на сайті  
   
 
Понеділок, 25 травня 2020 року
 






Ваша думка
З якими правовими питаннями у Вас найчастіше виникають труднощі?
оформлення спадщини
оформлення права власності
оренда земельної ділянки
розлучення
позбавлення батьківських прав
оскарження рішень чи бездіяльності органів державної влади
оформлення субсидії
виплата аліментів
виправлення описки в документах
Інше:

        

Переглянути результати

 

Рекомендуємо
 

Загрузка...







Чому Коростовичі та Куропатники ніяк не дочекаються епохи відродження?
01.07.2016 | Переглядів: 1669
Рейтинг

     «Мати на рахунку 3 мільйона 150 тисяч гривень,  і щоб вони пішли, як вода  в пісок, це треба вміти!" – обурювались Коростовичі та Куропатники, які входять до однієї сільської ради і, звичайно ж, мають єдиний бюджет та спільного сільського голову. На той час на цій посаді четверту каденцію поспіль була Ганна Іванівна Михайлишин. Саме на її адресу селяни закидали невміння чи небажання так розпоряджатися великими коштами, щоб довгоочікувані результати були значущими. Але звідки їм було взятися, якщо з тих 3 мільйонів сільська рада добровільно-примусово віддала як субвенцію Галицькому районному бюджету, згідно договору з Галицькою районною радою, а сільраді залишилося тільки 630 тис. грн, на які вдалося відремонтувати 1,5 км місцевих доріг та частково прокласти водозливні лотки в обох селах.

     
     

Куропатники. Нова церква Святої Великомучениці Параскеви П`ятниці

     
     Але їх мешканці хотіли більшого… І восени 2015-го вони обрали собі нового війта: однокласника попередниці Івана Степановича Бориса. Але держава підкинула стримуючий фактор, який полягав у нових правилах формування місцевих бюджетів. Тож зараз у Коростовичах і теоретичними мільйонами не пахне.

     Іван Борис – свого часу знаний агроном колгоспу ім. Івана Франка, а після  його розпаду – добросовісний водій, помічник механіка Галицького управління з експлуатації газового господарства - не зміг собі дозволити, як сільський голова, щоб кореспондент «ГС» йшов із Бурштина до Коростовичів пішки. Тому взяв у когось старенькі сині «Жигулі», і ось ми їдемо. Разом із нами, але у багажнику, бензопила «Садко» і косарка «Протон».
     
     – Та хочу сьогодні вже завершити справу з наслідками стихії. Три дні цим займаюся, – каже Іван Степанович. 
     
     А стан дерев обабіч дороги до Коростовичів свідчить, наскільки сильним був недавній буревій з дощем та градом: поламав-потрощив старі верби та перекрив гіллям проїзд. Тим часом у Куропатниках пошкодив два приватних будинки та позривав шифер з даху фельдшерсько-амбулаторного пункту.З приводу цих будівель голова звернувся до районної влади і має надію на допомогу. Щодо відновлення руху дорогою «Бурштин – Коростовичі» (2 км), то одразу після негоди Іван Степанович покликав до невідкладної праці своїх місцевих помічників – Михайла Магомету та Івана Ковальчука з тракторами, а також Івана Назара, Степана Боднара та Миколу Любуніва, і вони, швидко прибравши масивне гілля, повалене вітром, розблокували дорогу.

     
     

Такими були наслідки стихії

     
     Але це, так би мовити, локальні справи. Та війта постійно болить голова за фінансово-громіздкі проблеми сіл.
     
     Зокрема, давним-давно потребуютьналежного ремонту дороги. Гравієм вони підсипалися ще до проголошення української незалежності. Сьогодні ж навіть пустити грейдер, щоб просто вирівняв дорожнє полотно, стає нелегкою справою, бо щораз витягає з казни 4 тисячі гривень, а поправляти дороги потрібно кілька разів на рік. Але у цьому питанні місцева влада не поступається обставинам. Щоправда, доймає селян  вщент розбита дорога районного значення «Бурштин – Липиця» через Сарники. Якихось 1,5 км автошляху теж не ремонтувалося понад 20 років, тому, як кажуть водії, це вже давно не дорога, а тільки напрямок. Та за виправлення ситуації ніхто не береться.
     
     Невирішеною залишається проблема освітлення населених пунктів Коростовичівської сільради. Але завдяки тому, що за попереднього сільського голови було виготовлено проектно-кошторисну документацію, останнім часом справа зрушилася з мертвої точки: у Коростовичах вже вмикають вечорами 7 світильників, у Куропатниках – тільки 2. Прагнучи прискорити програму освітлення вулиць, яку фінансує ДТЕК, Іван Борис просив на це 260 тисяч гривень. Компанія ж погодилась на 160. І нічого тут не вдієш.
     
     Окрема тема – транспортне обслуговування сіл. Уявіть собі, що коли, наприклад, до Медині щодня здійснюється 12 автобусних рейсів, до Тустані – 10, то до Коростовичів та Куропатників у будні дні – по одному вранці і ввечері, а у вихідні – жодного!.. У перевізників аргументація незмінна – маршрут нерентабельний, бо місцевих пасажирів обмаль, і попутних нема, оскільки географічно ці села відірвані від траси.
     
     – Якби вдалося збільшити місцевий бюджет, ми з депутатами направили б частину коштів на оплату роботи перевізника у суботу та неділю, – каже сільський голова. -  Але наразі такої можливості немає.
     
     Частково через транспортну «ізольованість» завмерло у Коростовичах культурне життя. Жалюгідний стан має сільський клуб. У приміщенні разючий запах сирості та плісняви,  під ногами – товстий шар пилюки, особливо  на сцені. Нещодавно завідувати клубом призначено зав. сільською бібліотекою Оксану Дмитрик. Але цей кадровий хід важко вважати визначальним у налагодженні роботи закладу. Насамперед  його будівля, якій вже понад вісімдесят років, потребує капітального ремонту. Хоча і  на такий у селі та в районі коштів нема. А вони потрібні і на клуб у Куропатниках. За приблизними підрахунками необхідно хоча б 61 тисячу гривень на обидва заклади. Тож сільський голова активно шукає підрядників, які хоча б поміняли у першому клубі вікна та двері. Одні підприємці оцінили такий фронт робіт у 160 тисяч гривень! Іншийпідрядник, за походженням з Коростовичів, як для свого села, обіцяє виконати ту ж роботу за 60 тисяч. То, можливо, щось із цих намірів і вийде.

     
     

     «Поговорити з простою людиною, то - святе», – вважає Іван Борис

     
     Важко повірити, але на теренах Коростовичівської сільради нема жодного навчального закладу. Тим не менше громада вірить у чудо, тому морально підтримує Івана Бориса, який турбується про збереження будівель колишніх шкіл до кращих часів. Задля цього у Коростовичах частину колишнього шкільного приміщення віддали пошті, у Куропатниках – магазинові. А що робити з незайнятими площами, відповіді поки що нема.
     
     Так само нема її відносно колишнього дитячого садка, який діяв ще при колгоспі. З часом у приміщенні садочка оселилася майстерня з пошиття спецодягу. А коли й вона приказала довго жити, будівлю за борги віддали Галицькому комбінату хлібопродуктів. Та він до цього часу так і не скористався цією нерухомістю. Зате рушили її грабіжники… Винесли батареї опалення, побили вікна… Зараз місцева влада хотіла б повернути об’єкт і задіяти на користь громаді.Є кілька варіантів його можливого використання. Та, на жаль, нема надії, що тут знову може бути садочок, бо на рік у Коростовичах та Куропатниках народжується 2-5 малят, а помирає до 10 мешканців.
     
     З огляду на весь цей фактаж виникає думка, що небайдужому й енергійному Іванові Борису на посаді сільського голови дуже сумно. 
     
     – Ні в якому разі, – заперечує Іван Степанович. – Не маю часу сумувати, бо постійно щось вирішую, чогось домагаюся, кудись їду з проханнями, клопотаннями та вимогами. Щиро вірю, що тому, хто стукає, відкривають. До слова, на нинішній рік прошу у районі 1 млн 100 тисяч гривень на водовідведення, встановлення лотків. Обіцяють 600 тисяч, але, коли вони будуть, з огляду на нинішні часи, сказати не беруся. З грошима взагалі важко. До прикладу, щоб нарешті побудувати у селах, даруйте, дві громадські вбиральні, ми змушені були розбирати на цеглу старі стайні, – зізнається Іван Степанович і вкотре наголошує, що можливість будь-яких зрушень впирається у місцевий бюджет. Основні джерела його наповнення – відрахування Бурштинської ТЕС (200 тисяч на рік), ПП «Галицькі аграрні інвестиції» (70 тисяч) плюс податки від фермерів та малих приватних підприємців. Було б добре, якби у Коростовичівський бюджет потрапляли податки й від рибного господарства, яке займає на території цієї сільської ради 51 гектар землі, яка знаходиться за межами населеного пункту. Але … Згідно законодавства, повноваження укладати договір має обласна держадміністрація, яка делегувала ці повноваження Галицькій РДА терміном до 2014 року. Та з того часу договір не укладений, і кошти не поступають у сільський бюджет.
     
     Та що б там не було, пересічним мешканцям зовсім не цікаво, що заважає владі вирішувати соціальні проблеми сіл. Тим не менше, Іван Борис ще не розгубив аванс довіри. 
     
     – Доброго дня, пане голово, – вітаються з ним на вулицях, і відчувається у цих словах повага, надія та співчуття, які визначають ставлення людей до свого обранця. 
     
     А ще довелося почути таку думку: «З Божою поміччю за будь-яких умов можна робити добрі справи, якщо вони близькі людям».
     
     Так ось, до таких справ місцеві мешканці ще у 80-их минулого століття зарахували відродження духовності. Насамперед, повернули до життя старі храми, які при комуністах слугували складськими приміщеннями. А з часом на високому пагорбі у Куропатниках заклали фундамент нової церкви Св. Великомучениці Параскеви П’ятниці. Вона відкрилася для вірян у 2000 році. Парохом тут служить о. Петро Малецький. До речі, сьогодні ця культова споруда, зокрема її мистецький внутрішній розпис, є гордістю селян. Тим паче, що вони вложили у свою церкву не тільки душу та працю, але й великі кошти.
     
     –Все офіровано на пожертви, все зроблено по-божому. І ця добра традиція має продовження. На даний час біля храму розгорнулося будівництво Хресної дороги з красивою капличкою під склом, – з гордістю розповідала нам Ганна Трач, яка протягом довгих років була старшою сестрицею при церкві у Куропатниках і зараз, на схилі літ, не полишає турбот про Божницю.

     
     

Величі 110-літній церкві у Коростовичах додає молодий ботанічний парк

     
     А у Коростовичах, біля 110-літньої церкви Святих Бориса і Гліба, ми застали її пароха отця Любомира Іваночка. Він розмовляв з кимось по телефону щодо господарських справа, а за кілька кроків від нього парафіянка Вікторія Гуринович старанно та зосереджено малювала поруччя на сходах біля каплички. Вікторія – випускниця Бурштинської ЗОШ №2 – зараз готується вступати до університету, а працю на церковному подвір’ї вважає змістовним відпочинком від підручників. 

     

     –Я постійно опираюся на молодь і знаю, що з нею можнавтілити у життя багато корисних ідей, – каже отець Любомир і з цікавістю розповідає, як напружено місцеві хлопці та дівчата боролися з чагарниками, які займали велику територію біля церкви, щоб перетворити це місце у чудовий ботанічний парк. Зараз подивитись на його красу приїжджають люди з усього району та із-за його меж.
     
     До речі, сам о. Любомир навіть у роки свого духовного служіння в Америці не полишав храм у Коростовичах, постійно навідувався до нього. Тож не дивно, що отець повернувсясюди на постійно. Бо, як кажуть вірні, ця церква особлива… І вартує на окрему публікацію, яку ми, звичайно, підготуємо.
     
     Сьогодні ж зауважимо, що багато в чому обділена громада Коростовичів та Куропатників й чути не хоче, що ці села не мають перспективи. Головне, вважають люди, аби держава повернулася обличчям до українського села, щоб добросовісні сільські голови не мусили «жебракувати» перед владними мужами вищого рівня чи грошовитими бізнесменами, а мали можливість робити для людей те, на що вони вартують.

     P.S. Як повідомив сільський голова Іван Борис, при підведенні підсумків конкурсу «Місто своїми руками» Коростовичі, за попередніми результатами, отримали 4 місце серед 22 поданих проектів, а Куропатники – 5. Тож є можливості отримати кошти на спорудження дитячих спортивних майданчиків.

Марія ПАЛЮГА






 Опубліковано в номері №27 (1920) в рубриці «Офіційно»

Коментарі:

хахаха:
27.05.2019 15:58:20

хахаха

аорнп:
27.05.2019 15:58:57

млплшрррррррррррррррррррррррррррррррррррррррррррррррррррррррррррррррррррррррррррррррррррррррррррррррррррррррррррррррррррррррррррррррррррррррррррррррреееееееееееееееееееепппппппппппппппппппппп


Ім’я:
Коментар:

Скільки буде 1 + 10 =

* Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях.
Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти.
Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.







Галицький чат
n
10:56:20 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
n
10:56:24 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
n
10:56:34 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
n
10:56:42 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
сестра
17:05:10 20-05-2014

Звертаюся до всіх небайдужих = у Галицькій ЦРЛ народила дитину 16річна сирота з дитячого будинку! Потребує дитячих речей,харчування,памперсів!!! Допоможемо всі,хто чим може!!!
Гнатенко Іван
18:11:47 23-05-2014

До сестра напишіть, будь ласка, якісь координати, куди чи кому надавати гроші чи допомогу в іншій формі.
сестра
09:14:34 01-06-2014

До Гнатенко Дівчина знаходиться у Галицькій ЦРЛ,дитячому відділі,бо не має куди йти з дитиною!
сестра
09:17:11 01-06-2014

До Редактора!!!!! Народ інтересується на кого Ви працюєте????Чому доступ в чат зробили по реєстрації???Щоб народ не міг ВІЛЬНО! зайти і написати чи прочитати правду????
сестра
09:18:25 01-06-2014

Редактору! А може тому,що Ви як були при регіонах,так і сидите?????
Теслюк Володимир
21:14:50 01-06-2014

Шановна сестро, ніхто нікому ніколи не забороняв писати в чаті ПРАВДУ!!! І ніхто не обмежував вхід до чату... Ви самі вільно увійшли і пишете те, що маєте на думці... Реєстрацію запроваджено як і на інших сайтах для того, щоб можна було виявити непорядних дописувачів, які дозволяли собі писати тут образливі і нецензурні висловлювання. Щодо "регіонів", то я там ніколи не був, і працюю виключно для людей. Дякую.
Теслюк Володимир
21:17:14 01-06-2014

Доречі, Ви, сестро, теж могли б назвати своє справжнє ім'я... )))))) Чи Ви боїтеся?
сестра
13:38:55 02-06-2014

Та мені нема чого боятися..... Продажної влади???Це Ви при всіх владах співаєте їм честь і хвалу!!!!!
Теслюк Володимир
14:52:59 02-06-2014

Якщо Вам нема чого боятися, то підписуйтеся своїм іменем, яке Вам дали батьки...
Гнатенко Іван
18:21:03 02-07-2014

до сестра. невже так важко пройти хвилинну рпеєстрацію?? чи вже настільки низький рівень інтелекту, що важко написати e-mail і придумати простенький пароль???? яким же чином вам заважає вільно написати реєстрація??? ніхто ж не коректує ваші повідомлення!!!! Реєструйтеся і пишіть!!!!!
Гнатенко Іван
18:22:00 02-07-2014

до сестра. хоча можливо тут доречніше було б сказати відомою всім фразою: "якщо людина мертва, то це надовго, якщо дурна. то назавжди"!!!!!
Шмельова Марія Вадим
18:22:34 16-09-2014

Підкажіть будь ласка може кто здає квартиру в Галичі
петро
12:00:12 11-12-2014

КАЗКОВИЙ ГАЛЯЦ-ГРАД… Стольне місто на ріці Mов у чорта у руці. Пишно град ся розвиває І містян всіх розважає. Як прогнали ми орду Взяв наш Владко булаву. Мов до танцю він пішов І в палаци увійшов. Челядь громко промовляла І до танцю запрошала. Довгий крилами махав З писка слюні витирав. Всі бояри кричать: «Гуд!» Це наш славний Робін Гуд. Сотник Стримба не лапух Швидко Владка взяв в обух. Челядь тішиться гуде Все по нашому буде! Довгий крила вже сховав Слюні знову витирав. От князівство заживе Мов садочок розцвіте Новий князь добро несе Може буде добре вже. А князь Владко молодець Швидко дьоргав за уздець І не думав не гадав Владко воєвод придбав. Першим був князьок Назяр Той що їздив на позяр. Що палац си збудував Коли вогник поливав. І рука була тверда Била навіть мужика Матушку в дворі лупила Бо не рівно та ходила. Без Надії і Любві Кажуть не жили князі Владко теж не відставав І собі це все придбав. Надя глечики полоче І про всіх князьку стукоче А Любов немов в огні Це мабуть зловісні дні. Челядь тішиться, гуде До князька на чарку йде У палаци, як у двір Файний Владко брегадір. Війт місцевий теж мастак Ходить наче він батрак До Князька пороги б’є Грошики з казни кує. Час летить, шумить, гуде А князівство не цвіте Зароста все буряном Мов городець кабачком. Челядь тішиться, гуде Ще не час, усе буде. Довгий слюні повтирав І тепер вже промовчав. У князівстві знахар був Мірко звали, хто забув. Знав про все він і про всіх Хто здоровий, а хто псіх. Та в бояр на Мірка зуб Князь кричить: «Тобі каюк!» Стримба зібрання веде Знахар в суд і ось вам - фе. Що буде? Ніхто не знає Знахар ціхо ся сховав, Сотник й князь грушки щибає, Довгий знов ся заплював. Далі буде!Напишу!!! Я про всяку єрунду І про Галяцку княжну І про Стримбу орлика Про князівство й ослика.
Літописець галицький
10:08:56 22-12-2014

частина II Время знов прийшов писати Про князівство розказати. Про Старосту напишу І про всяку в світі бзду. Час пливе. Зима гряде! А життя гниле, гниле. Челядь тішиться, гуде, Ще не час, усе буде. Владко всівся у гнізді Мов кобила у вівсі. Стримба князя осідлав І на всіх він накладав. Та не тут прийшла біда З неба хмара насува. Славний град Станіславків Шле старостиних гонців. Челядь в раз заметушилась Щоб біда ця не случилась. В мить зібрали всю братву Не віддати булаву. Стримба зібрання зібрав Довгий крилами махав. І Лахоцький виступав: Похвалив і облизав, Владка так він шанував. Той Лахоцький - хитрий жук Лізе всюди як павук. Цей князьок бальона грав І народ свій обкрадав, Фіру не одну придбав Не одного обскакав. Слово мовив і князьок, Той, що міряв потічок, Вчив він трохи діточок Напивався як бичок. Крилось град його земля Це Федоря – ось імя. Обізвалась мамка Ріна Кажуть файна господиня: Ти староста не правий Вовка наш один такий. Спинку гарно він тримає Нашу челядь обіймає. Важність в нього своя є: Не чіпай ВОНО своє. Відстояли Владка всі Хоч князівство у біді. Всі городи в буряні, Але нам нужни свої Чемні, милії князі. Князь словами промовля Наче Гоголя слова. Віршем криє, покриває Челядь свою звеселяє. Владка тільки не сприйма Його рідная братва Та що пальці три тримає Й оселедці одягає. Брате наш, ти нас продав! Тільки трон ти обійняв, В душу ти нам так наклав Ти забув, хто тебе пхав?! Та ми браття всі такі Тільки нам зайти в князі Забуваєм хто ми. Ні?! Ось напевне нам каюк І загнемся наче крюк. При такому ґаздівстві Всі будемо у …..багні! Будем знов новин чекати І історію писати. А на цьому мабуть все!!! Далі буде! ХАЙ ЖИВЕ!!!
Літописець галицький
10:56:06 25-12-2014

Час глаголить знов прийшов Як процес в князівстві йшов. У палацах як було Про керовніцтво й бухло. Було так мов на балі Як у діда уві сні Матушки бухали За здоровя випивали. Князь хотів навксти лад Вскочив з трону і в палац. Там гучненько вже було, Мов базар усе гуло. Князь зайшов в четвертий ряд, Грюкав стукав все підряд. «Ви попались не шуміть. Це я князь в мить відчиніть. Стукай, грюкай і кричи Не дамо тобі ввійти. Тишком матушки кривлялись Та із князя насміхались. Ось керовніцтво князька Не вартує і нуля. Доведе він нас у мить Скоро не буде що пить. А Староста мудрий був Про невдаху не забув Про «здобутки» і опрос Каже Влодку досвідос. Челядь бистро ся зібрала До старости завітала «Хочем Влодка і усе! Це наш князь нехай буде». А Староста їм в отвіт: «Ви читали браття звіт?! При такому ґаздівстві Ви всі браття у …багні. «НИЖЧЕ ПЛІНТУС! Я кажу. Вірте браття не брешу. Краще в трон любий баран Ніж ваш князь і отаман. То ж чекайти ви письма Із містечка за Дніпра Дам вам мудрого орла Щоб ви вилізли з багна. Влодкові большой привіт Хай читає краще звіт. Розум хай пускає в хід І не лиже всім мов кіт. З цього байка виплива, Прочитавши сі слова. Не той князь що у сідлі Той, що розум в голові. Тож чекаймо вісточки для моєї кісточки От на цьому слові Бувайте здорові.
Пані Галичанка
20:27:13 25-12-2014

Автору цього "шедевру" не завадиило б трохи граматику повчити. А то це схоже на "творєніє" не дуже грамотного учня 5-го класу )))


E-mail:
Пароль:

Прізвище та ім’я:
E-mail:
Пароль:
Ще раз пароль:

УВАГА!
Після реєстрація на вашу електронну адресу прийде лист, в якому буде підтвердження реєстраниці.







Статистика


Locations of visitors to this page

Український рейтинг TOP.TOPUA.NET



Наша кнопка:



Газета Галицьке слово м.Галич










 
Газета «Галицьке слово» © 2010 рiк. Всі права на авторські матеріали належать газеті «Галицьке слово».
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за умови посилання на газету «Галицьке слово», а при передруку
в інтернеті - з активним гіперпосиланням на galslovo.if.ua. Адреса для листування з редакцією: galslovo@ukr.net