на сайті  
   
 
Середа, 3 березня 2021 року
 






Ваша думка
З якими правовими питаннями у Вас найчастіше виникають труднощі?
оформлення спадщини
оформлення права власності
оренда земельної ділянки
розлучення
позбавлення батьківських прав
оскарження рішень чи бездіяльності органів державної влади
оформлення субсидії
виплата аліментів
виправлення описки в документах
Інше:

        

Переглянути результати

 

Рекомендуємо
 

Загрузка...







Запам`ятаймо цю посмішку
04.12.2017 | Переглядів: 808
Рейтинг

     21 листопада галичани провели в останню путь свого героя - 20-річного уродженця с. Тустань Андрія Добровольського, який загинув під час бойових дій на сході України.
     
     За попередньою інформацією, 17 листопада бійця вразила кулеметна куля під час обстрілу. Реанімаційні заходи не допомогли – поранення виявилося смертельним. 

     

     
     До війська Андрій пішов добровільно. Незадовго до того з АТО повернувся його батько Омелян, який служив у прикордонних військах.
     
     Нещодавно Андрій побрався з 18-річною Оксаною. Молодята не встигли відгуляти весілля за традиціями – лише розписалися під час нетривалої відпустки військовослужбовця.
     
     "Проклята Світлодарська дуга. Загинув від ворожої кулі побратим із нашої бойової позиції Андрій Добровольський. Молодий, щирий, життєрадісний. Вічная тобі пам'ять, брате", — згадує героя побратим Віктор Пазух у соцмережі.
     
     Маленьке подвір’я Добровольських не змогло вмістити тієї кількості людей - односельчан, мешканців навколишніх сіл, представників духовенства і влади, волонтерів, активістів, учнів місцевої школи, побратимів загиблого, які приїхали, щоб востаннє віддати йому свою шану.
     
     - Це був надзвичайно добрий, порядний хлопець і патріот своєї держави. Він ніколи нікому не плакався, не нарікав на проблеми, він просто робив свою роботу якісно і відповідально,  - каже бойовий командир Андрія Віталій Вірста.  - Він писав вірші і дуже гарно малював. Для мене особисто і для всіх нас це дуже велика втрата…
     
     Добрими спогадами про Андрія ділиться і директор Тустанської загальноосвітньої школи Віра Костишин: 
     
     - Звістка про загибель недавнього нашого випускника сколихнула  увесь колектив школи. Осболиво цією трагедією перейнялися старшокласники, адже він ще недавно  разом з ними вчився у нашій школі…
     
     Встеляючи дорогу квітами, в понеділок односельчани і школярі місцевої школи на колінах зустрічали автоколону, яка доправила тіло героя до рідного села. А у вівторок його поховали на місцевому кладовищі.
     
     Дуже чутливі й щирі слова написав на своїй сторінці  в соціальній мережі волонтер Ян Осока.
     
     «Подивіться на його посмішку. Від її чистоти починає боліти серце, і біль цей біжить по щоках, капаючи солоним розпачем та відчаєм, тому що посмішка ця залишилась тільки на світлині, що зараз перед вашими очима.
     
     Лікарі зробили все можливе, але поранення було надто важким. Лікарі зробили все можливе, але стояли потім на колінах люди та кидали на дорогу квіти перед автівкою з табличкою "200". Лікарі зробили все можливе, але були безсилими й вони, і той фатальний сімнадцятий день листопада виявився останнім для цього молодого солдата.
     
     Андрій Омелянович Добровольський народився 11.12.1996 року у селі Тустань Галицького району Івано - Франківської області. Після школи хлопець отримав фах машиніста в Івано - Франківському професійному політехнічному ліцеї, який закінчив у січні 2016 року.
     
     Незважаючи на молодий вік, Андрій Омелянович був буквально наповнений різноманітними талантами. Він писав красиві вірші, з-під його руки виходили напрочуд чудові малюнки, займався альпінізмом. Любив свій мотоцикл, любив природу та тварин, любив рідних (батьків, дідуся з бабусею, брата з сестрою, хресних та двоюрідного братика) та до нестями любив свою молоду дружину, з якою хотів прожити все життя та якій повністю віддав своє серце.
     
     Знаєте, так би все й було. Були б прогулянки удвох по жовтому кленовому листю. Були б ті таємні погляди очі в очі, що існують лише між закоханими. Були б довгі розмови про все на світі, були б хвилини мовчання, були б роки повної гармонії. Було б довге життя разом та щастя, побудоване спорідненими душами.
     
     Війна зруйнувала все.
     
     Бажання стати на захист України у нього було виваженим, обдуманим та зумовленим усвідомленням необхідності захищати свою країну та близьких. 12.02.2016 року він підписав із ЗСУ контракт. Після проходження навчання на полігоні у Старичах, був доправлений до зони бойових дій. Солдат, командир бойової машини 2-ї роти 8-го окремого мотопіхотного батальйону 10-ї окремої гірсько - штурмової бригади. Півроку пробув у Красногорівці, а в листопаді 2016-го вийшов на ротацію та до травня цього року знаходився у Ценжіві Івано - Франківської області, звідки знову виїхав на війну. 11 жовтня приїхав додому у 30-денну відпустку. У свою останню відпустку у житті, адже за 7 днів після повернення на Схід його не стало.
     
     Загинув 17 листопада об 11.30 в районі села Троїцьке Попаснянського району Луганської області внаслідок кульового поранення голови, отриманного під час обстрілу наших позицій з великокаліберних кулеметів. Хлопця негайно доставили до лікарні Попасної, але реанімаційні заходи не дали результату, і за годину Андрій помер.
     
     Похований 21 листопада у рідному селі. У нього залишились батьки, брат, сестра та дружина.
     
     Важко писати "загинув". Важко писати "похований". Душа відмовляється вірити, що 21-річні молоді та повні сил чоловіки лягають у землю, залишаючи по собі лише спогади та свої чарівні посмішки, назавжди закарбовані на світлинах.
     
     Живіть, люди. Живіть спокійно у своїх містах та селах, які не зачепила війна. І раз вам дано дихати, то дихайте на повні груди. Тільки не забувайте ціну, яку за це заплатили солдати, яких іноді виносять на ношах з холодного далекого нуля.»
     
     Ян Осока, волонтер «200»
     
     Після всього цього хочеться волати до цілого світу:  -  Скажіть - чому? Скажіть - за що? Скажіть, скільки ще матерів литимуть сльози за своїми, безневинно убієнними дітьми? Скажіть, що треба зробити, щоб ця безглузда війна завершилася? Бо нестерпно боляче дивитися, коли батьки хоронять такого красивого, розумного, доброго, порядного сина.... Коли молода дружина, яка ще не встигла насолодитися сімейним життям, проводжає в останню путь свого коханого чоловіка, коли бабуся хоронить свого улюбленого онука, коли учні сільської школи усвідомлюють силу патріотизму через призму героїчної загибелі свого, ще донедавна, товариша зі шкільної лави? Адже ще лише чотири роки минуло, як Андрій закінчив школу... Скажіть, доки ці виродки будуть знищувати наших дітей? Боляче, важко, нестерпно..

Володимир ТЕСЛЮК






 Опубліковано в номері №44 (1990) в рубриці «Офіційно»

Коментарі:

Коментарів поки що нема.



Ім’я:
Коментар:

Скільки буде 5 + 7 =

* Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях.
Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти.
Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.







Галицький чат
n
10:56:20 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
n
10:56:24 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
n
10:56:34 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
n
10:56:42 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
сестра
17:05:10 20-05-2014

Звертаюся до всіх небайдужих = у Галицькій ЦРЛ народила дитину 16річна сирота з дитячого будинку! Потребує дитячих речей,харчування,памперсів!!! Допоможемо всі,хто чим може!!!
Гнатенко Іван
18:11:47 23-05-2014

До сестра напишіть, будь ласка, якісь координати, куди чи кому надавати гроші чи допомогу в іншій формі.
сестра
09:14:34 01-06-2014

До Гнатенко Дівчина знаходиться у Галицькій ЦРЛ,дитячому відділі,бо не має куди йти з дитиною!
сестра
09:17:11 01-06-2014

До Редактора!!!!! Народ інтересується на кого Ви працюєте????Чому доступ в чат зробили по реєстрації???Щоб народ не міг ВІЛЬНО! зайти і написати чи прочитати правду????
сестра
09:18:25 01-06-2014

Редактору! А може тому,що Ви як були при регіонах,так і сидите?????
Теслюк Володимир
21:14:50 01-06-2014

Шановна сестро, ніхто нікому ніколи не забороняв писати в чаті ПРАВДУ!!! І ніхто не обмежував вхід до чату... Ви самі вільно увійшли і пишете те, що маєте на думці... Реєстрацію запроваджено як і на інших сайтах для того, щоб можна було виявити непорядних дописувачів, які дозволяли собі писати тут образливі і нецензурні висловлювання. Щодо "регіонів", то я там ніколи не був, і працюю виключно для людей. Дякую.
Теслюк Володимир
21:17:14 01-06-2014

Доречі, Ви, сестро, теж могли б назвати своє справжнє ім'я... )))))) Чи Ви боїтеся?
сестра
13:38:55 02-06-2014

Та мені нема чого боятися..... Продажної влади???Це Ви при всіх владах співаєте їм честь і хвалу!!!!!
Теслюк Володимир
14:52:59 02-06-2014

Якщо Вам нема чого боятися, то підписуйтеся своїм іменем, яке Вам дали батьки...
Гнатенко Іван
18:21:03 02-07-2014

до сестра. невже так важко пройти хвилинну рпеєстрацію?? чи вже настільки низький рівень інтелекту, що важко написати e-mail і придумати простенький пароль???? яким же чином вам заважає вільно написати реєстрація??? ніхто ж не коректує ваші повідомлення!!!! Реєструйтеся і пишіть!!!!!
Гнатенко Іван
18:22:00 02-07-2014

до сестра. хоча можливо тут доречніше було б сказати відомою всім фразою: "якщо людина мертва, то це надовго, якщо дурна. то назавжди"!!!!!
Шмельова Марія Вадим
18:22:34 16-09-2014

Підкажіть будь ласка може кто здає квартиру в Галичі
петро
12:00:12 11-12-2014

КАЗКОВИЙ ГАЛЯЦ-ГРАД… Стольне місто на ріці Mов у чорта у руці. Пишно град ся розвиває І містян всіх розважає. Як прогнали ми орду Взяв наш Владко булаву. Мов до танцю він пішов І в палаци увійшов. Челядь громко промовляла І до танцю запрошала. Довгий крилами махав З писка слюні витирав. Всі бояри кричать: «Гуд!» Це наш славний Робін Гуд. Сотник Стримба не лапух Швидко Владка взяв в обух. Челядь тішиться гуде Все по нашому буде! Довгий крила вже сховав Слюні знову витирав. От князівство заживе Мов садочок розцвіте Новий князь добро несе Може буде добре вже. А князь Владко молодець Швидко дьоргав за уздець І не думав не гадав Владко воєвод придбав. Першим був князьок Назяр Той що їздив на позяр. Що палац си збудував Коли вогник поливав. І рука була тверда Била навіть мужика Матушку в дворі лупила Бо не рівно та ходила. Без Надії і Любві Кажуть не жили князі Владко теж не відставав І собі це все придбав. Надя глечики полоче І про всіх князьку стукоче А Любов немов в огні Це мабуть зловісні дні. Челядь тішиться, гуде До князька на чарку йде У палаци, як у двір Файний Владко брегадір. Війт місцевий теж мастак Ходить наче він батрак До Князька пороги б’є Грошики з казни кує. Час летить, шумить, гуде А князівство не цвіте Зароста все буряном Мов городець кабачком. Челядь тішиться, гуде Ще не час, усе буде. Довгий слюні повтирав І тепер вже промовчав. У князівстві знахар був Мірко звали, хто забув. Знав про все він і про всіх Хто здоровий, а хто псіх. Та в бояр на Мірка зуб Князь кричить: «Тобі каюк!» Стримба зібрання веде Знахар в суд і ось вам - фе. Що буде? Ніхто не знає Знахар ціхо ся сховав, Сотник й князь грушки щибає, Довгий знов ся заплював. Далі буде!Напишу!!! Я про всяку єрунду І про Галяцку княжну І про Стримбу орлика Про князівство й ослика.
Літописець галицький
10:08:56 22-12-2014

частина II Время знов прийшов писати Про князівство розказати. Про Старосту напишу І про всяку в світі бзду. Час пливе. Зима гряде! А життя гниле, гниле. Челядь тішиться, гуде, Ще не час, усе буде. Владко всівся у гнізді Мов кобила у вівсі. Стримба князя осідлав І на всіх він накладав. Та не тут прийшла біда З неба хмара насува. Славний град Станіславків Шле старостиних гонців. Челядь в раз заметушилась Щоб біда ця не случилась. В мить зібрали всю братву Не віддати булаву. Стримба зібрання зібрав Довгий крилами махав. І Лахоцький виступав: Похвалив і облизав, Владка так він шанував. Той Лахоцький - хитрий жук Лізе всюди як павук. Цей князьок бальона грав І народ свій обкрадав, Фіру не одну придбав Не одного обскакав. Слово мовив і князьок, Той, що міряв потічок, Вчив він трохи діточок Напивався як бичок. Крилось град його земля Це Федоря – ось імя. Обізвалась мамка Ріна Кажуть файна господиня: Ти староста не правий Вовка наш один такий. Спинку гарно він тримає Нашу челядь обіймає. Важність в нього своя є: Не чіпай ВОНО своє. Відстояли Владка всі Хоч князівство у біді. Всі городи в буряні, Але нам нужни свої Чемні, милії князі. Князь словами промовля Наче Гоголя слова. Віршем криє, покриває Челядь свою звеселяє. Владка тільки не сприйма Його рідная братва Та що пальці три тримає Й оселедці одягає. Брате наш, ти нас продав! Тільки трон ти обійняв, В душу ти нам так наклав Ти забув, хто тебе пхав?! Та ми браття всі такі Тільки нам зайти в князі Забуваєм хто ми. Ні?! Ось напевне нам каюк І загнемся наче крюк. При такому ґаздівстві Всі будемо у …..багні! Будем знов новин чекати І історію писати. А на цьому мабуть все!!! Далі буде! ХАЙ ЖИВЕ!!!
Літописець галицький
10:56:06 25-12-2014

Час глаголить знов прийшов Як процес в князівстві йшов. У палацах як було Про керовніцтво й бухло. Було так мов на балі Як у діда уві сні Матушки бухали За здоровя випивали. Князь хотів навксти лад Вскочив з трону і в палац. Там гучненько вже було, Мов базар усе гуло. Князь зайшов в четвертий ряд, Грюкав стукав все підряд. «Ви попались не шуміть. Це я князь в мить відчиніть. Стукай, грюкай і кричи Не дамо тобі ввійти. Тишком матушки кривлялись Та із князя насміхались. Ось керовніцтво князька Не вартує і нуля. Доведе він нас у мить Скоро не буде що пить. А Староста мудрий був Про невдаху не забув Про «здобутки» і опрос Каже Влодку досвідос. Челядь бистро ся зібрала До старости завітала «Хочем Влодка і усе! Це наш князь нехай буде». А Староста їм в отвіт: «Ви читали браття звіт?! При такому ґаздівстві Ви всі браття у …багні. «НИЖЧЕ ПЛІНТУС! Я кажу. Вірте браття не брешу. Краще в трон любий баран Ніж ваш князь і отаман. То ж чекайти ви письма Із містечка за Дніпра Дам вам мудрого орла Щоб ви вилізли з багна. Влодкові большой привіт Хай читає краще звіт. Розум хай пускає в хід І не лиже всім мов кіт. З цього байка виплива, Прочитавши сі слова. Не той князь що у сідлі Той, що розум в голові. Тож чекаймо вісточки для моєї кісточки От на цьому слові Бувайте здорові.
Пані Галичанка
20:27:13 25-12-2014

Автору цього "шедевру" не завадиило б трохи граматику повчити. А то це схоже на "творєніє" не дуже грамотного учня 5-го класу )))


E-mail:
Пароль:

Прізвище та ім’я:
E-mail:
Пароль:
Ще раз пароль:

УВАГА!
Після реєстрація на вашу електронну адресу прийде лист, в якому буде підтвердження реєстраниці.







Статистика


Locations of visitors to this page

Український рейтинг TOP.TOPUA.NET



Наша кнопка:



Газета Галицьке слово м.Галич










 
Газета «Галицьке слово» © 2010 рiк. Всі права на авторські матеріали належать газеті «Галицьке слово».
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за умови посилання на газету «Галицьке слово», а при передруку
в інтернеті - з активним гіперпосиланням на galslovo.if.ua. Адреса для листування з редакцією: galslovo@ukr.net