на сайті  
   
 
Середа, 21 серпня 2019 року
 







Електронна версія



Ваша думка
З якими правовими питаннями у Вас найчастіше виникають труднощі?
оформлення спадщини
оформлення права власності
оренда земельної ділянки
розлучення
позбавлення батьківських прав
оскарження рішень чи бездіяльності органів державної влади
оформлення субсидії
виплата аліментів
виправлення описки в документах
Інше:

        

Переглянути результати

 

Рекомендуємо
 

Загрузка...







Відроджена святиня
18.12.2010 | Переглядів: 1817
Рейтинг

     Відроджена святиняМолитва – наче запалена свічка, що освітлює Божою благодаттю шлях земного життя людини. Водночас, коли запалюється молитовна свічечка покаянням, проханням, прославленням Бога, Господь милостивим оком спогляне на землю, забуде про праведний гнів і згадає про милість до грішників. Щаслива та земля, де молитва лунає часто; блаженна та сторона, де молитва возноситься до Небес безнастанно… І коли роздумуємо, дорогі браття і сестри, що християни моляться двічі чи тричі на день, коли помислимо, що збираємося разом на молитву до наших парафіяльних храмів в неділі і свята, то побачимо, що багато молитов возносить християнський рід до Творця. Але пізнаємо також, що молитви ці не є безнастанними. Не горить постійно свіча нашої молитви, освячуючи гріховний морок довкола нас і умилостивляючи щохвилинно нашого Господа…
     Але можу сміливо запевнити Вас, дорогі у Христі, щасливий наш край, бо в ньому є місця, де свіча молитви не гасне ні на мить – це святі монастирі..
     Вся Україна – щаслива земля, бо в кожному куточку її, на сході і заході, півночі, півдні, у центрі є монастирі. Наш Прикарпатський край багатий на святі місця, через які Господь зсилає на землю і її жителів свою Небесну Благодать.
     
     Одним із таких місць є Свято-Михайлівський чоловічий монастир у селі Підмихайля Калуського району.
     Ось що розповів парох с.Підмихайля, митрофорний протоієрей о.Богдан Челядин, декан Калуський УАПЦ, спираючись на історичні факти з минулого цього воістину святого місця.
     Перша половина ХІІІ ст., 1240рік. Військо хана Батия повністю зруйнувало Київ і продовжувало спустошувати східну частину України. Київські та східноукраїнські ченці покидали осілі святі місця, в тому числі й відомі на той час монастирі. Рятуючись від татаро-турецької навали та забираючи з собою святі речі, групами переходили у віддалені місця. Втеча була важкою і небезпечною. Поселяючись здебільшого у лісових масивах, монахи відновлювали чернечий устрій життя, зводили нові храми… То не дивно, що багато таких монахів-утікачів оселилося на західних землях.
     Середина і кінець XIV ст. (1353-1389рр.). За переказами старожилів в село Підмихайля, туди, де сьогодні росте ліс, на гору, яку й понині називають Чорною або Лисою горою, прибули ченці із чудотворною іконою Архистратига Михаїла. Ймовірно, що ці монахи були одними із тих, що покидали Київські та східноукраїнські монастирі, які після цілковитого зруйнування Києва ханом Батиєм у 1240 році рятувались від татаро-турецької навали. Довкола гори в ті часи стіною росли високі сосни, ялини та розлогі дуби. То не дивно, що це спокійне та затишне місце уподобали собі монахи-втікачі і там зупинилися.
     Скільки їх було, не засвідчено ніде. Одні джерела називають цифру сім, інші – дев’ять. Невідомий і вік монахів. Відомо тільки, що один з них був старший (років під сімдесят) і називався Іоаном. Очевидно, то був ігумен.
     1420-1421рр. Зусиллями монахів і світських поселенців на горі було зведено підземну церкву, куди й перенесли чудотворну ікону Архистратига Михаїла. Силами монахів були збудовані келії та підземний перехід аж до того місця, де тепер розташований цвинтар. Першим на тому цвинтарі був похований ігумен Іоан. А підземну церкву посвятили на честь Різдва Іоана Хрестителя.
     1421р. Внизу, під горою, чудом потекла вода і утворилося джерельце, яке згодом стали називати чудодійним, бо вода в ньому була цілющою.
     Кінець 1421р. Збудовано верхню дерев’яну церкву Святого Архистратига Михаїла, до неї з підземної церкви Іоана Хрестителя було перенесено ікону Архистратига Михаїла.
     1422 рік. Біля нової церкви на монастирському подвір’ї зведено будинок на 120 осіб, в якому жили ченці та приїжджі, що прибували сюди на прощу. Мав монастир і господарський будинок, де утримували овець та птицю, невеликий сад, вулики, вирощували монахи виноград та інші культури. Всю вирощену продукцію міняли на церковні речі. Монастир підтримував торговельні та релігійні зв’язки з довколишніми селами та містом Калуш. В скорому часі монастир, який почали називати Михайлівським, став відомий на всю округу. Поблизу Михайлівського монастиря, на трохи нижчій місцині, було в цей час вже сім житлових будинків, котрі згодом стали першими домами села Підмихайля (назва села походить від його розташування під монастирем). Це, мабуть, перша правдива згадка про село.
     Початок XV ст. Михайлівський монастир стає більш відомим. Оскільки шкіл ще тоді не було, то монахи займалися релігійно-просвітницькою діяльністю, а мешканці села старанно працювали у монастирі. На той час монастир володів 7-9 га лісу, близько 20 га поля, з чого мав певний дохід, частку якого вкладав у розбудову села. Часто до монастиря навідувались поважні світські та духовні особи, складаючи дорогі офіри.
     Кінець XV ст. Розділена і пошматована сусідніми державами (Росією, Польщею та Австрією) Україна кинута на поталу туркам і татарам. 1498 рік – один з найважчих років для всього Прикарпатського краю.
     1502-1509рр. Не оминула татарська орда і територію Калущини. До Михайлівського монастиря «провідні татари» увірвалися 22 квітня, в неділю Св.Фоми. Нападники позривали зі стін дорогоцінні речі, сильно пошкодили всі споруди, поглумилися над святинею, розклавши всередині верхньої Михайлівської церкви вогонь. Дехто з монахів втік у глибінь лісу, а інші, взявши чудотворну ікону Архистратига Михаїла, заховалися у підземному переході, прокладеному від церкви до цвинтаря. Тоді Божа сила заступилася за монастир, вороги відступили, а монахи, вийшовши з підземелля, загасили вогонь.
     1524 рік. Другий напад на монастир, але обитель дивом врятовано.
     1605 рік. Польський дослідник М.Горна записав такі історичні факти: «На початку XVІІ ст. (1605р.) Калущина була майже знищена; у густому лісі на горі згоріла велика церква, а неподалік у долині плакали три річки. Цього року було повністю знищено Михайлівський монастир».
     1605-1614рр. Монахи із зруйнованого монастиря втекли в густі ліси поблизу Грабівки. Там вони збудували церкву і заснували невеличкий монастирець. І донині це місце у грабівських лісах називається «Монастирець». З переказів відомо, що дехто з братії переселився до Скиту Манявського.
     21 листопада 2010 року, в День Святого Архистратига Божого Михаїла, Митрополит Галицький Кир Андрій, керуючий Івано-Франківською Єпархією Української автокефальної православної церкви освятив перший храм на території давно зруйнованої святині, цим саме дарував мешканцям нашої області ще одну свічу безнастанної молитви. Молимо Господа і віримо, що ця свіча вже ніколи не перестане дарувати своє світло християнському люду.

Протоієрей Іоан КУЗЬ, декан Галицький УАПЦ






 Опубліковано в номері №55 (1633) в рубриці «Духовність»

Коментарі:

Коментарів поки що нема.



Ім’я:
Коментар:

Скільки буде 3 + 2 =

* Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях.
Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти.
Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.









Галицький чат
n
10:56:20 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
n
10:56:24 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
n
10:56:34 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
n
10:56:42 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.
сестра
17:05:10 20-05-2014

Звертаюся до всіх небайдужих = у Галицькій ЦРЛ народила дитину 16річна сирота з дитячого будинку! Потребує дитячих речей,харчування,памперсів!!! Допоможемо всі,хто чим може!!!
Гнатенко Іван
18:11:47 23-05-2014

До сестра напишіть, будь ласка, якісь координати, куди чи кому надавати гроші чи допомогу в іншій формі.
сестра
09:14:34 01-06-2014

До Гнатенко Дівчина знаходиться у Галицькій ЦРЛ,дитячому відділі,бо не має куди йти з дитиною!
сестра
09:17:11 01-06-2014

До Редактора!!!!! Народ інтересується на кого Ви працюєте????Чому доступ в чат зробили по реєстрації???Щоб народ не міг ВІЛЬНО! зайти і написати чи прочитати правду????
сестра
09:18:25 01-06-2014

Редактору! А може тому,що Ви як були при регіонах,так і сидите?????
Теслюк Володимир
21:14:50 01-06-2014

Шановна сестро, ніхто нікому ніколи не забороняв писати в чаті ПРАВДУ!!! І ніхто не обмежував вхід до чату... Ви самі вільно увійшли і пишете те, що маєте на думці... Реєстрацію запроваджено як і на інших сайтах для того, щоб можна було виявити непорядних дописувачів, які дозволяли собі писати тут образливі і нецензурні висловлювання. Щодо "регіонів", то я там ніколи не був, і працюю виключно для людей. Дякую.
Теслюк Володимир
21:17:14 01-06-2014

Доречі, Ви, сестро, теж могли б назвати своє справжнє ім'я... )))))) Чи Ви боїтеся?
сестра
13:38:55 02-06-2014

Та мені нема чого боятися..... Продажної влади???Це Ви при всіх владах співаєте їм честь і хвалу!!!!!
Теслюк Володимир
14:52:59 02-06-2014

Якщо Вам нема чого боятися, то підписуйтеся своїм іменем, яке Вам дали батьки...
Гнатенко Іван
18:21:03 02-07-2014

до сестра. невже так важко пройти хвилинну рпеєстрацію?? чи вже настільки низький рівень інтелекту, що важко написати e-mail і придумати простенький пароль???? яким же чином вам заважає вільно написати реєстрація??? ніхто ж не коректує ваші повідомлення!!!! Реєструйтеся і пишіть!!!!!
Гнатенко Іван
18:22:00 02-07-2014

до сестра. хоча можливо тут доречніше було б сказати відомою всім фразою: "якщо людина мертва, то це надовго, якщо дурна. то назавжди"!!!!!
Шмельова Марія Вадим
18:22:34 16-09-2014

Підкажіть будь ласка може кто здає квартиру в Галичі
петро
12:00:12 11-12-2014

КАЗКОВИЙ ГАЛЯЦ-ГРАД… Стольне місто на ріці Mов у чорта у руці. Пишно град ся розвиває І містян всіх розважає. Як прогнали ми орду Взяв наш Владко булаву. Мов до танцю він пішов І в палаци увійшов. Челядь громко промовляла І до танцю запрошала. Довгий крилами махав З писка слюні витирав. Всі бояри кричать: «Гуд!» Це наш славний Робін Гуд. Сотник Стримба не лапух Швидко Владка взяв в обух. Челядь тішиться гуде Все по нашому буде! Довгий крила вже сховав Слюні знову витирав. От князівство заживе Мов садочок розцвіте Новий князь добро несе Може буде добре вже. А князь Владко молодець Швидко дьоргав за уздець І не думав не гадав Владко воєвод придбав. Першим був князьок Назяр Той що їздив на позяр. Що палац си збудував Коли вогник поливав. І рука була тверда Била навіть мужика Матушку в дворі лупила Бо не рівно та ходила. Без Надії і Любві Кажуть не жили князі Владко теж не відставав І собі це все придбав. Надя глечики полоче І про всіх князьку стукоче А Любов немов в огні Це мабуть зловісні дні. Челядь тішиться, гуде До князька на чарку йде У палаци, як у двір Файний Владко брегадір. Війт місцевий теж мастак Ходить наче він батрак До Князька пороги б’є Грошики з казни кує. Час летить, шумить, гуде А князівство не цвіте Зароста все буряном Мов городець кабачком. Челядь тішиться, гуде Ще не час, усе буде. Довгий слюні повтирав І тепер вже промовчав. У князівстві знахар був Мірко звали, хто забув. Знав про все він і про всіх Хто здоровий, а хто псіх. Та в бояр на Мірка зуб Князь кричить: «Тобі каюк!» Стримба зібрання веде Знахар в суд і ось вам - фе. Що буде? Ніхто не знає Знахар ціхо ся сховав, Сотник й князь грушки щибає, Довгий знов ся заплював. Далі буде!Напишу!!! Я про всяку єрунду І про Галяцку княжну І про Стримбу орлика Про князівство й ослика.
Літописець галицький
10:08:56 22-12-2014

частина II Время знов прийшов писати Про князівство розказати. Про Старосту напишу І про всяку в світі бзду. Час пливе. Зима гряде! А життя гниле, гниле. Челядь тішиться, гуде, Ще не час, усе буде. Владко всівся у гнізді Мов кобила у вівсі. Стримба князя осідлав І на всіх він накладав. Та не тут прийшла біда З неба хмара насува. Славний град Станіславків Шле старостиних гонців. Челядь в раз заметушилась Щоб біда ця не случилась. В мить зібрали всю братву Не віддати булаву. Стримба зібрання зібрав Довгий крилами махав. І Лахоцький виступав: Похвалив і облизав, Владка так він шанував. Той Лахоцький - хитрий жук Лізе всюди як павук. Цей князьок бальона грав І народ свій обкрадав, Фіру не одну придбав Не одного обскакав. Слово мовив і князьок, Той, що міряв потічок, Вчив він трохи діточок Напивався як бичок. Крилось град його земля Це Федоря – ось імя. Обізвалась мамка Ріна Кажуть файна господиня: Ти староста не правий Вовка наш один такий. Спинку гарно він тримає Нашу челядь обіймає. Важність в нього своя є: Не чіпай ВОНО своє. Відстояли Владка всі Хоч князівство у біді. Всі городи в буряні, Але нам нужни свої Чемні, милії князі. Князь словами промовля Наче Гоголя слова. Віршем криє, покриває Челядь свою звеселяє. Владка тільки не сприйма Його рідная братва Та що пальці три тримає Й оселедці одягає. Брате наш, ти нас продав! Тільки трон ти обійняв, В душу ти нам так наклав Ти забув, хто тебе пхав?! Та ми браття всі такі Тільки нам зайти в князі Забуваєм хто ми. Ні?! Ось напевне нам каюк І загнемся наче крюк. При такому ґаздівстві Всі будемо у …..багні! Будем знов новин чекати І історію писати. А на цьому мабуть все!!! Далі буде! ХАЙ ЖИВЕ!!!
Літописець галицький
10:56:06 25-12-2014

Час глаголить знов прийшов Як процес в князівстві йшов. У палацах як було Про керовніцтво й бухло. Було так мов на балі Як у діда уві сні Матушки бухали За здоровя випивали. Князь хотів навксти лад Вскочив з трону і в палац. Там гучненько вже було, Мов базар усе гуло. Князь зайшов в четвертий ряд, Грюкав стукав все підряд. «Ви попались не шуміть. Це я князь в мить відчиніть. Стукай, грюкай і кричи Не дамо тобі ввійти. Тишком матушки кривлялись Та із князя насміхались. Ось керовніцтво князька Не вартує і нуля. Доведе він нас у мить Скоро не буде що пить. А Староста мудрий був Про невдаху не забув Про «здобутки» і опрос Каже Влодку досвідос. Челядь бистро ся зібрала До старости завітала «Хочем Влодка і усе! Це наш князь нехай буде». А Староста їм в отвіт: «Ви читали браття звіт?! При такому ґаздівстві Ви всі браття у …багні. «НИЖЧЕ ПЛІНТУС! Я кажу. Вірте браття не брешу. Краще в трон любий баран Ніж ваш князь і отаман. То ж чекайти ви письма Із містечка за Дніпра Дам вам мудрого орла Щоб ви вилізли з багна. Влодкові большой привіт Хай читає краще звіт. Розум хай пускає в хід І не лиже всім мов кіт. З цього байка виплива, Прочитавши сі слова. Не той князь що у сідлі Той, що розум в голові. Тож чекаймо вісточки для моєї кісточки От на цьому слові Бувайте здорові.
Пані Галичанка
20:27:13 25-12-2014

Автору цього "шедевру" не завадиило б трохи граматику повчити. А то це схоже на "творєніє" не дуже грамотного учня 5-го класу )))


E-mail:
Пароль:

Прізвище та ім’я:
E-mail:
Пароль:
Ще раз пароль:

УВАГА!
Після реєстрація на вашу електронну адресу прийде лист, в якому буде підтвердження реєстраниці.







Статистика


Locations of visitors to this page

Український рейтинг TOP.TOPUA.NET



Наша кнопка:



Газета Галицьке слово м.Галич










..

 
Газета «Галицьке слово» © 2010 рiк. Всі права на авторські матеріали належать газеті «Галицьке слово».
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за умови посилання на газету «Галицьке слово», а при передруку
в інтернеті - з активним гіперпосиланням на galslovo.if.ua. Адреса для листування з редакцією: galslovo@ukr.net