на сайті  
   
 
Вівторок, 12 листопада 2019 року
 






Ваша думка
З якими правовими питаннями у Вас найчастіше виникають труднощі?
оформлення спадщини
оформлення права власності
оренда земельної ділянки
розлучення
позбавлення батьківських прав
оскарження рішень чи бездіяльності органів державної влади
оформлення субсидії
виплата аліментів
виправлення описки в документах
Інше:

        

Переглянути результати

 

Рекомендуємо
 

Загрузка...







З історії Лемківщини
06.11.2010 | Переглядів: 2423
Рейтинг

     Бескиди мої, Бескиди...
     В житті вас ніколи не бачив,
     До мене приходите в сни Ви,
     І, чомусь, заходитесь плачем...
     Так, цей плач ще довго лунатиме над лемківськими карпатськими Бескидами, бо не затихає біль і туга в серці лемківського народу. У серці, яке смертельно зранене, але ще живе, і, на щастя, здатне відродитися, бо пульсує ще в ньому кров предків цього незламного народу, цієї колись барвистої, квітучої галузки української нації. Галузки, яка ще не зів’яла і не висохла, хоч і перебула складні часи полонізації та австрійської окупації, лихоліття сталінських репресій. І це робить честь лемківському люду, який, пройшовши крізь багатовікові тортури, зберіг вірність своїй прадідівській українській землі, не втратив свої етнічні особливості, своє рідне слово та пісню.
     ...Дзвенить наша пісня, дзвенить.
     І кличе на Кермеш народи,
     Омріяна, наче блакить.
     В неволі за щастя й свободу...
     Лемки – етнографічна група українців, які здавна жили по о6ох схилах Східних Бескидів (у Карпатах між річками Сяном і Попрадом на захід від Ужу).
     Як стверджують історичні джерела, в VII ст. на схилах Карпат проживало слов’янське плем’я білих хорватів. Назва “білий” означала західний. Більшість вчених відносять білих хорватів до східної групи слов’янських племен, хоч їх західна частина була розселена на північних схилах Західного і Середнього Бескиду, тобто географічно відносилася до західної групи слов’ян. Попередники теперішніх українців – гуцулів, бойків та лемків, білі хорвати своєю мовою, культурою та релігією не відрізнялися від інших східних слов’янських племен і вже в IX ст. називали себе “русами”. У період переміщення племен частина білих хорватів переселилася на південь і оселилася на території Хорватії. Деякі вчені вважають, що татаро-монгольська навала 1241р. відтіснила на південь частину білих хорватів, які поселилися на Балканському півострові.
     Зі зміцненням Київської Русі і її розпаду назви племен рідко зустрічаються в історичних джерелах. Замість них вживаються назви “руси”, “русичі”, “русини”, “руснаки”, які засвідчують тим самим належність цих назв до стародавньої української держави – Київської Русі.
     Процес об’єднання східнослов’янських племен в єдину державу – Київську Русь не обминув і мешканців західних Карпат. В 992 р. київський князь Володимир приєднав до Київської Русі плем’я білих хорватів.
     Почалося будівництво оборонних укріплень на західних рубежах держави. Важливе місце серед них мала фортеця Сянок, збудована на р. Сян у II пол. XI ст. Довгі роки історії нараховують інші міста та села західної Лемківщини – Тилич, Мушина, Біг, Мохнатка та ін., а село Мацийова (Матієва) виникло ще в період 1229р. Це село було власністю Тинецького кляштору і входило до складу “Біскуп’єго панства” з центром у м. Мушина. З 1828 р. село, як і навколишні села, стало власністю графів Стадницьких.
     Про належність мешканців західних Карпат до східної групи слов’ян засвідчують назви населених пунктів, слова, вирази, що були характерними для населення Київської Русі і які збереглися до цього часу в лемківському говорі. Відомо, що головним язичеським богом східних слов’ян був бог грому і блискавки Перун, на честь якого в Лемківщині у ніч на Івана Купала запалювали вогнища-собітки. В його честь і одержало назву одне із лемківських сіл – Перунка та гора Перун.
     У мові лемків збереглися вирази: “Ід до Перуна”, “Жеби тя Перун трафів” та інші, а також слова “яз”, “русаля”, “студня”, “стрико”, “вив’юрка”, “куна”, “рам’я”, “гушлі”, “ярец”, “пенязі” та інші, які своїм походженням        сягають давніх часів і    підтверджують єдність білих хорватів з іншими східнослов’янськими племенами, а пізніше – лемків  українським народом.
     У ІІ пол. XVI ст. та в XVII ст. активізувався збійницький рух. В Прикарпатті (в Сяноцькій землі та на Лемківщині) в 1556 році проти місцевої шляхти боролися збійники під керівництвом Криштора, а між Сяноком і Самбором в 1557 році збійниками керував Госків. У цей же час між Яциміром і Сяном повстанцями керували брати Гриць і Іванча. Отже у XVI-XVII ст. в прикарпатських районах (Краківське та Руське воєводства) розгорнувся масовий визвольних рух.
     У 1649 році в с.Барвінку біля Кросна керівники збійницьких загонів вирішили об’єднатися під керівництвом Андрія Савки зі Стебника (Словаччина).
     1654 року кримінальний суд в Мушині засудив ватажка лемківських збійників до страти через посадження на палю.
     Крім А. Савки на Лемківщині активно діяли загони збійників під керівництвом Черепа, Квочки, Шугая, Пушкарика та ін. Про розмах збійництва у XVII ст. засвідчує той факт, що тільки за один день 1614 р. у м. Бігу було страчено 120 розбійників.
     Боротьба на Лемківщині була складовою частиною визвольної боротьби всього українського народу. У цій боротьбі виявилося споконвічне прагнення лемків, як частини українського народу, до об’єднання зі своїми східними українськими братами.
     Внаслідок першого поділу Польщі в 1772 р. Руське воєводство (в тому числі територія Лемківщини) опинилося в складі Австрії. Якогось істотного полегшення становища селян-русинів не відбулося.
     Багато безземельних і розорених селян подалися за океан у надії поліпшити життєві умови. Започаткували еміграцію в Америку русини із західних Карпат, а першим був Юрко Кашицький із Нової Веси Новосанчівського повіту, який виїхав у США в 1871 р.
     Жодна етнографічна група українського народу не зазнала такого тривалого тиску чужоземних поневолювачів, як лемки. Тривале перебування (600 років) під іноземним гнітом наклало відповідний відбиток на побутові умови лемків. У їхній мові появилися деякі слова іншомовного походження, але основа залишилася руською, слов’янською. Боротьба зі шкідливими іноземними впливами, боротьба за виживанням, за свої звичаї, обряди, релігію і культуру виробила в лемків чудові риси: працьовитість, принциповість, миролюбність, терплячість, наполегливість, а то й впертість у досягненні мети.
     Лемки ніколи не підлаштовувались до своїх поневолювачів та тих, що були при владі, а при потребі вміли постояти за себе і своїх “кревних”. Вірність лемків своїм звичаям і заповітом предків не змогли похитнути ніякі “волоські”, “польські”, “мадярські”, “волосько-руські” та “німецькі” теорії і колонізації, як і деякі спроби доморощених теоретиків, які в XX ст., нарешті, додумались створити четверту групу східних слов’ян і будувати лемківську націю і державу.
     Отже, лемки – не волохи (румуни), а давні русини, які проживали на той час у Карпатах не 100 -150 років, а значно довше.

Марія Сохан, науковий співробітник історичного відділу Національного заповідника «Давній Галич»






 Опубліковано в номері №49 (1627) в рубриці «Наша історія»

Коментарі:

Коментарів поки що нема.



Ім’я:
Коментар:

Скільки буде 4 + 7 =

* Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях.
Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти.
Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.









Галицький чат
n
10:56:20 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
n
10:56:24 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
n
10:56:34 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
n
10:56:42 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
сестра
17:05:10 20-05-2014

Звертаюся до всіх небайдужих = у Галицькій ЦРЛ народила дитину 16річна сирота з дитячого будинку! Потребує дитячих речей,харчування,памперсів!!! Допоможемо всі,хто чим може!!!
Гнатенко Іван
18:11:47 23-05-2014

До сестра напишіть, будь ласка, якісь координати, куди чи кому надавати гроші чи допомогу в іншій формі.
сестра
09:14:34 01-06-2014

До Гнатенко Дівчина знаходиться у Галицькій ЦРЛ,дитячому відділі,бо не має куди йти з дитиною!
сестра
09:17:11 01-06-2014

До Редактора!!!!! Народ інтересується на кого Ви працюєте????Чому доступ в чат зробили по реєстрації???Щоб народ не міг ВІЛЬНО! зайти і написати чи прочитати правду????
сестра
09:18:25 01-06-2014

Редактору! А може тому,що Ви як були при регіонах,так і сидите?????
Теслюк Володимир
21:14:50 01-06-2014

Шановна сестро, ніхто нікому ніколи не забороняв писати в чаті ПРАВДУ!!! І ніхто не обмежував вхід до чату... Ви самі вільно увійшли і пишете те, що маєте на думці... Реєстрацію запроваджено як і на інших сайтах для того, щоб можна було виявити непорядних дописувачів, які дозволяли собі писати тут образливі і нецензурні висловлювання. Щодо "регіонів", то я там ніколи не був, і працюю виключно для людей. Дякую.
Теслюк Володимир
21:17:14 01-06-2014

Доречі, Ви, сестро, теж могли б назвати своє справжнє ім'я... )))))) Чи Ви боїтеся?
сестра
13:38:55 02-06-2014

Та мені нема чого боятися..... Продажної влади???Це Ви при всіх владах співаєте їм честь і хвалу!!!!!
Теслюк Володимир
14:52:59 02-06-2014

Якщо Вам нема чого боятися, то підписуйтеся своїм іменем, яке Вам дали батьки...
Гнатенко Іван
18:21:03 02-07-2014

до сестра. невже так важко пройти хвилинну рпеєстрацію?? чи вже настільки низький рівень інтелекту, що важко написати e-mail і придумати простенький пароль???? яким же чином вам заважає вільно написати реєстрація??? ніхто ж не коректує ваші повідомлення!!!! Реєструйтеся і пишіть!!!!!
Гнатенко Іван
18:22:00 02-07-2014

до сестра. хоча можливо тут доречніше було б сказати відомою всім фразою: "якщо людина мертва, то це надовго, якщо дурна. то назавжди"!!!!!
Шмельова Марія Вадим
18:22:34 16-09-2014

Підкажіть будь ласка може кто здає квартиру в Галичі
петро
12:00:12 11-12-2014

КАЗКОВИЙ ГАЛЯЦ-ГРАД… Стольне місто на ріці Mов у чорта у руці. Пишно град ся розвиває І містян всіх розважає. Як прогнали ми орду Взяв наш Владко булаву. Мов до танцю він пішов І в палаци увійшов. Челядь громко промовляла І до танцю запрошала. Довгий крилами махав З писка слюні витирав. Всі бояри кричать: «Гуд!» Це наш славний Робін Гуд. Сотник Стримба не лапух Швидко Владка взяв в обух. Челядь тішиться гуде Все по нашому буде! Довгий крила вже сховав Слюні знову витирав. От князівство заживе Мов садочок розцвіте Новий князь добро несе Може буде добре вже. А князь Владко молодець Швидко дьоргав за уздець І не думав не гадав Владко воєвод придбав. Першим був князьок Назяр Той що їздив на позяр. Що палац си збудував Коли вогник поливав. І рука була тверда Била навіть мужика Матушку в дворі лупила Бо не рівно та ходила. Без Надії і Любві Кажуть не жили князі Владко теж не відставав І собі це все придбав. Надя глечики полоче І про всіх князьку стукоче А Любов немов в огні Це мабуть зловісні дні. Челядь тішиться, гуде До князька на чарку йде У палаци, як у двір Файний Владко брегадір. Війт місцевий теж мастак Ходить наче він батрак До Князька пороги б’є Грошики з казни кує. Час летить, шумить, гуде А князівство не цвіте Зароста все буряном Мов городець кабачком. Челядь тішиться, гуде Ще не час, усе буде. Довгий слюні повтирав І тепер вже промовчав. У князівстві знахар був Мірко звали, хто забув. Знав про все він і про всіх Хто здоровий, а хто псіх. Та в бояр на Мірка зуб Князь кричить: «Тобі каюк!» Стримба зібрання веде Знахар в суд і ось вам - фе. Що буде? Ніхто не знає Знахар ціхо ся сховав, Сотник й князь грушки щибає, Довгий знов ся заплював. Далі буде!Напишу!!! Я про всяку єрунду І про Галяцку княжну І про Стримбу орлика Про князівство й ослика.
Літописець галицький
10:08:56 22-12-2014

частина II Время знов прийшов писати Про князівство розказати. Про Старосту напишу І про всяку в світі бзду. Час пливе. Зима гряде! А життя гниле, гниле. Челядь тішиться, гуде, Ще не час, усе буде. Владко всівся у гнізді Мов кобила у вівсі. Стримба князя осідлав І на всіх він накладав. Та не тут прийшла біда З неба хмара насува. Славний град Станіславків Шле старостиних гонців. Челядь в раз заметушилась Щоб біда ця не случилась. В мить зібрали всю братву Не віддати булаву. Стримба зібрання зібрав Довгий крилами махав. І Лахоцький виступав: Похвалив і облизав, Владка так він шанував. Той Лахоцький - хитрий жук Лізе всюди як павук. Цей князьок бальона грав І народ свій обкрадав, Фіру не одну придбав Не одного обскакав. Слово мовив і князьок, Той, що міряв потічок, Вчив він трохи діточок Напивався як бичок. Крилось град його земля Це Федоря – ось імя. Обізвалась мамка Ріна Кажуть файна господиня: Ти староста не правий Вовка наш один такий. Спинку гарно він тримає Нашу челядь обіймає. Важність в нього своя є: Не чіпай ВОНО своє. Відстояли Владка всі Хоч князівство у біді. Всі городи в буряні, Але нам нужни свої Чемні, милії князі. Князь словами промовля Наче Гоголя слова. Віршем криє, покриває Челядь свою звеселяє. Владка тільки не сприйма Його рідная братва Та що пальці три тримає Й оселедці одягає. Брате наш, ти нас продав! Тільки трон ти обійняв, В душу ти нам так наклав Ти забув, хто тебе пхав?! Та ми браття всі такі Тільки нам зайти в князі Забуваєм хто ми. Ні?! Ось напевне нам каюк І загнемся наче крюк. При такому ґаздівстві Всі будемо у …..багні! Будем знов новин чекати І історію писати. А на цьому мабуть все!!! Далі буде! ХАЙ ЖИВЕ!!!
Літописець галицький
10:56:06 25-12-2014

Час глаголить знов прийшов Як процес в князівстві йшов. У палацах як було Про керовніцтво й бухло. Було так мов на балі Як у діда уві сні Матушки бухали За здоровя випивали. Князь хотів навксти лад Вскочив з трону і в палац. Там гучненько вже було, Мов базар усе гуло. Князь зайшов в четвертий ряд, Грюкав стукав все підряд. «Ви попались не шуміть. Це я князь в мить відчиніть. Стукай, грюкай і кричи Не дамо тобі ввійти. Тишком матушки кривлялись Та із князя насміхались. Ось керовніцтво князька Не вартує і нуля. Доведе він нас у мить Скоро не буде що пить. А Староста мудрий був Про невдаху не забув Про «здобутки» і опрос Каже Влодку досвідос. Челядь бистро ся зібрала До старости завітала «Хочем Влодка і усе! Це наш князь нехай буде». А Староста їм в отвіт: «Ви читали браття звіт?! При такому ґаздівстві Ви всі браття у …багні. «НИЖЧЕ ПЛІНТУС! Я кажу. Вірте браття не брешу. Краще в трон любий баран Ніж ваш князь і отаман. То ж чекайти ви письма Із містечка за Дніпра Дам вам мудрого орла Щоб ви вилізли з багна. Влодкові большой привіт Хай читає краще звіт. Розум хай пускає в хід І не лиже всім мов кіт. З цього байка виплива, Прочитавши сі слова. Не той князь що у сідлі Той, що розум в голові. Тож чекаймо вісточки для моєї кісточки От на цьому слові Бувайте здорові.
Пані Галичанка
20:27:13 25-12-2014

Автору цього "шедевру" не завадиило б трохи граматику повчити. А то це схоже на "творєніє" не дуже грамотного учня 5-го класу )))


E-mail:
Пароль:

Прізвище та ім’я:
E-mail:
Пароль:
Ще раз пароль:

УВАГА!
Після реєстрація на вашу електронну адресу прийде лист, в якому буде підтвердження реєстраниці.







Статистика


Locations of visitors to this page

Український рейтинг TOP.TOPUA.NET



Наша кнопка:



Газета Галицьке слово м.Галич










..

 
Газета «Галицьке слово» © 2010 рiк. Всі права на авторські матеріали належать газеті «Галицьке слово».
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за умови посилання на газету «Галицьке слово», а при передруку
в інтернеті - з активним гіперпосиланням на galslovo.if.ua. Адреса для листування з редакцією: galslovo@ukr.net