на сайті  
   
 
Субота, 23 лютого 2019 року
 







Електронна версія



Ваша думка
З якими правовими питаннями у Вас найчастіше виникають труднощі?
оформлення спадщини
оформлення права власності
оренда земельної ділянки
розлучення
позбавлення батьківських прав
оскарження рішень чи бездіяльності органів державної влади
оформлення субсидії
виплата аліментів
виправлення описки в документах
Інше:

        

Переглянути результати

 

Рекомендуємо
 

Загрузка...







Служіння українській справі Івана Герасимовича
17.08.2012 | Переглядів: 1909
Рейтинг

     Іван Герасимович народився 28 листопада1876 року. Закінчив, найвірогідніше, учительський інститут, бо з кінця ХІХ століття розпочав свою педагогічну діяльність. Працював спочатку у школах Угринова Долішнього та Крилоса, звідки був звільнений через активну громадську діяльність. Один рік працював на приватній службі у товаристві «Дністер», а пізніше знову повернувся на вчительську працю. З 1901 по 1015 рр. був учителем на Буковині в П’ядиківцях, Ошихлібах, Вашківцях, Луці та Вікні. Живучи та працюючи у Вашківцях, І. Герасимович редагує становий місячник «Промінь» (виходив у 1904 -1907 рр.). Також у цьому містечку І. Герасимович спільно із вчителем Осипом Безпалком та послом до Буковинського сейму Юрієм Лисаном засновує одне з перших на Буковині товариство «Січ».
      Започатковуючи журнал «Промінь», редакція мала на меті з його допомогою дати початок для організації всього австрійсько-руського учительства. Спочатку «Промінь» виходив із підзаголовком «Суспільно-науковий орган русько-українського вчительства в Галичині і Буковині», а пізніше «Суспільно-науковий орган українського вчительства». Як редактор І. Герасимович надрукував у ньому чимало публікацій на педагогічну тематику, які, зокрема, стосувались організації учительства, його участі загальнополітичному житті суспільства. У заключній статті при закритті видання головний редактор наголосив: «Наше учительство стало важливим чинником краю невпинній і систематичній праці «Проміня» удалося заінтересувати наш загал справою «вільної школи».
     Під час Першої світової війни Івана Герасимовича мобілізують до австрійської армії, у якій він служив до розпаду Австрії в чині лейтенанта. Наприкінці війни опинився у Києві. В 1917 році разом із Д. Левицьким, В. Охримовичем, М. Шухевичем, М. Сабатом, М. Балтаровичем, які різними шляхами попали до столиці України, увійшов до складу «Галицько-Буковинського комітету допомоги жертвам війни». Комітет був заснований при Центральній Раді для допомоги галицьким полоненим.
     У листопаді 1918 року вступив як четар до лав Української Галицької Армії. Сам зізнається у своїй автобіографії, що «перебув цілу кампанію в Галичині і на Великій Україні». Проте це загальне повідомлення аж ніяк не може відтворити драматизму тих подій, котрі прийшлося пережити І. Герасимовичу разом із сотнями наших краян, що піднялися на боротьбу за здобуття незалежності своєї держави.
     Як відомого педагога і громадського діяча «сотника І. Герасимовича, 42 –річного уродженця Галича» (так подає джерело) призначають керівником Пресової Кватири при Начальній команді УГА. Ця інформаційна служба Галицької армії розгорнуло широку пропагандистську діяльність і відіграла велику роль у патріотичному вихованні особового складу галицьких стрільців та піднесенні свідомості як вояків, так і населення. Щоправда, І. Герасимович очолював цю ділянку роботи тільки один рік з 1918 по 1919. У цей же час в Коломиї він редагує місцеву газету «Покутський вісник». Його прізвищем підписані число 14 за 1918 рік та числа 1-13 за 1919 рік.
     Воєнне лихоліття занесло нашого краянина на Велику Україну. Ось як сам Іван Герасимович пише про цей період: «Більшовики застали мене в Одесі. Не бажаючи служити в Червоній Армії, я прийняв посаду секретаря в Інституті Народної Освіти в Одесі. Швидко після того арештувала мене ЧК як старшину УГА. У тюремних підвалах в Одесі перебув я більше трьох місяців. Коли вийшов, то моя посада в інституті вже була зайнята. Пізніше я одержав з 29. Х. 1920 р. посаду учителя при зразковій трудовій школі в Ісаєві. На тій посаді був аж до мого від’їзду як німецько-австрійського полоненого. Виїхав з Одеси 23. Х. 1921 р. на Кавказ до Новоросійська. Там під наглядом ЧК перебував у німецькому таборі полонених. Опісля через Константинополь та Трієст вернувся до Відня 20. ХІ.1921 р.».
     Підлікувавшись у столиці Австрії, Іван Герасимович переїжджає до Берліна, де йому була запропонована посада головного редактора газети «Українське слово». На цій посаді він працював від січня по липень 1922 року. Зазначимо, що саме там була видана книга «Голод на Україні», яка була написана на основі реальних подій, бо автор мав нагоду усе бачити власними очима. Книга, що мала 296 сторінок і 39 світлин, вдруге перевидавалась в 1973 році у нью-йоркському видавництві «Говерля». Це було одне із перших видань, яке започаткувало історіографію голоду в Україні у 1921 – 1922 рр. і мало схвальні відгуки як у німецькій, так і українській (еміграційній) періодиці.
     Отримавши від головного управління намісництва декрет на учителя при школі Українського Педагогічного Товариства, Іван Герасимович повернувся у Галичину. У цей час він також відвідував Буковину, щоб побачитись із ріднею. Очевидно, що саме там проживала його сім/я.
     З кінця літа Іван Герасимович із сім’єю замешкує у Львові, де також розгортає активну громадську і педагогічну діяльність. Він добре обізнаний із справою шкільництва і свідомий того, на які труднощі воно натрапляє. Позиція Польщі, до складу якої увійшла Галичина, у цьому питанні була однозначна: «Всі школи як публічні, так і приватні на території держави є в тіснім значенню слова польськими школами. Про інші школи, які не відповідають ідеї польської державності в Польській державі, не може бути й мови». Українське питання в Польщі мало бути вирішене через асиміляцію українського населення. Значить ситуацію потрібно було рятувати. На противагу цьому спочатку у Львові в 1926 році, а пізніше чи не в усіх куточках краю, виникають осередки товариства «Рідна Школа».
      Іван Герасимович працює в центральній адміністрації цього товариства, яке взяло під свою опіку всі приватні українські школи Галичини. Він пише багато статей з українського питання, стає на захист прав українського населення краю. Це, зокрема, публікації «Українські землі під Польщею», «На тривогу! Основи української нації загрожені», «Нова реформа шкільництва», «Після шкільного плебісциту» тощо, видає ряд підручників. З1932 по 1939 рік І. Герасимович – головний редактор журналу «Рідна Школа».
     З початком війни активний громадський діяч краю виїжджає на кордон і поселяється у Берліні. Тут через деякий час 11 травня 1942 року Іван Герасимович помирає.
     Звісно,що у даній біографічній довідці ми не ставили собі за мету широко проаналізувати життєвий і творчий шлях вихідця із Галича. Однак ми переконані, що, можливо, навіть після появи на шпальтах нашого часопису цієї статті, хтось із молодих галичан візьметься за дослідження педагогічної та публіцистичної спадщини Івана Герасимовича. Адже окрім згаданої книги та статей у його доробку є інші статті на злободенні суспільні теми («Як боротися з алкоголем та корчмами», книга спогадів «Життя та відносини на Великій Україні»).
     Закінчуючи свою біографію, І. Герасимович написав: «Таким чином я весь час служив і служу лише для українського народу». Так само, підсумовуючи статтю про його життя і працю, можемо підсумувати і ми. От шкода тільки, що на його малій батьківщині, у давньому Галичі, майже нікому не відомим є ім’я сотника УГА, полум’яного публіциста і талановитого педагога Іван Герасимовича. А він заслуговує на те, щоб жити, бодай, у пам’яті нащадків.
     
     

Іван ДРАБЧУК






 Опубліковано в номері №33 (1720) в рубриці «Офіційно»

Коментарі:

Коментарів поки що нема.



Ім’я:
Коментар:

Скільки буде 5 + 7 =

* Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях.
Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти.
Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.









Галицький чат
n
10:56:20 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
n
10:56:24 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
n
10:56:34 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
n
10:56:42 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
сестра
17:05:10 20-05-2014

Звертаюся до всіх небайдужих = у Галицькій ЦРЛ народила дитину 16річна сирота з дитячого будинку! Потребує дитячих речей,харчування,памперсів!!! Допоможемо всі,хто чим може!!!
Гнатенко Іван
18:11:47 23-05-2014

До сестра напишіть, будь ласка, якісь координати, куди чи кому надавати гроші чи допомогу в іншій формі.
сестра
09:14:34 01-06-2014

До Гнатенко Дівчина знаходиться у Галицькій ЦРЛ,дитячому відділі,бо не має куди йти з дитиною!
сестра
09:17:11 01-06-2014

До Редактора!!!!! Народ інтересується на кого Ви працюєте????Чому доступ в чат зробили по реєстрації???Щоб народ не міг ВІЛЬНО! зайти і написати чи прочитати правду????
сестра
09:18:25 01-06-2014

Редактору! А може тому,що Ви як були при регіонах,так і сидите?????
Теслюк Володимир
21:14:50 01-06-2014

Шановна сестро, ніхто нікому ніколи не забороняв писати в чаті ПРАВДУ!!! І ніхто не обмежував вхід до чату... Ви самі вільно увійшли і пишете те, що маєте на думці... Реєстрацію запроваджено як і на інших сайтах для того, щоб можна було виявити непорядних дописувачів, які дозволяли собі писати тут образливі і нецензурні висловлювання. Щодо "регіонів", то я там ніколи не був, і працюю виключно для людей. Дякую.
Теслюк Володимир
21:17:14 01-06-2014

Доречі, Ви, сестро, теж могли б назвати своє справжнє ім'я... )))))) Чи Ви боїтеся?
сестра
13:38:55 02-06-2014

Та мені нема чого боятися..... Продажної влади???Це Ви при всіх владах співаєте їм честь і хвалу!!!!!
Теслюк Володимир
14:52:59 02-06-2014

Якщо Вам нема чого боятися, то підписуйтеся своїм іменем, яке Вам дали батьки...
Гнатенко Іван
18:21:03 02-07-2014

до сестра. невже так важко пройти хвилинну рпеєстрацію?? чи вже настільки низький рівень інтелекту, що важко написати e-mail і придумати простенький пароль???? яким же чином вам заважає вільно написати реєстрація??? ніхто ж не коректує ваші повідомлення!!!! Реєструйтеся і пишіть!!!!!
Гнатенко Іван
18:22:00 02-07-2014

до сестра. хоча можливо тут доречніше було б сказати відомою всім фразою: "якщо людина мертва, то це надовго, якщо дурна. то назавжди"!!!!!
Шмельова Марія Вадим
18:22:34 16-09-2014

Підкажіть будь ласка може кто здає квартиру в Галичі
петро
12:00:12 11-12-2014

КАЗКОВИЙ ГАЛЯЦ-ГРАД… Стольне місто на ріці Mов у чорта у руці. Пишно град ся розвиває І містян всіх розважає. Як прогнали ми орду Взяв наш Владко булаву. Мов до танцю він пішов І в палаци увійшов. Челядь громко промовляла І до танцю запрошала. Довгий крилами махав З писка слюні витирав. Всі бояри кричать: «Гуд!» Це наш славний Робін Гуд. Сотник Стримба не лапух Швидко Владка взяв в обух. Челядь тішиться гуде Все по нашому буде! Довгий крила вже сховав Слюні знову витирав. От князівство заживе Мов садочок розцвіте Новий князь добро несе Може буде добре вже. А князь Владко молодець Швидко дьоргав за уздець І не думав не гадав Владко воєвод придбав. Першим був князьок Назяр Той що їздив на позяр. Що палац си збудував Коли вогник поливав. І рука була тверда Била навіть мужика Матушку в дворі лупила Бо не рівно та ходила. Без Надії і Любві Кажуть не жили князі Владко теж не відставав І собі це все придбав. Надя глечики полоче І про всіх князьку стукоче А Любов немов в огні Це мабуть зловісні дні. Челядь тішиться, гуде До князька на чарку йде У палаци, як у двір Файний Владко брегадір. Війт місцевий теж мастак Ходить наче він батрак До Князька пороги б’є Грошики з казни кує. Час летить, шумить, гуде А князівство не цвіте Зароста все буряном Мов городець кабачком. Челядь тішиться, гуде Ще не час, усе буде. Довгий слюні повтирав І тепер вже промовчав. У князівстві знахар був Мірко звали, хто забув. Знав про все він і про всіх Хто здоровий, а хто псіх. Та в бояр на Мірка зуб Князь кричить: «Тобі каюк!» Стримба зібрання веде Знахар в суд і ось вам - фе. Що буде? Ніхто не знає Знахар ціхо ся сховав, Сотник й князь грушки щибає, Довгий знов ся заплював. Далі буде!Напишу!!! Я про всяку єрунду І про Галяцку княжну І про Стримбу орлика Про князівство й ослика.
Літописець галицький
10:08:56 22-12-2014

частина II Время знов прийшов писати Про князівство розказати. Про Старосту напишу І про всяку в світі бзду. Час пливе. Зима гряде! А життя гниле, гниле. Челядь тішиться, гуде, Ще не час, усе буде. Владко всівся у гнізді Мов кобила у вівсі. Стримба князя осідлав І на всіх він накладав. Та не тут прийшла біда З неба хмара насува. Славний град Станіславків Шле старостиних гонців. Челядь в раз заметушилась Щоб біда ця не случилась. В мить зібрали всю братву Не віддати булаву. Стримба зібрання зібрав Довгий крилами махав. І Лахоцький виступав: Похвалив і облизав, Владка так він шанував. Той Лахоцький - хитрий жук Лізе всюди як павук. Цей князьок бальона грав І народ свій обкрадав, Фіру не одну придбав Не одного обскакав. Слово мовив і князьок, Той, що міряв потічок, Вчив він трохи діточок Напивався як бичок. Крилось град його земля Це Федоря – ось імя. Обізвалась мамка Ріна Кажуть файна господиня: Ти староста не правий Вовка наш один такий. Спинку гарно він тримає Нашу челядь обіймає. Важність в нього своя є: Не чіпай ВОНО своє. Відстояли Владка всі Хоч князівство у біді. Всі городи в буряні, Але нам нужни свої Чемні, милії князі. Князь словами промовля Наче Гоголя слова. Віршем криє, покриває Челядь свою звеселяє. Владка тільки не сприйма Його рідная братва Та що пальці три тримає Й оселедці одягає. Брате наш, ти нас продав! Тільки трон ти обійняв, В душу ти нам так наклав Ти забув, хто тебе пхав?! Та ми браття всі такі Тільки нам зайти в князі Забуваєм хто ми. Ні?! Ось напевне нам каюк І загнемся наче крюк. При такому ґаздівстві Всі будемо у …..багні! Будем знов новин чекати І історію писати. А на цьому мабуть все!!! Далі буде! ХАЙ ЖИВЕ!!!
Літописець галицький
10:56:06 25-12-2014

Час глаголить знов прийшов Як процес в князівстві йшов. У палацах як було Про керовніцтво й бухло. Було так мов на балі Як у діда уві сні Матушки бухали За здоровя випивали. Князь хотів навксти лад Вскочив з трону і в палац. Там гучненько вже було, Мов базар усе гуло. Князь зайшов в четвертий ряд, Грюкав стукав все підряд. «Ви попались не шуміть. Це я князь в мить відчиніть. Стукай, грюкай і кричи Не дамо тобі ввійти. Тишком матушки кривлялись Та із князя насміхались. Ось керовніцтво князька Не вартує і нуля. Доведе він нас у мить Скоро не буде що пить. А Староста мудрий був Про невдаху не забув Про «здобутки» і опрос Каже Влодку досвідос. Челядь бистро ся зібрала До старости завітала «Хочем Влодка і усе! Це наш князь нехай буде». А Староста їм в отвіт: «Ви читали браття звіт?! При такому ґаздівстві Ви всі браття у …багні. «НИЖЧЕ ПЛІНТУС! Я кажу. Вірте браття не брешу. Краще в трон любий баран Ніж ваш князь і отаман. То ж чекайти ви письма Із містечка за Дніпра Дам вам мудрого орла Щоб ви вилізли з багна. Влодкові большой привіт Хай читає краще звіт. Розум хай пускає в хід І не лиже всім мов кіт. З цього байка виплива, Прочитавши сі слова. Не той князь що у сідлі Той, що розум в голові. Тож чекаймо вісточки для моєї кісточки От на цьому слові Бувайте здорові.
Пані Галичанка
20:27:13 25-12-2014

Автору цього "шедевру" не завадиило б трохи граматику повчити. А то це схоже на "творєніє" не дуже грамотного учня 5-го класу )))


E-mail:
Пароль:

Прізвище та ім’я:
E-mail:
Пароль:
Ще раз пароль:

УВАГА!
Після реєстрація на вашу електронну адресу прийде лист, в якому буде підтвердження реєстраниці.







Статистика


Locations of visitors to this page

Український рейтинг TOP.TOPUA.NET



Наша кнопка:



Газета Галицьке слово м.Галич










..

 
Газета «Галицьке слово» © 2010 рiк. Всі права на авторські матеріали належать газеті «Галицьке слово».
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за умови посилання на газету «Галицьке слово», а при передруку
в інтернеті - з активним гіперпосиланням на galslovo.if.ua. Адреса для листування з редакцією: galslovo@ukr.net