Одним із джерел надходження дієтичного м’яса для населення є кролівництво – скороспіла, багатоплідна галузь, оплата продукції кормом якої становить 4 ц кормових одиниць на 1 ц приросту живої маси і є вищою, ніж у ВРХ та свиней. Від однієї кролематки за рік можна одержати до 80-100 кг кролятини в живій масі.
     Залежно від основного напряму продуктивності та біологічних особливостей породи кролів поділяють на м’ясо-шкуркові, м’ясні і пухові, а за довжиною волосяного покриву – на нормально-шерстих, короткошерстих та довгошерстих. За розміром кролі бувають крупні – 4,5-5,5 кг, середні – 2,5-4,5 кг, дрібні – 2,5 кг і менше, декоративні – 1 кг.
     Розведення кролів
     Кролів в умовах присадибного розведення вперше слід пускати на парування після досягнення ними повної фізичної зрілості, а саме: самок великих порід – у віці 9 місяців, середніх – у 8, дрібних – у 7, а карликових – у 6 місяців. Найбільш поширені породи кролів: білий і сірий велетень, шиншила, мардер, сріблястий, віденський голубий, метелик, новозеландський, фландр, рекс, ангорська пухова. Унікальною породою є рекс. Ця тварина середнього розміру, 2,5-3 кг живою масою, хутро імітує хутро стандартної норки.
     Фактори, що впливають на кількість кроленят
     Розміри породи. Найбільш плодовиті кролі середніх порід (8-9 кроленят), менше плодовиті – великі і дрібні породи (5-7 кроленят) і найменше – карликові (3-4 кроленят).
     Пора року. Хоча кролі здатні розмножуватися протягом року, багатоплідні виводки бувають весною. Статева активність і плодючість зменшується в останню декаду серпня та восени.
     Кондиція тварин. Найбільш плодючими кролі бувають (у так званій племінній кондиції), коли у них достатня вгодованість, але без надлишку жиру. У зажирілих кролів знижується не лише статева активність, але й плодючість.
     Вік тварини. Плодючість кролів зростає до 2-3-річного віку, потім вона стабілізується, а пізніше поступово знижується. Від кролів одержують по чотири, а для відгодівлі в господарстві можна мати навіть шість окролів по вісім кроленят.
     Орієнтовні плани спаровування кролематок:
     чотири окроли – 10 лютого, 1 травня, 20 липня, 15 жовтня;
     шість окролів – 1 січня, 28 лютого, 26 квітня, 1 червня, 18 липня і 24 вересня.
     Методами розведення кролів є чистопородне та міжпородне
     Чистопородне – розведення кролів в межах певної породи для збереження племінної цінності.
     Міжпородне – для розведення використовують дві або більше порід. При міжпородному схрещуванні збільшується кількість кроленят в окролі, жива маса кроленят при народженні, інтенсивність росту, підвищується життєздатність молодняка, якість м’яса та збільшується забійний вихід м’яса в тушці кролів.
     Міжпородне схрещування використовують при вирощуванні кролів на м’ясо, воно дає добрі результати.
     Годівля кролів
     Раціональна годівля є однією з найважливіших умов підвищення продуктивності тварин. Кролям властиві висока інтенсивність росту і розвитку, плодючості і швидкого дозрівання. Тому вони потребують необхідної кількості поживних речовин, вітамінів та мікроелементів.
     Перегодовування як і недогодівля – шкідливі. Тому кролів, як і всіх інших домашніх тварин, треба годувати за нормами і раціонами.
     Середня річна потреба в кормах на одного дорослого кроля вагою 4,5-5,5 кг становить: зернових – 40-42 кг, соковитих 40-45 кг, зелених – 250-260 кг, грубих (сіно, гіллячковий корм) – 35-35 кг, солі кухонної – 0,5 кг, крейди – 0,7 кг, м’ясо-кісткового або рибного борошна – 3 кг.
     Дорослих кролів годують двічі, а молодих – тричі на добу. Зранку дають половину добової норми концентратів, вдень – до 40% сіна і трави, ввечері – решту концентратів і грубого корму. Соковиті корми краще згодовувати вдень. Кролі – нічні тварини, тому до 60 % добової норми поїдають саме вночі. А щоб до ранку вони не проголодніли, другий чи третій (молодим) раз корм доцільно давати  ввечері якомога пізніше.
     Свіжа вода в напувалках для кролів повинна бути завжди. Кролям можна давати концентровані, зелені, соковиті, грубі, а також корми тваринного походження.
     Із зернових добре поїдають овес, однак давати лише зерно не рекомендується, оскільки буде відчуватися нестача деяких амінокислот, мікроелементів та вітамінів. Тому концентровані корми поєднують із травою, сіном, коренеплодами та силосом. Найкраще згодовувати концентровані корми подрібнені в суміші (овес, ячмінь, кукурудза, бобові) та макуху. Чим більше компонентів входить в раціон, тим кращим є поїдання кормів і збільшується приріст тварин. Картоплю перед згодовуванням проварюють, воду зливають. Основним кормом для кролів влітку є молода трава злакових трав. Найбільш корисні бобові трави (люцерна, конюшина, солодкий люпин,еспарцет). Для профілактики шлункових захворювань молодняка доцільно згодовувати зелену масу полину (25-50 г на добу). Для годівлі кролів в обмеженій кількості можна використовувати гичку буряків, брукви, моркви, листя капусти. Кролі добре поїдають бур’яни та дикоростучі трави. Не можна згодовувати кролям отруйні зелені рослини: хвощ польовий, дурман, блекоту, жовтець їдкий та повзучий, чемерицю, паслін чорний та інші рослини, які викликають отруєння та загибель тварин. Із коренеплодів кролям згодовують моркву, цукрові та кормові буряки, брукву та ін. Морожені та підгнилі коренеплоди кролям не дають. Кролі охоче поїдають силос з кормової капусти, моркви, бур’янів, кукурудзиння. Заготовляють його у великих дерев’яних діжках. Силосу згодовують спочатку 20-30 г на добу, потім збільшують до 200-250 грам.
     На зимовий період заготовляють грубі корми (сіно та гіллячковий корм). Кращим є сіно із люцерни, конюшини, інших бобово-злакових культур. Норма – 70-250 г на добу на одну тварину залежно від віку та фізіологічного стану.
     Гілки верби, осики, горобини, липи, ліщини та інших дерев та кущів заготовляють влітку і сушать у вигляді віників у затінених місцях.
     У невеликій кількості згодовують м’ясо-кісткове і рибне борошно, залишки хліба, каші та варене лушпиння картоплі.
     Для збільшення молочності кролематок та підвищення росту кроленят в їх раціон вводять по 50-60 г молока або молочних відвійок.
     Сіль кролям згодовують у вигляді солі-лизунця або розчину в питній воді. Дорослим тваринам дають 1,5 г, лактуючим маткам – по 2,5 г.
     Відлучку кроленят від самки проводять 1,5-місячному віці. Лактуючих кролиць і молодняк годують тричі на добу, все інше доросле поголів’я – 2 рази.
     Найбільш поширене кліткове утримання, а також вольєрне. Для вольєрного утримання потрібно вибирати суху ділянку на підвищених місцях. По периметру вольєра в землю закопують плоский або хвилястий шифер на глибину 90-100 см для того, щоб кролі не заходили з нір поза вольєр. У вольєрі встановлюють годівниці та напувалки, зверху вольєр накривають шифером або іншим покрівельним матеріалом.
     При цьому методі вирощування кролематки влаштовують гнізда в норах і вигодовують здоровий молодняк.
     В даний час набуває розвитку акселеративне кролівництво, яке є високо затратним. Клітки акселератів  дорогі,  до речі, придбання кролів-акселератів також не є дешевим. Годівля кролів-акселератів проводиться виключно повноцінними комбікормами. Цей метод вирощування рекламують в пресі, однак через високу затрату  не кожен може займатися даним кролівництвом.
     Для відгодівельного поголів’я при клітковому утриманні щільність посадки в клітці (групі) – 4-6 голів. З метою недопущення закусів шкіри відгодівельне поголів’я самців каструють у віці 3,5-4 місяці.
     Ветеринарні заходи в кролівництві
     * Карантин. Всі тварини, завезені в господарство, мають утримуватись в окремих приміщеннях (ізоляторі). В місячний термін вони повинні обов’язково пройти дві вакцинації з розривом в 14 днів: проти міксоматозу та геморагічної септицемії. Підозрілі тварини забиваються і досліджуються за патологічними змінами. Після закінчення карантину тварин переводять в основне стадо.
     * Основне стадо вакцинують кожних шість місяців із інтервалом в 14 днів.
     * Вакцинацію молодняка починають із 45-денного віку (геморагічна септицемія і міксоматоз).
     * Перед реалізацією племінний молодняк повторно проходить вакцинацію.
     * Щомісячно проводиться контрольний забій тварин з виявлення таких хвороб: кокцидіоз, риніт та інші.
     * Кожні 2-3 дні здійснюється ветеринарний огляд цілого стада.
     * Щомісячно проводиться аналіз підозрілих кормів на виявлення септоріозу, фузаріозу, білої плісені.
     * Суворо забороняється згодовування підігрітої (спареної) зеленої маси, гнилого та пліснявого сіна.
     * Забій тварин дозволяється не менше як 14 днів після останньої вакцинації.
     Вирощування кролів в домашніх умовах є надзвичайно вигідним і малозатратним. Кролятина – цінний дієтичний продукт.

Павло Курляк, головний спеціаліст з питань розвитку тваринництва управління агропромислового розвитку Галицької РДА