на сайті  
   
 
Середа, 3 березня 2021 року
 






Ваша думка
З якими правовими питаннями у Вас найчастіше виникають труднощі?
оформлення спадщини
оформлення права власності
оренда земельної ділянки
розлучення
позбавлення батьківських прав
оскарження рішень чи бездіяльності органів державної влади
оформлення субсидії
виплата аліментів
виправлення описки в документах
Інше:

        

Переглянути результати

 

Рекомендуємо
 

Загрузка...







ЄДИНА МОГУТНЯ ТА СИЛЬНА ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКА ДЕРЖАВА КНЯЗЯ РОМАНА – ПРИСНОПАМ’ЯТНОГО САМОДЕРЖЦЯ ВСІЯ РУСІ
19.09.2014 | Переглядів: 741
Рейтинг

     Рівно 815 років тому, на території Галицького князівства, народилася могутня Галицько-Волинська держава з центром в місті Галичі. Князівство розкинулося на величезні території і брало свій початок від горішньої течії Бугу на півночі, до середньої течії Дністра на півдні, від Вепра і Віслока на заході, до Случі на сході. Створене видатним державним діячем і уславленим полководцем Романом Мстиславичем на схилі ХІІ століття і відновлене його сином Данилом Галицьким це князівство стало захисним форпостом давньоруської держави на Заході, боронячи її від зазіхань агресивних сусідів: польських, чеських та литовських феодалів.Волинська та Галицька земля утворилися із племінних об’єднань східних слов’ян під гамір походів і гуркіт битв, у ході тривалої боротьби із чужоземними поневолювачами, які хотіли уярмити західно-руські території Київської Русі. Про це свідчить перша згадка літопису про Червенську і Перемишльську землі, що згодом стали основними для Галичини і Волині. Саме ці події лаконічно занотовані у найдавнішому із збережених повністю давньоруських літописів «Повісті временних літ» під 981 роком.Потім польський князь Болеслав Хоробрий (1018 року) заволодів західно-руськими землями, а остаточно повернув їх до складу Київської Русі Ярослав Мудрий. Про це сповіщає «Повість временних літ» 1031року: «Ярослав і Мстислав зібрали воїнів багато, пішли на Ляхів і захопили знову міста Червенські».Творення Волинської і Галицької земель теж відбувалося в умовах майже безперервних сутичок, а то й справжніх війн із західними і південними сусідами. Ось чому західно-руські літописи ХІІ століття, і особливо Галицько-Волинський літопис ХІІІ століття, у розповідях про волинські й галицькі справи доносять до нас брязкіт мечів і бойових сокир, посвист списів і стріл, тупіт багатьох тисяч коней, зойки конаючих людей.Народам Галицьких і Волинських земель довелося докласти чимало зусиль до захисту батьківщини. Починаючи із середини ХІ століття головну загрозу Руській землі несуть хижі половецькі хани. До кінця 30 років ХІІІ століття захланні половецькі орди мало не щороку вдиралися на південно-руські землі, здебільшого на Київщину, Переяславщину й Чернігівщину, та не раз досягли вони й Галицького Пониззя. Кочівники грабували, вбивали й забирали в полон тисячі мирних жителів, витоптували родючі ниви, палили села і міста. Саме в цей період Київська Русь переживає процес роздробленості земель, а Галицька земля попадає під вплив угорської влади. Коли помирає Ярослав Осмомисл у 1187 році, галицькі бояри ніяк не поділять владу між двома синами Ярослава. Усунувши  Олега, садовлять князем Володимира. Та невдовзі і його піддають суворому суду віча за непристойну поведінку. Володимир тікає до Угорщини, а галичани 1188 року запрошують замість нього князя із сусідньої Волинської землі Романа Мстиславича у. Роман сам прагнув влади у Галичі, і діяв на свою користь. Цей князь, розумний та сильний волею, недовго втримався у Галичі. Король угорський Бела І, ув’язнивши Володимира, завойовує Галич та садовить сина свого Андрія. Роман змушений покинути Галич. Після смерті Володимира Роман за допомогою польської раті і зброї знову у 1199 році здобуває собі Галич.      Свою політичну діяльність Роман почав із Новгорода (1168-1170), де  був князем. Після смерті батька він повертається на Волинь, одержує Володимир.  Літописці справедливо вважають, що високим взірцем для нього були подвиги в справі захисту рідного краю, що передалися йому від  його прадіда, великого князя Київського Володимира Мономаха. Утвердившись у Галичі, Роман відновлює зв’язки з Візантією. В середині 1200 року відсилає посольство до Константинополя, що мало шлюбний характер. Бояри привозять Роману молоду дружину Анну, дочку візантійського імператора Ісаака Ангела. Ставши великим Галицько-Волинським князем, Роман створює власну модель державного управління, проводить мудру зовнішню та внутрішню політику. Бачачи корінь зла в залежності від земельної аристократії, він поступово обмежує владу бояр, цим самим придушує феодальну опозицію. За повідомленням польського письменника Віцентія Кадлубка, Роман жорстоко помстився своїм недоброзичливцям у Галичі, однак відомості про жорстокість Романа знаходимо виключно у польських хроніках, на відміну від руських літописів, у яких Роман подається вдатним богатирем. Автор Галицько-Волинського літопису розпочав свою працю барвистою похвалою Романові, бачачи його страшним лише для невірних іноплемінників. Галицький книжник вигукнув: «Він ходив по заповідях Божих. Переміг він (Роман) усі язичницькі народи мудрістю розуму, …кидався він на поганих, мов лев, був лихий, мов рись, згубний, як крокодил, пролітав їхньою землею, як орел». Літописець пояснює князеве завзяття тим, що «наслідував він діда свого Мономаха, котрий погубив поганих ізмаїлтян, прозваних половцями».Про те в Галицько-Волинському літописі із невідомих причин  втрачено опис його перебування на столі об’єднаного Галицько-Волинського князівства (1199-1205 роки).Галицько-Волинський літопис починається словами: «У рік 6709 – початок князювання великого князя Романа, князя Галицького, що був самодержцем усієї Руської землі». Далі звичайно мала бути оповідь про ті шість років його недовгого сидіння на великокнязівському престолі в Галичі. Але одразу ж у літописі йде мова про загибель Романа в 1205 році під містом Завихостом:«По смерті великого князя Романа, приснопам’ятного самодержця всієї Русі».Можливо, галицькі бояри, які чинили опір Роману Мстиславичу і були безжально покарані князем, доклалися до знищення з Галицько-Волинського літопису тих сторінок, де містилася історія його князювання в об’єднаному ним князівстві.Утвердившись у могутній Галицько-Волинській державі, Роман стає одним із перших у князівській ієрархії Русі. Розуміючи це, він прагне до об’єднання Південної Русі та заявляє свої права на Київ. Витіснивши із Києва смоленських та чернігівських князів, починає управляти самостійно та  стає повноправним господарем на цілій правобережній Україні. У політичній системі земель давньої Руської держави на рівні з Києвом з’являються два нові політичні центри – Галич та Володимир - Суздальський.Частими  походами на  половців Роман  забезпечує захист своїх земель від численних набігів. Кочовики ще довго по смерті Романа не наважувались зазіхати на південно-руські землі.    Одним із давньоруських джерел, в якому оспівана його боротьба з нападниками, є «Слово про Ігорів похід». Невідомий автор звертається до князя з прекрасними словами:  «А ти, буй-Романе, і ти Мстиславе! Мисль одважнаПокликаєш ваш розум на діло.Високо плаваєш ти, Романе, В подвигах ратних. Як той сокіл на вітрі ширяючи, Птицю долаючи одвагою.Маєте ви залізні нагрудникиПід шоломами латинськими.Та й не одна країна гуннська,Литва ще й Ятвіги, Деремела й ПоловціСписи свої покидали,а голови переклонилиПід тими мечами булатними!» Красномовний портрет Романа можна знайти в «Історії Російській». Автор Василь Татіщев пише: «Цей Роман Мстиславич, онук Ізяславів, на зріст був хоча не дуже великий, але широкий і понад міру сильний; з лиця гарний, очі мав чорні, ніс великий з горбинкою; волосся чорне і коротке; дуже ярий був у гніві, затинався, коли сердився, довго не міг слова вимовити; багато веселився з вельможами, але п’яний ніколи не був. Багатьох жінок любив, але жодна ним не володіла. Воїн був хоробрий і вмілий на військові виправи, найкраще це він показав, коли угрів велике військо з малим своїм розбив. Усе життя своє у війнах провадив, багато перемог здобув. Через те всім навколишнім був страшний. Коли йшов на поляків, то казав: «Або поляків подолаю і підкорю, або сам не вернусь!». Пророцтво Романа збулося. При яких обставинах та як загинув Роман, залишається загадкою. Також невідомо звідки, з якого літопису чи документа зроблено опис Романа, про те віриться , що, Роман був саме таким. За своє недовготривале життя Роман справді утвердився на Русі як великий князь, полководець і рицар, державний діяч і дипломат та хоробрий захисник рідного краю.В 1204 році римський Папа Інокентій ІІІ запропонував Роману королівську корону і обіцяв допомогу. Пропозиція Папи була відхилена. Тоді один з послів, що прибули до Галича, сказав, що Папа мечем святого Петра може наділити князя новими землями. Гордий князь витягнув свій меч і запитав посланців: «Такий меч у Папи? Якщо такий, то я, маючи свій, не потребую чужого, а своїм возвеличу Руську землю».Можливо, через відмову Папському престолу, подібно як за порушення клятви  Хрестоцілування помер галицький  князь Володимирко-Володаревич, так  Господь покарав і Романа, який склав голову 19 червня, в день св. Гервасія і Протасія, під Завихвостом на Віслі, під час походу в Саксонію у 1205 році. Розширивши північні кордони своєї держави на територію Литви, Роман мав вплив на правителів Польщі та Угорщини. Галицький князь втрутився в боротьбу німецьких угрупувань,  допомагаючи Філіпу Швабському, сину Фрідріха І Барбаросси в боротьбі за імператорську корону. Під час переходу через польські землі Роман потрапив у засідку війська краківського князя Лешка Білого, що несподівано наїхали на нього та вбили його разом із невеликою дружиною.  За Лаврентіївським літописом Романа Мстиславича мертвого було привезено до Галича і поховано в Богородичному соборі. Але, як пише в своїй книзі «Давній Галич» Ярослав Пастернак, ця версія є мало правдоподібною. «Галицькі бояри не спроваджували б здалека в Галич тіло нелюбого їм князя, що висловлювався про них «меду бджіл не можна спокійно вжити, доки зовсім не видушиться їхнього роя», або « коріння не пахне доки його зовсім не потовчуть».За Перемишльським літописом польський документаліст Ян Длугош писав, що князя Романа Мстиславича поховали у Володимирі-Волинському, де була родинна гробниця династії Мстиславичів.Багато років Романова  вдова Анна із малими синами Данилом та Васильком блукала по чужих світах, аж поки на час Данилового повноліття Романова родина утвердилася у Володимирі-Волинському. Княгиня Анна доклала багато зусиль, щоб навчити свого сина Данила керувати державою і бути вірним справі батька свого, великого князя, полководця і рицаря, державного діяча і дипломата Романа Мстиславича.В історії Давньої Русі Роман став поруч з такими видатними особистостями як Володимир Святославич,  Ярослав Мудрий та Володимир Мономах. Оспіваний у літописах Роман залишився як ідеальний князь, захисник своєї землі.Пам’ять про могутню, єдину та сильну державу Романа і його нащадків збереглася у народі. І як стверджує історик Б. Рибаков, об’єднані Романом землі, не поступалися розмірами Священній Римській імперії Фрідріха Барбаросси.

Олександра Левицька, молодший науковий співробітник відділу «Музей історії Галича» Національного заповідника «Давній Галич»






 Опубліковано в номері №27 (1818) в рубриці «Офіційно»

Коментарі:

Коментарів поки що нема.



Ім’я:
Коментар:

Скільки буде 5 + 8 =

* Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях.
Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти.
Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.







Галицький чат
n
10:56:20 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
n
10:56:24 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
n
10:56:34 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
n
10:56:42 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
сестра
17:05:10 20-05-2014

Звертаюся до всіх небайдужих = у Галицькій ЦРЛ народила дитину 16річна сирота з дитячого будинку! Потребує дитячих речей,харчування,памперсів!!! Допоможемо всі,хто чим може!!!
Гнатенко Іван
18:11:47 23-05-2014

До сестра напишіть, будь ласка, якісь координати, куди чи кому надавати гроші чи допомогу в іншій формі.
сестра
09:14:34 01-06-2014

До Гнатенко Дівчина знаходиться у Галицькій ЦРЛ,дитячому відділі,бо не має куди йти з дитиною!
сестра
09:17:11 01-06-2014

До Редактора!!!!! Народ інтересується на кого Ви працюєте????Чому доступ в чат зробили по реєстрації???Щоб народ не міг ВІЛЬНО! зайти і написати чи прочитати правду????
сестра
09:18:25 01-06-2014

Редактору! А може тому,що Ви як були при регіонах,так і сидите?????
Теслюк Володимир
21:14:50 01-06-2014

Шановна сестро, ніхто нікому ніколи не забороняв писати в чаті ПРАВДУ!!! І ніхто не обмежував вхід до чату... Ви самі вільно увійшли і пишете те, що маєте на думці... Реєстрацію запроваджено як і на інших сайтах для того, щоб можна було виявити непорядних дописувачів, які дозволяли собі писати тут образливі і нецензурні висловлювання. Щодо "регіонів", то я там ніколи не був, і працюю виключно для людей. Дякую.
Теслюк Володимир
21:17:14 01-06-2014

Доречі, Ви, сестро, теж могли б назвати своє справжнє ім'я... )))))) Чи Ви боїтеся?
сестра
13:38:55 02-06-2014

Та мені нема чого боятися..... Продажної влади???Це Ви при всіх владах співаєте їм честь і хвалу!!!!!
Теслюк Володимир
14:52:59 02-06-2014

Якщо Вам нема чого боятися, то підписуйтеся своїм іменем, яке Вам дали батьки...
Гнатенко Іван
18:21:03 02-07-2014

до сестра. невже так важко пройти хвилинну рпеєстрацію?? чи вже настільки низький рівень інтелекту, що важко написати e-mail і придумати простенький пароль???? яким же чином вам заважає вільно написати реєстрація??? ніхто ж не коректує ваші повідомлення!!!! Реєструйтеся і пишіть!!!!!
Гнатенко Іван
18:22:00 02-07-2014

до сестра. хоча можливо тут доречніше було б сказати відомою всім фразою: "якщо людина мертва, то це надовго, якщо дурна. то назавжди"!!!!!
Шмельова Марія Вадим
18:22:34 16-09-2014

Підкажіть будь ласка може кто здає квартиру в Галичі
петро
12:00:12 11-12-2014

КАЗКОВИЙ ГАЛЯЦ-ГРАД… Стольне місто на ріці Mов у чорта у руці. Пишно град ся розвиває І містян всіх розважає. Як прогнали ми орду Взяв наш Владко булаву. Мов до танцю він пішов І в палаци увійшов. Челядь громко промовляла І до танцю запрошала. Довгий крилами махав З писка слюні витирав. Всі бояри кричать: «Гуд!» Це наш славний Робін Гуд. Сотник Стримба не лапух Швидко Владка взяв в обух. Челядь тішиться гуде Все по нашому буде! Довгий крила вже сховав Слюні знову витирав. От князівство заживе Мов садочок розцвіте Новий князь добро несе Може буде добре вже. А князь Владко молодець Швидко дьоргав за уздець І не думав не гадав Владко воєвод придбав. Першим був князьок Назяр Той що їздив на позяр. Що палац си збудував Коли вогник поливав. І рука була тверда Била навіть мужика Матушку в дворі лупила Бо не рівно та ходила. Без Надії і Любві Кажуть не жили князі Владко теж не відставав І собі це все придбав. Надя глечики полоче І про всіх князьку стукоче А Любов немов в огні Це мабуть зловісні дні. Челядь тішиться, гуде До князька на чарку йде У палаци, як у двір Файний Владко брегадір. Війт місцевий теж мастак Ходить наче він батрак До Князька пороги б’є Грошики з казни кує. Час летить, шумить, гуде А князівство не цвіте Зароста все буряном Мов городець кабачком. Челядь тішиться, гуде Ще не час, усе буде. Довгий слюні повтирав І тепер вже промовчав. У князівстві знахар був Мірко звали, хто забув. Знав про все він і про всіх Хто здоровий, а хто псіх. Та в бояр на Мірка зуб Князь кричить: «Тобі каюк!» Стримба зібрання веде Знахар в суд і ось вам - фе. Що буде? Ніхто не знає Знахар ціхо ся сховав, Сотник й князь грушки щибає, Довгий знов ся заплював. Далі буде!Напишу!!! Я про всяку єрунду І про Галяцку княжну І про Стримбу орлика Про князівство й ослика.
Літописець галицький
10:08:56 22-12-2014

частина II Время знов прийшов писати Про князівство розказати. Про Старосту напишу І про всяку в світі бзду. Час пливе. Зима гряде! А життя гниле, гниле. Челядь тішиться, гуде, Ще не час, усе буде. Владко всівся у гнізді Мов кобила у вівсі. Стримба князя осідлав І на всіх він накладав. Та не тут прийшла біда З неба хмара насува. Славний град Станіславків Шле старостиних гонців. Челядь в раз заметушилась Щоб біда ця не случилась. В мить зібрали всю братву Не віддати булаву. Стримба зібрання зібрав Довгий крилами махав. І Лахоцький виступав: Похвалив і облизав, Владка так він шанував. Той Лахоцький - хитрий жук Лізе всюди як павук. Цей князьок бальона грав І народ свій обкрадав, Фіру не одну придбав Не одного обскакав. Слово мовив і князьок, Той, що міряв потічок, Вчив він трохи діточок Напивався як бичок. Крилось град його земля Це Федоря – ось імя. Обізвалась мамка Ріна Кажуть файна господиня: Ти староста не правий Вовка наш один такий. Спинку гарно він тримає Нашу челядь обіймає. Важність в нього своя є: Не чіпай ВОНО своє. Відстояли Владка всі Хоч князівство у біді. Всі городи в буряні, Але нам нужни свої Чемні, милії князі. Князь словами промовля Наче Гоголя слова. Віршем криє, покриває Челядь свою звеселяє. Владка тільки не сприйма Його рідная братва Та що пальці три тримає Й оселедці одягає. Брате наш, ти нас продав! Тільки трон ти обійняв, В душу ти нам так наклав Ти забув, хто тебе пхав?! Та ми браття всі такі Тільки нам зайти в князі Забуваєм хто ми. Ні?! Ось напевне нам каюк І загнемся наче крюк. При такому ґаздівстві Всі будемо у …..багні! Будем знов новин чекати І історію писати. А на цьому мабуть все!!! Далі буде! ХАЙ ЖИВЕ!!!
Літописець галицький
10:56:06 25-12-2014

Час глаголить знов прийшов Як процес в князівстві йшов. У палацах як було Про керовніцтво й бухло. Було так мов на балі Як у діда уві сні Матушки бухали За здоровя випивали. Князь хотів навксти лад Вскочив з трону і в палац. Там гучненько вже було, Мов базар усе гуло. Князь зайшов в четвертий ряд, Грюкав стукав все підряд. «Ви попались не шуміть. Це я князь в мить відчиніть. Стукай, грюкай і кричи Не дамо тобі ввійти. Тишком матушки кривлялись Та із князя насміхались. Ось керовніцтво князька Не вартує і нуля. Доведе він нас у мить Скоро не буде що пить. А Староста мудрий був Про невдаху не забув Про «здобутки» і опрос Каже Влодку досвідос. Челядь бистро ся зібрала До старости завітала «Хочем Влодка і усе! Це наш князь нехай буде». А Староста їм в отвіт: «Ви читали браття звіт?! При такому ґаздівстві Ви всі браття у …багні. «НИЖЧЕ ПЛІНТУС! Я кажу. Вірте браття не брешу. Краще в трон любий баран Ніж ваш князь і отаман. То ж чекайти ви письма Із містечка за Дніпра Дам вам мудрого орла Щоб ви вилізли з багна. Влодкові большой привіт Хай читає краще звіт. Розум хай пускає в хід І не лиже всім мов кіт. З цього байка виплива, Прочитавши сі слова. Не той князь що у сідлі Той, що розум в голові. Тож чекаймо вісточки для моєї кісточки От на цьому слові Бувайте здорові.
Пані Галичанка
20:27:13 25-12-2014

Автору цього "шедевру" не завадиило б трохи граматику повчити. А то це схоже на "творєніє" не дуже грамотного учня 5-го класу )))


E-mail:
Пароль:

Прізвище та ім’я:
E-mail:
Пароль:
Ще раз пароль:

УВАГА!
Після реєстрація на вашу електронну адресу прийде лист, в якому буде підтвердження реєстраниці.







Статистика


Locations of visitors to this page

Український рейтинг TOP.TOPUA.NET



Наша кнопка:



Газета Галицьке слово м.Галич










 
Газета «Галицьке слово» © 2010 рiк. Всі права на авторські матеріали належать газеті «Галицьке слово».
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за умови посилання на газету «Галицьке слово», а при передруку
в інтернеті - з активним гіперпосиланням на galslovo.if.ua. Адреса для листування з редакцією: galslovo@ukr.net