на сайті  
   
 
П’ятниця, 22 березня 2019 року
 







Електронна версія



Ваша думка
З якими правовими питаннями у Вас найчастіше виникають труднощі?
оформлення спадщини
оформлення права власності
оренда земельної ділянки
розлучення
позбавлення батьківських прав
оскарження рішень чи бездіяльності органів державної влади
оформлення субсидії
виплата аліментів
виправлення описки в документах
Інше:

        

Переглянути результати

 

Рекомендуємо
 

Загрузка...







Чи поважатимемо себе?
24.06.2011 | Переглядів: 2481
Рейтинг

     Із здобуттям незалежності і пошуком шляхів державотворення та власного розвитку Україна у своїй зовнішньополітичній діяльності віддає перевагу європейському напрямку.
     Велику роль тут відіграє поглиблення двосторонніх зв’язків з країнами Європи, у тому числі і з Польщею, яке підтверджується рядом повномасштабних договорів про добросусідство та співробітництво, підтвердження існуючих кордонів, створення атмосфери взаємної довіри, дружніх і партнерських взаємин у всіх сферах.
      Та все ж, у порівнянні з досить високим рівнем розвитку міжнародного спілкування, взаємини між громадянами України і Польщі, зокрема на культурно-побутовому рівні, залишаються ще обмеженими. Однією із причин цього є те, що у певної частини польського суспільства існують негативні настрої щодо України, зумовлені певною мірою стійкими історичними стереотипами. Не секрет, що для кожної імперії чи держави, в яких знаходилась Україна повністю чи частково, вона завжди була ласим шматком. Окремі держави і нині не покидає ця думка. Але жодна з них не може цього шматка проковтнути. За певні гріхи хтось має взяти відповідальність і має зуміти сказати «вибачте». Адже нас об’єднують жертви.
     Тому, можливо, вже слід подолати небажані впливи на сучасну суспільну свідомість негативних моментів спільного історичного минулого від пов’язаних з цим ідеологічних нашарувань та психологічних стереотипів.  Проте, ми продовжуємо спостерігати впровадження іноземних механізмів на шкоду Україні.
     За прикладами далеко ходити не треба. Це можна помітити проаналізувавши діяльність представників польського товариства імені Ф.Карпінського (м.Івано-Франківськ), членів польської неурядової організації «Вспульнота Польська», окремих священнослужителів РКЦ та представників Генерального Консульства Республіки Польща у Львові щодо впливу на  суспільно-політичну ситуацію у Галицькому районі. Певною мірою навіть на її загострення.
     6 вересня 2009 року в селі Коростовичі представниками вищезазначених структур було здійснено освячення пам’ятного хреста та відновлених могил на місці колишнього польського цвинтаря в урочищі Людвиківка.
     Напис на таблиці, прикріпленій до хреста, двома мовами свідчив: «Пам’яті спочиваючих на цьому цвинтарі та мешканців Людвиківки, які трагічно загинули в ніч з 16 на 17 лютого 1944 року лише тому, що були поляками. Спалене село перестало існувати.»
     Українсько-польське добросусідство наприкінці ХХ – початку ХХІ століття зробило актуальною проблематику обопільних взаємин. Власне Україна і Польща –  держави, які тісно пов’язані не лише спільними кордонами, а й спільною історією інколи з непривабливими аспектами: часи мирного співіснування, тісної співпраці поступалися періодам, коли останнім  аргументом виступала зброя і лилася кров.
     Ідея української державності не завжди відповідала планам польських урядовців. У 1920-1930 роки вони вважали Західну Україну легітимною територією ІІ Речі Посполитої і проводили у «східних кресах» політику «зміцнення польськості», вдаючись до пацифікацій.
     Старожили села Коростовичі та навколишніх поселень ще й  сьогодні пригадують неприємні події,  пов’язані з конфліктами між поляками та українцями.
     До приходу більшовиків у 1939 році Людвиківка була присілком Бурштина, а згодом самостійною гміною. Населення становили виключно поляки. Влада на території району була польською. В умовах свавільних утисків польською владою українського населення між жителями Людвиківки і українським населенням навколишніх сіл часто виникали сутички, особливо на Великодні та Різдвяні свята.  Під час пацифікації у 1930 році в селі Коростовичі поляки знищили всі запаси продуктів. Польське військове начальство, яке здійснювало пацифікацію, наказало жителям села вистелити зерном дорогу від Коростовичів до Бурштина. Цукор із сільського кооперативу висипали  коням, а заклад пограбували.
     У лютневу ніч 1944 року стався підпал поселення польських колоністів. Вітер розніс вогонь на всі будинки. Людвиківка згоріла до тла і більше не відновилася. Обставини, за яких проходила ця акція, до кінця не з’ясовані.
     Тодішній польський уряд звинуватив у здійсненні підпалу поселення сотню УПА, що проходила через терени Бурштинщини. Та звернімо увагу на військово-політичний аспект українсько-польських стосунків в  Галичині у 1941-1944 роках. «…Українці безкомпромісно виступали за власну державу на західних теренах, що було всупереч польських інтересів. Дана обставина посилювалася впливом німецького і радянського факторів. Врешті-решт це переросло у проведення терористичних акцій над місцевим населенням різного роду підпільних організацій, до яких неодноразово долучались гестапо та радянські партизани. Діяльність поляків, зокрема Армії Крайової, на різних етапах війни мала антирадянську і антинімецьку спрямованість, але завжди була антиукраїнською…» (Р.Офіцінський, Л.Хаврак. Українсько-польські стосунки в дискрикті Галичини (1941-1944). – Ужгород, 2002). Таким чином, маючи неупереджені факти, можна зрозуміти всю складність стосунків між українцями і поляками.
     Відстежуючи сьогоднішню ситуацію, зрозуміло, що не всі жителі села Коростовичі адекватно сприйняли захід, який відбувся у вересні 2009 року. Певна частина, яка стоїть на націоналістичних позиціях та має серед родинних зв’язків членів ОУН та вояків УПА, вважають надто великою увагу  до даної акції,  що викликало різке невдоволення. Хоч на широкий загал не вийшло.
     Проте в період від вересня 2009 року по березень 2010 р. невідомими особами напис на таблиці було залито фарбою. Дану ситуацію можна розцінювати, як спротив громади до самовільних дій окремих представників польського товариства імені Ф.Карпінського та духовенства РКЦ, зокрема Ванди Рідош та пастора Анджея Ляліка.
     Листом від 31 серпня  2009 року  № 49-50 за підписом Ванди Рідош, голови  товариства імені Ф.Карпінського було повідомлено сільського голову с. Коростовичі про те, що 6 вересня 2009 року о 13:00 годині буде освячено хрест, встановлений на відновленому цвинтарі в урочищі Людвиківка, на знак спаленого села. Мови про табличку з написом у листі не велося. В іншому випадку громада села вчинила б спротив встановленню хреста. Це розуміли керівники  польського  згромадження.
     9 вересня 2009 року, з метою попередження конфліктної ситуації, Ванду Рідош було запрошено до заступника голови районної державної адміністрації і запропоновано забрати з таблички провокуючу частину тексту: «…лише тому, що були поляками». Пані Ванда відмовилась, зваживши на те, що її не зрозуміє польське земляцтво. Відмовився вилучити частину тексту й отець Андрій Лялік – пастор римо-католицького костелу святої Трійці у місті Бурштині, який освячував хрест і кладовище. Отже, представники польської громади даним написом спровокували ситуацію, яка досі не врегульована і може у будь-який момент призвести до протистояння між українцями і поляками в районі.
     Про факт пошкодження напису на таблиці стало відомо  Генеральному Консулу Республіки Польща у Львові Гжегошу Опалінські, який звернувся з листом до голови Івано-Франківської облдержадміністрації. Тоді її очолював Микола Палійчук. На вимогу Генконсула  напис на таблиці було повернуто до попереднього стану.
     Українці вкотре виявилися поступливими. А чи не через нашу поступливість всі, хто забажає, принижує нас? Принижує наше почуття господаря на власній землі. Ми ніколи не прагнули  чужої землі. А до нас їдуть… Спокійно створюють місця паломництва у нашому домі… А ми знову мовчимо.
     Сьогодні на старому людвиківському цвинтарі тихо. Ніхто не турбує померлих, навіть польська громада не навідується. А гроби знову заростають бур’янами.
     
     

Денис Кудла, Галицький район, Івано-Франківська область






 Опубліковано в номері №25 (1660) в рубриці «Наша історія»

Коментарі:

контролер:
25.06.2011 07:27:33

автору-12 балів!поляки сплять і бачать західноукраїнські землі в складі Польщі.В Більшівцях всі робітники ,які працюють на відновленні костелу змушені ходити туди на недільну відправу,інакше звільнення з роботи.І ще один анекдот:костел в Більшівцях являється спонсором місцевої футбольної команди,і всі футболісти теж мусять бути в неділю на відправі

хм:
30.06.2011 18:03:10

чого ж ви вчепилися до тих поляків,всі ми люди і всі ми рівні, до коментаря: ходити на недільні відправи чи то до церкви чи до костелу обовязок кожного свідомого християнина

контролер:
01.07.2011 08:00:12

вибору до костелу чи до церкви немає,тільки до костелу.Поспілкуйтесь з польськими націоналістами,західноукраїнські землі в складі України вони розглядають як прикре,але тимчасове непорозуміння,а наш народ інакше як "bidlo" не величають,а ми їм в дупу заглядаєм,бо то паньство.

Нона:
08.11.2011 11:39:03

насправді не все так погано. звичайно мене зачепила ця стаття, бо то вже перебільшення зі сторони поляків,але нове покоління поляків не сприймає отак українців, є певні упередження, але якщо людина культурна та інтелігентна, то вона всюди в світі бажана і точно не буде відбиратися як бидло. Aле якщо продовжити про бидло.., а Ви бачили як поводяться деякі українці? я, до слова, також вживаю то слово і такого бидла є повно не лише на Україні, а й в Польщі також.. до "хм" - власне ні, немає такого обовязка ходити до церкви чи костелу. то не обовязок, то має бути бажання та віра. обовязком може бути ходіння на роботу, але аж ніяк до костелу!! Слава Україні!


Ім’я:
Коментар:

Скільки буде 1 + 4 =

* Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях.
Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти.
Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.









Галицький чат
n
10:56:20 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
n
10:56:24 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
n
10:56:34 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
n
10:56:42 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
сестра
17:05:10 20-05-2014

Звертаюся до всіх небайдужих = у Галицькій ЦРЛ народила дитину 16річна сирота з дитячого будинку! Потребує дитячих речей,харчування,памперсів!!! Допоможемо всі,хто чим може!!!
Гнатенко Іван
18:11:47 23-05-2014

До сестра напишіть, будь ласка, якісь координати, куди чи кому надавати гроші чи допомогу в іншій формі.
сестра
09:14:34 01-06-2014

До Гнатенко Дівчина знаходиться у Галицькій ЦРЛ,дитячому відділі,бо не має куди йти з дитиною!
сестра
09:17:11 01-06-2014

До Редактора!!!!! Народ інтересується на кого Ви працюєте????Чому доступ в чат зробили по реєстрації???Щоб народ не міг ВІЛЬНО! зайти і написати чи прочитати правду????
сестра
09:18:25 01-06-2014

Редактору! А може тому,що Ви як були при регіонах,так і сидите?????
Теслюк Володимир
21:14:50 01-06-2014

Шановна сестро, ніхто нікому ніколи не забороняв писати в чаті ПРАВДУ!!! І ніхто не обмежував вхід до чату... Ви самі вільно увійшли і пишете те, що маєте на думці... Реєстрацію запроваджено як і на інших сайтах для того, щоб можна було виявити непорядних дописувачів, які дозволяли собі писати тут образливі і нецензурні висловлювання. Щодо "регіонів", то я там ніколи не був, і працюю виключно для людей. Дякую.
Теслюк Володимир
21:17:14 01-06-2014

Доречі, Ви, сестро, теж могли б назвати своє справжнє ім'я... )))))) Чи Ви боїтеся?
сестра
13:38:55 02-06-2014

Та мені нема чого боятися..... Продажної влади???Це Ви при всіх владах співаєте їм честь і хвалу!!!!!
Теслюк Володимир
14:52:59 02-06-2014

Якщо Вам нема чого боятися, то підписуйтеся своїм іменем, яке Вам дали батьки...
Гнатенко Іван
18:21:03 02-07-2014

до сестра. невже так важко пройти хвилинну рпеєстрацію?? чи вже настільки низький рівень інтелекту, що важко написати e-mail і придумати простенький пароль???? яким же чином вам заважає вільно написати реєстрація??? ніхто ж не коректує ваші повідомлення!!!! Реєструйтеся і пишіть!!!!!
Гнатенко Іван
18:22:00 02-07-2014

до сестра. хоча можливо тут доречніше було б сказати відомою всім фразою: "якщо людина мертва, то це надовго, якщо дурна. то назавжди"!!!!!
Шмельова Марія Вадим
18:22:34 16-09-2014

Підкажіть будь ласка може кто здає квартиру в Галичі
петро
12:00:12 11-12-2014

КАЗКОВИЙ ГАЛЯЦ-ГРАД… Стольне місто на ріці Mов у чорта у руці. Пишно град ся розвиває І містян всіх розважає. Як прогнали ми орду Взяв наш Владко булаву. Мов до танцю він пішов І в палаци увійшов. Челядь громко промовляла І до танцю запрошала. Довгий крилами махав З писка слюні витирав. Всі бояри кричать: «Гуд!» Це наш славний Робін Гуд. Сотник Стримба не лапух Швидко Владка взяв в обух. Челядь тішиться гуде Все по нашому буде! Довгий крила вже сховав Слюні знову витирав. От князівство заживе Мов садочок розцвіте Новий князь добро несе Може буде добре вже. А князь Владко молодець Швидко дьоргав за уздець І не думав не гадав Владко воєвод придбав. Першим був князьок Назяр Той що їздив на позяр. Що палац си збудував Коли вогник поливав. І рука була тверда Била навіть мужика Матушку в дворі лупила Бо не рівно та ходила. Без Надії і Любві Кажуть не жили князі Владко теж не відставав І собі це все придбав. Надя глечики полоче І про всіх князьку стукоче А Любов немов в огні Це мабуть зловісні дні. Челядь тішиться, гуде До князька на чарку йде У палаци, як у двір Файний Владко брегадір. Війт місцевий теж мастак Ходить наче він батрак До Князька пороги б’є Грошики з казни кує. Час летить, шумить, гуде А князівство не цвіте Зароста все буряном Мов городець кабачком. Челядь тішиться, гуде Ще не час, усе буде. Довгий слюні повтирав І тепер вже промовчав. У князівстві знахар був Мірко звали, хто забув. Знав про все він і про всіх Хто здоровий, а хто псіх. Та в бояр на Мірка зуб Князь кричить: «Тобі каюк!» Стримба зібрання веде Знахар в суд і ось вам - фе. Що буде? Ніхто не знає Знахар ціхо ся сховав, Сотник й князь грушки щибає, Довгий знов ся заплював. Далі буде!Напишу!!! Я про всяку єрунду І про Галяцку княжну І про Стримбу орлика Про князівство й ослика.
Літописець галицький
10:08:56 22-12-2014

частина II Время знов прийшов писати Про князівство розказати. Про Старосту напишу І про всяку в світі бзду. Час пливе. Зима гряде! А життя гниле, гниле. Челядь тішиться, гуде, Ще не час, усе буде. Владко всівся у гнізді Мов кобила у вівсі. Стримба князя осідлав І на всіх він накладав. Та не тут прийшла біда З неба хмара насува. Славний град Станіславків Шле старостиних гонців. Челядь в раз заметушилась Щоб біда ця не случилась. В мить зібрали всю братву Не віддати булаву. Стримба зібрання зібрав Довгий крилами махав. І Лахоцький виступав: Похвалив і облизав, Владка так він шанував. Той Лахоцький - хитрий жук Лізе всюди як павук. Цей князьок бальона грав І народ свій обкрадав, Фіру не одну придбав Не одного обскакав. Слово мовив і князьок, Той, що міряв потічок, Вчив він трохи діточок Напивався як бичок. Крилось град його земля Це Федоря – ось імя. Обізвалась мамка Ріна Кажуть файна господиня: Ти староста не правий Вовка наш один такий. Спинку гарно він тримає Нашу челядь обіймає. Важність в нього своя є: Не чіпай ВОНО своє. Відстояли Владка всі Хоч князівство у біді. Всі городи в буряні, Але нам нужни свої Чемні, милії князі. Князь словами промовля Наче Гоголя слова. Віршем криє, покриває Челядь свою звеселяє. Владка тільки не сприйма Його рідная братва Та що пальці три тримає Й оселедці одягає. Брате наш, ти нас продав! Тільки трон ти обійняв, В душу ти нам так наклав Ти забув, хто тебе пхав?! Та ми браття всі такі Тільки нам зайти в князі Забуваєм хто ми. Ні?! Ось напевне нам каюк І загнемся наче крюк. При такому ґаздівстві Всі будемо у …..багні! Будем знов новин чекати І історію писати. А на цьому мабуть все!!! Далі буде! ХАЙ ЖИВЕ!!!
Літописець галицький
10:56:06 25-12-2014

Час глаголить знов прийшов Як процес в князівстві йшов. У палацах як було Про керовніцтво й бухло. Було так мов на балі Як у діда уві сні Матушки бухали За здоровя випивали. Князь хотів навксти лад Вскочив з трону і в палац. Там гучненько вже було, Мов базар усе гуло. Князь зайшов в четвертий ряд, Грюкав стукав все підряд. «Ви попались не шуміть. Це я князь в мить відчиніть. Стукай, грюкай і кричи Не дамо тобі ввійти. Тишком матушки кривлялись Та із князя насміхались. Ось керовніцтво князька Не вартує і нуля. Доведе він нас у мить Скоро не буде що пить. А Староста мудрий був Про невдаху не забув Про «здобутки» і опрос Каже Влодку досвідос. Челядь бистро ся зібрала До старости завітала «Хочем Влодка і усе! Це наш князь нехай буде». А Староста їм в отвіт: «Ви читали браття звіт?! При такому ґаздівстві Ви всі браття у …багні. «НИЖЧЕ ПЛІНТУС! Я кажу. Вірте браття не брешу. Краще в трон любий баран Ніж ваш князь і отаман. То ж чекайти ви письма Із містечка за Дніпра Дам вам мудрого орла Щоб ви вилізли з багна. Влодкові большой привіт Хай читає краще звіт. Розум хай пускає в хід І не лиже всім мов кіт. З цього байка виплива, Прочитавши сі слова. Не той князь що у сідлі Той, що розум в голові. Тож чекаймо вісточки для моєї кісточки От на цьому слові Бувайте здорові.
Пані Галичанка
20:27:13 25-12-2014

Автору цього "шедевру" не завадиило б трохи граматику повчити. А то це схоже на "творєніє" не дуже грамотного учня 5-го класу )))


E-mail:
Пароль:

Прізвище та ім’я:
E-mail:
Пароль:
Ще раз пароль:

УВАГА!
Після реєстрація на вашу електронну адресу прийде лист, в якому буде підтвердження реєстраниці.







Статистика


Locations of visitors to this page

Український рейтинг TOP.TOPUA.NET



Наша кнопка:



Газета Галицьке слово м.Галич










..

 
Газета «Галицьке слово» © 2010 рiк. Всі права на авторські матеріали належать газеті «Галицьке слово».
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за умови посилання на газету «Галицьке слово», а при передруку
в інтернеті - з активним гіперпосиланням на galslovo.if.ua. Адреса для листування з редакцією: galslovo@ukr.net