на сайті  
   
 
Середа, 3 березня 2021 року
 






Ваша думка
З якими правовими питаннями у Вас найчастіше виникають труднощі?
оформлення спадщини
оформлення права власності
оренда земельної ділянки
розлучення
позбавлення батьківських прав
оскарження рішень чи бездіяльності органів державної влади
оформлення субсидії
виплата аліментів
виправлення описки в документах
Інше:

        

Переглянути результати

 

Рекомендуємо
 

Загрузка...







Торгівля в княжому Галичі
19.09.2014 | Переглядів: 1009
Рейтинг

     За часів перших галицьких  князів Галич широко розбудувався і став одним із наймогутніших торговельних осередків старої України. Цьому найбільше сприяло його вигідне географічне розташування біля Дністра, головної водної артерії, що з’єднувала центр Галицького князівства з Чорним морем, а через нього вже і з грецьким світом та азіатськими країнами. У часи, коли степова кочова стихія перерізувала Дунай, галицькі купці виходили в Чорне море зі своїм товаром по Пруту та через Подунав’я . Тут вони заснували свою торговельну колонію – Малий Галич – нині румунське місто Галац. Літопис згадує про мешканців цієї історичної області, відомої під назвою Берладське князівство, і називає їх «галицькими вигнанцями», «берладниками» і «бродниками». 

     Рівночасно з галицькою колонізацією, що йшла вниз Дністром і Прутом, розвивалось судноплавство на Дністрі, що сполучало Галичину з південною Наддніпрянщиною та з чорноморськими країнами. На просторі княжого Галича  важливою комунікаційною артерією була річка Луква. Поглиблена річка служила мешканцям Галича зв’язом із пристанню на Дністрі. Над її устям до Дністра знаходився головний торговельний осередок цілого Галича, там відбувалися торги, на які приїжджали руські купці та купці з інших держав.Із сухопутних торговельних шляхів для Галича найважливіших було два: перший, що вів з Києва підніжжям Карпат через так звані «Руські ворота» в Угорщину і Подунав’я, а другий – вздовж Дністра в Перемишль і далі на Краків і Регенсбург. Його ще вчені ототожнюють із літописним «соляним шляхом». Можна вважати, що Галицько-Волинська Русь була однією із найважливіших ланок загальноєвропейської торгової системи того часу. Через територію цього князівства проходила значна частина другого шляху «з варяг в греки»: Балтійське море – Вісла – Західний Буг – Дністер – Чорне море; вздовж цього шляху розташувались великі міста: Галич, Володимир, Берестя, Дорогичин та ін. В цих містах були «увози», тобто обладнані місця для пристані і вигрузки суден. Від імпортованих та експортованих товарів купці сплачували мито. Мито збирали княжі «службовці, слуги або митники».Територія Галицько-Волинського князівства займала лісову та степо-лісову смугу. Первісні ліси, що мали великі багатства, простягалися не лише в Карпатах і на Поліссі, а займали також значні простори над Дністром, Сяном і Бугом. Підкарпаття і Волинь відзначалися великою кількістю дикого звіра. Ще й тепер в Карпатах збереглися олені і ведмеді, вовки, козли, дикі кабани, інша звірина. На існування деяких звірів, що пізніше були винищені, вказують топографічні назви : Туря, Зубря, Зубрик, Лосі, Бібрка та ін. Бобри були поширені в Галичині ще в ХVІ ст., а на волинському Поліссі – в середині ХІХ ст. У 1165 році візантійський князь Андронік Комнен, перебуваючи в Галичині як гість Ярослава Осмомисла, брав участь у ловах зубрів.Мисливство мало тоді господарське значення, постачаючи цінні шкури на одяг, а також м’ясо.Шкіри диких звірів використовувалися для виробництва одягу і деяких видів бойового спорядження, таких, як боброві тули (сагайдаки) та вовчі і борсукові прилбиці (шоломи). Шкіри були одним з головних предметів експорту з Галичини і Волині. З промислів цього періоду маємо відомості про експлуатацію підкарпатських соляних джерел. В Києво-Печерському патерику у зв’язку з описом міжусобиць 1098 р. є згадка про те, що до Києва не прийшла «галицька сіль». Це перша літописна звістка про добування солі на Підкарпатті. Галицько-Волинські землі експортували продукти сільського господарства, хутра, віск, збіжжя. На експорт у західні країни йшли також деяка промислова продукція, художні вироби.На Волинь і Підкарпаття надходив імпорт із різних сторін. Київ на центральні руські землі постачав, як видно із археологічних знахідок, промислові вироби, в першу чергу художньо-ювелірні. Знаходять їх і в Галичині та на Волині. Данило привіз до Холма дзвони з Києва. Літопис оповідає, що із Олешшя на нижньому Дніпрі прийшли Дністром човни з рибою і вином. У Константинополі українські купці залишалися по кілька місяців. Там вони скуповували потрібний крам, провадили свої торговельні справи. Як дослідив академік І. Крип’якевич, постійним місцезнаходженням торговців було передмістя біля церкви св. Мамота. З Візантії галицькі купці привозили шовкові тканини, глиняний посуд, металеві вироби, золоті й срібні прикраси, південні овочі й коріння. Ось де розгадка розкішного багатства орнаментальних мотивів на галицьких прикрасах, знаменитих глиняних плитках. Їх місцеві майстри запозичували з візантійських тканин. З Персії (Ірану) в міста і селища Галицької землі привозили зброю, тканини і прикраси. Угорщина постачала в Галич коней, так звані «фарі» і «метали», скло і мармур, Німеччина – відомі на Русі  кельнські мечі. У степових народів галичани купували коней, волів та овець. З Північного Причорномор’я до Галича завозили виноградне вино й оливкову олію. Про величину цього імпорту свідчать численні уламки характерної амфорної тари.  Не ослаблювалась і торгівля з арабським світом. Свідчення тому є непоодинокі знахідки арабських монет і шахової фігури ферзя, виготовленої зі слонової кістки. Прикарпаття в давнину не знало своїх родовищ благородних металів, тому срібло для ювелірного виробництва, лиття грошових знаків – гривень завозилося з Арабії, а з ХІV ст. – із Чехії. Літописні свідчення про грошові багатства галицьких князів впевнюють, що зовнішня торгівля мусила забезпечувати монетний двір золотими запасами. Галицькі купці мали свій флот на Балтійському морі, який постачав Галич фламандськими і фригійськими сукнами, згадуваними у письмових джерелах тканинами – оксамитом і оловіром. Прибалтика імпортувала Галичу дороцінний камінь – янтар.Княжа столиця вивозила на західні ринки і ярмарки хутра бобрів, видр, лисиць і куниць, овечу вовну, мед, віск в бочівках і збіжжя. За кордон також експортували емальовані писанки, залізні шоломи, кольчуги, срібний посуд і прикраси, намиста, скляні браслети, підвісні трубчасті замки. Археологія Судетських земель виявила пріоритет галицької торгівлі в Чехії й Моравії. Сюди експортувались нагрудні хрестики-енколпіони, срібні філігранні намистини, сережки (кульчики), срібні кулясті орнаментовані гудзики.Середньовічні архівні матеріали доповнюють картину галицького експорту в причорноморські країни. Туди постачались гонтові вироби деревообробників Галича. Широко була розвинена торгівля сіллю. Про розміри соляної торгівлі говорить той факт, що в 1164 році під час розливу Дністра вода потопила 300 чоловік, які йшли з сіллю з Удеча. Триста чоловік – великий купецький караван. Сіль добувалася у Перемишлі, в Удечі і Коломиї. Соляна торгівля приносила великі доходи. Князь Данило володів соляними розробками в Коломиї, дохід з яких використовував на утримання свого війська.Підбиваючи підсумок, можна сказати, що невтомні й кмітливі трудівники давноминулих віків – галицькі купці – забезпечували свій народ вкрай необхідним товаром, яким були багаті сусідні землі і країни. Масштаби торгівлі прямо пропорційно відбивались на казні володарів Галича. Митниці на кордонах оживлювали економіку Галицько-Волинської Русі. Отже, галицькі торговці разом з державними мужами, ремісничим людом і хліборобами, зробили і свій внесок, щоби в історії європейської культури відбулася й така цивілізація, як Галицько-Волинська держава. 

Роман Рарик, молодший науковий співробітник НЗ «Давній Галич»






 Опубліковано в номері №27 (1818) в рубриці «Офіційно»

Коментарі:

Коментарів поки що нема.



Ім’я:
Коментар:

Скільки буде 4 + 6 =

* Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях.
Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти.
Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.







Галицький чат
n
10:56:20 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
n
10:56:24 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
n
10:56:34 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
n
10:56:42 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
сестра
17:05:10 20-05-2014

Звертаюся до всіх небайдужих = у Галицькій ЦРЛ народила дитину 16річна сирота з дитячого будинку! Потребує дитячих речей,харчування,памперсів!!! Допоможемо всі,хто чим може!!!
Гнатенко Іван
18:11:47 23-05-2014

До сестра напишіть, будь ласка, якісь координати, куди чи кому надавати гроші чи допомогу в іншій формі.
сестра
09:14:34 01-06-2014

До Гнатенко Дівчина знаходиться у Галицькій ЦРЛ,дитячому відділі,бо не має куди йти з дитиною!
сестра
09:17:11 01-06-2014

До Редактора!!!!! Народ інтересується на кого Ви працюєте????Чому доступ в чат зробили по реєстрації???Щоб народ не міг ВІЛЬНО! зайти і написати чи прочитати правду????
сестра
09:18:25 01-06-2014

Редактору! А може тому,що Ви як були при регіонах,так і сидите?????
Теслюк Володимир
21:14:50 01-06-2014

Шановна сестро, ніхто нікому ніколи не забороняв писати в чаті ПРАВДУ!!! І ніхто не обмежував вхід до чату... Ви самі вільно увійшли і пишете те, що маєте на думці... Реєстрацію запроваджено як і на інших сайтах для того, щоб можна було виявити непорядних дописувачів, які дозволяли собі писати тут образливі і нецензурні висловлювання. Щодо "регіонів", то я там ніколи не був, і працюю виключно для людей. Дякую.
Теслюк Володимир
21:17:14 01-06-2014

Доречі, Ви, сестро, теж могли б назвати своє справжнє ім'я... )))))) Чи Ви боїтеся?
сестра
13:38:55 02-06-2014

Та мені нема чого боятися..... Продажної влади???Це Ви при всіх владах співаєте їм честь і хвалу!!!!!
Теслюк Володимир
14:52:59 02-06-2014

Якщо Вам нема чого боятися, то підписуйтеся своїм іменем, яке Вам дали батьки...
Гнатенко Іван
18:21:03 02-07-2014

до сестра. невже так важко пройти хвилинну рпеєстрацію?? чи вже настільки низький рівень інтелекту, що важко написати e-mail і придумати простенький пароль???? яким же чином вам заважає вільно написати реєстрація??? ніхто ж не коректує ваші повідомлення!!!! Реєструйтеся і пишіть!!!!!
Гнатенко Іван
18:22:00 02-07-2014

до сестра. хоча можливо тут доречніше було б сказати відомою всім фразою: "якщо людина мертва, то це надовго, якщо дурна. то назавжди"!!!!!
Шмельова Марія Вадим
18:22:34 16-09-2014

Підкажіть будь ласка може кто здає квартиру в Галичі
петро
12:00:12 11-12-2014

КАЗКОВИЙ ГАЛЯЦ-ГРАД… Стольне місто на ріці Mов у чорта у руці. Пишно град ся розвиває І містян всіх розважає. Як прогнали ми орду Взяв наш Владко булаву. Мов до танцю він пішов І в палаци увійшов. Челядь громко промовляла І до танцю запрошала. Довгий крилами махав З писка слюні витирав. Всі бояри кричать: «Гуд!» Це наш славний Робін Гуд. Сотник Стримба не лапух Швидко Владка взяв в обух. Челядь тішиться гуде Все по нашому буде! Довгий крила вже сховав Слюні знову витирав. От князівство заживе Мов садочок розцвіте Новий князь добро несе Може буде добре вже. А князь Владко молодець Швидко дьоргав за уздець І не думав не гадав Владко воєвод придбав. Першим був князьок Назяр Той що їздив на позяр. Що палац си збудував Коли вогник поливав. І рука була тверда Била навіть мужика Матушку в дворі лупила Бо не рівно та ходила. Без Надії і Любві Кажуть не жили князі Владко теж не відставав І собі це все придбав. Надя глечики полоче І про всіх князьку стукоче А Любов немов в огні Це мабуть зловісні дні. Челядь тішиться, гуде До князька на чарку йде У палаци, як у двір Файний Владко брегадір. Війт місцевий теж мастак Ходить наче він батрак До Князька пороги б’є Грошики з казни кує. Час летить, шумить, гуде А князівство не цвіте Зароста все буряном Мов городець кабачком. Челядь тішиться, гуде Ще не час, усе буде. Довгий слюні повтирав І тепер вже промовчав. У князівстві знахар був Мірко звали, хто забув. Знав про все він і про всіх Хто здоровий, а хто псіх. Та в бояр на Мірка зуб Князь кричить: «Тобі каюк!» Стримба зібрання веде Знахар в суд і ось вам - фе. Що буде? Ніхто не знає Знахар ціхо ся сховав, Сотник й князь грушки щибає, Довгий знов ся заплював. Далі буде!Напишу!!! Я про всяку єрунду І про Галяцку княжну І про Стримбу орлика Про князівство й ослика.
Літописець галицький
10:08:56 22-12-2014

частина II Время знов прийшов писати Про князівство розказати. Про Старосту напишу І про всяку в світі бзду. Час пливе. Зима гряде! А життя гниле, гниле. Челядь тішиться, гуде, Ще не час, усе буде. Владко всівся у гнізді Мов кобила у вівсі. Стримба князя осідлав І на всіх він накладав. Та не тут прийшла біда З неба хмара насува. Славний град Станіславків Шле старостиних гонців. Челядь в раз заметушилась Щоб біда ця не случилась. В мить зібрали всю братву Не віддати булаву. Стримба зібрання зібрав Довгий крилами махав. І Лахоцький виступав: Похвалив і облизав, Владка так він шанував. Той Лахоцький - хитрий жук Лізе всюди як павук. Цей князьок бальона грав І народ свій обкрадав, Фіру не одну придбав Не одного обскакав. Слово мовив і князьок, Той, що міряв потічок, Вчив він трохи діточок Напивався як бичок. Крилось град його земля Це Федоря – ось імя. Обізвалась мамка Ріна Кажуть файна господиня: Ти староста не правий Вовка наш один такий. Спинку гарно він тримає Нашу челядь обіймає. Важність в нього своя є: Не чіпай ВОНО своє. Відстояли Владка всі Хоч князівство у біді. Всі городи в буряні, Але нам нужни свої Чемні, милії князі. Князь словами промовля Наче Гоголя слова. Віршем криє, покриває Челядь свою звеселяє. Владка тільки не сприйма Його рідная братва Та що пальці три тримає Й оселедці одягає. Брате наш, ти нас продав! Тільки трон ти обійняв, В душу ти нам так наклав Ти забув, хто тебе пхав?! Та ми браття всі такі Тільки нам зайти в князі Забуваєм хто ми. Ні?! Ось напевне нам каюк І загнемся наче крюк. При такому ґаздівстві Всі будемо у …..багні! Будем знов новин чекати І історію писати. А на цьому мабуть все!!! Далі буде! ХАЙ ЖИВЕ!!!
Літописець галицький
10:56:06 25-12-2014

Час глаголить знов прийшов Як процес в князівстві йшов. У палацах як було Про керовніцтво й бухло. Було так мов на балі Як у діда уві сні Матушки бухали За здоровя випивали. Князь хотів навксти лад Вскочив з трону і в палац. Там гучненько вже було, Мов базар усе гуло. Князь зайшов в четвертий ряд, Грюкав стукав все підряд. «Ви попались не шуміть. Це я князь в мить відчиніть. Стукай, грюкай і кричи Не дамо тобі ввійти. Тишком матушки кривлялись Та із князя насміхались. Ось керовніцтво князька Не вартує і нуля. Доведе він нас у мить Скоро не буде що пить. А Староста мудрий був Про невдаху не забув Про «здобутки» і опрос Каже Влодку досвідос. Челядь бистро ся зібрала До старости завітала «Хочем Влодка і усе! Це наш князь нехай буде». А Староста їм в отвіт: «Ви читали браття звіт?! При такому ґаздівстві Ви всі браття у …багні. «НИЖЧЕ ПЛІНТУС! Я кажу. Вірте браття не брешу. Краще в трон любий баран Ніж ваш князь і отаман. То ж чекайти ви письма Із містечка за Дніпра Дам вам мудрого орла Щоб ви вилізли з багна. Влодкові большой привіт Хай читає краще звіт. Розум хай пускає в хід І не лиже всім мов кіт. З цього байка виплива, Прочитавши сі слова. Не той князь що у сідлі Той, що розум в голові. Тож чекаймо вісточки для моєї кісточки От на цьому слові Бувайте здорові.
Пані Галичанка
20:27:13 25-12-2014

Автору цього "шедевру" не завадиило б трохи граматику повчити. А то це схоже на "творєніє" не дуже грамотного учня 5-го класу )))


E-mail:
Пароль:

Прізвище та ім’я:
E-mail:
Пароль:
Ще раз пароль:

УВАГА!
Після реєстрація на вашу електронну адресу прийде лист, в якому буде підтвердження реєстраниці.







Статистика


Locations of visitors to this page

Український рейтинг TOP.TOPUA.NET



Наша кнопка:



Газета Галицьке слово м.Галич










 
Газета «Галицьке слово» © 2010 рiк. Всі права на авторські матеріали належать газеті «Галицьке слово».
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за умови посилання на газету «Галицьке слово», а при передруку
в інтернеті - з активним гіперпосиланням на galslovo.if.ua. Адреса для листування з редакцією: galslovo@ukr.net