на сайті  
   
 
Понеділок, 25 травня 2020 року
 






Ваша думка
З якими правовими питаннями у Вас найчастіше виникають труднощі?
оформлення спадщини
оформлення права власності
оренда земельної ділянки
розлучення
позбавлення батьківських прав
оскарження рішень чи бездіяльності органів державної влади
оформлення субсидії
виплата аліментів
виправлення описки в документах
Інше:

        

Переглянути результати

 

Рекомендуємо
 

Загрузка...







День відродження храму
02.02.2015 | Переглядів: 851
Рейтинг

     10 лютого 2015 року церква Різдва Христового у місті над Дністром відзначатиме 25-ліття повернення у лоно Української Греко-Католицької Церкви. З нагоди ювілею відбудеться Свята Літургія за участю високоповажних гостей. Галич святкуватиме День відродження храму. Чимало галичан пам’ятають той урочистий день, адже були безпосередніми учасниками цієї історичної події. Українська Греко-Католицька Церква — одна із двадцяти двох самоуправних Східних Католицьких Церков, які знаходяться у повній єдності з Апостольським Престолом. За кількістю своїх вірних (понад 5,5 млн ) вона є найбільшою у світі з усіх Східних Церков у католицькій спільноті, відповідно другою після Латинської Церкви і однією з найвпливовіших релігійних інституцій у сучасній Україні.Маючи безперервну ієрархічну спадкоємність від часу офіційного Хрещення Руси-України та становлення на її території церковної структури, УГКЦ відігравала консолідуючу роль в українському суспільстві. Оскільки греко-католицька церква була національною за суттю і виступала духовним натхненником українського народу у визвольних змаганнях, вона становила потенційно значну небезпеку, тому і стала об’єктом особливої уваги відповідних владних структур, а зрештою – брутального насильства. Тоталітарний режим влаштував широкомасштабний наступ на УГКЦ і фальсифікував  «самоліквідацію» Церкви. А щоб надати актові правового оформлення, влада підготувала і провела 8-10 березня 1946 р. у місті Львові так званий Собор Греко-Католицької Церкви, який прийняв рішення «скасувати постанови уніатського Брестського собору 1596 року, ліквідувати унію, анулювати залежність від Рима і повернутись до нашої батьківської Святої Православної віри і до Рускої Православної Церкви». Храми Західної України переходять під юрисдикцію Московського Патріархату.Такий хід подій змусив свідомих душпастирів УГКЦ, з метою збереження прадідівської віри та національної церкви, проводити релігійну діяльність в умовах конспірації, попри все перемогти наявні перешкоди й довести брехливість твердження патріарха російської православної церкви Пімена про «тотальне знищення УКЦ і тріумф РПЦ». А нелегальна діяльність греко-католиків переконливо доводила неспроможність комуністичної влади остаточно покінчити з небажаною конфесією. Відчула на собі більшовицькі гоніння й церква Різдва Христового у місті Галичі, яка  знаходилася в лоні УГКЦ. Свого часу нею опікувався Митрополит Галицький Михаїл Левицький, який взяв на себе всі витрати з ремонту храму у 1825 році, здійсненого з ініціативи пароха Корнила Левицького.  А у 1906 році при канонічній візитації до Галича храм освятив Митрополит Андрей Шептицький. Та після Львіського собору рука Москви поклала свій відбиток на долі храму, передавши його Московському Патріархату і позбавивши греко-католицьку громаду святині.Суспільний рух за відновлення діяльності Української Греко-Католицької Церкви став історичною складовою національно-визвольного руху кінця 80-х — початку 90-х років.  Сорок чотири роки вона перебувала у підпіллі після насильницької ліквідації. Радянська компартійна преса намагалися сформувати спотворений образ УГКЦ, залякуючи віруючих латинізацією та денаціоналізацією. Могутній комуністичний пропагандистський апарат і промосковська церква здійснювали широкомасштабний ідеологічний тиск на віруючих українців. Тоталітарно-атеїстична система намагалася викорінювати релігійність населення західних областей, жорстоко боролася з греко-католицькою церквою, яка віками була оплотом національної свідомості. УГКЦ мала виняткову життєздатність, а її духовенство й вірні — незламну віру у відновлення батьківської церкви. З кожним роком, попри намагання влади зупинити процес відродження національної за суттю релігійної інституції, рух за легалiзацiю та реабiлiтацiю УГКЦ зростав, стаючи не лише масовішим, але й вiдкритішим. І врешті-решт набув таких значних масштабів, що зумів досягти своєї головної мети. Заява про реєстрацію релігійних громад греко-католиків, зроблена Радою в справах релігій при Раді Міністрів УРСР 30 листопада 1989 року, означала відновлення історичної справедливості. Українська Греко-Католицька Церква отримала  можливість  офіційного  відновлення  своїх  структур та передачі конфіскованого після псевдособору 1946 року майна. «Не стояли осторонь цих історичних подій і галичани, лояльно налаштовані до греко-католицької церкви, - згадує член першої двадцятки УГКЦ пані Марія Чемеринська, мешканка м. Галича (Заріка).  – Напередодні 1990 року в церкві Різдва Христового священик, на той час Московського Патріархату, о. Юрій провів збори парафіян у світлі подій, що відбувалися навколо УГКЦ. Саме там я побачила, що серед присутніх є багато прихильників греко-католицької церкви. Я звернулася до отця Юрія з питанням: «Що треба зробити для того, щоб в Галичі діяла греко-католицька церква?». На що о. Юрій відповів: «Ми нічого не знаємо, у нас є наша православна церква, і нам іншої не треба».«Однак, люди почали складати списки прихильників УГКЦ. Я ж подумала, що самі  собою списки нічого не вирішать, а тому наступного дня з таким же питанням звернулась до відділу у справах релігії райвиконкому. Там мені пояснили, що потрібно зробити для  реєстрації громади УГКЦ і дали відповідні документи для заповнення». На 14 січня 1990 року було призначено голосування щодо визначення  конфесії, яка буде у церкві Різдва Хрестового. Голосування відбувалося в Народному домі міста Галича в присутності представників райкому компартії, райвиконкому і міської ради. На сцені стояли три скриньки з написами: «За руску православна церкву», «За автокефальну православну церкву» і «За греко-католицьку церкву». Після обов’язкової реєстрації   учасники  голосування отримували бюлетені і опускали їх у відповідну скриньку.За  підрахунками голосів було встановлено, що проголосували наступним чином:- «За руску православну церкву» – 3 голоси;- «За автокефальну православну церкву» – 26 голосів; - «За греко - католицьку церкву» – 740 голосів.Долю церкви було вирішено більшістю голосів. Та, коли довелося передавати майно громаді, православні парафіяни почали чинити спротив. На дверях храму повісили свій замок, викликали комісію з м.Івано-Франківська, потім - з Києва, скликали священиків і прихильників зі всього району. Та вдіяти вже нічого не могли. Всі документи були оформлені правильно і вчасно відповідно до тогочасного законодавства. Зрештою, було відновлено історичну справедливість: церкву Різдва Христового передано греко-католицькій громаді. 10 лютого 1990 року урочисте освячення храму здійснив єпископ Павло Василик.Процес відновлення історичної справедливості був невідворотним. І вже 14 квітня жителі Галича зустрічали після повернення на Україну високого гостя кардинала Мирослава Любачівського. Релігійні громади гуртувалися навколо Української Греко-Католицької Церкви. Рішенням виконкому Івано-Франківської обласної ради народних депутатів від 15.10.1991 року №186 у власність релігійних громад УГКЦ  району поверталися культові споруди і майно.Українська Греко-Католицька Церква відроджувалася. На теренах району велично поставали нові храми, відновлювали свою роботу недільні школи. Після гонінь і переслідувань це був період величного піднесення.8 лютого 2015 року об 11 годині в церкві Різдва Христового відбудеться Архиєрейська Служба Божа, яку очолить Архиєпископ і Митрополит Івано-Франківський УГКЦ Володимир Війтишин за участю священиків та парафіян, які брали участь у історичних подіях 1990 року. 10 лютого о 10:00 год. в конференц-залі Національного заповідника «Давній Галич» відбудуться релігійні читання з нагоди 25-річчя повернення церкви Різдва Христового греко-католицькій громаді.
     Автор висловлює вдячність пані Марії Чемеринській та сотруднику церкви Різдва Христового м. Галича  отцю Володимиру Кузюку за сприяння в підготовці матеріалу.

Ярослав ПОТАШНИК






 Опубліковано в номері №4 (1846) в рубриці «Офіційно»

Коментарі:

Коментарів поки що нема.



Ім’я:
Коментар:

Скільки буде 3 + 8 =

* Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях.
Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти.
Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.







Галицький чат
n
10:56:20 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
n
10:56:24 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
n
10:56:34 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
n
10:56:42 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
сестра
17:05:10 20-05-2014

Звертаюся до всіх небайдужих = у Галицькій ЦРЛ народила дитину 16річна сирота з дитячого будинку! Потребує дитячих речей,харчування,памперсів!!! Допоможемо всі,хто чим може!!!
Гнатенко Іван
18:11:47 23-05-2014

До сестра напишіть, будь ласка, якісь координати, куди чи кому надавати гроші чи допомогу в іншій формі.
сестра
09:14:34 01-06-2014

До Гнатенко Дівчина знаходиться у Галицькій ЦРЛ,дитячому відділі,бо не має куди йти з дитиною!
сестра
09:17:11 01-06-2014

До Редактора!!!!! Народ інтересується на кого Ви працюєте????Чому доступ в чат зробили по реєстрації???Щоб народ не міг ВІЛЬНО! зайти і написати чи прочитати правду????
сестра
09:18:25 01-06-2014

Редактору! А може тому,що Ви як були при регіонах,так і сидите?????
Теслюк Володимир
21:14:50 01-06-2014

Шановна сестро, ніхто нікому ніколи не забороняв писати в чаті ПРАВДУ!!! І ніхто не обмежував вхід до чату... Ви самі вільно увійшли і пишете те, що маєте на думці... Реєстрацію запроваджено як і на інших сайтах для того, щоб можна було виявити непорядних дописувачів, які дозволяли собі писати тут образливі і нецензурні висловлювання. Щодо "регіонів", то я там ніколи не був, і працюю виключно для людей. Дякую.
Теслюк Володимир
21:17:14 01-06-2014

Доречі, Ви, сестро, теж могли б назвати своє справжнє ім'я... )))))) Чи Ви боїтеся?
сестра
13:38:55 02-06-2014

Та мені нема чого боятися..... Продажної влади???Це Ви при всіх владах співаєте їм честь і хвалу!!!!!
Теслюк Володимир
14:52:59 02-06-2014

Якщо Вам нема чого боятися, то підписуйтеся своїм іменем, яке Вам дали батьки...
Гнатенко Іван
18:21:03 02-07-2014

до сестра. невже так важко пройти хвилинну рпеєстрацію?? чи вже настільки низький рівень інтелекту, що важко написати e-mail і придумати простенький пароль???? яким же чином вам заважає вільно написати реєстрація??? ніхто ж не коректує ваші повідомлення!!!! Реєструйтеся і пишіть!!!!!
Гнатенко Іван
18:22:00 02-07-2014

до сестра. хоча можливо тут доречніше було б сказати відомою всім фразою: "якщо людина мертва, то це надовго, якщо дурна. то назавжди"!!!!!
Шмельова Марія Вадим
18:22:34 16-09-2014

Підкажіть будь ласка може кто здає квартиру в Галичі
петро
12:00:12 11-12-2014

КАЗКОВИЙ ГАЛЯЦ-ГРАД… Стольне місто на ріці Mов у чорта у руці. Пишно град ся розвиває І містян всіх розважає. Як прогнали ми орду Взяв наш Владко булаву. Мов до танцю він пішов І в палаци увійшов. Челядь громко промовляла І до танцю запрошала. Довгий крилами махав З писка слюні витирав. Всі бояри кричать: «Гуд!» Це наш славний Робін Гуд. Сотник Стримба не лапух Швидко Владка взяв в обух. Челядь тішиться гуде Все по нашому буде! Довгий крила вже сховав Слюні знову витирав. От князівство заживе Мов садочок розцвіте Новий князь добро несе Може буде добре вже. А князь Владко молодець Швидко дьоргав за уздець І не думав не гадав Владко воєвод придбав. Першим був князьок Назяр Той що їздив на позяр. Що палац си збудував Коли вогник поливав. І рука була тверда Била навіть мужика Матушку в дворі лупила Бо не рівно та ходила. Без Надії і Любві Кажуть не жили князі Владко теж не відставав І собі це все придбав. Надя глечики полоче І про всіх князьку стукоче А Любов немов в огні Це мабуть зловісні дні. Челядь тішиться, гуде До князька на чарку йде У палаци, як у двір Файний Владко брегадір. Війт місцевий теж мастак Ходить наче він батрак До Князька пороги б’є Грошики з казни кує. Час летить, шумить, гуде А князівство не цвіте Зароста все буряном Мов городець кабачком. Челядь тішиться, гуде Ще не час, усе буде. Довгий слюні повтирав І тепер вже промовчав. У князівстві знахар був Мірко звали, хто забув. Знав про все він і про всіх Хто здоровий, а хто псіх. Та в бояр на Мірка зуб Князь кричить: «Тобі каюк!» Стримба зібрання веде Знахар в суд і ось вам - фе. Що буде? Ніхто не знає Знахар ціхо ся сховав, Сотник й князь грушки щибає, Довгий знов ся заплював. Далі буде!Напишу!!! Я про всяку єрунду І про Галяцку княжну І про Стримбу орлика Про князівство й ослика.
Літописець галицький
10:08:56 22-12-2014

частина II Время знов прийшов писати Про князівство розказати. Про Старосту напишу І про всяку в світі бзду. Час пливе. Зима гряде! А життя гниле, гниле. Челядь тішиться, гуде, Ще не час, усе буде. Владко всівся у гнізді Мов кобила у вівсі. Стримба князя осідлав І на всіх він накладав. Та не тут прийшла біда З неба хмара насува. Славний град Станіславків Шле старостиних гонців. Челядь в раз заметушилась Щоб біда ця не случилась. В мить зібрали всю братву Не віддати булаву. Стримба зібрання зібрав Довгий крилами махав. І Лахоцький виступав: Похвалив і облизав, Владка так він шанував. Той Лахоцький - хитрий жук Лізе всюди як павук. Цей князьок бальона грав І народ свій обкрадав, Фіру не одну придбав Не одного обскакав. Слово мовив і князьок, Той, що міряв потічок, Вчив він трохи діточок Напивався як бичок. Крилось град його земля Це Федоря – ось імя. Обізвалась мамка Ріна Кажуть файна господиня: Ти староста не правий Вовка наш один такий. Спинку гарно він тримає Нашу челядь обіймає. Важність в нього своя є: Не чіпай ВОНО своє. Відстояли Владка всі Хоч князівство у біді. Всі городи в буряні, Але нам нужни свої Чемні, милії князі. Князь словами промовля Наче Гоголя слова. Віршем криє, покриває Челядь свою звеселяє. Владка тільки не сприйма Його рідная братва Та що пальці три тримає Й оселедці одягає. Брате наш, ти нас продав! Тільки трон ти обійняв, В душу ти нам так наклав Ти забув, хто тебе пхав?! Та ми браття всі такі Тільки нам зайти в князі Забуваєм хто ми. Ні?! Ось напевне нам каюк І загнемся наче крюк. При такому ґаздівстві Всі будемо у …..багні! Будем знов новин чекати І історію писати. А на цьому мабуть все!!! Далі буде! ХАЙ ЖИВЕ!!!
Літописець галицький
10:56:06 25-12-2014

Час глаголить знов прийшов Як процес в князівстві йшов. У палацах як було Про керовніцтво й бухло. Було так мов на балі Як у діда уві сні Матушки бухали За здоровя випивали. Князь хотів навксти лад Вскочив з трону і в палац. Там гучненько вже було, Мов базар усе гуло. Князь зайшов в четвертий ряд, Грюкав стукав все підряд. «Ви попались не шуміть. Це я князь в мить відчиніть. Стукай, грюкай і кричи Не дамо тобі ввійти. Тишком матушки кривлялись Та із князя насміхались. Ось керовніцтво князька Не вартує і нуля. Доведе він нас у мить Скоро не буде що пить. А Староста мудрий був Про невдаху не забув Про «здобутки» і опрос Каже Влодку досвідос. Челядь бистро ся зібрала До старости завітала «Хочем Влодка і усе! Це наш князь нехай буде». А Староста їм в отвіт: «Ви читали браття звіт?! При такому ґаздівстві Ви всі браття у …багні. «НИЖЧЕ ПЛІНТУС! Я кажу. Вірте браття не брешу. Краще в трон любий баран Ніж ваш князь і отаман. То ж чекайти ви письма Із містечка за Дніпра Дам вам мудрого орла Щоб ви вилізли з багна. Влодкові большой привіт Хай читає краще звіт. Розум хай пускає в хід І не лиже всім мов кіт. З цього байка виплива, Прочитавши сі слова. Не той князь що у сідлі Той, що розум в голові. Тож чекаймо вісточки для моєї кісточки От на цьому слові Бувайте здорові.
Пані Галичанка
20:27:13 25-12-2014

Автору цього "шедевру" не завадиило б трохи граматику повчити. А то це схоже на "творєніє" не дуже грамотного учня 5-го класу )))


E-mail:
Пароль:

Прізвище та ім’я:
E-mail:
Пароль:
Ще раз пароль:

УВАГА!
Після реєстрація на вашу електронну адресу прийде лист, в якому буде підтвердження реєстраниці.







Статистика


Locations of visitors to this page

Український рейтинг TOP.TOPUA.NET



Наша кнопка:



Газета Галицьке слово м.Галич










 
Газета «Галицьке слово» © 2010 рiк. Всі права на авторські матеріали належать газеті «Галицьке слово».
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за умови посилання на газету «Галицьке слово», а при передруку
в інтернеті - з активним гіперпосиланням на galslovo.if.ua. Адреса для листування з редакцією: galslovo@ukr.net