на сайті  
   
 
Неділя, 17 листопада 2019 року
 






Ваша думка
З якими правовими питаннями у Вас найчастіше виникають труднощі?
оформлення спадщини
оформлення права власності
оренда земельної ділянки
розлучення
позбавлення батьківських прав
оскарження рішень чи бездіяльності органів державної влади
оформлення субсидії
виплата аліментів
виправлення описки в документах
Інше:

        

Переглянути результати

 

Рекомендуємо
 

Загрузка...







Пам’ять про «Ластівку»
21.08.2010 | Переглядів: 2537
Рейтинг

     Пам’ять про «Ластівку»Давно відгриміла Друга світова війна. Українська повстанська армія пішла у глибоке підпілля і продовжувала боротися з військами НКВД. Сили в цій боротьбі були нерівними. Найкращі сини і дочки України йшли на смерть за рідну державу.
     Тривожне літо 1949 року. Людоловами-чекістами, ймовірно, через зраду сексота, було виявлено місце перебування зв’язкової – кур’єра районного проводу ОУН Степанії Кловак («Ластівки») із села Семаківці Галицького району.
     Її заарештували без протоколів, без свідків. Зв’язавши руки зв’язкову повели за село, у поле, далі від людського ока. Саме там, серед пшеничного лану, кати здійснили свою чорну справу.
     Ніхто не знає яких знущань і тортур довелося зазнати 21-річній патріотці, допоки помирала в муках, не зрадивши ідеї, за яку боролась.
     Без докорів совісті, задовольнивши свої нелюдські бажання, енкавеесівці повернулися в село і продовжували розправу над мирними людьми.
     Мати, разом із молодшою п’ятнадцятилітньою дочкою Юлею пішли шукати Стефу. Односельці вказали, у якому напрямку повели підпільницю.
     Ішли польовою дорогою, на якій, як розповідає сестра Юля, чітко було видно сліди кирзових чобіт московського окупанта, що вже неодноразово топтав нашу українську землю. Ще й сьогодні ми відчуваємо скрип того чобота. Криваві сліди й привели матір до знівеченого тіла закатованої донечки.
     Загорнувши в полотно мертве дівоче тіло, привезли возом до рідного дому, щоб хоч поховати за християнським звичаєм.
     “Коли знімали із сестрички закривавлений одяг, – розповідає Юлія, – важко було відірвати білизну від смертельних колотих ран, завданих штиками озвірілих катів-кадебістів. Їх було 18 на тілі покійної”.
     Мати домовилася із священиком, що після покладення домовини в могилу, він увечері таємно запечатає гріб. На жаль, так не сталося. Чекісти увірвалися до хати, в якій лежала покійна Стефанія, забрали чистий одяг, котрий мати приготувала, щоб переодягнути дочку, забрали мертве тіло.
     Біля хати стояв готовий віз із запряженими кіньми. На нього й кинули тіло замордованої, прикрили снопами, а самі сіли зверху. «Здобич» повезли в Єзупільське районне КДБ. Так було сказано рідним. Та, мабуть, під покровом ночі тіло «Ластівки» викинули в невідомому місці.
     Продовження на 5 стор.
     Минали роки... При комуністичній владі було строго заборонено навіть згадувати про таких людей як зв’язкова Стефанія. Лише у незалежній Україні розпочалася велика робота з пошуку невідомих полеглих борців за волю України. Розкопки велися на смітниках, болотах, у ровах в Бурштині, Галичі, Більшівцях. Не покидала надії віднайти останки зв’язкової і родина Стефанії Кловак. Шість десятків довгих років. Та, на превеликий жаль, жодного документа, жодного спогаду, жодної зачіпки…
     8 серпня цього року на околицю села Семаківці вирушила сумна процесія, очолювана місцевим парохом Михайлом Яблонем. Старі й малі семаківчани, мешканці сусідніх сіл, а разом з ними колишні вояки УПА. Йшли дорогою, якою кати вели підпільницю «Ластівку» на страту. Йшли до місця, де у квітах потопав пам’ятний хрест мужній дівчині, споруджений рідними.
     Сумною була поминальна панахида. До підніжжя пам’ятника схилялись хоругви, на вітрі майоріли прапори вільної української держави, за яку полягла Стефа Кловак.
     Не можливо було стримати сліз, коли спогадами про сестру ділилась Юлія, коли читали вірші про підпільницю внучка Юлії Оксанка та голова районної станиці Братства вояків ОУН-УПА Микола Яцків. У небо над Семаківцями линули повстанські пісні.
     – Дорога подруго по боротьбі! Ти віддала своє молоде життя за свій народ, за те, щоб ми жили в своїй, незалежній державі. Нехай ця галицька земля, так рясно полита кров’ю борців за волю України, буде тобі пухом, а пам’ять про Тебе залишиться назавжди у серцях рідних, друзів, і українського народу, – звертався до героїні Микола Яцків. – Мене не покидає запитання, чому на 19 році незалежності України наша боротьба у ХХ столітті, а це Січове Стрілецтво, холодноярці, УПА, ОУН, не визнана на державному рівні, як боротьба за волю України?
     Сотні тисяч її синів і дочок, які поклали своє життя на вівтар свободи, каралися по тюрмах і таборах, не визнані (а при теперішній владі вже й не будуть визнані) борцями за Україну.
     Проте сьогодні з різних джерел ЗМІ постійно нагадують, що ми українці і росіяни – братські народи, що у нас спільна історія і, як неодноразово заявляв Митрополит Російської Православної Церкви Кіріл, що ми єдиний народ Київської Русі. А насправді політика керівництва братнього народу завжди була антиукраїнською.
     Це вони – Петро І і Катерина ІІ, зруйнували Запорізьку Січ. Це вони – Владімір Лєнін зі своїми більшовиками, у 20-х роках пішли війною проти молодої української держави і завоювали її, як окупанти. Це вони – Сталін і його комуністичні соратники, створили штучний голодомор проти українських селян. Це вони – керівники російської імперії, мордували і розстрілювали мільйони українських патріотів. Про це свідчать Соловки, Биківня, Крути, Базар, Батурин, Дем’янів Лаз, тисячі жертв замордованих в тюрмах Харкова, Вінниці, Львова, Тернополя, Луцька, Івано-Франківська… Сотні тисяч в режимних комуністичних таборах політв’язнів від каторжної праці, голоду, холоду були приречені на смерть.
     Здається, вистачає цих злочинних фактів, щоб відрізнити правду від брехні політиків, – завершив свій палкий виступ Микола Яцків.
     Над полем злинув гімн незалежної України. Його підхопив вітер і поніс над галицькими землями, понад Дністром…

За розповідями учасників пам’ятного віче






 Опубліковано в номері №35 (1613) в рубриці «Офіційно»

Коментарі:

Орест:
26.08.2010 11:00:30

агресія ще нікого до добра не довела


Ім’я:
Коментар:

Скільки буде 8 + 4 =

* Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях.
Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти.
Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.









Галицький чат
n
10:56:20 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
n
10:56:24 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
n
10:56:34 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
n
10:56:42 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
сестра
17:05:10 20-05-2014

Звертаюся до всіх небайдужих = у Галицькій ЦРЛ народила дитину 16річна сирота з дитячого будинку! Потребує дитячих речей,харчування,памперсів!!! Допоможемо всі,хто чим може!!!
Гнатенко Іван
18:11:47 23-05-2014

До сестра напишіть, будь ласка, якісь координати, куди чи кому надавати гроші чи допомогу в іншій формі.
сестра
09:14:34 01-06-2014

До Гнатенко Дівчина знаходиться у Галицькій ЦРЛ,дитячому відділі,бо не має куди йти з дитиною!
сестра
09:17:11 01-06-2014

До Редактора!!!!! Народ інтересується на кого Ви працюєте????Чому доступ в чат зробили по реєстрації???Щоб народ не міг ВІЛЬНО! зайти і написати чи прочитати правду????
сестра
09:18:25 01-06-2014

Редактору! А може тому,що Ви як були при регіонах,так і сидите?????
Теслюк Володимир
21:14:50 01-06-2014

Шановна сестро, ніхто нікому ніколи не забороняв писати в чаті ПРАВДУ!!! І ніхто не обмежував вхід до чату... Ви самі вільно увійшли і пишете те, що маєте на думці... Реєстрацію запроваджено як і на інших сайтах для того, щоб можна було виявити непорядних дописувачів, які дозволяли собі писати тут образливі і нецензурні висловлювання. Щодо "регіонів", то я там ніколи не був, і працюю виключно для людей. Дякую.
Теслюк Володимир
21:17:14 01-06-2014

Доречі, Ви, сестро, теж могли б назвати своє справжнє ім'я... )))))) Чи Ви боїтеся?
сестра
13:38:55 02-06-2014

Та мені нема чого боятися..... Продажної влади???Це Ви при всіх владах співаєте їм честь і хвалу!!!!!
Теслюк Володимир
14:52:59 02-06-2014

Якщо Вам нема чого боятися, то підписуйтеся своїм іменем, яке Вам дали батьки...
Гнатенко Іван
18:21:03 02-07-2014

до сестра. невже так важко пройти хвилинну рпеєстрацію?? чи вже настільки низький рівень інтелекту, що важко написати e-mail і придумати простенький пароль???? яким же чином вам заважає вільно написати реєстрація??? ніхто ж не коректує ваші повідомлення!!!! Реєструйтеся і пишіть!!!!!
Гнатенко Іван
18:22:00 02-07-2014

до сестра. хоча можливо тут доречніше було б сказати відомою всім фразою: "якщо людина мертва, то це надовго, якщо дурна. то назавжди"!!!!!
Шмельова Марія Вадим
18:22:34 16-09-2014

Підкажіть будь ласка може кто здає квартиру в Галичі
петро
12:00:12 11-12-2014

КАЗКОВИЙ ГАЛЯЦ-ГРАД… Стольне місто на ріці Mов у чорта у руці. Пишно град ся розвиває І містян всіх розважає. Як прогнали ми орду Взяв наш Владко булаву. Мов до танцю він пішов І в палаци увійшов. Челядь громко промовляла І до танцю запрошала. Довгий крилами махав З писка слюні витирав. Всі бояри кричать: «Гуд!» Це наш славний Робін Гуд. Сотник Стримба не лапух Швидко Владка взяв в обух. Челядь тішиться гуде Все по нашому буде! Довгий крила вже сховав Слюні знову витирав. От князівство заживе Мов садочок розцвіте Новий князь добро несе Може буде добре вже. А князь Владко молодець Швидко дьоргав за уздець І не думав не гадав Владко воєвод придбав. Першим був князьок Назяр Той що їздив на позяр. Що палац си збудував Коли вогник поливав. І рука була тверда Била навіть мужика Матушку в дворі лупила Бо не рівно та ходила. Без Надії і Любві Кажуть не жили князі Владко теж не відставав І собі це все придбав. Надя глечики полоче І про всіх князьку стукоче А Любов немов в огні Це мабуть зловісні дні. Челядь тішиться, гуде До князька на чарку йде У палаци, як у двір Файний Владко брегадір. Війт місцевий теж мастак Ходить наче він батрак До Князька пороги б’є Грошики з казни кує. Час летить, шумить, гуде А князівство не цвіте Зароста все буряном Мов городець кабачком. Челядь тішиться, гуде Ще не час, усе буде. Довгий слюні повтирав І тепер вже промовчав. У князівстві знахар був Мірко звали, хто забув. Знав про все він і про всіх Хто здоровий, а хто псіх. Та в бояр на Мірка зуб Князь кричить: «Тобі каюк!» Стримба зібрання веде Знахар в суд і ось вам - фе. Що буде? Ніхто не знає Знахар ціхо ся сховав, Сотник й князь грушки щибає, Довгий знов ся заплював. Далі буде!Напишу!!! Я про всяку єрунду І про Галяцку княжну І про Стримбу орлика Про князівство й ослика.
Літописець галицький
10:08:56 22-12-2014

частина II Время знов прийшов писати Про князівство розказати. Про Старосту напишу І про всяку в світі бзду. Час пливе. Зима гряде! А життя гниле, гниле. Челядь тішиться, гуде, Ще не час, усе буде. Владко всівся у гнізді Мов кобила у вівсі. Стримба князя осідлав І на всіх він накладав. Та не тут прийшла біда З неба хмара насува. Славний град Станіславків Шле старостиних гонців. Челядь в раз заметушилась Щоб біда ця не случилась. В мить зібрали всю братву Не віддати булаву. Стримба зібрання зібрав Довгий крилами махав. І Лахоцький виступав: Похвалив і облизав, Владка так він шанував. Той Лахоцький - хитрий жук Лізе всюди як павук. Цей князьок бальона грав І народ свій обкрадав, Фіру не одну придбав Не одного обскакав. Слово мовив і князьок, Той, що міряв потічок, Вчив він трохи діточок Напивався як бичок. Крилось град його земля Це Федоря – ось імя. Обізвалась мамка Ріна Кажуть файна господиня: Ти староста не правий Вовка наш один такий. Спинку гарно він тримає Нашу челядь обіймає. Важність в нього своя є: Не чіпай ВОНО своє. Відстояли Владка всі Хоч князівство у біді. Всі городи в буряні, Але нам нужни свої Чемні, милії князі. Князь словами промовля Наче Гоголя слова. Віршем криє, покриває Челядь свою звеселяє. Владка тільки не сприйма Його рідная братва Та що пальці три тримає Й оселедці одягає. Брате наш, ти нас продав! Тільки трон ти обійняв, В душу ти нам так наклав Ти забув, хто тебе пхав?! Та ми браття всі такі Тільки нам зайти в князі Забуваєм хто ми. Ні?! Ось напевне нам каюк І загнемся наче крюк. При такому ґаздівстві Всі будемо у …..багні! Будем знов новин чекати І історію писати. А на цьому мабуть все!!! Далі буде! ХАЙ ЖИВЕ!!!
Літописець галицький
10:56:06 25-12-2014

Час глаголить знов прийшов Як процес в князівстві йшов. У палацах як було Про керовніцтво й бухло. Було так мов на балі Як у діда уві сні Матушки бухали За здоровя випивали. Князь хотів навксти лад Вскочив з трону і в палац. Там гучненько вже було, Мов базар усе гуло. Князь зайшов в четвертий ряд, Грюкав стукав все підряд. «Ви попались не шуміть. Це я князь в мить відчиніть. Стукай, грюкай і кричи Не дамо тобі ввійти. Тишком матушки кривлялись Та із князя насміхались. Ось керовніцтво князька Не вартує і нуля. Доведе він нас у мить Скоро не буде що пить. А Староста мудрий був Про невдаху не забув Про «здобутки» і опрос Каже Влодку досвідос. Челядь бистро ся зібрала До старости завітала «Хочем Влодка і усе! Це наш князь нехай буде». А Староста їм в отвіт: «Ви читали браття звіт?! При такому ґаздівстві Ви всі браття у …багні. «НИЖЧЕ ПЛІНТУС! Я кажу. Вірте браття не брешу. Краще в трон любий баран Ніж ваш князь і отаман. То ж чекайти ви письма Із містечка за Дніпра Дам вам мудрого орла Щоб ви вилізли з багна. Влодкові большой привіт Хай читає краще звіт. Розум хай пускає в хід І не лиже всім мов кіт. З цього байка виплива, Прочитавши сі слова. Не той князь що у сідлі Той, що розум в голові. Тож чекаймо вісточки для моєї кісточки От на цьому слові Бувайте здорові.
Пані Галичанка
20:27:13 25-12-2014

Автору цього "шедевру" не завадиило б трохи граматику повчити. А то це схоже на "творєніє" не дуже грамотного учня 5-го класу )))


E-mail:
Пароль:

Прізвище та ім’я:
E-mail:
Пароль:
Ще раз пароль:

УВАГА!
Після реєстрація на вашу електронну адресу прийде лист, в якому буде підтвердження реєстраниці.







Статистика


Locations of visitors to this page

Український рейтинг TOP.TOPUA.NET



Наша кнопка:



Газета Галицьке слово м.Галич










..

 
Газета «Галицьке слово» © 2010 рiк. Всі права на авторські матеріали належать газеті «Галицьке слово».
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за умови посилання на газету «Галицьке слово», а при передруку
в інтернеті - з активним гіперпосиланням на galslovo.if.ua. Адреса для листування з редакцією: galslovo@ukr.net