забезпечити населення краю роботою, а відповідно й дати людям можливість заробити необхідні кошти для потреб сім’ї, було розроблено ряд цікавих проектів. Вони мали на меті також розвинути і вивести на новий щабель економічну ситуацію у краї.
     Перший великий проект – це спорудження каналу «Вісла–Дністер». Доцільність спорудження такого водного транспортного об’єкта була зумовлена тим, що у разі його побудови, значно скоротився би шлях із Європи до азійських ринків. Загалом відповідною комісією було розроблено три напрямки каналів, які б могли з’єднати Балтійське море з Чорним. Перший мав проходити від Вісли через Буг і Прип’ять до Дніпра (довжиною 2160 км), другий за планом мав бути прокладений від Вісли через Сян до Дністра (довжиною 2070 км) і третій за схожим маршрутом Вісла–Дністер–Прут–Дунай (довжиною 1560 км). Цей третій план був визнаний із самого початку пріоритетним, оскільки мав проходити виключно землями тодішньої Польщі та Румунії, а два інші стосувалися річок, що протікали територією Російської імперії.
     Велике зацікавлення до спорудження каналу «Вісла-Дністер» (або як ще його називають тогочасні джерела – Галицький канал) виявили з самого початку польські Ліги – Морська і Колоніальна. За планом Альфреда Конопки, головного інженера Міністерсва громадських робіт, для прокладання каналу будівельні організації мали скористатися уже існуючими водними об’єктами, а там, де необхідно, поглибити русла рік і прорити з’єднувальні канали. Канал від Вісли до Дністра планувалось закінчити до 1923 року . На його спорудження із державної казни мала бути виділена сума 649 мільйонів корон.
     Цікаво, що спорудження Галицького каналу жваво обговорювалось у той час. Зокрема, у львівькій газеті «Діло» ми знайшли цікаву інформацію з цього приводу. Так 18 лютого 1912 року в селі Блюдники, недалеко Галича, з ініціативи місцевого товариства «Січ» відбулося народне віче, присвячене справі спорудження каналу. На віче, крім місцевих ґаздів, прибуло багато людей із сусідніх сіл. Рішення цього зібрання було виражене у резолюції, у якій пропонувалось закінчити спорудження цього каналу до 1923 року згідно з постановою про будову водних доріг від 1901 року, а також підготувати траси каналу, розпочати будову в кількох місцях зразу і найшвидше в обох кінцевих точках, тобто біля Вісли і Дністра. Також пропонувалось незмінними залишити витрати на регуляцію рік, щоб ці гроші не залучати до спорудження каналу. Нагадаємо, що на регуляцію рік Галичини уряд щорічно виділяв 36 мільйонів корон. Крім цього на вічі пропонувалось найближчим часом скликати велике маніфестаційне зібрання у Галичині і запросити на нього послів галицького сейму та австійського парламенту. На жаль, цьому стратегічному і грандіозному планові не судилось здійснитись, бо на перешкоді стала Перша світова війна.
     Цікаво, що до цієї проблеми уже польський уряд повернувся у 1930 році. В цьому проекті, який дещо уточнював попередній і мав загальну довжину 1894 км, уже були детально розплановані всі ділянки будівництва. Будівництво каналу мало складатися із восьми головних відтинів: 1) вільне русло р. Вісла до злиття із рікою Сян (650 км); 2) поглиблення ріки Сян до злиття із рікою Вишна (137,7 км); 3) канал до ріки Дністер (110 км); 4) поглиблення русла ріки Дністер (від Розвадова до Заліщик (269,6 км); 5) канал р.Дністер - р. Прут (від Заліщик до Чернівців (44, 4 км); 6) поглиблення русла ріки Прут (від Чернівців до Скулень (288 км); 7) вільне русло ріки Прут до ріки Дунай (260 км); 8) вільне русло Дунаю до виходу в Чорне море (134 км). Загальна вартість робіт складала майже півмільярда польських злотих. Розраховувався канал на проходження 150–200-тонних кораблів. Проте і на цей раз збудувати канал не судились, далася взнаки світова фінансова криза.
     Роботи за цим гігантським проектом почали втілювати в життя тільки починаючи із 1939 року. У Польщі був створений Комітет для організації з будівництва каналу, який очолював полковник Ковалевський. Йому вдалося налагодити зв’язки з потенційними кредиторами проекту в Лондоні, Парижі, Амстердамі. Однак Друга світова війна звела усі потуги організаторів будівництва нанівець. Так цей проект і залишився на папері, а тепер, можемо вважати, і в історії.
     Ще один проект першого десятиріччя минулого століття так само призупинила світова війна. Маємо на увазі спорудження першої у Галичині електричної залізниці. Вона мала будуватися від Дубівців через Маріямпіль, Зелене Устя до Коростятина. Довжина її мала становити 30 кілометрів, а моторна сила – 22 тисячі коней. Електрику для неї мали виробляти на одному з водоспадів Дністра. Планувалось, що залізниця відіграватиме стратегічне значення передусім для оборони мостів у Єзуполі та Нижневі, а також матиме велике значення для економічного розвитку прилеглих територій. Так, зокрема, у Тростянці мали відкривати фабрику цементу з 1400 робітниками, у Зеленому Усті – фабрику із виготовлення дахівки та цегли, де б працювало 362 робітники, а в Красівці – фабрику гіпсу, вапна та розробку родовища білого і чорного алебастру з 600 робітниками. Тобто у цих місцях мали виникнути нові підприємства, а значить і місця зарібків для галичан. Також планувалося від Зеленого Устя до Задарова прокласти тунель, але на той час на його спорудження не вистачало коштів. А от спорудження залізниці мало розпочатися уже з 1912 року. Проте на підготовчі роботи пішло більше року. А там уже почалася війна. Вона принесла розруху, а не розбудову. На жаль, після війни до цього проекту вже ніхто не повертався, тому він і залишився нереалізованим.

Іван ДРАБЧУК, провідний редактор інформаційно-видавничого відділу Національного заповідника «Давній Галич»






 Опубліковано в номері №13 (1648) в рубриці «Наша історія»

Коментарі:

Коментарів поки що нема.



Ім’я:
Коментар:

Скільки буде 1 + 5 =

* Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях.
Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти.
Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.









Галицький чат
n
10:56:20 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
n
10:56:24 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
n
10:56:34 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
n
10:56:42 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
сестра
17:05:10 20-05-2014

Звертаюся до всіх небайдужих = у Галицькій ЦРЛ народила дитину 16річна сирота з дитячого будинку! Потребує дитячих речей,харчування,памперсів!!! Допоможемо всі,хто чим може!!!
Гнатенко Іван
18:11:47 23-05-2014

До сестра напишіть, будь ласка, якісь координати, куди чи кому надавати гроші чи допомогу в іншій формі.
сестра
09:14:34 01-06-2014

До Гнатенко Дівчина знаходиться у Галицькій ЦРЛ,дитячому відділі,бо не має куди йти з дитиною!
сестра
09:17:11 01-06-2014

До Редактора!!!!! Народ інтересується на кого Ви працюєте????Чому доступ в чат зробили по реєстрації???Щоб народ не міг ВІЛЬНО! зайти і написати чи прочитати правду????
сестра
09:18:25 01-06-2014

Редактору! А може тому,що Ви як були при регіонах,так і сидите?????
Теслюк Володимир
21:14:50 01-06-2014

Шановна сестро, ніхто нікому ніколи не забороняв писати в чаті ПРАВДУ!!! І ніхто не обмежував вхід до чату... Ви самі вільно увійшли і пишете те, що маєте на думці... Реєстрацію запроваджено як і на інших сайтах для того, щоб можна було виявити непорядних дописувачів, які дозволяли собі писати тут образливі і нецензурні висловлювання. Щодо "регіонів", то я там ніколи не був, і працюю виключно для людей. Дякую.
Теслюк Володимир
21:17:14 01-06-2014

Доречі, Ви, сестро, теж могли б назвати своє справжнє ім'я... )))))) Чи Ви боїтеся?
сестра
13:38:55 02-06-2014

Та мені нема чого боятися..... Продажної влади???Це Ви при всіх владах співаєте їм честь і хвалу!!!!!
Теслюк Володимир
14:52:59 02-06-2014

Якщо Вам нема чого боятися, то підписуйтеся своїм іменем, яке Вам дали батьки...
Гнатенко Іван
18:21:03 02-07-2014

до сестра. невже так важко пройти хвилинну рпеєстрацію?? чи вже настільки низький рівень інтелекту, що важко написати e-mail і придумати простенький пароль???? яким же чином вам заважає вільно написати реєстрація??? ніхто ж не коректує ваші повідомлення!!!! Реєструйтеся і пишіть!!!!!
Гнатенко Іван
18:22:00 02-07-2014

до сестра. хоча можливо тут доречніше було б сказати відомою всім фразою: "якщо людина мертва, то це надовго, якщо дурна. то назавжди"!!!!!
Шмельова Марія Вадим
18:22:34 16-09-2014

Підкажіть будь ласка може кто здає квартиру в Галичі
петро
12:00:12 11-12-2014

КАЗКОВИЙ ГАЛЯЦ-ГРАД… Стольне місто на ріці Mов у чорта у руці. Пишно град ся розвиває І містян всіх розважає. Як прогнали ми орду Взяв наш Владко булаву. Мов до танцю він пішов І в палаци увійшов. Челядь громко промовляла І до танцю запрошала. Довгий крилами махав З писка слюні витирав. Всі бояри кричать: «Гуд!» Це наш славний Робін Гуд. Сотник Стримба не лапух Швидко Владка взяв в обух. Челядь тішиться гуде Все по нашому буде! Довгий крила вже сховав Слюні знову витирав. От князівство заживе Мов садочок розцвіте Новий князь добро несе Може буде добре вже. А князь Владко молодець Швидко дьоргав за уздець І не думав не гадав Владко воєвод придбав. Першим був князьок Назяр Той що їздив на позяр. Що палац си збудував Коли вогник поливав. І рука була тверда Била навіть мужика Матушку в дворі лупила Бо не рівно та ходила. Без Надії і Любві Кажуть не жили князі Владко теж не відставав І собі це все придбав. Надя глечики полоче І про всіх князьку стукоче А Любов немов в огні Це мабуть зловісні дні. Челядь тішиться, гуде До князька на чарку йде У палаци, як у двір Файний Владко брегадір. Війт місцевий теж мастак Ходить наче він батрак До Князька пороги б’є Грошики з казни кує. Час летить, шумить, гуде А князівство не цвіте Зароста все буряном Мов городець кабачком. Челядь тішиться, гуде Ще не час, усе буде. Довгий слюні повтирав І тепер вже промовчав. У князівстві знахар був Мірко звали, хто забув. Знав про все він і про всіх Хто здоровий, а хто псіх. Та в бояр на Мірка зуб Князь кричить: «Тобі каюк!» Стримба зібрання веде Знахар в суд і ось вам - фе. Що буде? Ніхто не знає Знахар ціхо ся сховав, Сотник й князь грушки щибає, Довгий знов ся заплював. Далі буде!Напишу!!! Я про всяку єрунду І про Галяцку княжну І про Стримбу орлика Про князівство й ослика.
Літописець галицький
10:08:56 22-12-2014

частина II Время знов прийшов писати Про князівство розказати. Про Старосту напишу І про всяку в світі бзду. Час пливе. Зима гряде! А життя гниле, гниле. Челядь тішиться, гуде, Ще не час, усе буде. Владко всівся у гнізді Мов кобила у вівсі. Стримба князя осідлав І на всіх він накладав. Та не тут прийшла біда З неба хмара насува. Славний град Станіславків Шле старостиних гонців. Челядь в раз заметушилась Щоб біда ця не случилась. В мить зібрали всю братву Не віддати булаву. Стримба зібрання зібрав Довгий крилами махав. І Лахоцький виступав: Похвалив і облизав, Владка так він шанував. Той Лахоцький - хитрий жук Лізе всюди як павук. Цей князьок бальона грав І народ свій обкрадав, Фіру не одну придбав Не одного обскакав. Слово мовив і князьок, Той, що міряв потічок, Вчив він трохи діточок Напивався як бичок. Крилось град його земля Це Федоря – ось імя. Обізвалась мамка Ріна Кажуть файна господиня: Ти староста не правий Вовка наш один такий. Спинку гарно він тримає Нашу челядь обіймає. Важність в нього своя є: Не чіпай ВОНО своє. Відстояли Владка всі Хоч князівство у біді. Всі городи в буряні, Але нам нужни свої Чемні, милії князі. Князь словами промовля Наче Гоголя слова. Віршем криє, покриває Челядь свою звеселяє. Владка тільки не сприйма Його рідная братва Та що пальці три тримає Й оселедці одягає. Брате наш, ти нас продав! Тільки трон ти обійняв, В душу ти нам так наклав Ти забув, хто тебе пхав?! Та ми браття всі такі Тільки нам зайти в князі Забуваєм хто ми. Ні?! Ось напевне нам каюк І загнемся наче крюк. При такому ґаздівстві Всі будемо у …..багні! Будем знов новин чекати І історію писати. А на цьому мабуть все!!! Далі буде! ХАЙ ЖИВЕ!!!
Літописець галицький
10:56:06 25-12-2014

Час глаголить знов прийшов Як процес в князівстві йшов. У палацах як було Про керовніцтво й бухло. Було так мов на балі Як у діда уві сні Матушки бухали За здоровя випивали. Князь хотів навксти лад Вскочив з трону і в палац. Там гучненько вже було, Мов базар усе гуло. Князь зайшов в четвертий ряд, Грюкав стукав все підряд. «Ви попались не шуміть. Це я князь в мить відчиніть. Стукай, грюкай і кричи Не дамо тобі ввійти. Тишком матушки кривлялись Та із князя насміхались. Ось керовніцтво князька Не вартує і нуля. Доведе він нас у мить Скоро не буде що пить. А Староста мудрий був Про невдаху не забув Про «здобутки» і опрос Каже Влодку досвідос. Челядь бистро ся зібрала До старости завітала «Хочем Влодка і усе! Це наш князь нехай буде». А Староста їм в отвіт: «Ви читали браття звіт?! При такому ґаздівстві Ви всі браття у …багні. «НИЖЧЕ ПЛІНТУС! Я кажу. Вірте браття не брешу. Краще в трон любий баран Ніж ваш князь і отаман. То ж чекайти ви письма Із містечка за Дніпра Дам вам мудрого орла Щоб ви вилізли з багна. Влодкові большой привіт Хай читає краще звіт. Розум хай пускає в хід І не лиже всім мов кіт. З цього байка виплива, Прочитавши сі слова. Не той князь що у сідлі Той, що розум в голові. Тож чекаймо вісточки для моєї кісточки От на цьому слові Бувайте здорові.
Пані Галичанка
20:27:13 25-12-2014

Автору цього "шедевру" не завадиило б трохи граматику повчити. А то це схоже на "творєніє" не дуже грамотного учня 5-го класу )))


E-mail:
Пароль:

Прізвище та ім’я:
E-mail:
Пароль:
Ще раз пароль:

УВАГА!
Після реєстрація на вашу електронну адресу прийде лист, в якому буде підтвердження реєстраниці.







Статистика


Locations of visitors to this page

Український рейтинг TOP.TOPUA.NET



Наша кнопка:



Газета Галицьке слово м.Галич










..

 
Газета «Галицьке слово» © 2010 рiк. Всі права на авторські матеріали належать газеті «Галицьке слово».
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за умови посилання на газету «Галицьке слово», а при передруку
в інтернеті - з активним гіперпосиланням на galslovo.if.ua. Адреса для листування з редакцією: galslovo@ukr.net