на сайті  
   
 
Субота, 23 листопада 2019 року
 






Ваша думка
З якими правовими питаннями у Вас найчастіше виникають труднощі?
оформлення спадщини
оформлення права власності
оренда земельної ділянки
розлучення
позбавлення батьківських прав
оскарження рішень чи бездіяльності органів державної влади
оформлення субсидії
виплата аліментів
виправлення описки в документах
Інше:

        

Переглянути результати

 

Рекомендуємо
 

Загрузка...







Зоставаймося вільними!
22.08.2016 | Переглядів: 430
Рейтинг

     Україна має прадавню історію – мабуть, одну з найбільш складних і багатих у світі. Однак незалежною у межах своїх кордонів є лише чверть століття. Хто міг би подумати, що талановитий народ на такій родючій землі упродовж сотень років згинатиметься під чоботом окупанта? А чи припускали наші вороги, що ми зуміємо зберегти державність, незважаючи на війну, бідність і безкінечних визискувачів на чолі країни? Сумнівів немає – їх це неабияк здивувало.
     
     Відзначення 25-ліття незалежності – привід для єднання й вшанування пам’яті національних героїв, які віддали свої розум, сили й життя задля того, щоб ми з вами врешті стали господарями у своєму домі. У світі вихолощених цінностей, де справжньою могутністю вважають жорстокість і матеріальні блага, украй важко почуватися вільним. Ще важче почуватися захищеним в оточенні красномовних зрадників, які турбуються лише про власні інтереси. І яким великим досягненням є те, що, незважаючи на всі обставини, наша держава таки вистояла! Доки народи зникали з мапи світу, розчиняючись у забутті, українці вперто виборювали своє право на існування й визнання. Ба більше – ми досі не здаємося у війні з російським агресором, яка отруює наше життя ось уже третій рік. Можна, звісно, обрати безпечний шлях толерантності, вдаючись до евфемізмів, окреслюючи все нейтральним терміном «антитерористична операція». Серед нас чимало поважних осіб, що претендують на статус експертів і легко торгують власною совістю. Та чи розуміють вони, чому ця війна взагалі почалася? Чи можуть збагнути, яких втрат зазнала країна, що дала їм домівку й плацдарм для самореалізації? Чи здатні усвідомити, як сьогодні важливо називати речі своїми іменами, постійно долати страх і вперто обстоювати власну правду? 
     
     «А ви думали, що Україна так просто. Україна — це супер. Україна — це ексклюзив. По ній пройшли всі катки історії. На ній відпрацьовані всі види випробувань. Вона загартована найвищим гартом. В умовах сучасного світу їй немає ціни», – писала Ліна Костенко. Та чи коректно ми оцінюємо себе? Чи можемо розраховувати на підтримку світу, який визнає тільки силу, якщо самі в себе не віримо? Споконвіку землі України були ласим шматком для загарбників. Так само з давніх-давен люди, що народжувалися на цих землях та плекали її, відзначалися працьовитістю й добротою, однак водночас воліли порядкувати виключно самостійно. Ось чому їм так болісно давалися об’єднання й обрання лідерів, а вороги так вправно користувалися цією слабкістю. Досі не розв’язаною проблемою зостається недостатньо сформована політична свідомість нашого суспільства у складному процесі державотворення, що проектується на майже традиційне обрання «не тих» керманичів.

     Як колись влучно сказав історик Михайло Грушевський, «біда України в тому, що нею керують ті, кому вона не потрібна». І хоча українці справді є людьми високої марки, однак їм бракує відчуття братерства й наполегливості у боротьбі за спільну мету. Це ахіллесова п’ята народу, який, проте, усе-таки зумів вибороти незалежність, якому ще вистачає сил протистояти захланним ворогам – як внутрішнім, так і зовнішнім, – який, всупереч усім поневірянням і розчаруванням, не хоче здаватися. Попереду в нас довгий болісний шлях. Не тому, що це вже якась химерна традиція – мовляв, саме в українців дорога обов’язково має бути тернистою. Попереду нас чекає чимало труднощів, бо ворог не піде з нашої землі так просто. Доки Росія не позбудеться своїх постімперських комплексів, не вгамує власний апетит і не всядеться в межах і так велетенських кордонів, доти Україна завше перебуватиме в небезпеці. Російське суспільство може лікуватися від своїх хвороб дуже довго, і це не означає, що весь цей час ми маємо жити в страху. Сила духу народу проявляється в тому, як він уміє чинити опір несправедливості й наскільки гідно відповідає на виклики часу.
     
     Що від нас залежить? Відповідь проста – бути Людьми. Цей статус не успадковується, а набувається важкою працею над собою. Бо хіба ж легко зоставатися чесним, справедливим, добрим і вірним у світі, який давно висміяв ці чесноти? Чи всі можуть усвідомити відповідальність за те, що відбувається у їхній державі? Чи всі готові жертвувати власним комфортом задля загального блага? Наша політика начисто позбавлена духовності, а наше життя упродовж останніх, мабуть, справді найважчих років нагадує відбування, увінчане відчайдушними спробами втриматися на плаву. І ми тримаємося. Та коли більшість із нас зуміє триматися, ще й зростаючи духовно, працюючи сумлінно та чесно, люблячи і даючи, тоді це стане справжньою перемогою для нашої держави, а її незалежність буде втілена у життя не лише мовою документів. 
     
     Дорогі співвітчизники! Спасибі тим із вас, які народили й виховали сміливих і чесних захисників своєї Батьківщини. Тим, які щодня ідуть на роботу й сумлінно виконують свої обов’язки, не беручи хабарів. Тим, які віддали сили, час і заощадження для допомоги війську, а також хворим і немічним. Тим, які щиро вірять у Бога й уміють любити. Хай Господь оберігає і захищає тих із вас, що впали, зневірилися, загубилися чи збайдужіли. Хай дає наснаги тим, які борються за нашу країну, і підтримує тих, які втратили своїх рідних.
     
     Ми вистоїмо, якщо будемо єдині у своєму прагненні зоставатися вільним народом. Жодна сила на світі, навіть найжорстокіша і найкривавіша, не здолає живої душі нації, яка вірить у свої ідеали й не боїться оберігати їх.
     
     Слава Україні!
     
     Хай благословить вас Бог.

Тетяна МАЦКЕВІЧ, від імені редакції газети "Галицьке слово"






 Опубліковано в номері №34 (1927) в рубриці «Офіційно»

Коментарі:

однодумець:
24.08.2016 09:31:57

Василь Григорович! Добре казати - зоставаймося вільними якби кожен мав Ваші можливості! Але не всім дозволено в цім світі керувати фінансами, на жаль, а саме в них - ВОЛЯ!

однодумець:
24.08.2016 09:32:16

Василь Григорович! Добре казати - зоставаймося вільними якби кожен мав Ваші можливості! Але не всім дозволено в цім світі керувати фінансами, на жаль, а саме в них - ВОЛЯ!


Ім’я:
Коментар:

Скільки буде 8 + 5 =

* Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях.
Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти.
Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.







Галицький чат
n
10:56:20 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
n
10:56:24 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
n
10:56:34 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
n
10:56:42 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
сестра
17:05:10 20-05-2014

Звертаюся до всіх небайдужих = у Галицькій ЦРЛ народила дитину 16річна сирота з дитячого будинку! Потребує дитячих речей,харчування,памперсів!!! Допоможемо всі,хто чим може!!!
Гнатенко Іван
18:11:47 23-05-2014

До сестра напишіть, будь ласка, якісь координати, куди чи кому надавати гроші чи допомогу в іншій формі.
сестра
09:14:34 01-06-2014

До Гнатенко Дівчина знаходиться у Галицькій ЦРЛ,дитячому відділі,бо не має куди йти з дитиною!
сестра
09:17:11 01-06-2014

До Редактора!!!!! Народ інтересується на кого Ви працюєте????Чому доступ в чат зробили по реєстрації???Щоб народ не міг ВІЛЬНО! зайти і написати чи прочитати правду????
сестра
09:18:25 01-06-2014

Редактору! А може тому,що Ви як були при регіонах,так і сидите?????
Теслюк Володимир
21:14:50 01-06-2014

Шановна сестро, ніхто нікому ніколи не забороняв писати в чаті ПРАВДУ!!! І ніхто не обмежував вхід до чату... Ви самі вільно увійшли і пишете те, що маєте на думці... Реєстрацію запроваджено як і на інших сайтах для того, щоб можна було виявити непорядних дописувачів, які дозволяли собі писати тут образливі і нецензурні висловлювання. Щодо "регіонів", то я там ніколи не був, і працюю виключно для людей. Дякую.
Теслюк Володимир
21:17:14 01-06-2014

Доречі, Ви, сестро, теж могли б назвати своє справжнє ім'я... )))))) Чи Ви боїтеся?
сестра
13:38:55 02-06-2014

Та мені нема чого боятися..... Продажної влади???Це Ви при всіх владах співаєте їм честь і хвалу!!!!!
Теслюк Володимир
14:52:59 02-06-2014

Якщо Вам нема чого боятися, то підписуйтеся своїм іменем, яке Вам дали батьки...
Гнатенко Іван
18:21:03 02-07-2014

до сестра. невже так важко пройти хвилинну рпеєстрацію?? чи вже настільки низький рівень інтелекту, що важко написати e-mail і придумати простенький пароль???? яким же чином вам заважає вільно написати реєстрація??? ніхто ж не коректує ваші повідомлення!!!! Реєструйтеся і пишіть!!!!!
Гнатенко Іван
18:22:00 02-07-2014

до сестра. хоча можливо тут доречніше було б сказати відомою всім фразою: "якщо людина мертва, то це надовго, якщо дурна. то назавжди"!!!!!
Шмельова Марія Вадим
18:22:34 16-09-2014

Підкажіть будь ласка може кто здає квартиру в Галичі
петро
12:00:12 11-12-2014

КАЗКОВИЙ ГАЛЯЦ-ГРАД… Стольне місто на ріці Mов у чорта у руці. Пишно град ся розвиває І містян всіх розважає. Як прогнали ми орду Взяв наш Владко булаву. Мов до танцю він пішов І в палаци увійшов. Челядь громко промовляла І до танцю запрошала. Довгий крилами махав З писка слюні витирав. Всі бояри кричать: «Гуд!» Це наш славний Робін Гуд. Сотник Стримба не лапух Швидко Владка взяв в обух. Челядь тішиться гуде Все по нашому буде! Довгий крила вже сховав Слюні знову витирав. От князівство заживе Мов садочок розцвіте Новий князь добро несе Може буде добре вже. А князь Владко молодець Швидко дьоргав за уздець І не думав не гадав Владко воєвод придбав. Першим був князьок Назяр Той що їздив на позяр. Що палац си збудував Коли вогник поливав. І рука була тверда Била навіть мужика Матушку в дворі лупила Бо не рівно та ходила. Без Надії і Любві Кажуть не жили князі Владко теж не відставав І собі це все придбав. Надя глечики полоче І про всіх князьку стукоче А Любов немов в огні Це мабуть зловісні дні. Челядь тішиться, гуде До князька на чарку йде У палаци, як у двір Файний Владко брегадір. Війт місцевий теж мастак Ходить наче він батрак До Князька пороги б’є Грошики з казни кує. Час летить, шумить, гуде А князівство не цвіте Зароста все буряном Мов городець кабачком. Челядь тішиться, гуде Ще не час, усе буде. Довгий слюні повтирав І тепер вже промовчав. У князівстві знахар був Мірко звали, хто забув. Знав про все він і про всіх Хто здоровий, а хто псіх. Та в бояр на Мірка зуб Князь кричить: «Тобі каюк!» Стримба зібрання веде Знахар в суд і ось вам - фе. Що буде? Ніхто не знає Знахар ціхо ся сховав, Сотник й князь грушки щибає, Довгий знов ся заплював. Далі буде!Напишу!!! Я про всяку єрунду І про Галяцку княжну І про Стримбу орлика Про князівство й ослика.
Літописець галицький
10:08:56 22-12-2014

частина II Время знов прийшов писати Про князівство розказати. Про Старосту напишу І про всяку в світі бзду. Час пливе. Зима гряде! А життя гниле, гниле. Челядь тішиться, гуде, Ще не час, усе буде. Владко всівся у гнізді Мов кобила у вівсі. Стримба князя осідлав І на всіх він накладав. Та не тут прийшла біда З неба хмара насува. Славний град Станіславків Шле старостиних гонців. Челядь в раз заметушилась Щоб біда ця не случилась. В мить зібрали всю братву Не віддати булаву. Стримба зібрання зібрав Довгий крилами махав. І Лахоцький виступав: Похвалив і облизав, Владка так він шанував. Той Лахоцький - хитрий жук Лізе всюди як павук. Цей князьок бальона грав І народ свій обкрадав, Фіру не одну придбав Не одного обскакав. Слово мовив і князьок, Той, що міряв потічок, Вчив він трохи діточок Напивався як бичок. Крилось град його земля Це Федоря – ось імя. Обізвалась мамка Ріна Кажуть файна господиня: Ти староста не правий Вовка наш один такий. Спинку гарно він тримає Нашу челядь обіймає. Важність в нього своя є: Не чіпай ВОНО своє. Відстояли Владка всі Хоч князівство у біді. Всі городи в буряні, Але нам нужни свої Чемні, милії князі. Князь словами промовля Наче Гоголя слова. Віршем криє, покриває Челядь свою звеселяє. Владка тільки не сприйма Його рідная братва Та що пальці три тримає Й оселедці одягає. Брате наш, ти нас продав! Тільки трон ти обійняв, В душу ти нам так наклав Ти забув, хто тебе пхав?! Та ми браття всі такі Тільки нам зайти в князі Забуваєм хто ми. Ні?! Ось напевне нам каюк І загнемся наче крюк. При такому ґаздівстві Всі будемо у …..багні! Будем знов новин чекати І історію писати. А на цьому мабуть все!!! Далі буде! ХАЙ ЖИВЕ!!!
Літописець галицький
10:56:06 25-12-2014

Час глаголить знов прийшов Як процес в князівстві йшов. У палацах як було Про керовніцтво й бухло. Було так мов на балі Як у діда уві сні Матушки бухали За здоровя випивали. Князь хотів навксти лад Вскочив з трону і в палац. Там гучненько вже було, Мов базар усе гуло. Князь зайшов в четвертий ряд, Грюкав стукав все підряд. «Ви попались не шуміть. Це я князь в мить відчиніть. Стукай, грюкай і кричи Не дамо тобі ввійти. Тишком матушки кривлялись Та із князя насміхались. Ось керовніцтво князька Не вартує і нуля. Доведе він нас у мить Скоро не буде що пить. А Староста мудрий був Про невдаху не забув Про «здобутки» і опрос Каже Влодку досвідос. Челядь бистро ся зібрала До старости завітала «Хочем Влодка і усе! Це наш князь нехай буде». А Староста їм в отвіт: «Ви читали браття звіт?! При такому ґаздівстві Ви всі браття у …багні. «НИЖЧЕ ПЛІНТУС! Я кажу. Вірте браття не брешу. Краще в трон любий баран Ніж ваш князь і отаман. То ж чекайти ви письма Із містечка за Дніпра Дам вам мудрого орла Щоб ви вилізли з багна. Влодкові большой привіт Хай читає краще звіт. Розум хай пускає в хід І не лиже всім мов кіт. З цього байка виплива, Прочитавши сі слова. Не той князь що у сідлі Той, що розум в голові. Тож чекаймо вісточки для моєї кісточки От на цьому слові Бувайте здорові.
Пані Галичанка
20:27:13 25-12-2014

Автору цього "шедевру" не завадиило б трохи граматику повчити. А то це схоже на "творєніє" не дуже грамотного учня 5-го класу )))


E-mail:
Пароль:

Прізвище та ім’я:
E-mail:
Пароль:
Ще раз пароль:

УВАГА!
Після реєстрація на вашу електронну адресу прийде лист, в якому буде підтвердження реєстраниці.







Статистика


Locations of visitors to this page

Український рейтинг TOP.TOPUA.NET



Наша кнопка:



Газета Галицьке слово м.Галич










..

 
Газета «Галицьке слово» © 2010 рiк. Всі права на авторські матеріали належать газеті «Галицьке слово».
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за умови посилання на газету «Галицьке слово», а при передруку
в інтернеті - з активним гіперпосиланням на galslovo.if.ua. Адреса для листування з редакцією: galslovo@ukr.net