на сайті  
   
 
Неділя, 26 січня 2020 року
 






Ваша думка
З якими правовими питаннями у Вас найчастіше виникають труднощі?
оформлення спадщини
оформлення права власності
оренда земельної ділянки
розлучення
позбавлення батьківських прав
оскарження рішень чи бездіяльності органів державної влади
оформлення субсидії
виплата аліментів
виправлення описки в документах
Інше:

        

Переглянути результати

 

Рекомендуємо
 

Загрузка...







Головне в кар’єрах – не кар’єра, а можливості для розбудови країни
11.01.2016 | Переглядів: 1784
Рейтинг

     Тут нема красномовних романтиків, котрі будують повітряні замки з піску. Тут працюють прагматики, які мають справу з потужними покладами корисних копалин, з котрих походять міцні та надійні будови на основі високоякісного цементу. Мова йде про колектив Дубовецького  вапняково-мергелевого кар’єру, який у свою чергу є основною сировинною базою ПАТ «Івано-Франківськцемент» – одного з двадцяти найкращих цементних виробництв світу та українського лідера у цій галузі.

     

     Під безпосереднім керівництвом начальника гірничого виробництва «Івано-Франківськцементу», депутата Галицької районної ради Ярослава Возняка Дубовецький кар’єр щодоби відправляє на заводи в Ямницю до 200 думпкарів сировини (колись було лише 12, 24). Скільки їх буде в конкретний день,  остаточно вирішується в ході щоденних ранкових відео-конференцій, що проводяться за участю трьох керівників – гірничого виробництва, залізничного цеху та лабораторії. Вони узгоджують виробниче замовлення – за хімічним складом, якістю сировини, графіком її відправки залізницею.  Причому,  відвантажується  сировина в асортименті, який досягається методом гомогенізації, тобто усереднення її хімічного складу. На практиці це виглядає  приблизно так: у відповідній технологічній послідовності з різних кар’єрних уступів дають мергель та додають вапняк … Все перемішують, і тільки тоді – в дорогу. За рік відправляється на виробництво біля 3 мільйонів тонн сировини.
     
     На перший погляд все це виходить легко і просто. Насправді ж, таку роботу Господь придумав для сильних, освічених та відповідальних чоловіків, поряд з якими можлива і жіноча праця. Так воно і є в Дубівцях. Тут цілодобовий виробничий графік і на всіх його етапах культивується персональна відповідальність працівників, оскільки вони мають справу з виробництвом  підвищеної небезпеки. Не випадково на мобільний телефон керівника гірничого виробництва виведено 52 камери відеоспостереження за роботою усіх підрозділів. Так що навіть перебуваючи в кабінеті, він має змогу відслідковувати, що і де діється.

     
     

     
     Переконавшись у цьому, ми все-таки вирішили  відчути дихання кар’єрного господарства. Тож у супроводі начальника виробництва Ярослава Возняка та заступника начальника управління зовнішньо-економічної діяльності з гірничих робіт Василя Магаля їдемо безпосередньо у кар’єр. Діє таких аж чотири. А це сотні гектарів площ, та на окремих дільницях – понад сімдесят метрів у глибину (для порівняння, це приблизно висота 30-поверхового будинку). На фоні таких масштабів люди та техніка виглядають так, як дрібні бджоли. Щоправда, людей майже не видно. Вони управляють сучасними, здебільшого комп’ютеризованими машинами, в кабінах яких почуваються  вершителями дійсно великої справи. В цьому контексті доречно звучить думка Ярослава Возняка:
     
     – Усе це, як і взагалі успіх «Івано-Франківськцементу», було б важко собі уявити, якби не вміння голови ПАТ Миколи Круця дивитися у перспективу. Він каже: «Якщо виробництво не оновлювати, не підтягувати до кращих світових стандартів, воно приречене». Зараз на виробництві задіяні найсучасніші технології. Цементники «втекли» від дорогого газу, бо вчасно перейшли на вуглефікацію випалювання клінкеру. А як не похвалитися тим, що за останні роки не тільки здійснено великомасштабну модернізацію виробництва, але й збудовано два заводи-мільйонники, освоєно випуск цементу сухим способом – екологічно чистим і економічно вигідним. Є надія, що цього року випуск  цементу (найкращого в Україні) досягне  2 мільйонів тонн. І при всьому цьому Микола Федорович приїздить до нас, взуває звичайні робочі чоботи і йде у кар’єр: йому треба особисто все побачити і оцінити, перш ніж виносити на техніко-економічну раду нову ідею чи  проект, – підкреслює Ярослав Несторович.
     
     Розділяючи ці погляди, Василь Магаль принагідно зауважує, що діяти саме так може тільки справжній господар-виробник. А «Івано-Франківськцемент» є єдиним (серед 14 цементних підприємств України), який стовідсотково перебуває у власності українських громадян, у решти заводів – іноземні хазяї. Більше того, із 14-ти заводів на даний час працює тільки 5. Кожна четверта тонна цементу в Україні виробляється на «Івано-Франківськцементі».Відрадно, що Миколі Круцю, враховуючи й досягнення колективу в цілому, довіряють вітчизняні та закордонні партнери. Наприклад, дають кредити навіть без урядових гарантій. Якщо коротко, то великі виробничі справи здійснюються на ПАТ «Івано-Франківськцемент» у постійній співпраці з Європейським Банком,Світовим Банком Реконструкції та Розвитку, Банком Данії, Райфайзенбанком (Австрія) та Укрсімбанком, – розповідає Василь Миколайович, якого почесно називають патріархом кар’єрів, маючи на увазі, скільки він їх відкрив та які пласти найвідповідальнішої роботи бере на себе зараз.
     
     Тут нашій  розмові вже явно заважають гучні мотори. Привертає до себе увагу потужний німецький комбайн «WIRTGEN». Ще один такий недавно відрядили у Хуст для пробної розробки цеоліту. Так ось, ці досить дорогі ( більше мільйона доларів кожен) комбайни – теж практичний доказ господарського, сучасного підходу до виробництва. Вони витіснили  бурозривний  метод розробки кар’єрів, від якого здригалися навколишні села, а в повітрі висіли клуби зловредної пилюки. Тепер «WIRTGEN» вправною фрезою знімає шар породи (шириною 2,2 метри, товщиною 30 см), подрібнює її та одразу вантажить на 40-тонні «VOLVO» чи  «БілАЗи». Все виважено, спокійно і чисто. Навіть красиво: брутальні вапнякові схили плавно вирівнюються і здалеку нагадують привабливі лляні тканини. Та повернемося до технічної бази кар’єру. А це, крім названих комбайнів, шведські самоскиди та фронтальні гідронавантажувачі, японські бульдозери, австрійські дробарки… Вже цей, доволі вільний перелік, пробуджує цікавість серйозних чоловіків, котрі шукають гідну роботу.

     
     

     
     Відверто кажучи, влаштуватися у кар’єри «Івано-Франківськцементу» нелегко. Перш за все тому, що тут кожен працівник дуже дорожить своїм місцем. Тож «люфти» у штаті з’являються надто рідко. Так буває всюди, де успішно працює виробничий комплекс та проявляється турбота про людей.
     
     –  Нашим працівникам гарантовано повний соціальний пакет: прозора зарплата, відпустка, виплата за листом тимчасової непрацездатності. Якщо хтось серйозно захворів і, скажімо, необхідна операція, можна розраховувати на матеріальну допомогу від підприємства, – каже Ярослав Возняк. Та й колектив усвідомлює себе частиною цієї величезної господарки і щиро вболіває за неї. Це відчувається навіть у висловах: наш кар’єр, наш завод, наші справи, наші кращі працівники. 
     
     В сенсі моральної винагороди серед кращих керівництво відзначає: грохотника Руслана Засідька, машиністів комбайнів –  Михайла Гривінського, Богдана Засідька, Тараса Смука, Андрія Смука, Юрія Табака, Ярослава Духа. Знання комп’ютерної техніки дозволило їм при працевлаштуванні мати привілеї навіть перед  авторитетними фахівцями з поважним досвідом роботи. Зауважимо, що автоматизація та комп’ютеризація, що впевнено увійшли  в життя Дубовецького  кар’єру, висувають на перший план молодих фахівців. Вони переважають і у складі інженерно-технічних працівників. Серед них за добру роботу сьогодні відзначають заступника начальника гірничого виробництва Степана Савчука, енергетика Михайла Благого, гірничих майстрів – Петра Дирду та Василя Легіня,  маркшейдера Василя Бажанського, економіста-нормувальника Івана Горальника, диспетчера Мар’яну Геву. Цікаво, що ці молоді люди зовсім не вважають, що вхопили Бога за бороду. Вони дорожать спілкуванням зі старшими колегами, з вдячністю переймають їх багатий  досвід.
     
     «Немає шляху до успіху. Успіх – є шлях»… Не пам’ятаю, кому належить ця мудрість, але вона згадалася в ході поїдки по кар’єрах. Раціонально використовуючи час, наші «гіди» розказували й про те, що зараз робиться на перспективу. 
     
     Щоб не розбивати громадську дорогу, сьогодні підприємство прокладає 7,5 кілометрів своєї. Рельєф місцевості тут дуже складний, перепади перевищують 60 метрів, тому в одних місцях треба вгризатися в землю, в інших – робити насипи, щоб якомога краще вирівняти основу дороги. Тим паче, що планується протягнути по цій лінії стрічковий транспортер – найдешевший, екологічно чистий вид транспорту, який буде доставляти сировину з кар’єру на виробництво.
     
     Крім того, йде робота над проектом перетину технологічної дороги з громадською. Планується зробити два бетонні переїзди з др

     енажними лотками при виїзді з мергельного та вапнякового кар’єрів.
     

     
     Великі гроші вкладаються у розробку нових родовищ вапняку та мергелю у Маріямполі. Окрім того, відновлюється раніше покинуте родовище гіпсів: глибокий геолого-економічний аналіз  підтвердив, що такий підхід несе вигоди. Ці об’єкти, так би мовити, потребують уваги «в полях». А саме у Дубівцях постійно в полі зору начальника гірничого виробництва та його служб чотири технологічних лінії.
     
     – Ви не дивуйтеся, що у Ярослава Несторовича такий величезний фронт робіт. Він - людина всеохоплююча, фахівець надзвичайної працездатності, – зауважив Василь  Магаль. 
     
     А економіст Іван Горальник добавив: «Про таких, як Ярослав Несторович, кажуть – людина на своєму місці. Він розв’язує найскладніші ситуації, де б вони не виникали – у кар’єрі, у котельні, у когось із працівників у житті… Вміє спокійно вислухати, прийняти рішення, допомогти».
     
     Крім того, нам стали відомі й такі цікавинки: при неймовірній зайнятості на роботі Ярослав Возняк посадив та доглядає понад сорок фруктових дерев коло батьківського дому. А вечорами захоплюється не лише технічною, але й художньою літературою. Нещодавно прочитав  історичні книги Володимира Білінського «Москва ординська» та Омеляна Крайківського «Визволителі». Перша відкриває правду про походження українського народу. Друга відображає його гірку долю під час більшовицької та німецько-фашистської окупації. По суті, ці твори розшифровують наше минуле, без усвідомлення якого важко побудувати достойне майбутнє. А воно вже будується - такими колективами, як ми сьогодні розповіли.

Марія ПАЛЮГА






 Опубліковано в номері №50 (1892) в рубриці «Офіційно»

Коментарі:

Коментарів поки що нема.



Ім’я:
Коментар:

Скільки буде 10 + 9 =

* Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях.
Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти.
Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.







Галицький чат
n
10:56:20 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
n
10:56:24 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
n
10:56:34 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
n
10:56:42 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
сестра
17:05:10 20-05-2014

Звертаюся до всіх небайдужих = у Галицькій ЦРЛ народила дитину 16річна сирота з дитячого будинку! Потребує дитячих речей,харчування,памперсів!!! Допоможемо всі,хто чим може!!!
Гнатенко Іван
18:11:47 23-05-2014

До сестра напишіть, будь ласка, якісь координати, куди чи кому надавати гроші чи допомогу в іншій формі.
сестра
09:14:34 01-06-2014

До Гнатенко Дівчина знаходиться у Галицькій ЦРЛ,дитячому відділі,бо не має куди йти з дитиною!
сестра
09:17:11 01-06-2014

До Редактора!!!!! Народ інтересується на кого Ви працюєте????Чому доступ в чат зробили по реєстрації???Щоб народ не міг ВІЛЬНО! зайти і написати чи прочитати правду????
сестра
09:18:25 01-06-2014

Редактору! А може тому,що Ви як були при регіонах,так і сидите?????
Теслюк Володимир
21:14:50 01-06-2014

Шановна сестро, ніхто нікому ніколи не забороняв писати в чаті ПРАВДУ!!! І ніхто не обмежував вхід до чату... Ви самі вільно увійшли і пишете те, що маєте на думці... Реєстрацію запроваджено як і на інших сайтах для того, щоб можна було виявити непорядних дописувачів, які дозволяли собі писати тут образливі і нецензурні висловлювання. Щодо "регіонів", то я там ніколи не був, і працюю виключно для людей. Дякую.
Теслюк Володимир
21:17:14 01-06-2014

Доречі, Ви, сестро, теж могли б назвати своє справжнє ім'я... )))))) Чи Ви боїтеся?
сестра
13:38:55 02-06-2014

Та мені нема чого боятися..... Продажної влади???Це Ви при всіх владах співаєте їм честь і хвалу!!!!!
Теслюк Володимир
14:52:59 02-06-2014

Якщо Вам нема чого боятися, то підписуйтеся своїм іменем, яке Вам дали батьки...
Гнатенко Іван
18:21:03 02-07-2014

до сестра. невже так важко пройти хвилинну рпеєстрацію?? чи вже настільки низький рівень інтелекту, що важко написати e-mail і придумати простенький пароль???? яким же чином вам заважає вільно написати реєстрація??? ніхто ж не коректує ваші повідомлення!!!! Реєструйтеся і пишіть!!!!!
Гнатенко Іван
18:22:00 02-07-2014

до сестра. хоча можливо тут доречніше було б сказати відомою всім фразою: "якщо людина мертва, то це надовго, якщо дурна. то назавжди"!!!!!
Шмельова Марія Вадим
18:22:34 16-09-2014

Підкажіть будь ласка може кто здає квартиру в Галичі
петро
12:00:12 11-12-2014

КАЗКОВИЙ ГАЛЯЦ-ГРАД… Стольне місто на ріці Mов у чорта у руці. Пишно град ся розвиває І містян всіх розважає. Як прогнали ми орду Взяв наш Владко булаву. Мов до танцю він пішов І в палаци увійшов. Челядь громко промовляла І до танцю запрошала. Довгий крилами махав З писка слюні витирав. Всі бояри кричать: «Гуд!» Це наш славний Робін Гуд. Сотник Стримба не лапух Швидко Владка взяв в обух. Челядь тішиться гуде Все по нашому буде! Довгий крила вже сховав Слюні знову витирав. От князівство заживе Мов садочок розцвіте Новий князь добро несе Може буде добре вже. А князь Владко молодець Швидко дьоргав за уздець І не думав не гадав Владко воєвод придбав. Першим був князьок Назяр Той що їздив на позяр. Що палац си збудував Коли вогник поливав. І рука була тверда Била навіть мужика Матушку в дворі лупила Бо не рівно та ходила. Без Надії і Любві Кажуть не жили князі Владко теж не відставав І собі це все придбав. Надя глечики полоче І про всіх князьку стукоче А Любов немов в огні Це мабуть зловісні дні. Челядь тішиться, гуде До князька на чарку йде У палаци, як у двір Файний Владко брегадір. Війт місцевий теж мастак Ходить наче він батрак До Князька пороги б’є Грошики з казни кує. Час летить, шумить, гуде А князівство не цвіте Зароста все буряном Мов городець кабачком. Челядь тішиться, гуде Ще не час, усе буде. Довгий слюні повтирав І тепер вже промовчав. У князівстві знахар був Мірко звали, хто забув. Знав про все він і про всіх Хто здоровий, а хто псіх. Та в бояр на Мірка зуб Князь кричить: «Тобі каюк!» Стримба зібрання веде Знахар в суд і ось вам - фе. Що буде? Ніхто не знає Знахар ціхо ся сховав, Сотник й князь грушки щибає, Довгий знов ся заплював. Далі буде!Напишу!!! Я про всяку єрунду І про Галяцку княжну І про Стримбу орлика Про князівство й ослика.
Літописець галицький
10:08:56 22-12-2014

частина II Время знов прийшов писати Про князівство розказати. Про Старосту напишу І про всяку в світі бзду. Час пливе. Зима гряде! А життя гниле, гниле. Челядь тішиться, гуде, Ще не час, усе буде. Владко всівся у гнізді Мов кобила у вівсі. Стримба князя осідлав І на всіх він накладав. Та не тут прийшла біда З неба хмара насува. Славний град Станіславків Шле старостиних гонців. Челядь в раз заметушилась Щоб біда ця не случилась. В мить зібрали всю братву Не віддати булаву. Стримба зібрання зібрав Довгий крилами махав. І Лахоцький виступав: Похвалив і облизав, Владка так він шанував. Той Лахоцький - хитрий жук Лізе всюди як павук. Цей князьок бальона грав І народ свій обкрадав, Фіру не одну придбав Не одного обскакав. Слово мовив і князьок, Той, що міряв потічок, Вчив він трохи діточок Напивався як бичок. Крилось град його земля Це Федоря – ось імя. Обізвалась мамка Ріна Кажуть файна господиня: Ти староста не правий Вовка наш один такий. Спинку гарно він тримає Нашу челядь обіймає. Важність в нього своя є: Не чіпай ВОНО своє. Відстояли Владка всі Хоч князівство у біді. Всі городи в буряні, Але нам нужни свої Чемні, милії князі. Князь словами промовля Наче Гоголя слова. Віршем криє, покриває Челядь свою звеселяє. Владка тільки не сприйма Його рідная братва Та що пальці три тримає Й оселедці одягає. Брате наш, ти нас продав! Тільки трон ти обійняв, В душу ти нам так наклав Ти забув, хто тебе пхав?! Та ми браття всі такі Тільки нам зайти в князі Забуваєм хто ми. Ні?! Ось напевне нам каюк І загнемся наче крюк. При такому ґаздівстві Всі будемо у …..багні! Будем знов новин чекати І історію писати. А на цьому мабуть все!!! Далі буде! ХАЙ ЖИВЕ!!!
Літописець галицький
10:56:06 25-12-2014

Час глаголить знов прийшов Як процес в князівстві йшов. У палацах як було Про керовніцтво й бухло. Було так мов на балі Як у діда уві сні Матушки бухали За здоровя випивали. Князь хотів навксти лад Вскочив з трону і в палац. Там гучненько вже було, Мов базар усе гуло. Князь зайшов в четвертий ряд, Грюкав стукав все підряд. «Ви попались не шуміть. Це я князь в мить відчиніть. Стукай, грюкай і кричи Не дамо тобі ввійти. Тишком матушки кривлялись Та із князя насміхались. Ось керовніцтво князька Не вартує і нуля. Доведе він нас у мить Скоро не буде що пить. А Староста мудрий був Про невдаху не забув Про «здобутки» і опрос Каже Влодку досвідос. Челядь бистро ся зібрала До старости завітала «Хочем Влодка і усе! Це наш князь нехай буде». А Староста їм в отвіт: «Ви читали браття звіт?! При такому ґаздівстві Ви всі браття у …багні. «НИЖЧЕ ПЛІНТУС! Я кажу. Вірте браття не брешу. Краще в трон любий баран Ніж ваш князь і отаман. То ж чекайти ви письма Із містечка за Дніпра Дам вам мудрого орла Щоб ви вилізли з багна. Влодкові большой привіт Хай читає краще звіт. Розум хай пускає в хід І не лиже всім мов кіт. З цього байка виплива, Прочитавши сі слова. Не той князь що у сідлі Той, що розум в голові. Тож чекаймо вісточки для моєї кісточки От на цьому слові Бувайте здорові.
Пані Галичанка
20:27:13 25-12-2014

Автору цього "шедевру" не завадиило б трохи граматику повчити. А то це схоже на "творєніє" не дуже грамотного учня 5-го класу )))


E-mail:
Пароль:

Прізвище та ім’я:
E-mail:
Пароль:
Ще раз пароль:

УВАГА!
Після реєстрація на вашу електронну адресу прийде лист, в якому буде підтвердження реєстраниці.







Статистика


Locations of visitors to this page

Український рейтинг TOP.TOPUA.NET



Наша кнопка:



Газета Галицьке слово м.Галич










..

Как выбрать корпоративные подарки www.usel.az.
 
Газета «Галицьке слово» © 2010 рiк. Всі права на авторські матеріали належать газеті «Галицьке слово».
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за умови посилання на газету «Галицьке слово», а при передруку
в інтернеті - з активним гіперпосиланням на galslovo.if.ua. Адреса для листування з редакцією: galslovo@ukr.net